Медицина Згуровського, або як заробляти на іноземцях

Протягом восьми років на території КПІ функціонувала приватна клініка, яку організував ректор Михайло Згуровський. Туди, замість безкоштовної студентської поліклініки, на платне обслуговування “направляли” іноземних студентів, які навчалися в КПІ. Окрім плати від студентів, клініка також отримувала державне фінансування безпосередньо від КПІ. А деякий час приватна клініка в державному ВИШ взагалі функціонувала незаконно, не маючи відповідної ліцензії.

Іноземні студенти, на жаль, часто стають об’єктом маніпулювань та шахрайства з боку посадових осіб українських вишів та фірм-посередників. Причиною тому є нерозуміння іноземцями законодавства та українських реалій, страх бути відрахованими та депортованими, а також корумпованість  керівництва вишів. Нещодавні скандали у Донецькому медичному університеті та  НМУ імені О.О. Богомольця  є тому підтвердженням.

В кінці 1999 року, після міністерського крісла та вже на оновленій посаді ректора КПІ, Михайло Згуровський  стає головою українського філіалу міжнародної, неурядової, некомерційної організації “EDNES”. Головний офіс “Світової мережі даних для освіти й наукового обміну” відкривають на території Київського політеху. Згодом це стане звичкою - більшість громадських організацій та деякі приватні університети Згуровського теж оселяться у приміщеннях КПІ.

Трохи пізніше, у 2000-2001 році на базі українського філіалу “EDNES” створюють Міжнародний центр телемедицини (далі - МЦТМ). А паралельно з цим в КПІ відкривають набір на кафедру медичної кібернетики та телемедицини. Її очолює професор та доктор медичних наук Валентин Яценко, якого спеціального для цього запросили у КПІ. Все вказує на те, що в університеті збираються розвивати телемедицину -- телекомунікаційні технології в медицині для лікування хворих на відстані.

Насправді ж, на території КПІ відкривають приватну клініку ТОВ “Міжнародний центр телемедицини”. Серед працівників КПІ МЦТМ називають “клінікою Згуровського”, маючи на увазі, що вона існувала під його впливом. Воно й не дивно, рішення про створення МЦТМ приймав керівник українського філіалу “EDNES”, Михайло Згуровський.

Співзасновниками ТОВ “МЦТМ” у період його діяльності на КПІ були той самий Валентин Яценко, а також ТОВ “Інтертех” - компанія, бенефіціаром та керівником якої був двоюрідний племінник ректора Згуровського. Саме її дочірні організації отримали з бюджету КПІ понад 37 мільйонів гривень на будівництво і ремонти.

Головним бухгалтером ТОВ “МЦТМ” була Ольга Ярошевська - сестра першої дружини ректора. Вона також була бухгалтером ТОВ “Інтертех”. Взагалі дивним видається спектр діяльності ТОВ “Інтертех” у стінах КПІ: від ремонтів до медичного обслуговування.

У Міжнародному центрі телемедицини займаються медичною практикою та надають широкий спектр послуг: аналізи, терапія, офтальмологія, дерматологія, ультразвукові дослідження, кардіологія та інші. Співробітниками клініки стають медичні спеціалісти з інших столичних клінік та медичних університетів. Разом з іншими, МЦТМ також обслуговують і лікарі поліклініки КПІ. Наприклад, дерматологом МЦТМ був Михайло Шамардак, який зараз є завідувачем поліклініки КПІ.

Та цікавіше навіть не те, хто саме отримував прибутки приватної клініки у державному виші. Цікаво те, звідки ці прибутки бралися.

Фактично, на протязі 8 років МЦТМ монопольно обслуговував іноземних студентів КПІ на основі прямих договорів. Іноземцям скоріш за все одразу пропонували проходити всі обстеження та загалом лікуватися в приватній клініці на території КПІ, аніж шукати щось інше. Про клініку навіть писали в університетській газеті “Київський Політехнік” у 2006 році. У рекламі МЦТМ для іноземних студентів йдеться про те, що на початку року кожен з них має пройти обов’язковий медичний огляд у центрі, і потім будуть обслуговуватися там протягом року.

Нам вдалося поспілкуватися з людиною, яка на протязі довгого часу була директором ТОВ “МЦТМ”, Ігорем Пархоменком.

За його словами, самої телемедицини було мало, а назва центру була “скоріше пристрілкою на майбутнє та опрацювання вирішень технологій”. Він також підтвердив, що установа проводила платне медичне обслуговування іноземних студентів КПІ, саме колективно. Спочатку послуги оплачували з бюджету КПІ, а пізніше - за прямими договорами зі студентами. Наприклад, згідно з інформацією інтернет-видання “Apteka.ua” у лютому 2003 року ТОВ “МЦТМ” отримав тендер на медичне обслуговування, за яке КПІ заплатив 370 тис. грн.

Підрахувати скільки всього сотень тисяч або мільйонів гривень ТОВ “МЦТМ” отримало від КПІ, на жаль, неможливо через давнину подій. У відповіді на наш запит КПІ стверджує, що вони не мають інформації скільки саме віддали Центру телемедицини.

На уточнююче запитання, чому все ж таки телемедицини було мало, Пархоменко відповів, що тоді український ринок був не готовий до телемедицини, а іноземні студенти були в основному з бідних країн, де рівень медицини був не ліпший, отже необхідність в консультаціях відпадала.

Та на цьому цікава інформація про МЦТМ не закінчується. Закон передбачає, що для провадження господарської діяльності з медичної практики необхідно мати відповідну ліцензію від Міністерства охорони здоров’я. А відповідно до відповіді МОЗ на наш запит, у період з середини 2005 року по 2009 рік МЦТМ такої ліцензії не мав.

Таким чином, МЦТМ певний час функціонував без відповідної ліцензії. За нашою інформацією, цей факт нібито було викрито правоохоронними органами, але справу швидко “поховали”. Після цього, у 2008 році МЦТМ завершив свою діяльність на території КПІ. І хоча сьогодні центр працює в іншій лікарні Солом’янського району, юридична особа все ще зареєстрована на вулиці Янгеля.

До речі, нещодавно з’ясувалося, що схеми адміністрації КПІ за участі іноземних студентів не закінчились. У 2019 році СБУ підозрює адміністрацію КПІ в незаконному привласненні коштів іноземних студентів. Іноземці прибували в Україну під виглядом студентів, а потім приватні компанії незаконно легалізували їх в Україні або ЄС, за що адміністрації кількох українських закладів вищої освіти отримували частину грошей.