Методика обліку і організація аналізу валютних операцій - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Методика обліку і організація аналізу валютних операцій

Економічна суть валютних операцій підприємства, нормативно-правова база їх здійснення. Організація обліку грошових валютних коштів і розрахункових операцій по зовнішньоекономічній діяльності. Аналіз проведення розрахункових операцій в іноземній валюті.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Методика обліку і організація аналізу валютних операцій
Курсова робота: 41 с., 1 мал., 55 джерел.
Об'єкт дослідження - є валютні операції.
Предметом дослідження роботи є здійснення валютних операцій, впливом на них з боку держави, зокрема, аналізом окремих інструментів та механізмів цього впливу.
Метою даного дослідження є розгляд стану обліку та аналізу валютних операцій.
Методи дослідження. Для досягнення мети курсової роботи в залежності від складності наукових завдань застосовувався комплекс загальнонаукових методів: методи економічного аналізу, методи бухгалтерського обліку, прийоми та процедури контролю. Серед методів економічного аналізу можна виділити метод аналітичного групування, коефіцієнтний метод, графічний, метод порівняння, балансовий.
Інформаційною базою дослідження є закони та нормативні акти з питань побудови готівкового обороту в економіці України, нормативні акти та інструкції НБУ, Міністерства фінансів, Державної контрольно-ревізійної служби України, Кабінету Міністрів України. При написанні роботи проаналізовано монографії, статті вітчизняних авторів, підручники, посібники, методичні матеріали з бухгалтерського фінансового обліку, податкового обліку, державного фінансового контролю, банківських операцій, економічного аналізу, аудиту.
Іноземна валюта, валютні операції, резиденти, нерезиденти, валютний курс, курсова різниця, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІНА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Розділ 1. Значення та сутність валютних операцій підприємства
1.1 Значення та сутність валютних операцій
1.2 Нормативно-правова база з валютних операцій
Розділ 2. Організація обліку ЗЕД підприємства
2.1 Облік грошових валютних коштів і розрахункових операцій
2.2 Облік експортно-імпортних операцій
Розділ 3. Методика та організація аналізу валютних операцій
3.1 Задачі, джерела та етапи проведення аналізу валютних операцій
3.2 Аналіз проведення валютних операцій
розрахункова операція гроша іноземна валюта
Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д.
Міжнародна економічна діяльність суб'єктів господарювання створює умови для їхнього ефективного функціонування в сучасній ринковій економіці і формує об'єктивну основу інтеграції України в світову господарську систему. Відповідно до чинного законодавства всі зовнішньоекономічні розрахунки, пов'язані з експортом і імпортом товарів (робіт, послуг) здійснюються резидентами України (юридичними і фізичними особами, зареєстрованими як підприємці) через уповноважені комерційні банки України, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться організації бухгалтерського обліку на підприємстві, обліку валютних операцій.
Усе вище згадане підкреслює величезну роль та значення теми даної курсової роботи в сучасних умовах господарювання. Саме тому тема курсової роботи “ Облік та аналіз валютних операцій ” є досить актуальною.
Метою курсової роботи є розгляд стану обліку та аналізу валютних операцій.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути значення та сутність валютних операцій,
- розкрити нормативно-правову базу з валютних операцій,
- розглянути організацію обліку ЗЕД підприємства,
- розкрити задачі, джерела та етапи проведення аналізу валютних операцій.
Розділ 1. Значення та сутність валютних операцій підприємства
1.1 Значення та сутність валютних операцій
Міжнародний бізнес здійснюється в межах міжнародної валютної системи, яка охоплює національні валютні системи, а також їх зв'язки із зовнішніми валютними ринками. Хоч вважається, що міжнародна валютна система повинна сприяти торгівлі та полегшувати залучення інвестицій, державні структури інколи використовують її для обмеження цих процесів.
Головними формами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.
Отже, з переходом України на ринкову економіку, інтернаціоналізацією товарного виробництва та обігу посилюється значення експортно-імпортних операцій, які є складовою валютних операцій, що здійснюються на підставі декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15 -- 12 від 19.02.12 р. в якому визначаються окремі терміни, такі як:
-- грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та ін., що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, внески в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;
-- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.
-- іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та е законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
-- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або в монетарних металах;
-- монетарні метали -- золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
-- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном);
-- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
-- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і Дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
Кожна країна світу має національну грошову одиницю, якій присвоєно цифровий та літерний код.
