Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду

Теоретичні основи організації обліку на підприємстві. Способи відображення інформації про використання прибутку у реєстрах обліку і фінансовій звітності. Запровадження автоматизованих бухгалтерських систем для відображення фінансових результатів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

облік прибуток автоматизований бухгалтерський
1. Теоретичні основи та економічний зміст організації і здійснення обліку використання прибутку звітного періоду
1.1 Сутність прибутку звітного періоду підприємства
1.2 Особливості формування та використання прибутку звітного періоду
1.3 Нормативно-правове регулювання обліку використання прибутку звітного періоду
2. Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду
2.1 Порядок обліку використання прибутку звітного періоду
2.2 Облік використання прибутку для збільшення статутного капіталу в регістрах
2.3 Облік використання прибутку для формування резервного капіталу та інших фондів підприємства
2.4 Облік виплати дивідендів засновникам і учасникам підприємства
2.5 Відображення інформації про використання прибутку у реєстрах обліку і фінансовій звітності
3. Особливості організації та ведення обліку в умовах використання ЕОМ
3.1 Використання автоматизованих бухгалтерських систем для обліку використання прибутку звітного періоду
3.2 Удосконалення обліку використання прибутку звітного періоду на підприємстві
Фінансові результати відображаюсь мету підприємницької діяльності, її доходність, і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу, кредиторів, державні органи, фондові біржі та ін. Основним фінансовим результатом підприємства є його прибуток, іноді його заміняють показником доходу. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків.
На кожному підприємстві формуються чотири показники прибутку, який істотно розрізняється по величині, економічному змісту і функціональному призначенню. Базою всіх розрахунків служить балансовий прибуток - основний фінансовий показник, виробничо-господарської діяльності підприємств. Для цілей оподаткування розраховується спеціальний показник - податковий прибуток, а на його основі - прибуток, що оподатковується, та прибуток, що не оподатковується. Частина балансового прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після внесення податків і інших платежів у бюджет, називається чистим прибутком. Вона характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Прибуток, який отримано підприємством може бути використано для задоволення різноманітних потреб. По-перше, прибуток спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування видатків бюджетів різних рівнів, що досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Метою курсової роботи є дослідження основних теоретичних та практичних аспектів обліку використання прибутку звітного періоду.
1. Теоретичні основи та економічний зміст організації і здійснення обліку використання прибутку звітного періоду
1.1 Сутність прибутку звітного періоду підприємства
Прибуток є важливим показником ефективної діяльності підприємств. Проте якість роботи підприємства не можна оцінювати за масою прибутку. Для того щоб точно обчислити прибутковість підприємства, потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства або з обсягом виробничих фондів підприємств. Таке зіставлення характеризує рентабельність. Рентабельність показує прибутковість, доходність підприємства.
Ефективність фінансової діяльності виражається в досягнутих фінансових результатах. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.
Доходи підприємства - це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Доходи - витрати = прибуток чи збиток
Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно дотримуватися принципів визначення доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.
Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій в тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають.
Принцип відповідності полягає у порівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати що здійснені у звітному періоді повинні порівнюватися з доходом задля якого здійснені витрати цього звітного періоду.
Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансового результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Звітним періодом є один рік, проміжними звітними періодами є квартал, місяць.
Фінансові результати визначають за видами діяльності, зокрема основна, операційна, інша звичайна діяльність, окремо відображають надзвичайні доходи, витрати і податки з надзвичайного прибутку.
Звичайна діяльність - будь яка основна діяльність, а також операції що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. До звичайної діяльності крім операційної належить фінансова і інвестиційна діяльність.
Надзвичайна діяльність - подія або операція яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному місяці.
Фінансовий результат в Звіті про фінансові результати визначають поетапно:
· фінансовий результат від операційної діяльності , який поглинає результат основної діяльності
· фінансовий результат від звичайної діяльності, який охоплює результат операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Кінцевий результат фінансової діяльності підприємств формують доходи і витрати. Зростання прибутку досягається за рахунок збільшення виробництва і відповідно виручки від реалізації продукції та зниження її собівартості.
