Методика та організація обліку, аналізу та аудиту наявності, руху і використання основних засобів в умовах автоматизації обліку - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Методика та організація обліку, аналізу та аудиту наявності, руху і використання основних засобів в умовах автоматизації обліку

Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Важко уявити підприємство, яке працює без основних засобів, що потрібні для успішного здійснення виробничо-господарської діяльності.
Актуальність теми дипломної роботи зумовлює те, що основні засоби являють собою засоби праці, що використовуються при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг і, будучи важливою ланкою в науково-технічному прогресі, все більше підпорядковують собі не тільки сам процес праці, а й весь процес виробництва, його технологію та організацію. Основні засоби часто складають головну частину активів підприємства. Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, але й за рахунок основних засобів.
Бухгалтерський облік являє собою систему, що здійснює збір, вимір, обробку, інтерпретацію і передачу інформації про конкретний суб'єкт господарювання. Ця інформація дає можливість користувачам приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів використання господарських ресурсів підприємства. Облікові документи, сформовані в системі фінансового обліку, повинні бути зрозумілі усім співучасникам ринкової економіки.
Від того, як правильно будуть використовуватися основні засоби, залежить ефективність всього виробництва та розмір отриманого прибутку. Бухгалтер повинен дуже щільно слідкувати за правильністю ведення обліку основних засобів з моменту надходження їх на підприємство та до моменту списання з балансу.
Організація обліку основних засобів - досить складна ділянка бухгалтерської роботи, до того ж сьогодні їх бухгалтерський та податковий облік здійснюються по-різному та ведуться окремо.
Інформація про основні засоби має велике значення для характеристики фінансового стану і результатів діяльності підприємства. Правильне визначення, оформлення, оцінка та облік основних засобів у фінансово-господарській діяльності відіграє важливу роль і безпосередньо впливає на результати бізнесу і ціну підприємства. Отже обрана тема є дуже актуальною.
Об'єктом дослідження в дипломній роботі є Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» (далі ПАТ «Кредмаш»).
Предметом є методика та методологія бухгалтерського обліку, аудиту та економічного аналізу основних засобів.
Задачами дипломної роботи є дослідження нормативно - правових актів, які визначають методику та методологію обліку, аналізу та аудиту основних засобів; вивчення теоретичних основ організації обліку, аналізу та аудиту основних засобів; дослідження правильності ведення обліку основних засобів на підприємстві; аналіз основних показників та коефіцієнтів використання основних засобів; формулювання напрямків вдосконалення обліку основних засобів.
Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства та отримання необхідної величини прибутку необхідно здійснювати постійний аналіз руху, наявності та ефективності використання основних засобів, також досліджувати фактори, які впливають на ці зміни. Ефективність використання основних засобів залежить від організації своєчасного одержання надійної і досить повної обліково-економічної інформації. У цьому зв'язку зростає роль та значення обліку як однієї з найважливіших функцій управління.
Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих фондів, вони є матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку.
Мета дипломної роботи - дослідити системи бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ «Кредмаш» та розробити рекомендації щодо їх вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети і виконання поставлених задач необхідно досконально вивчити облік надходження основних засобів на підприємстві, визначення вартості, за якою об'єкт основних засобів оцінюється, процес зносу та методи нарахування амортизації, доцільність процесу ремонту, модифікації, дообладнання, процес переоцінки, інвентаризації та вибуття об'єкта основних засобів.
Робота складається з шести розділів. В першому розділі досліджено нормативно - правові акти та теоретичні основи бухгалтерського та податкового обліку основних засобів.
В другому розділі роботи розглядається організація обліку основних засобів на ПАТ «Кредмаш».
Третій розділ присвячений аналізу ефективності використання основних засобів на підприємстві.
В четвертому розділі описано методику аудиту операцій з основними засобами. В п'ятому розділі дається прогноз коефіцієнтів руху та технічного стану основних засобів на ПАТ «Кредмаш».
Шостий розділ присвячений охороні праці на підприємстві.
При написанні роботи використовувалися нормативні матеріали, спеціальна література, первинні облікові документи, бухгалтерська звітність.
РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Поняття основних засобів, їх класифікація та оцінка
Основні засоби є одним з найважливіших елементів виробничого процесу та матеріальною базою будь-якої підприємницької діяльності.
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [12].
В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, протягом декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу.
Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.[18]
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Об'єкт основних засобів (далі - ОЗ) визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Первісне формування основних фондів на знову створюваних підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, що є частиною статутного фонду. Основні засоби - це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення.
По натурально-речовинній ознаці основні фонди підрозділяються на будинки, спорудження, передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.
Основні виробничі фонди підприємств здійснюють господарський кругообіг, що складається з наступних стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення основних фондів, їхня заміна шляхом капітальних вкладень.
Всі об'єкти основних фондів (ОФ) піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом різних факторів утрачають свої властивості, робляться непридатним і не можуть далі виконувати свої функції. Фізичний знос може бути частково відшкодований за рахунок ремонту, реконструкції і модернізації. Моральний знос виявляється в тому, що основні фонди по усіх своїх характеристиках поступаються новітнім зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни основних фондів, особливо їхньої активної частини. При цьому в сучасній економіці головним фактором, що визначає необхідність заміни є моральний знос [20].
У момент придбання основних фондів і прийняття на баланс підприємства величина основних фондів кількісно збігається з їх вартістю. Надалі, у міру участі основних фондів у виробничому процесі їхня вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша - виражає залишкову вартість діючих основних фондів.
Зношена частина вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, у міру реалізації останньої поступово накопичується в грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щомісячних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково - розширеного відтворення основних фондів. Напрямок амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою її нарахування і витрати: нараховується вона протягом усього нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність у її витраті настає лише після фактичного їхнього вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Крім того, використанню амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, у результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, у дію вводяться більш досконалі і більш продуктивні машини й устаткування.
При визнанні та оцінці основних засобів, тобто для віднесення до основних засобів матеріальний об'єкт повинен:
1) бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Майбутня економічна вигода згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство прямо чи непрямо, грошових засобів чи їх еквівалентів. Потенціал може бути, тобто частиною господарської діяльності підприємства. Потенціал може набувати форми конвертованості в грошові засоби чи їх еквіваленти (тобто можливість передачі чи обміну також є майбутньою економічною вигодою) чи можливості зменшувати залишок грошових засобів, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшує затрати на виробництво.
Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство наступними шляхами:
- використовуватися окремо чи разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, які призначені для реалізації підприємством;
- обмін на інші активи, в тому числі на грошові засоби;
- використання для погашення заборгованості;
- розподіл між власниками підприємства;
2) повинен використовуватися для визначеної мети:
- виробництва, поставки товарів, надання послуг;
- здійснення соціально-культурних функцій;
3) мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).
Не можуть бути визначені активами, а звідси, і основними засобами об'єкти, не придатні до використанні із-за фізичного і морального зносу.
Для контролю за наявністю та рухом об'єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами. Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів. Для ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за наступними групами:
- капітальні витрати на поліпшення земель;
- інструменти, прилади та інвентар;
Пiдприємство має право самостiйно вирiшувати, якi основнi засоби вiднести до цiє групи. Це може бути облiк меблів, офiсного обладнання, iнформацiйних систем, а також побутових електромеханiчних приладiв (холодильники, вентилятори та iн.).
Наведена класифiкацiя основних засобiв має важливе значення для облiку, оскiльки щодо неї складається звiтнiсть про рух основних засобiв. Крiм того, детальні данi класифікації основних фондів необхiднi для глибокого аналiзу використання основних засобiв i пошуку резервiв для пiдвищення фондовiддачi.
За характером участi у процесi виробництва основнi засоби подiляються на групи: виробничi i невиробничi. Виробничi основнi фонди призначенi для використання у сферi матерiального виробництва, а невиробничi (об'єкти житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, культури, освiти, спорту та iн.) - для обслуговування колективiв пiдприємства. Хоча невиробничi фонди безпосередньо участi у виробничому процесi не беруть, проте це не означає, що на них не треба видiляти кошти. Навпаки, забезпечення пiдприємства невиробничими фондами за встановленими нормативами має важливе соцiальне значення для розвитку колективу. Однак сьогоднi такi нормативи або взагалi не розробленi, або не вiдповiдають вимогам часу. Також важливою є класифікація основних засобів за галузями економіки (промисловість, сільське господарство, лісове господарство, транспорт і тд.). Така класифiкацiя має певне значення i для органiзацiї аналiтичного облiку, тому що на промислових пiдприємствах одночасно функцiонують основнi засоби рiзних галузей. Зрозумiло, що найбiльшу питому вагу займають засоби промисловостi але поряд з ними на пiдприємствах використовуються основнi засоби будiвництва, громадського харчування (буфети, їдальнi), сiльського господарства (пiдсобнi господарства) та ін. [21].
До промислово-виробничих основних засобів належить: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових погреб населення.
За рiвнем використання основнi засоби подiляються на дiючi i недiючi. З економiчної точки зору така класифiкацiя дозволяє правильно органiзовувати нарахування амортизації (зносу) та включати витрати у собiвартiсть продукцiї. Якщо амортизація на дiючi основнi засоби нараховується то на засоби, якi знаходяться в процесi реконструкції, модернiзацiї, добудови, дообладнання та на консервацiї, не нараховується.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку.
Залежно вiд права власностi основнi засоби подiляються на власнi й орендованi. Власнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi даного пiдприємства, орендованi - в них не вказуються.
Основнi засоби вiдображаються в балансi i звiтностi в грошовому вимірнику, що дає можливiсть визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацiю, знос, змiни у складi окремих груп в динамiцi та ряд технiко-економічних показникiв.
Основнi засоби вiдображаються у балансi в першому роздiлi активу - «Необоротнi активи». Створенi (побудованi) або придбанi основнi засоби у балансi вiдображаються за їх первинною вартiстю.
Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби») №92 від 27.04.2000 p.:
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів [12]. Визначення первісної вартості об'єкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство:
- обмін на подібні або неподібні активи.
Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки. Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі. Вартість, яка амортизується - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Балансова вартість (відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби») - це сума, за якою актив включається до Балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу (амортизації).
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю [9].
Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Так, первісна вартість основних фондів, що надійшли за рахунок капітальних вкладень підприємства включає фактичні витрати на їхнє спорудження чи придбання, витрати на доставку й установку, а також суму ПДВ. Основні засоби, що надійшли від засновників за рахунок їхніх внесків у статутний капітал, оцінюються по вартості, обумовленої угодою сторін. Якщо основні засоби, що були в експлуатації, отримані безоплатно від інших підприємств чи як субсидію урядових органів, то вони оцінюються по залишковій вартості.
Об'єкт основних засобів, який задовольняє критерії визнання активом, слід оцінювати за його собівартістю. Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби на підприємство, формується їх первісна вартість. Саме за первісною вартістю вони зараховуються на баланс підприємства.
П(С)БО 7 «Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:
1) Придбання ОЗ за плату - найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство. За п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість придбаних об'єктів ОЗ складається з таких витрат:
- сум, що сплачуються постачальниками;
- реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів;
- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням (якщо вони не вішкодовуються підприємству);
- витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ;
- витрат на установку, монтаж, налагодження;
- інших витрат, безпосередньо пов'язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання.
Фінансові витрати, зокрема, відсотки за кредитом, не включаються до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень. Виняток - фінансові витрати, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати».
Первісна вартість основних засобів, створених господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов'язаних із їх виготовленням. Якщо об'єкт основних засобів виготовлено власними силами, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень П(С)БО 9 «Запаси» [11]. Якщо первісна вартість виготовлених власними силами основних засобів перевищує їх справедливу вартість, підприємство здійснює їх переоцінку відповідно до вимог П(С)БО 7 «Основні засоби». При будівництві об'єктів ОЗ підрядним способом бухгалтерські записи такі самі, як при покупці основних засобів.
2) Отримання ОЗ в обмін на подібний об'єкт - тоді первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об'єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами. При обміні подібними октивами дохід не визнається (П(С)БО 7, п.9). Якщо справедлива вартість об'єктів ОЗ, що обмінюються, відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об'єкти вважаємо неподібними і відповідно до цього відображаємо в обліку.
3) Отримання ОЗ в обмін на неподібний об'єкт - первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта ОЗ, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.
Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкориговані на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце. При придбанні основних засобів за іноземну валюту необхідно враховувати вимоги П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Під час первісного визнання основні засоби отримані за іноземну валюту відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів). На дату балансу перерахунок таких основних засобів не здійснюється, оскільки основні засоби відносяться до немонетарних статей. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для основних засобів, при включенні до вартості цих основних засобів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. В даному випадку курсова різниця не виникає.
Балансова вартість основних засобів надалі визначається (оцінюється) згідно з П(С)БО 7.
4) Безоплатне отримання ОЗ - первісна вартість дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.
5) Внесення ОЗ до статутного капіталу - здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю з урахуванням витрат, наведених у п. 10 П(С)БО 7. Якщо об'єкт основних засобів надходить на підприємство у вигляді внеску до статутного капіталу, то первісна вартість об'єкта ОЗ на момент прийняття на баланс дорівнює його справедливій вартості, погодженій з засновниками (учасниками) (п. 10 ПБО 7). Додатково понесені при цьому витрати на транспортування і підготовку об'єкта основних засобів до експлуатації також включаються в його первісну вартість.
6) Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції - первісна вартість дорівнює собівартості таких активів, яка визначається відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» і 16 «Витрати» (п. 11 П(С)БО 7).
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Та зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта ОЗ. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Якщо об'єкт основних засобів виготовлено власними силами, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень П(С)БО 9 «Запаси».
Амортизація основних засобів - це систематичний розподіл вартості, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна) основних вартості протягом строку їхнього корисного використання. Об'єктом амортизації є вартість основних засобів. Не підлягає амортизації вартість землі, а також вартість незавершених капітальних інвестицій. Амортизація не є процесом оцінки вартості, а процесом її розподілу.
Всі матеріальні активи, крім землі, в процесі експлуатації і під впливом природних факторів зношуються, тому мають обмежений термін корисної експлуатації. Крім того, внаслідок стрімких змін технології, пропозиції і попиту на ринку, основні засоби старіють морально ще до настання фізичного зносу. Отже, як фізичний, так і моральний знос обмежують термін корисного використання активу, але не знаходять прямого відображення в амортизації. Амортизація не пов'язується з оцінкою об'єктів, вона є процесом розподілу вартості основних засобів упродовж терміну їх корисного експлуатації. При цьому розподілу піддягає не вся первісна вартість (собівартість) основних засобів, а сума, що залишається після вирахування ліквідаційної вартості.
Отже, для нарахування амортизації основних засобів необхідно знати: первісну вартість, оціночну ліквідаційну вартість та оціночний термін корисної експлуатації об'єкта.
Строк корисної експлуатації об'єкта визначають, виходячи з очікуваної корисності його для підприємства.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, дообладнування й консервації. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію. Здійснюється відрахування амортизації щомісяця, а припиняється з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем переведення об'єкта основних засобів на реконструкцію (добудування, консервацію); відновляється з місяця, що настає за місяцем введення в експлуатацію після завершення реконструкції (добудування, консервації).
Із набуттям чинності розділом III Податкового Кодексу України (надалі - ПКУ) платникам податків потрібно перевести об'єкти основних фондів, що в них значаться, із існуючих 4 груп до майбутніх «податкових» 16 груп основних засобів із веденням пооб'єктного обліку, а також установленням для кожної групи мінімально допустимого строку корисного використання (амортизації) об'єктів (залежно від групи основних засобів - від 2 до 20 років). Такий строк визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення об'єктів основних засобів в експлуатацію. Класифікацію груп основних засобів, а також мінімально допустимі строки їх корисного використання, установлені п. 145.1 ПКУ.
Згідно з пп. 145.1.5 ПКУ нарахування амортизації основних засобів здійснюється із застосуванням таких методів:
1) Прямолінійний метод - відповідно до цього методу річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів [24].
Порядок нарахування амортизації при використанні цього методу:
- встановлюється строк корисного використання (експлуатації) об'єкта;
- визначається ліквідаційна вартість об'єкта;
- розраховується вартість, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна);
2) Метод зменшення залишкової вартості - відповідно до зазначеного методу річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації й річної норми амортизації [21].
Порядок нарахування амортизації при використанні методу зменшення залишкової вартості:
- встановлюється строк корисного використання (експлуатації) об'єкта;
- визначається ліквідаційна вартість об'єкта;
- розраховується вартість, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна);
- розраховується річна норма амортизації;
- річна сума амортизації розраховується множенням первинної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації;
- річна сума амортизації розраховується множенням залишкової вартості на початок звітного року на річну норму амортизації;
- місячна сума амортизації визначається розподілом річної суми амортизації за повний рік корисного використання - на 12;
- в останній рік строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів нарахування амортизації здійснюється в розмірі всієї залишкової вартості (мінус ліквідаційна вартість).
3) Метод прискореного зменшення залишкової вартості - відповідно до зазначеного методу річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації й річної норми амортизації, що обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;
Порядок нарахування амортизації при використанні цього методу:
- встановлюється строк корисного використання (експлуатації) об'єкта;
- визначається ліквідаційна вартість об'єкта;
- розраховується вартість, що амортизується (первісна мінус ліквідаційна);
- розраховується річна норма амортизації;
- річна сума амортизації розраховується множенням первинної вартості на дату початку нарахування амортизації на подвоєну річну норму амортизації;
- місячна сума амортизації визначається розподілом річної суми амортизації за повний рік корисного використання - на 12;
- в останній рік строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів нарахування амортизації здійснюється в розмірі всієї залишкової вартості (мінус ліквідаційна вартість).
4) Кумулятивний метод - відповідно до цього методу річна сума
Методика та організація обліку, аналізу та аудиту наявності, руху і використання основних засобів в умовах автоматизації обліку дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Направления Сочинений В Декабре 2022
Проблемы Грозы Островского Сочинение
Городок Был Маленький Сочинение
История Русского Города Ярославль Курсовая Работа
Реферат: Население Москвы и московского региона. Скачать бесплатно и без регистрации
Документ Эссе
Педагогические Инновации В Образовательных Учреждениях Курсовая
Контрольная работа по теме Буровые, промывочные и тампонажные растворы
Список Использованной Литературы Юриста Отчет По Практике
Описание Кабинета Труда У Мальчиков Сочинение
Отчет по практике по теме Организация ресторана "Сковорода"
Биология 10 Класс Практическая Работа Тетрадь
Курсовая работа: Обоснование выбора пестицидов для борьбы с вредными объектами и разработка технологии их эффективного Химические средства
Реферат по теме Класифікація підприємств виробничої бази будівництва і їх місце у матеріально-технічній базі будівництва
Курсовая работа по теме Особенности правового регулирования деятельности саморегулируемых организаций в предпринимательских правоотношениях
Дипломная работа: Специальные мероприятия как форма развития корпоративной сплоченности в организации на примере З
Реферат: Преступления в сфере экономической деятельности. Ответственность за них
Реферат: Геополітичне розміщення Різноманітність і багатство української природи Різноманітність і бага
Спотлайт 7 Контрольные Работы
Реферат по теме Діяльність міжнародних об'єднань стосовно нового інформаційного порядку
Трубчатые грибы "чёрные" - Биология и естествознание реферат
Информация и эволюция живого мира - Биология и естествознание презентация
Неврология двигательных черепно-мозговых нервов - Биология и естествознание реферат