Валюта України - гривня, має цифровий код 980, літерний код UАН.
Розрахунки між учасниками світового ринку здійснюються в іноземній валюті.
Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, монет, казначейських білетів, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
Валютні операції - це такі операції, об'єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді євро, американського долара, японської єни та ін. (розрахунки з експорту і імпорту, кредити, купівля-продаж ін. валюти).
Право на здійснення валютних операцій мають резиденти і нерезиденти.
-- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України);
-- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не
мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
-- розташовані на території України іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України. Обмінні операції -- операції, які виконуються у двох різню валютах (причому одна з них може бути національною валютою і впливають на валютну позицію банку[8, c. 56-58]. Масштаби валютної діяльності банку оцінюються за питомою вагою валютних активів у загальних активах. Аналіз проводиться на основі валютного балансу. Для визначення місця, яке посідають валютні операції в діяльності банку, використовується такий показник:
Наступним кроком є структурний аналіз валютних операцій, який може проводитися шляхом розрахунку питомої ваги окремих валютних операцій банку як за залишками на валютних рахунках, так і за оборотами за ними. Аналіз структури валютних операцій дає змогу простежити тенденції зрушення в напрямах діяльності банку з валютою та оцінити ефективність стратегії керівництва банку внаслідок структурних зрушень у валютних операціях. При цьому основним критерієм оцінювання наслідків зміни структури та масштабів діяльності банку з іноземною валютою є збільшення маси прибутку.
Головним аспектом будь-якої операції з іноземною валютою є здатність визначити те, чи має банк достатні можливості для повного та адекватного зіставлення обсягу валютних операцій зі ступенем прийнятного ризику і рівня прибутковості.
Валютні кредити аналізуються за такими ж напрямами, що й гривневі кредити. Тобто визначається рівень дохідності валютних кредитів, стан їх повернення, прострочення платежів, рівень неповернення кредитів. Невід'ємною частиною аналізу є визначення рівня витратності ресурсної бази, сформованої за допомогою валютних депозитів. У разі відносно низької відсоткової ставки за валютними депозитами порівняно з депозитами у національній валюті (10 % проти 25 %) створюються позитивні передумови зниження витратності ресурсної бази банків. Тому активізація діяльності банку щодо залучення валютних депозитів є головною умовою підвищення ефективності банківської діяльності в цілому. При цьому важливо дотримуватися короткої відкритої валютної позиції. Одержані показники витратності ресурсів та дохідності кредитних операцій повинні порівнюватись з відповідними показниками по гривневих депозитах та кредитах. Порівняння відносних показників є критеріями вибору стратегії керівництва банку щодо напрямів діяльності з метою підвищення ефективності банківської діяльності в цілому. Це саме стосуються і операцій банку з цінними паперами у валюті.
Важливим напрямом аналізу є контроль за дотриманням нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку. Діяльність банків на валютних ринках, що полягає в управлінні активами і пасивами в іноземній валюті, пов'язана з валютними ризиками, які виникають у зв'язку з використанням різних валют під час проведення банківських операцій.
Валютна позиція - це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті. У разі їх рівності позиція вважається закритою, за нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов'язань. При цьому довга відкрита валютна позиція банку при розрахунку зазначається зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція - зі знаком мінус. З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національний банк установлює норматив ризику загальної відкритої валютної (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Н13-2).
Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) визначається як співвідношення суми абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами до регулятивного капіталу банку.
Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) має бути не більше ніж 35 %. При цьому встановлюється обмеження ризику окремо для загальної довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) - не більше 30 %; та для загальної короткої відкритої валютної позиції (Н13-2) - не більше 5 %. Валютна позиція уповноваженого банку визначається та контролюється щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти[4, c. 49-52].
1.2 Нормативно-правова база з валютних операцій
В Україні в межах міжнародної валютної системи, яка охоплює національні валютні системи, а також їх зв'язки із зовнішніми валютними ринками здійснюється на підставі застосування певних правових норм, закріплених в міжнародних та національних нормативних документах, тому вивчення цих документів займає важливе місце серед питань організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій. Ці основоположні нормативно-правові документи є методологічною основою організації зовнішньоекономічної діяльності та її обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України у грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів". Норми П(С)БО 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності(крім бюджетних установ).