1.2 Особливості формування та використання прибутку звітного періоду
Прибуток, який отримано підприємством може бути використано для задоволення різноманітних потреб. По-перше, прибуток спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування видатків бюджетів різних рівнів, що досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Таким чином, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. Можна виділити два етапи у розподілі прибутку підприємства.
Перший етап - це розподіл бухгалтерського та податкового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство і в результаті розподілу кожна сторона отримує свою частку. Співвідношення розподілу прибутку між державою та підприємством має важливе значення для забезпечення державних потреб та потреб підприємства.
Другий етап - це розподіл та використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі за рахунок прибутку фінансуються різноманітні виробничі, інвестиційні та інші програми підприємства.
При розподіленні прибутку повинно забезпечуватись як формування доходу держави, так і покриття потреб підприємств по розширенню виробництва, матеріальному стимулюванню робітників і вирішенню соціальних питань. У цьому зв'язку механізм розподілення прибутку господарюючих суб'єктів у ринкових умовах господарювання повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечити оптимальне співвідношення частини прибутку, акумульованого в доходах бюджету для забезпечення виконання функцій держави, і який залишається в розпорядженні підприємств для стимулювання розвитку виробництва і підвищення його ефективності.
Основними принципами розподілу прибутку господарюючих суб'єктів у ринкових умовах господарювання є:
* розподіл прибутку між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом повинен проводитись з урахуванням інтересів держави в формуванні на відповідному рівні бюджетів і зацікавленості підприємств у стимулюванні їх діяльності;
* вилучення відповідної частини прибутку державою, до бюджету у вигляді податків повинно проводитись по твердих, невисоких ставках, встановлених державою в законодавчому порядку, розміри яких не повинні змінюватися довільно;
* прибуток, який залишається в розпорядженні господарюючого суб'єкта, повинен направлятися в першу чергу на нагромадження, яке забезпечуватиме подальший розвиток підприємства, а в частині, яка залишилася, на споживання для задоволення матеріальних ї соціальних потреб робітників.
Згідно з Законом України "Про підприємства в Україні" порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган у відповідності до статуту підприємства і чинного законодавства. При цьому державний вплив на напрям і обсяги використання прибутку господарюючих суб'єктів здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги тощо. Отже, законодавче розподілення прибутку, господарюючих суб'єктів регулюється в тому розмірі, який надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків і інших обов'язкових платежів. Виходячи з цього отриманий господарюючими суб'єктами загальний прибуток використовується, в першу чергу, на сплату до бюджету встановлених законами України податків і платежів - податку на прибуток, розрахованого згідно з Податковим Кодексом України, а також інших платежів до бюджету, які сплачуються за рахунок прибутку. Отриманий після цього прибуток вважається чистим прибутком підприємства ї розподіляється на його розсуд.
Господарюючий суб'єкт самостійно визначає напрямок використання тієї частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілення і використання прибутку; на підприємстві фіксується в його статуті та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затвердженим його керівництвом.
Згідно зі статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який, залишився в їх розпорядженні, на поповнення статутного капіталу, на утворення та поповнення резервного капіталу, а також направляти на ви­плату дивідендів і на інші цілі. Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами.
При цьому прибуток, спрямований на поповнення статутного капіталу, може використовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів та ін.
За рахунок резервного капіталу можуть покриватися невідшкодовані збитки від стихійного лиха, відшкодовується нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість, виплачуються дивіденди по привілейованих акціях у випадках відсутності прибутку та ін.
При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, нове будівництво виробничих потужностей, удосконалення технологій і організацію виробництва, фінансується поповнення власних обігових активів, здійснюються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки по них тощо.
При спрямуванні прибутку на соціальний розвиток фінансуються такі витрати: на будівництво житла і об'єктів культурно-побутового обслуговування; на утримання будівель і споруд, призначених для культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед робітників підприємства; на утримання дитячих дошкільних установ, таборів відпочинку для дітей, які знаходяться на балансі підприємства; для надання допомоги школам, притулкам для старих і інвалідів; на відшкодування збитків житлово-комунального господарства, яке знаходиться на балансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочинку і санаторіїв робітникам; на проведення культурно-масових і оздоровчих заходів серед робітників підприємства тощо.
За рахунок коштів, відраховуваних від прибутку на матеріальне заохочення, виплачують винагороду робітникам за підсумками роботи за рік, а також проводять одноразове заохочення працівників за якісне та своєчасне виконання особливо важливих виробничих завдань (робіт),, надають матеріальну допомогу робітникам і службовцям, оплачують додаткові відпустки, виплачують допомогу робітникам, що виходять на пенсію і надбавки до пенсій працюючим пенсіонерам, виплачують дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємства, оплачують зменшення тривалості робочого часу для окремих категорій робітників (матерів, які годують грудьми) тощо.
1.3 Нормативно-правове регулювання обліку використання прибутку звітного періоду
Головними нормативнимидокументами, що регулює питання обліку використання прибутку є звичайно Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні" від 16.07.1999, №996., Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та Податковий кодекс України, Господарський Кодекс України.
Статтею 142 Господарського Кодексу України визначено таке:
Прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.
Порядок використання прибутку державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, здійснюється відповідно до статті 75 цього Кодексу.
Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.
Аналогічна за змістом і стаття 15 Закону про госптовариства. Отже, отриманим прибутком власник може розпоряджатися після виконання норм законодавства щодо цілей його використання. Під законодавством розуміються як норми законів, так і підзаконних актів, виданих органами державної влади в межах їхньої компетенції. Тому розглянемо, як регламентують використання прибутку в першу чергу закони.
Так, у ч. 5 ст. 87 ГКУ сказано, що прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.
В положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку також є ряд норм, які регулюють порядок використання прибутку або вказують на порядок використання прибутку.
Методологію формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Облік витрат підприємства регламентується ПСБО 16 "Витрати", витрати з податку на прибуток - ПСБО 17 "Податок на прибуток".
2. Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду
2.1 Порядок обліку використання прибутку звітного періоду
Рішення про порядок розподілу прибутку звітного періоду, про формування фондів і резервів, а також про строк та порядок виплати дивідендів, згідно з п. "д" ст. 41 і ст. 59 Закону про госптовариства, приймаються на загальних зборах засновників (учасників) або акціонерів і фіксується протоколом зборів. На виконання рішень загальних зборів рекомендується видавати наказ керівника, що приписує бухгалтерії підприємства нарахувати та виплатити дивіденди.
До операцій, що об'єднуються поняттям "використання прибутку", відносяться операції, що відображаються за дебетом субрахунку 443 "Прибуток,
використаний у звітному періоді" рахунка 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" у кореспонденції з кредитом рахунків, передбачених Інструкцією №291.
На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів),
відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному
періоді. Сальдо на цьому субрахунку наприкінці року закривається в кореспонденції з субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.
На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку, а на субрахунку 442 "Непокриті збитки", відповідно, -- непокриті збитки. Списання непокритих збитків здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.
Використання прибутку звітного періоду підприємств, згідно з нормами П(С)БО та Інструкції №291, можливе за такими напрямками, як:
_ збільшення розміру статутного капіталу;
_ збільшення розміру пайового та додаткового капіталу;
_ формування резервного капіталу підприємства;
Необхідність формування підприємствами резервного фонду передбачена п.4 ст.87 ГК України. Розмір резервного(страхового) фонду встановлюється установчими документами, але повинен бути не менше 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути менше, ніж 5% суми прибутку товариства. Аналогічні норми містяться у ст.14 Закону про госптовариства. Можливість формування інших фондів, наприклад, фонду розвитку виробництва за рахунок чистого прибутку, надана також акціонерним, холдинговим компаніям та іншим суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких більше, ніж 50% акцій (часток, паїв) належить державі.
Це передбачено наказом Мінфіну України від 10.06.2005 р. №460 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку". Залишок суми чистого прибутку, що залишилася після відрахування сум, спрямованих на виплату дивідендів, утворення резервних та інших фондів спеціального призначення, відображається на субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" та в рядку 350 Балансу. Строк, протягом якого на субрахунку 441 може залишатися позитивне сальдо, не встановлений ні стандартами бухгалтерського обліку, ні іншими нормативними актами. В наступних питаннях курсової роботи розглянемо докладніше перелічені варіанти напрямків використання прибутку.
2.2 Облік використання прибутку для збільшення статутного капіталу
Використання прибутку для збільшення статутного капіталу в регістрах бухгалтерського обліку відображається такою проводкою:
Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"
В інших господарських товариствах (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне осподарське товариство і командитне товариство) статутний капітал розподілений на чітко визначені та персоніфіковані частки, які закріплені за засновниками та учасниками.
Збільшення статутного капіталу таких товариств можливе за рахунок реінвестування прибутку, нарахованого як дивіденди засновникам і учасникам.
Для відображення цих операцій у бухгалтерському обліку використовуються такі записи:
1) нарахування дивідендів засновникам і учасникам:
Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"
Кт671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами";
2) спрямування дивідендів засновників і учасників на збільшення
Дт671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами"
Податок на дивіденди, нарахування і сплата якого передбачені ПКУ, не сплачується лише уразі коли дивіденди, що виплачуються у вигляді акцій (часток, паїв), не змінюють пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі підприємства.
В бухгалтерському обліку приватних підприємств збільшення статутного капіталу можливе "прямо" за рахунок використання прибутку без допомоги операції з нарахування дивідендів.
Бухгалтерська проводка при цьому матиме такий вигляд:
Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"
2.3 Облік використання прибутку для формування резервного капіталу та інших фондів підприємства
Резервний фонд (капітал) господарського товариства створюється з метою покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, втрат. Резервний фонд (капітал), зокрема, використовується для покриття балансових збитків підприємства за звітний період, на виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі недостатності нерозподіленого прибутку, а також на інші цілі, передбачені законодавством і статутними документами.
Основним джерелом формування резервного фонду (капіталу) є нерозподілений прибуток підприємства.
У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу підприємства призначено рахунок 43 "Резервний капітал", за кредитом якого відображається створення резерву, за дебетом -- використання. Сальдо цього рахунка показує залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.
Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.
Формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображається проводкою:
Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"
Якщо підприємство утворює за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю, то суми, що спрямовуються до таких фондів, враховуються на субрахунку 426 "Фонд спеціального призначення". Такий фонд може мати підрозділи, наприклад, фонд розвитку виробництва, фонд соціального призначення та ін.
У бухгалтерському обліку формування фонду спеціального призначення за рахунок сум нерозподіленого прибутку відображається проводкою:
Кт 426 "Фонд спеціального призначення".
Здійснені за рахунок цього фонду витрати відображатимуться за дебетом субрахунку 426. За розміром сальдо субрахунку 426 на кінець звітного періоду можна буде визначити суму коштів, що залишилися у розпорядженні фонду.
Його величина буде зазначена в рядку 330 Балансу підприємства.
2.4 Облік виплати дивідендів засновникам і учасникам підприємства
Згідно з п. 4 П(С)БО 15 "Дохід", дивіденди -- це частина чистого прибутку, розподілений між учасниками (власниками) відповідно до їх частки у власному капіталі підприємства.
Закон не перешкоджає виплаті дивідендів у будь-якій майновій формі: як у вигляді грошових коштів чи іншого майна, так і шляхом спрямування дивідендів на збільшення статутного капіталу. Форма виплати дивідендів також повинна бути обумовлена учасниками та відображена в їх рішенні.
Акціонерні товариства мають право виплачувати, дивіденди не частіше одного разу на рік (за підсумками звітного року). Така періодичність встановлена статтею 37 Закону про госптовариства. Для інших видів господарських товариств Закон обмежень щодо періодичності не встановлює.
Згідно з ст.158 ЦК України, акціонерне товариство не має права виплачувати дивіденди ще й у таких випадках:
- до повної сплати всього статутного капіталу, -- це означає, що доки
хоча б один з учасників (акціонерів) не сплатив повністю увесь свій
вклад до статутного фонду, ніхто з них не може отримати дивіденди;
- при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до
розміру, менш, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду.
ля обліку дивідендів використовують рахунок 67 "Розрахунки з учасниками". За кредитом субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" обліковують дивіденди, нараховані власникам простих і привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших джерел, передбачених установчими документами. А за дебетом рахунку відображають виплату нарахованих дивідендів.
Нарахування дивідендів проводять кореспонденцією рахунків:
Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"
Кт 671 -- під час нарахування за рахунок прибутку.
Якщо для виплати привілейованих дивідендів прибутку не вистачає, і їх нараховують за рахунок резервного капіталу чи спеціально створеного фонду, то кореспонденція буде такою:
Дт 43 "Резервний капітал" (субрахунок (наприклад, 426) "Фонд виплати дивідендів за привілейованими акціями" до рахунка 42 "Додатковий капітал");
Дт 671 Кт 311 , 312, 301 (у разі виплаті коштами);
Дт 671 Кт 361 (зараховуючи зобов'язання під час виплати дивідендів товарами або ж готовою продукцією) або Дт 671 Кт 70 (минуючи субрахунок 361).
Реінвестицію дивідендів відображають: Дт 671 Кт 40.
Аналітичний облік ведеться за кожним засновником, учасником, та акціонером.
2.5 Відображення інформації про використання прибутку у реєстрах обліку і фінансовій звітності
Аналітична відомість 7.2, призначена для деталізації оборотів за рах.44,
складена продумано і докладно. Вона передбачає не тільки сальдо вхідне, дебетове, кредитові обороти, сальдо на кінець місяця, але й підсумковий стовпчик "Усього з початку року" по рядках: по субрахунках 441, 442, 443 (у тому числі по цілях використання прибутку: напрямок прибутку на виплату дивідендів, на збільшення статутного капіталу, на формування резервного капіталу тощо).
Підсумки граф 12-16 ("Усього" за кредитом рах. 44) цієї Відомості переносяться до графи 7 Журналу 7. Сальдо на кінець місяця по кожному дебітору переноситься з граф 18, 19. Відомості 7.2 поточного. місяця до граф 3, 4 Відомості. 7.2 наступного місяця.
Рахунок 44 відображається по рядку 350 Балансу.
Дані субрахунку 443 відображаються в формі фінансової звітності Форма 3 "Звіт про власний капітал".
3. Особливості організації та ведення обліку в умовах використання ЕОМ
3.1 Використання автоматизованих бухгалтерських систем для обліку використання прибутку звітного періоду
Нині значного розвитку набула інформаційна технологія, яка є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. Вона пройшла кілька еволюційних етапів, зміну яких зумовив головним чином розвиток науково-технічного прогресу та технічних засобів оброблення інформації.
Запровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу і застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології, як результат - зміну її назви завдяки приєднанню одного із синонімів "сучасна". Впровадження нової технології суттєво змінює зміст різних видів діяльності в організаціях.
Розвиток комп'ютерних технологій нерозривно пов'язаний із розвитком інформаційних систем, які використовуються для автоматизованого розв'язування економічних задач.
Функціональне призначення автоматизованого робочого місця бухгалтера з облікут прибутків полягає у розв'язанні таких завдань: документування операцій щодо доходів від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; організація обліку по формуванню прибутків.
Автоматизоване робоче місце (далі АРМ) бухгалтера з обліку використання прибутку у підприємстві забезпечує: автоматизоване документування первинної інформації; оперативне управління, контроль за формуванням і використанням прибутків; видачу необхідної інформації для друку (чи перегляду на моніторі). В умовах АРМ облікові працівники використовують такі основні автоматизовані операції: введення даних первинних документів з обліку доходів і прибутків для їхньої автоматизованої обробки; автоматизований контроль даних на достовірність та повноту; автоматичну обробку введених даних і відображення результатів обробки в первинних та зведених документах; автоматичне формування й виведення на екран монітора згрупованих даних за матеріально відповідальними особами, місцями зберігання та експлуатації; організація і ведення нормативно-довідкової інформації. Для обробки інформації з обліку доходів створено дворівневу систему АРМ бухгалтера.
Програма "1С:Бухгалтерія 8.0 для України" дає змогу формувати та реєструвати всі необхідні податкові документи: податкові накладні, додатки до них. Облік ПДВ протягом періоду (місяць) ведеться "по відвантаженню", регламентний документ дає можливість у кінці визначити суми податкових обов'язків і податкового кредиту з розрахунку за необхідним методом (по першій із подій, по оплаті, по відвантаженню).
Також у програмі "1С:Бухгалтерії 8.0. для України" підтримуються наступні схеми оподаткування: загальна система оподаткування (для платників податків на прибуток і податку на додану вартість); спрощена система оподаткування; єдиний податок і податок на додану вартість; єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб.
Для ведення податкового обліку (за податком на прибуток) передбачений спеціальний (податковий) план рахунків, реалізований у конфігурації, його склад і реквізити є частиною запропонованої методики податкового обліку, або є передбаченим.
Податковий облік конфігурації ведеться в розрізі видів податкової діяльності. Такий підхід дає змогу враховувати валові доходи й видатки, запаси, основні засоби, а також завидами діяльності, по яких потрібен окремий облік з погляду податку на прибуток.
Для даних податкового обліку автоматично формується податкова декларація з податку на прибуток.
Програма "1С:Бухгалтерія 8.0 для України" представляє користувачу набір стандартних звітів, які дають змогу аналізувати дані по залишках, оборотах рахунків і по проводках у найрізноманітніших розрізах. У їхньому числі - оборотно-сальдова відомість, шахова відомість, оборотно-сальдова відомість по рахунках, обороти рахунків, карточки рахунків, аналіз рахунків, аналіз субконто, зведені проводки, головна книга, діаграми.
3.2 Удосконалення обліку використання прибутку звітного періоду на підприємстві
Для відображення прибутку за характером використання
Методика формування системної інформації та здійснення обліку прибутку звітного періоду курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Дипломная работа по теме Комплекс механического оборудования агломерационного производства
Контрольная работа: Борьба с водой, поступающей в отсеки корпуса судна
Контрольная Работа На Тему Деонтологія В Соціальній Роботі
Курсовая работа: Расчёт и анализ показателей выполнения плана работы и использования подвижного состава дороги
Математика 1 Класс Контрольная Работа За Год
Реферат: Українсько-японські двосторонні відносини
Курсовая Работа На Тему Проектирование Фундамента Под Промежуточную Опору Моста
Структура Организации Курсовая Работа
Курсовая работа: Організація промислового виробництва яєць на птахофабриці
Эссе Человек В Поисках Смысла
Реферат На Тему Педагогические Способности Педагога Психолога
Щедрин Собрание Сочинений
Контрольная работа по теме Геоцентрическая система мира
Гдз По Математике Контрольная Работа 6 Класс
Герои На Дне Сочинение
Источники Международного Права Сочинение
Контрольная работа: Проблема оцінки соціальної ролі релігії. Сакралізація та секуляризація як тенденції розвитку суспільства
Сочинение Рассуждение На Тему Счастливое Детство
Реферат: Ценовая политика предприятия
Машины Сочинение На Английском
Оплодотворение у млекопитающих - Биология и естествознание контрольная работа
Изучение экологического влияния структуры пространства на жизнедеятельность человека - Биология и естествознание дипломная работа
Работа ионных насосов - Биология и естествознание реферат


Report Page