Методика обліку надходження і вибуття основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Методика обліку надходження і вибуття основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Методика обліку надходження і вибуття основних засобів

Значення засобів праці у виробничому процесі та їх частка в загальній вартості активів. Витрати, що підлягають і не підлягають амортизації в податковому обліку. Характеристика складових первісної вартості залежно від шляху надходження на підприємство.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
«Методика обліку надходження і вибуття основних засобів»
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов'язаний з кардинальними змінами в структурі та формах власності, а також - в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.
Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов. Вони є одним з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень.
Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Вони становлять близько 70%, активів підприємств. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.
Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби".
Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку наявності та використання основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволили визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутність сталої визначеності складу основних засобів. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку наявності та використання основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі у відтворювальному процесі.
Теоретична й практична значимість обліку основних засобів, недостатній рівень їх дослідження стосовно сучасних потреб управління та дискусійність багатьох теоретичних положень обумовили вибір теми і визначили цільову спрямованість даного дослідження.
Теоретичну основу дослідження питань склали Податковий кодекс України, закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Алексєєва А. В., Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Нападовська Л. В., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Сопко В. В., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Шаповалова А. П. та інших.
Мета дослідження. Метою дослідження є розробка науково обгрунтованих рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення методики обліку надходження та вибуття основних засобів. Досягнення вказаної мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:
- визначити економічну сутність основних засобів;
- провести економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури;
- надати організаційно-економічну характеристику базовому підприємству;
- розглянути організацію обліку основних засобів
- проаналізувати первинний облік надходження та вибуття основних засобів
- вивчити аналітичний і синтетичний облік надходження та вибуття основних засобів;
- вивчити організацію обліку основних засобів в інформаційних бухгалтерських системах.
Об'єктом дослідження є облік надходження та вибуття основних засобів.
Предметом дослідження є теорія і практика бухгалтерського обліку надходження та вибуття основних засобів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до розкриття економічної сутності основних засобів та процесу їх відтворення. До основних загальнонаукових методів дослідження, що використані автором, слід віднести діалектичний метод пізнання, логічний та структурно-функціональний методи. При дослідженні використовувались методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, порівняння, вибіркового обстеження та групування, а також інші прийоми економіко-статистичного дослідження.
Інформаційною базою роботи стали теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі і нормативні документи, що регулюють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, дані фінансової і статистичної звітності базового підприємства ПП «Тех-інмарк сервіс».
1. СУТНІСТЬ, ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Основні засоби підприємства повинні забезпечити належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності підприємства, зберігання необхідного обсягу виробничих запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, фасувальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією продукції, наданням послуг, праці та відпочинку робітникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних засобів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.
З економічної точки зору під терміном «основні засоби» розуміють матеріальні засоби, що використовуються у діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із їх фізичним або моральним зносом [30].
Характерними особливостями основних засобів є:
- використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року);
- схильність до зносу, який виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку зі старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних засобів, що мають якісніші характеристики (моральний знос);
- специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості - через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно, вартість товарів (робіт, послуг).
Основні засоби підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства. Проте питання залучення основних засобів носить як позитивний, так і негативний характер, адже потребує значних фінансових вкладень - обмеженість обсягів залучення, тобто залежить від фінансових можливостей та ефективної діяльності за попередній період; висока вартість залучення у порівнянні з іншими альтернативними; стримує зростання рентабельності власних коштів [47]. Враховуючи вище сказане приходимо до висновку, що задля ефективного використання основних засобів, для досягнення основної мети діяльності будь-якого підприємства необхідно більш зважено підійти до процесу управління щодо раціональності та повноти їх використання у фінансово-господарській діяльності.
Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 7 «Основні засоби» основні засоби підприємства - це матеріальні активи які підприємство утримує з метою використання їх у виробничому процесі або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік) [10]. Об'єкт основних засобів являє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів [39].
Основні засоби за своїм складом та функціональним призначенням неоднорідні. В залежності від характеру участі основних засобів у операційній діяльності підприємства вони поділяються на основні засоби, які застосовуються в операційній діяльності та основні засоби, які не застосовуються в операційній діяльності.
Основні засоби, які застосовуються в операційній діяльності, зношуються поступово та переносять свою вартість частками, за мірою зносу. До основних засобів, які застосовуються в операційній діяльності відносяться: будівлі, споруди, силове обладнання, робочі машини, обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, інвентар, господарчий інвентар, інші основні засоби.
Основні засоби, які не застосовуються в операційній діяльності безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва. В процесі їх експлуатації вони зношуються поступово та втрачають свою вартість за мірою зносу. До основних засобів, які не застосовуються в операційній діяльності відносяться: споруди житлово-комунального призначення, культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.
Як було вже відмічено раніше основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за первинною вартістю, яка складається із витрат на їх зведення чи придбання, включаючи витрати по їх доставці та встановленню.
Врахована на балансі вартість основних засобів визначається терміном балансова вартість. Балансова вартість може змінюватися тільки у випадках добудування, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації об'єктів чи в інших випадках, встановлених органами законодавчої та виконавчої влади держави.
Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних засобів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією [36].
Відповідно до Податкового кодексу амортизація - це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних засобів, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених статтею 144 цього Кодексу.
В П(С)БО 7 “Основні засоби” амортизацію визначено як систематичний розподіл вартості об'єкту основних засобів, що підлягає амортизації, протягом строку його корисного використання.
Витрати, що підлягають і не підлягають амортизації в податковому обліку наведені на рис. 1.1.
придбання основних засобів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення
самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби
вирощування багаторічних плодоносних насаджень
придбання основних засобів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних засобів, призначених для подальшого продажу іншим особам
утримання основних засобів, що знаходяться на консервації
Рис. 1.1. Витрати, що підлягають і не підлягають амортизації в податковому обліку
Шляхом збільшення норм амортизаційних відрахувань можна посилити внутрішній інвестиційний потенціал та покращити фінансове становище підприємств. А внаслідок їх зменшення будуть збільшенні надходження до державного бюджету. Таким чином, нарахування амортизації в податкових цілях регулює відносини підприємств з бюджетом у відповідності з державною політикою економічного розвитку.
Підприємства самостійно обирають один із шести методів нарахування амортизації, визначаючи строки корисного використання об'єктів основних засобів і порядок формування їх вартості, яка передбачена податковим законодавством. Амортизація є вторинним явищем після зносу основних засобів і систематичним розподілом вартості необоротних матеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання.
Основні засоби за своїм функціональним призначенням неоднорідні, тому для їх обліку використовують різні ознаки класифікації (рис. 1.2).
Основні засоби, які обслуговують операційну діяльність, характеризують групу довгострокових активів підприємства, які безпосередньо використовуються в його діяльності. До основних засобів, які обслуговують інвестиційну діяльність, належить група довгострокових активів підприємства, яка сформована в процесі здійснення ним реального та фінансового інвестування.
Основні засоби, які задовольняють соціальні потреби персоналу, являють собою групу об'єктів соціально-побутового призначення, які сформовані для обслуговування робітників підприємства і знаходяться в його володінні (спортивні споруди, оздоровчі комплекси, дошкільні дитячі установи).
Власні основні засоби характеризують групу довгострокових активів підприємства, які йому належать на правах власності і володіння.
До орендованих основних засобів належить група активів, які використовуються підприємством у відповідності з договором оренди. Більша частина основних засобів належить до промислової галузі. Вона безпосередньо пов'язана з операційною діяльністю.
Відповідно до п. 145.1 Податкового кодексу України з метою нарахування амортизації основні засоби поділяються на групи:
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди
група 16 - довгострокові біологічні активи
При обліку основних засобів відповідно до п. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» вони об'єднуються в групи об'єктів, однакових за технічними характеристиками, призначенням і способом використання (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Групування основних засобів згідно П(С)БО 7 «Основні засоби»
Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Склад витрат, з яких складається первісна вартість об'єкта основних засобів наведена в табл. 1.1.
Виплати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів, вона - справедлива вартість, погоджена засновниками підприємства (табл. 1.2).
Витрати, що формують первісну вартість об'єкта основних засобів
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання із запланованою метою.
Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкту в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат [28].
Характеристика складових первісної вартості залежно від шляху надходження на підприємство
Об'єкт основних засобів та шлях їх надходження
Декілька об'єктів основні засоби, закуплених за одну суму
визначається розподілом загальної суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів
дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання
Основні засоби, що внесені до статутного капіталу підприємства
погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Об'єкт, переведений до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції
дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Запаси та Витрати
Основні засоби, отримані в обмін на подібний об'єкт
дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів
Основні засоби, отримані в обмін на неподібний об'єкт
дорівнює справедливій вартості переданого об'єкту основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкту. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
На відміну від бухгалтерського в податковому обліку використовується термін основні засоби та результати операцій з ними, впливають на формування валового доходу чи валових витрат. Податковий облік основних засобів регламентується Податковим кодексом України. Згідно цього закону під основними засобами слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (рис. 1.4) [32].
Рис. 1.4. Порядок переоцінки вартості основних засобів
У разі переоцінки на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкту основних засобів, визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Сума дооцінки залишкової вартості основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 П(С)БО 7.
Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкту основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкту основних засобів включаються до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової дооцінки залишкової вартості об'єктів основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу. Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів спрямовуються на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.
При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкту основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.
2. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Сучасний етап розвитку нашої держави характеризується тим, що Україна намагається побудувати власну, самостійну і перш за все ефективно діючу економічну систему. На макрорівні це передбачає існування держави як суб`єкта світової економіки, налагодження ділових стосунків з іншими країнами, підвищення рівня економічного і соціального розвитку, добробуту населення. Держава ставить перед собою завдання, вирішення яких потребує насамперед повноцінного і раціонального функціонування господарюючих суб`єктів - підприємств, які виступають складовими частинами єдиного господарського механізму країни. А це в свою чергу потребує постійного вдосконалення управління господарськими процесами в усіх сферах господарювання, і особливо це стосується виробництва.
Нормативно-правове забезпечення є важливим аспектом для збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного та раціонального здійснення нею притаманних бухгалтерському обліку функцій у конкретному економіко-правовому середовищі.
Нормативно-правові акти повинні забезпечити відповідність національної системи бухгалтерського обліку загальновизнаним підходам до ведення бухгалтерського обліку, створити модель взаємодії систем обліку та оподаткування, переглянути допустимі способи оцінки майна та зобов'язань, створити умови для поглиблення аналітичності облікової інформації та забезпечення доступності (публічності) фінансової звітності.
Реформування нормативно-правової бази здійснюється за напрямами:
розробка першочергових та вдосконалення діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку та аудиту, що гармоніювали б з основними принципами і вимогами міжнародних стандартів;
перегляду первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших носіїв обліково-економічної інформації, що належать до уніфікованої системи бухгалтерської облікової та звітної документації.
На цей час облік основних засобів, ефективності та інтенсивності їх використання в підприємствах регулюють нормативні документи, які можна умовно поділити на три групи:
Законодавчі та нормативні документи, що регулюють в цілому підприємницьку діяльність підприємств.
Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку підприємствах.
Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку операцій з основними засобами, ефективності та інтенсивності їх використання в підприємствах.
Серед чинних офіційних документів, які використовуються для ведення обліку надходження і вибуття основних засобів є:
Конституція (Основний закон) України [1] - проголошує права та обов'язки органів управління, суб'єктів підприємницької діяльності і громадян в Україні, використовується для забезпечення діяльності підприємств;
Господарський кодекс [2] - встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності;
Податковий кодекс України [3] - визначає норми амортизації основних засобів;
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [4] - визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, використовується при дослідженні організації бухгалтерського обліку та правильності складання фінансової звітності базового підприємства;
Закон України “Про власність” [5] - регулює відносини власності на території України.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” [6] - даним положенням визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” [7] - визначається зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” [8] - визначається зміст і форма Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” [10] - положення визначає методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість” [12] - визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та розкриття її у фінансовій звітності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» [14] - положення визначає зміст і порядок формування в обліку інформації щодо корисності основних засобів.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій [16] - Перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності.
Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [17] - наводиться, коротка характеристика та призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції.
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків [18] - визначає порядок проведення інвентаризації основних засобів та визначення її результатів.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку [15] - положеннявизначаєосновнівимоги та правила щодо документального забезпеченнязаписів у бухгалтерськомуобліку.
Методичнірекомендації з бухгалтерськогооблікуосновнихзасобів [22] - встановлюютьтиповукореспонденціюрахунків з облікуосновнихзасобів.
ДержавнийкласифікаторУкраїни «Класифікаціяосновнихфондів» [21] - надаєперелікосновнихзасобів та їхкласифікацію за групами.
Наказ «Про затвердження типових форм первинного обліку» [23] - затверджено і введено в дію типові форми первинної облікової документації з обліку наявності на підприємстві і руху основних засобів.
Зробивши аналіз нормативної бази з питань бухгалтерського обліку основних засобів можна відзначити, що на сьогодні ці аспекти широко освітлені.
Недоліком законодавчої бази є те, що вони не мають постійного характеру, так як до них вносяться багаточисленні зміни і доповнення, що вимагає від фахівців з бухгалтерського обліку додаткового часу і зусиль для майже щоденного ретельного оперативного аналізу нормативної бази.
Одним з нормативних актів першої групи є Господарський Кодекс України, який визначає основні напрямки та джерела формування майна підприємства за рахунок розміщення капіталу. Так, майно підприємства відповідно до становлять основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Як бачимо дане визначення не відображає повної сутності необоротних активів, так як у визначені присутні лише основні засоби підприємства.
Окрім того, законодавчо закріплено основні права підприємства на майно, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна.
Таким чином, представлені вище нормативні документи регулюють розміщення капіталу в активи (майно) підприємства, що дає змогу юридично правильно здійснювати підприємницьку діяльність.
Серед нормативних актів другої групи виділимо зокрема Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, у якому визначаються основні моменти щодо можливості підприємством самостійно визначати облікову політику, обирати форму бухгалтерського обліку, розробляти систему управлінського обліку, звітності і аудиту господарських операцій, затверджувати правила документообороту і технології обробки облікової інформації.
Серед нормативних актів третьої групи виділяють інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку передбачає для обліку основних засобів використовувати групу синтетичних рахунків 1 класу, які за своєю сутністю є узагальнюючими. На практиці виникає необхідність їх розширення для більшої аналітичності та виходячи з інформаційних потреб. Окрім рахунків Інструкція передбачає їх кореспонденцію.
Бухгалтерський облік основних засобів будується на основі П(С)БО 7 “Основні засоби”. Оцінка основних засобів проводиться за вище зазначеними П(С)БО.
Зміни до П(С)БО 7 «Основні засоби» внесли деякі поправки до визначення об'єкту основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Нове формулювання точніше, ніж попереднє. Тепер можна чітко сказати, що для співвласників кожна частина основ
Методика обліку надходження і вибуття основних засобів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Курсовая работа: Стадии совершения преступления
Статья На Тему Спектральные Характеристики Электролюминофора Zns:Cu,Mn
Геометрия 9 Класс Атанасян Гдз Контрольные Работы
Реферат по теме Бухгалтерский учет в Российской Федерации
Реферат На Тему Система Оказания Анестезиологической И Реаниматологической Помощи В Военное Время
Всероссийский Конкурс Сочинений 2022 Мордовия
Контрольная Работа На Тему Управление Судном
Методичка На Тему Общая Экономическая Теория
Контрольная работа по теме Описание методов ab initio
Реферат по теме Принятие, опубликование и действие муниципального правового акта
Реферат По Экономике Безработица В Украине
Реферат: Дихання
Курсовая работа по теме Сетевое планирование и управление в менеджменте
Реферат по теме Гипотеза эффективности рынка
Одежда вайшнава
Контрольная работа по теме Основные аспекты работы полномочного представителя Президента Российской Федерации
Контрольная работа по теме Державна контрольно-ревізійна служба в Україні і шляхи удосконалення її діяльності
Курсовая работа: Методы эффективной продажи товара услуги
Реферат: Bridgestone Firestone Inc Essay Research Paper
Курсовая работа по теме Проектирование блока горизонтального отклонения электронно-лучевого осциллографа
Демографическая теория Капицы - Биология и естествознание реферат
Желудочно-кишечный тракт - Биология и естествознание реферат
Иерархия и приоритеты целей преподавания курса "Основы аудита" - Бухгалтерский учет и аудит эссе


Report Page