В останні роки у зв'язку з відміною державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність в Україні майже щомісячно приймаються законодавчі та відомчі нормативні акти з регулювання зовнішньоекономічних відносин, покращення контролю за повнотою розрахунків за експортно-імпортними операціями.
За порушення чинного законодавства України в сфері зовнішньоекономічній діяльності всі суб'єкти, як іноземні, так і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, несуть майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється державою, недержавними органами управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торгово-промислові палати України) та самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою:
1. створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці;
2. захисту економічних інтересів України та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
3. заохочення конкуренції та ліквідації монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
4. стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;
5. забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку .
Органи, які здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та отримувати від резидентів та нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті.
Однією з форм контролю за проведенням зовнішньоекономічної діяльності є видача довідки про відсутність (наявність) обмежень передбачених Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у суб'єкта господарської діяльності і у його іноземного контрагента на здійснення зовнішньоекономічної діяльності і про відповідність зовнішньоекономічного договору (контракту) законодавству України.
З метою підвищення ефективності валютного контролю та вдосконалення інформаційного співробітництва між органами валютного контролю Національний банк України створив систему інформаційного обміну даними.
Для проведення певних видів зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економіки застосовує їх ліцензування та квотування.
Ліцензії на здійснення валютних операцій надаються банком на підставі положення № 181 від 06.05.98 р., затвердженого Постановою Правління НБУ, де обумовлені вимоги до банків для отримання права на здійснення операцій за певними пунктами ліцензії. Право на отримання ліцензії мають банки, які:
-- працюють на Україні не менше одного року;
-- протягом минулих років не мали серйозних зауважень з боку банківського нагляду та податкової адміністрації;
-- мають розмір зареєстрованого Статутного фонду, що відповідає вимогам інструкції НБУ № 10 «Про порядок регулювання та аналіз діяльності, комерційних банків», затвердженої Постановою правління НБУ № 141 від 14.10.98р. та обчислюється в ЕКЮ. Курс ЕКЮ запроваджується за підсумками торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).
Банки, що отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, називаються уповноваженими банками.
Ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні. Генеральні ліцензії надаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам та організаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необхідний для здійснення такої операції.
У згаданому вище положенні № 181 «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банками операцій» наведені окремі пункти валютної діяльності, що підлягають ліцензуванню:
-- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) У іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (п. 15);
-- неторговельні операції з валютними цінностями (п. 16);
-- ведення коррахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іноземній валюті (п. 17);
-- відкриття коррахунків в уповноважених банках України у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 19);
-- відкриття коррахунків у банках (нерезидентах) у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 20);
-- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (п. 21);
-- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках (п.22);
-- валютні операції на міжнародних ринках (п. 23);
-- операції з банківськими металами на валютному ринку України (п. 24);
-- операції з банківськими металами на міжнародних ринках (п. 25),
Для отримання дозволу на здійснення операцій за окремими пунктами ліцензії передбачено певний розмір капіталу підприємства та вимоги щодо їх технічного забезпечення. Крім того, існують загальні вимоги, до яких належать: наявність служби внутрішнього аудиту, наявність внутрішніх підрозділів, здатних проводити дозволені операції, наявність внутрішньої регламентації проведення подібних операцій -- посадових інструкцій та положень. У разі порушень зазначених вимог НБУ має право відмовити у наданні ліцензії.
Відмова з боку НБУ в наданні ліцензії може бути оскаржена в арбітражному суді[3, c. 162-164].
Розділ 2. Організація обліку ЗЕД підприємства
2.1 Облік грошових валютних коштів і розрахункових операцій
Організація бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві визначається, передусім, тими цілями й завданнями, які вона покликана вирішувати.
На великих підприємствах, що постійно здійснюють зовнішньоекономічні операції, у складі бухгалтерської служби слід виділити окремі посади бухгалтерів, кількість яких залежить від обсягів здійснення тих чи інших операцій. До функцій цих бухгалтерів входить:
- облік розрахунків з іноземними постачальниками та покупцями (при попередній та наступній оплаті);
- облік розрахунків зі сторонніми організаціями, що сприяють здійсненню експортно-імпортних операцій (транспортні, страхові організації, декларанти, митниця);
- контроль за додержанням строків розрахунків, встановлених чинним законодавством та укладеними договорами;
- облік розрахунків з банками (по акредитивах, інкасо, переказах, з купівлі-продажу іноземної валюти);
- оформлення та облік розрахунків по закордонних відрядженнях;
- складання облікових регістрів по операціях у іноземній валюті;
- подання узагальнених даних щодо зовнішньоекономічної діяльності для складання фінансової звітності;
- складання податкової та статистичної звітності щодо зовнішньоекономічної діяльності.
Облік зовнішньоекономічної діяльності ведеться на підставі первинних документів, частина яких складається на підприємстві, а інші -- надходять від інших підприємств, у тому числі закордонних.
Їх правильне й кваліфіковане оформлення відіграє важливу роль для успіху її здійснення на всіх етапах. Такі документи отримали назву зовнішньоторговельних, вони підтверджують виконання угоди купівлі-продажу з іноземним контрагентом. Головним документом є зовнішньоторговельний контракт, який є результатом домовленості експортера та імпортера, що визначає обов`язки сторін на всіх етапах руху товару від продавця до покупця.
Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, поряд з рахунками в національній валюті мають право на відкриття рахунків в іноземній валюті, де повинні зберігатись тимчасово вільні грошові кошти підприємства в іноземній валюті (власні та позикові).
Обов`язковими рахунками для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, є транзитний та поточний валютні рахунки.
Транзитний валютний рахунок -- це рахунок, призначений для зарахування валютної виручки підприємства. Використання цього рахунку є обов`язковим у зв`язку з необхідністю розподілу валютної виручки, що надходить від нерезидента у валюті першої групи Класифікатора іноземних валют.
Поточний валютний рахунок призначений для проведення безготівкових і готівкових розрахунків у іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України. Поточний валютний рахунок може бути відкритий:
· юридичним особам - резидентам України для здійснення поточної діяльності;
· фізичним особам - резидентам України з правом здійснення підприємницької діяльності (приватні підприємці без створення юридичної особи) і без нього;
· представництвам юридичної особи - нерезидента України з правом здійснення підприємницької діяльності або без надання такого права (в залежності від мети й завдань, передбачених статутом юридичної особи - нерезидента);
· дипломатичним, консульським, торговим та іншим представництвам іноземних держав;
· іноземним інвесторам (юридичним і фізичним особам);
· фізичним особам - нерезидентам України без права здійснення підприємницької діяльності.
Поточні операції, що проводяться на підприємстві в іноземній валюті, можуть бути торговельними та неторговельними:
o між юридичними особами - резидентами та юридичними особами - нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;
o між юридичними особами - резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ;
o між юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами через юридичних осіб - резидентів посередників відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства України;
o інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України;
o операції на міжбанківському валютному ринку України;
o оплата товарів (робіт, послуг) з використанням чеків та пластикових карток;
o виплата готівкової іноземної валюти за платіжними документами в іноземній валюті на витрати, пов`язані з відрядженнями;
o здійснення обмінних операцій з іноземною валютою за платіжними документами в іноземній валюті;
o виплата готівкової валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам (резидентам та нерезидентам);
o купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами (резидентами та нерезидентами);
o виплата авторських гонорарів і платежів за користування авторськими правами;
o перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конгресів, симпозіумів, конференцій та інших міжнародних зустрічей;
o оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні;
o перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;
o платежі з відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів;
o виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо);
o переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо);
o інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не суперечать чинному законодавству України.
Валютні рахунки підприємствам, які здійснюють господарсько-фінансову діяльність в країнах дальнього й ближнього зарубіжжя (організації морського, річного, авіатранспорту та спільні підприємства), дозволено відкривати в іноземних банках.
Усі надходження на користь резидентів у іноземної валюті (виручка, дивіденди), що надійшли на валютний рахунок за кордоном, незалежно від строків надходження, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, що передбачені законодавством іноземної держави.
Для обліку валютних коштів на рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31 «Рахунки в банках»: субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».
Рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» використовується для обліку валютних коштів на поточному валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та витрачання валютних коштів у результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій.
На рахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» обліковуються кошти на транзитному, депозитному та інших (крім поточного) рахунках у банку в іноземній валюті.
2.2 Облік експортно-імпортних операцій
Визначення експортних та імпортних операцій згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» наведено в Розділі 1.
Основні завдання обліку експортних операцій
Організація бухгалтерського обліку експортних операцій визначається рядом факторів, передусім, участю або неучастю в експорті посередницьких організацій, порядком передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним.
Основними завданнями обліку експортних операцій є:
· формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів;
· своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту;
· формування достовірної інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками;
· формування достовірної інформації про курсові різниці.
Процес реформування економіки України істотно вплинув і на необхідність створення нової методології бухгалтерського обліку, зокрема, на облік експортних операцій. Щодо цього важливе значення мають принципи, закладенні в Законі Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
· принцип превалювання сутності над формою, що визначає визнання доходів і відображення їх в обліку за методом нарахування, тобто з моменту виникнення права на них;
· принцип нарахування та відповідності доходів та витрат, відповідно до якого доходи та витрати відображаються в обліку й звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей, а для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих доходів. [3]
Визнання доходів повинно здійснюватись відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, який визначає порядок реєстрації в бухгалтерському обліку доходів від продажу товарів. Вони можуть визнаватися на момент поставки товару або послуги покупцю, до або після такої поставки. Визначення цього моменту залежить від того, коли ця господарська операція буде відповідати критеріям визнання, визначеності, релевантності та надійності. Дохід відображається, коли він визнаний або може бути визнаний (тобто існує можливість його визнання).
Визнання доходу за товари, послуги або інші види активів, продані за готівку чи в обмін, підтверджується моментом переходу права власності на них від продавця до покупця.
Дохід відображається тоді, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг роботи, здійснення якого дає їй право на одержання доходу відповідно до умов контракту, і коли компанія впевнена, що виконаний обсяг роботи буде оплачений замовником.
Найпоширенішою ситуацією, що відповідає наведеним критеріям визнання доходу, є така ситуація, коли підприємство одержує дохід у вигляді оплати за відвантажені нею товари, надані послуги в момент їх відвантаження (надання). У бухгалтерському обліку такий дохід відображається за датою продажу товарів або надання послуг. Подібний метод відображення доходу називається відображенням на дату відвантаження.
Існує ряд ситуацій, коли дотримання названих вище критеріїв визнання доходу стає можливим лише після моменту відвантаження товару.
П(С)БО 15 «Дохід» визначає не тільки критерії визнання доходу від реалізації в залежності від того, що було реалізовано -- продукція, роботи чи послуги або дохід було одержано внаслідок використання активів підприємства іншими особами, а також виходячи з конкретних умов кожної господарської операції, яка може призвести до виникнення доходу. Тому дата відображення доходу від реалізації може не співпадати з датою відвантаження продукції, товарів, підписання документів про виконання робіт, послуг. Експортна операція вважається завершеною, коли сторони зовнішньоекономічного контракту (договору) у повному обсязі виконали умови контракту. Термін виконання експортної операції за чинним законодавством становить 90 календарних днів, а за окремими товарами --180 календарних днів.
Визначення фінансового результату від реалізації товарів на експорт відбувається шляхом зіставлення доходів звітного періоду від реалізації товарів на експорт з витратами, здійсненими для отримання ци
Методика обліку і організація аналізу валютних операцій курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Тихоокеанское сообщество. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Сучасний стан транспортного флоту України
Доклад по теме Кто будет защищать тебя, Родина
Реферат: Circular Flow Of Economics Essay Research Paper
Курсовая работа по теме Податкова система Німеччини
Реферат по теме Особенности методики 'Скандинавская ходьба'
Готовый Дневник Производственной Практики Медсестры
Сочинение по теме Герман Мелвилл. Моби Дик, или Белый Кит
Реферат по теме Денежная еденица "Евро"
Эссе Про Невского
Современная Политика Реферат
Реферат: Раннее развитие детей
Лабораторная Работа 2 11 Класса
Реферат: Маркетинг в области международного туризма
Курсовая работа по теме Микеланджело Буонарроти
Реферат: Защита авторских и смежных прав 4
Управление персоналом (Лекции)
Справедливость Кары Не Подлежала Сомнениям Сочинение Рассуждение
Судьба Человека Декабрьское Сочинение
Курсовая работа по теме Описание конструкции и принципа действия станочного приспособления
Условия труда и факторы их формирования - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Аналіз загально-виробничих витрат - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Условия труда и факторы их формирования - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа