Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті – 1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті – 1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища. Сучасний стан гірничих робіт. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
з дисципліни: «Маркшейдерська справа»
на тему «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті - 1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
РОЗДІЛ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища
1.1 Криворізький залізорудний басейн
1.3.Гідрогеологічна характеристика родовища
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан гірничих робіт
2.1 Сучасний стан гірничих робіт в блоці 191 гор. -1035 м
2.2 Вибір системи розробки та параметрів елементів блоку
2.2.1 Обґрунтування вибраного варіанту системи розробки
2.2.2 Розрахунок конструктивних параметрів блоку
2.2.3 Розрахунок ЛНО для свердловин
2.5 Здача панелей блоку в експлуатацію
РОЗДІЛ 3. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу
3.1 Визначення географічних координат кутів рамки вихідної трапеції. Визначення номенклатури та географічних координат листів карти масштабу 1:5000, що покривають вихідну карту
3.2 Складання проекту розміщення планових і висотних розпізнавальних знаків
3.3 Згущення геодезичної основи з використанням світлодальномірної полігонометрії 4 класу. Складання проекту полігонометричних ходів, встановлення їх форми та визначення граничної помилки планового положення точки в слабому місці ходу
3.4 Складання проекту планової прив'язки опознаків
3.4.1 Багаторазова зворотня засічка
3.4.3 Прив'язка розрядним полігонометричних ходом
3.4.4 Планова прив'язка розпізнавальних знаків теодолітними ходами
3.5 Складання проекту висотної прив'язки розпізнавальних знаків
3.5.1 Тригонометричне нівелювання при засічках
3.5.2 Тригонометричне нівелювання при прокладанні теодолітних ходів
3.5.3 Геометричне нівелювання по лінії ходу розрядної полігонометрії
РОЗДІЛ 4. Маркшейдерське забезпечення гірничих робіт на гірничо-видобувному підприємстві
4.1 Загальні положення про маркшейдерські зйомки
4.2 Основні принципи виконання підземних зйомок
РОЗДІЛ 5. Екологічна та економічна оцінка
5.2 Збезпечення екологічної безпеки на ВАТ «АМКР»
5.3 Інвестиції в екологію на ВАТ «АМКР»
РОЗДІЛ 6. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»
6.1 Сутність задачі. Основні типи збійок
6.2 Виробничі допуски розбіжності осей зустрічних забоїв
6.3 Маркшейдерські роботи при збійці горизонтальних та похилих виробок, що проводяться в межах однієї шахти
6.3.1 Перший випадок проведення виробок зустрічними вибоями
6.3.1.2 Задання напрямків гірничим виробкам в горизонтальній площині
6.3.2 Другий випадок проведення виробок зустрічними вибоями
6.3.3 Передрозрахунок похибки змикання зустрічних вибоїв горизонтальних та похилих виробок, що проводяться в межах однієї шахти
РОЗДІЛ 7. Організація і планування маркшейдерського забезпечення гірничих робіт на гірничо-видобувному підприємстві
7.1 Організація маркшейдерських робіт
7.2 Планування маркшейдерських робіт
РОЗДІЛ 8. Техніка безпеки при виконанні маркшейдерських робіт
8.1 Заходи з боротьби з пилом і шумом
8.3 Охорона праці і пожежна безпека
Для пришвидшення робіт гірничі виробки часто проходять двома вибоями, що ідуть назустріч або наздоганяють в одному напрямку один одного. Ці випадки проведення гірничих виробок називають збійками.
Задачі маркшейдерської служби при виконуванні цих робіт дуже відповідальні, так як точність збійки повністю залежить від точності маркшейдерських вимірів та розрахунків.
Методика маркшейдерських робіт залежить від допустимої похибки збійки, що встановлюється в залежності від призначення та виду гірничої виробки, що проводиться.
Незважаючи на різноманіття випадків збійок, що зустрічаються в маркшейдерській практиці, їх можна розділити на три основні групи:
1) збійки, що проводяться в межах однієї і тієї ж шахти, тобто збійки виробок, що з'єднуються між собою під землею;
2) збійки, що проводяться між різними шахтами, що не з'єднуються між собою;
Перед початком цих робіт маркшейдер складає проект, в якому виходячи з потрібної точності збійки встановлює необхідну точність та методику кутових, лінійних та висотних вимірів. За очікувану похибку сполучення вибоїв приймають потрійне значення розрахованої середньої квадратичної похибки.
Курсовий проект. Пояснювальна записка на 92 стор., таблиць 13, рисунків 11, формул 42, літературних джерел 22.
В курсовому проекті на тему «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розглянуто актуальне питання по маркшейдерському забезпеченню збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Розглянуто питання маркшейдерського забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Досліджено «Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті -1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Ключові слова: збійка, виміри, блок, задання напрямку, горизонт, організація, планування, гірничі роботи, маркшейдерський відділ, гірниче підприємство, руда, горизонтальна виробка.
РОЗДІЛ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика покладу
1.1 Криворізький залізорудний басейн
Криворізький залізорудний басейн у геоструктурному відношенні являє собою синклінорій у межах Українського щита. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд. т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією протерозою. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51…66%) є значні запаси бідних (22…38% заліза) руд -- залізистих кварцитів, що потребують збагачення. Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні рік Саксагань та Інгулець від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища, займаючи площу понад трьохсот км 2 .
Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До цього типу належить близько 85% багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: новокриворізької, скелеватської, саксаганської, гданцівської, глеєватської . Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. Рудні тіла пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіонального простягання.
У магнетитових кварцитах вкрапленість магнетиту коливається від суцільної і грубозернистої до пилоподібної. Переважний розмір вкрапленості в рудних шарах складає 0,15-0,18 мм, у змішаних -- 0,07-0,12 мм, а в нерудних -- 0,04-0,08 мм. Магнетит залізистих кварцитів утворює з іншими мінералами чотири типи зрощень: 1.Субідіоморфні. Мінерали контактують один з одним; границі мінералів, що примикають, правильні, рівні, рідше злегка звивисті; самі мінерали досить ідіоморфні. 2.Пойкілітові. Зерна одного мінералу спостерігаються у вигляді включень. За розмірами включень пойкілітові зрощення бувають крупновкраплені (0,05-0,07 мм), середньовкраплені (0,03-0,05 мм) і тонковкраплені -- емульсійні (0,01-0,001 мм і менше). 3.Мірмекітоподобні: мінеральні індивіди, що проникають один в одного, тісно зростаються між собою. 4.Особливі види зрощень, обумовлені заміщенням. Мірмекитоподібні і пойкілітові типи зрощень у порівнянні із субідіоморфними обумовлюють необхідність дуже тонкого подрібнювання для одержання високосортних концентратів.
Видобуток багатих магнетито-гематито-мартитових руд здійснюється підземним способом. Глибина видобутку досягла 850--1200 м. Залізисті кварцити (магнетитові) видобуваються переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному, Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах відкритим способом, на більшості кар'єрів глибина видобутку становить близько 300 м.
У Кривбасі сконцентровано 21 млрд т розвіданих запасів залізних руд.
Саксаганська світа одна з п'яти світ Криворізького залізорудного басейну. Основна продуктивна товща Криворізького і Кременчуцького басейнів. Складається вона сланцевими (філітовидними, кумінгтонітовими, графітовими, хлоритовими, тальковими, біотитовими) і залізистими горизонтами, які перешаровуються. З залізистими кварцитами пов'язані поклади багатих залізних руд і кварцитів, придатних для збагачування. Потужність до 1200м. Мусковіт у кількості від 0-5 до 20-25 об'ємн.% присутній в центральних частинах сланцевих горизонтів, які мають найбільш чітко виражену аутигенно-метаморфогенну мінералогічну зональність.
Складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються.
І і ІІ горизонти представлені магнетитовими роговиками з великим вмістом залізистих силікатів і карбонатів та червоносмугастих магнетито-мартитовими роговиками із силікатами і карбонатами. Потужність залізорудних горизонтів 30-40 м, які розділяють сланцеві пачки на 5-15 м. Вміст заліза 30-35%.
ІІІ горизонт - магнетито-карбонатних чи мартитових роговиків з численними прошарками сланців. Потужність 5-15 м, вміст заліза 25-30%.
IV горизонт - середньосмугастих магнетитових і карбонатно-силікатно-магнетитових роговиків. Потужність 40-60 м, вміст заліза 34-37%.
V горизонт представлений тонкошаровими "синіми" джеспілітами, з рудними мінералами - мартитом і дрібно розсіяним гематитом. Потужність від 30 до 130 м. Вміст заліза 35-42%.
VI горизонт - середньо-грубошарових мартитових роговиків з окремими ділянками неокиснених магнетитових роговиків і пачками мартито-гематитових джеспілітів. Потужність горизонту 50-150 м. Вміст заліза 32-37%.
VII горизонт - червоно-мартитових і мартитових роговиків з пачками червоних роговиків і ділянками магнетитових роговиків з карбонатами і силікатами. Потужність горизонту 100-600 м. Вміст заліза 20-30%.
Кварцити збагачуються з одержанням концентрату, агломерату і окатишів. Подекуди кварцити оцінюють, як виробне каміння. Інколи в них зустрічаються амфіболіт-азбест, соколине чи тигрове око, гірський кришталь і аметист.
Сланцеві горизонти складені різними кварцито-сланцевими породами. Ці породи при розробці залізорудних родовищ, головним чином, складаються у відвалах. Частково вони використовуються для виготовлення щебеню і для закладки старих гірничих виробок і зон зрушення. Алюмосилікатні відміни сланців придатні для виготовлення сланцепориту - легкого міцного тепло- і звукоізоляційного наповнювача бетону, подібного до керамзіту. З породами сланцевих горизонтів зрідка пов'язані прояви амфібол-азбесту і дещо підвищені концентрації золота. Багаті окислені руди сланцевих горизонтів відносяться до природних пігментів, необхідних для виготовлення стійких фарб.
Формування відбулося в ранньопротерозойський етап охарактеризувався теригенно-хемогенних товщ і проявленням ультраосновного вулканізму, що закарбувався у вигляді талькового горизонту, який підстилає залізорудний горизонт. Заключна стадія етапу ознаменувалася закриттям проторифту, проявленням зеленосланцевого (центральна частина структури) і епідот-амфіболітового (Північний і Південний райони Кривбасу) метаморфізму, метасоматозу, складко- і насувоутворення. З цим етапом, очевидно, необхідно пов'язувати і вкорінення Саксаганського тоналітового діапіра, а також формування Саксаганського насуву й утворення покладів багатих залізних руд.
1.3 Гідрогеологічна характеристика родовища
Рудний поклад блоку 191 вісі в підповерсі -1035 - -1005 м відноситься до покладу «Об'єднана», має пластоподібну будову з горизонтальною потужністю 55 - 65 м, кутами падіння від 60 до 85 на захід.
Вміщуючи породи та руди не схильні до гірничих ударів. Кількість заліза в руді складає 54,51% - 55,60%. У вміщуючих породах від 16,2% до 44,9%.
Рудний поклад оконтурений на горизонті -1005 м виробками скреперування, а на горизонті -1045 м - ортами-заїздами 183, 191 та 199 осей. По цим осям рудний поклад підсічений підняттєвими та розвідувальними свердловинами. Ступінь розвіданості достатній для проектування відпрацювання блоку.
Рудний поклад представлений гетит-гематит-мартитовою рудою 4-го залізистого горизонту та гетит-гематитовою рудою 5-го сланцевого горизонту. Текстура руди у вигляді смуг, середньої тріщинуватості, низької стійкості, міцність 4 - 7, схильні до вивалів.
Породи висячого боку складені кварц-серицитовими сланцями, середньої тріщинуватості, низької стійкості, міцність 9 - 13, схильні до вивалів.
Породи лежачого боку представлені гетит-гематит-мартитовими кварцитами, низької стійкості, міцності 9 - 13, можливі вивали.
Пустот в породах та рудах не очікується. Контакт між породами висячого боку з рудним покладом чіткий тектонічний. В районі контакту стійкість порід знижується.
Падіння порід на захід під кутами від 60 - 85.
Породи схильні до вивалів зі стінок та кровлі виробок.
Руди мають схильність до злежування.
Рудний поклад блоку 191 горизонту -1035 м здренований роботами на вище лежачих горизонтах, в північній частині блоку висячого боку можливий незначний прояв вторинного обводнення в об'ємі до 0,01 /год. Пустот, карстів та свердловин заповнених водою в блоці немає. На поверхні в зоні зрушення, скупчення води в цих осях не спостерігається. При раптовому збільшенні водо- притоку, пов'язаного з можливим вторинним обводненням, керуватись одним або декількома запропонованими організаційно-технічними заходами в залежності від гідрогеологічних обставин, що склалися.
Категорія небезпечності по прориву води - мало небезпечна.
2.1 Сучасний стан гірничих робіт в блоці 191 гор. -1035 м
Станом на 15.11.2006 року в блоці 191 горизонту -1005 м ведуться добувні роботи на панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 північ 191-199 вісі. Нарізні роботи використовуються по штреку 1 південь 191-199 вісі. Не відпрацьовані панелі ортів 1-4 штреку 3 північ, ортів 1-2 в/б штреку 3 південь. В блоці 191 горизонту -1005 м в осях 183-191-199 всі нарізні та добувні роботи будуть завершені повністю до травня 2007 року.
З орту-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м пройдено 4 рудозвальних підняттєвих на горизонт -975 м (№№2, 3 південь, - південь, 3 північ, - північ, -). Всі перераховані підняттєві знаходяться в незадовільному стані й для експлуатації використані бути не можуть. У тупику орта-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м пройдений вентиляційний штрек-полок 183-191 вісі горизонту -1042, який знаходиться в задовільному стані та використовується для провітрювання орта-заїзду 191 вісі горизонту -1045 м.
З орта-заїзду 183 вісі горизонту -1045 пройдено 3 вентиляційних підняттєвих , 3 рудозвальних підняттєвих (4 південь, південь, ) на горизонті -975 м та один вентиляційний підняттєвий 2 північ піднятий на горизонт -1005 м. Всі підняттєві знаходяться в незадовільному стані та використані бути не можуть.
З орта-заїзду 199 вісі горизонту -1045 м пройдений один вентиляційний підняттєвий на горизонті -975 м і два вентиляційних підняттєвих на горизонті -1005 м. Всі підняттєві знаходяться в незадовільному стані та використані бути не можуть.
В блоці 183-191 горизонту -1005 м фактичні втрати по відпрацьованим панелям склали 15,8% при нормі 15,8%. Засмічення по блоку складає 6,4% при нормі 6,4%. В блоці 191-199 горизонту -1005 м фактичні втрати по відпрацьованим панелям склали 16,7% при нормі 16,7%. Фактичне засмічення 6,6% при нормі 6,9%.
2.2 Вибір системи розробки та параметрів елементів блоку
2.2.1 Обґрунтування вибраного варіанту системи розробки
Згідно гірничо-геологічним умовам та враховуючи тривалу практику відпрацювання рудного поля шахти системою підетажного обрушення з суцільним вийманням руди для відпрацювання блоку 191 горизонту -1035 м приймається «Система підетажного обрушення з розбурюванням рудного масиву пучками свердловин, що пробурені з бурових ніш горизонту доставки, з відбійкою вертикальних шарів руди на вертикальну відрізну щілину» [7] по ТП НДГРІ №6.2.1 та додатку №5 по утворюванню відрізної щілини. Розбурювання панелі здійснюється згідно типовому проекту №162А.
Даний варіант системи підетажного обрушення забезпечує суцільне виймання запасів, концентрацію гірничих робіт, ефективне управління гірничим тиском та створення менш небезпечних умов праці для гірників.
2.2.2 Розрахунок конструктивних параметрів блоку
Розрахунок конструктивних параметрів блоку (панелі), допустимі розміри відрізної щілини з урахуванням фактора часу, проведені згідно [10] і [11] складених в НДГРІ.
Площа стелини над відрізною щілиною 100 м 2
Об'єм компенсаційного простору 2875,0 м 3
Геометричні параметри панелей при глибині розробки Н=1035 м приводимо в таблиці 1.
H - глибина розробки; h п - висота підетажу, прийнята згідно проекту інституту «Кривбаспроект»; L п - розмір панелі по простяганню, що прийнятий згідно рекомендованим НДГРІ розмірам блоку (що визначається з номограм інструкції НДГРІ [10] рис.1,5; 1,6; 1,7; 1,8); B п - розмір панелі вхрест простягання, що визначається з номограми інструкції НДГРІ [10] рис.1,5; 1,6; 1,7; 1,8 (прийнятий по геологічним та гірничотехнічним умовам); b к - розмір підсічки вхрест простягання, що визначається з номограми 1.12 в залежності від еквівалентного прольоту оголення рис. 1.9 [10]; l к - розмір підсічки по простяганню, що визначається з номограми 1.12 в залежності від еквівалентного прольоту оголення рис. 1.9 [10]; h к - висота підсічки, що визначений з номограми 1.12 [10]; l вд - відстань між виробками доставки в панелі, прийняте згідно пункту 1.2.4 інструкції НДГРІ [10];
l д - відстань між дучками по осям, визначена з формули 2.2 (стор. 16 [10])
де: б п - зведений кут падіння покладу:
М г - горизонтальна потужність покладу, м; б - кут падіння покладу, градуси; f - міцність руди; f п - міцність породи.
Таблиця 1. Параметри панелей блоку 191 гор. -1035 м.
Прийняті проектом, які визначені інструкцією НДГРІ
Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 1 південь
Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 1 південь
Панель ортів 1-2 л/б акум. штр. 2 північ
Панель ортів 3-4 л/б акум. штр. 2 північ
Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 2 південь
Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 2 південь
Панель ортів 1-2 в/б акум. штр. 2 північ
Панель ортів 3-4 в/б акум. штр. 2 північ
За розрахованою відстанню між дучками l=5 м діаметр випускного отвору d=1,5 м, прийнятий з таблиці 2.1 інструкції [10].
h дн - висота днища панелі, прийнята згідно пункту 1.2.4 інструкції, що відповідає розрахунку по формулі 2.9 [10]
2.2.3 Розрахунок ЛНО для свердловин
Лінія найменшого опору при розбурюванні рудного масиву панелей глибокими свердловинами для обрушення на вертикальну відрізну щілину з урахуванням напруженого стану рудного масиву визначається згідно [9].
Визначаємо показник підриваємості гірничих порід за міцністю руди
де: е - основа натурального логарифму =2,7; f - міцність руди f=5-7, приймаємо f=6
З урахуванням зміни глибини проведення гірничих робіт змінюється і показник підриваємості:
де: K=0,95 - коефіцієнт зажиму, що визначений згідно номограми (рис. 2.2 [9]) при: глибині H=1035 м; коефіцієнті міцності f=6; площі відрізної щілини S=Ah=2325=575 м 2 (A - ширина відрізної щілини, h - її висота)
Раціональна величина ЛНО з урахуванням напруженого стану масиву гірничих порід
де: k =0,9 - коефіцієнт неоднорідності фізико-механічних властивостей масиву; d=0,1 м - діаметр свердловини; с - щільність заряджання; з - перевідний коефіцієнт, що дорівнює відношенню роботоздатності амоніту №6 ЖВ, табл. 1 [9].
Приймаємо лінію найменшого опору (ЛНО) =3 м. ЛНО по розтрубу приймаємо також 3 м. Показник БВР по панелям та розрахунок необхідної для відбійки кількості ВР зводимо у таблицю 2. Розрахунок необхідної кількості ВР для підготовчо-нарізних робіт приведені в таблиці 3 на основі фактичних витрат ВР по шахті ім. Артема при проходці горизонтальних та вертикальних виробок.
Таблиця 2. Показники БВР та розрахунок ВР по панелям блоку 191 гор. -1035 м
Таблиця 3. Витрати ВР на підготовчо-нарізні роботи для блоку 191 гор. -1035 м
Підготовку блоку 191 вісі горизонту -1035 м передбачається здійснити на рудозвальний підняттєвий 1 південь горизонт -1045 - -1035 м.
Згідно послідовності відпрацювання панелей боку 191 вісі гор. -1035 м (див. рис. 1 План гор. -1035 м) в першу чергу проводиться підготовка та нарізка панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 південь.
Підготовка першої панелі ортів 3-4 в/б штреку 2 південь починається з проходки рудозвального підняттєвого 1 південь та вентиляційно-ходового підняттєвого 1 в л/б с гор. -1045 м та збійки їх між собою господарським ортом 191 вісі гор. -1035 м. Далі проходять та обладнують технологічні виробки: господарча ніша (госп. ніша), ніша зберігання змінного запасу вибухових матеріалів (ніша ВМ), дільничний розподільчий пункт (ДРП), камера аварійного повітрьопостачання (КАПП), а також встановлюється сирена та протипожежний пункт (див. рис. 1 План гор. -1035 м).
Для доставки матеріалів на гор. -1035 м здійснюється проходка господарчого підняттєвого с гор. -1045 м на гор. -1035 м. Господарчий підняттєвий збивається з господарчим ортом 191 вісі.
Потім проходять частину акумуляційного штреку 1 південь. З акумуляційного штреку 1 південь проходять орт скреперування 1 в/б. Його потрібно підтримувати проектним перерізом згідно ТП №135 (№135А) до закінчення очисних робіт в блоці 191 гор. -1035 м, що здійснюються на рудозвальний підняттєвий 2. Орт скреперування 1 в/б буде використовуватись як господарський орт.
Для проходки акумуляційного штреку 2 південь необхідно забезпечити провітрювання гірничих робіт. Для цього пройти господарський підняттєвий в/б, який збивають акумуляційним штреком 2 північ з акумуляційним штреком 2 південь.
Проходку акумуляційного штреку 2 південь необхідно провести на рудо-звальний підняттєвий 2, що пройдений з гор. -1045 м на гор. -1035 м. Акумуля-ційний штрек 2 південь проходять на всю проектну довжину, залишаючи засічки для проходки ортів скреперування. Із акумуляційного штреку 2 південь проходять орт скреперування 4 в/б. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, робити засічки бурових ніш забороняється.
До закінчення проходки орта скреперування 4 в/б акумуляційного штреку 2 південь повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 південь 183 вісі з гор. -1045 м на гор. -1035 м. Орт скреперування 4 в/б акумуляційний штрек 2 південь збиваються вентиляційним штреком 3 південь з вентиляційним підняттєвим 3 південь.
Після того, як в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь забезпечили провітрювання гірничих робіт, приступають до проходки орту скреперування 3 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 3 і 4 в/б акумуляційного штреку 2 південь збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь. Паралельно з цими роботами можна приступити до проходки та обладнанню технологічних ніш по орту скреперування 1 в/б штреку 1 південь.
Після проходки виробок, що необхідні для забезпечення провітрювання, виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.
Після виконання вище перелічених робіт панель ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь готова до здачі в експлуатацію.
Паралельно з нарізкою панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь можна проводити нарізні роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 1 і 2 збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь для забезпечення провітрювання.
Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.
Після проходки виробок, необхідних для забезпечення провітрювання, виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву. Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь її можна приймати в експлуатацію.
Паралельно з нарізкою панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 південь можна вести нарізні роботи в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 в/б акумуляційного штреку 2 південь. Орти скреперування 1 і 2 збивають між собою вентиляційним штреком 3 південь для забезпечення провітрювання.
Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.
Після проходки виробок, необхідних для забезпечення провітрювання, виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву. Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 південь її можна приймати в експлуатацію.
Акумуляційний штрек 2 південь необхідно підтримувати проектним перерізом по типовому паспорту ТП №211 до закінчення очисних робіт в панелі ортів 3-4 в/б і 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь. Акумуляційний штрек 2 південь буде виконувати роль вентиляційного штреку для панелі ортів 3-4 в/б і 1-2 в/б акумуляційного штреку 1 південь.
Нарізні роботи в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ починають з проходки акумуляційного штреку 2 північ на всю його довжину. Із акумуляційного штреку 2 північ засікають і проходять орт скреперування 4 в/б.
Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.
До закінчення проходки орту скреперування 4 в/б акумуляційного штреку 2 північ повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 3 північ. Орт скреперування 4 в/б збивають з вентиляційно-ходовим підняттєвим 3 з вентиляційним штреком 3 північ і вентиляційною збійкою.
Після забезпечення провітрювання гірничих робіт проходять орт скреперування 3 в/б акумуляційного штреку 2 північ і збивають з ортом скреперування 4 вентиляційним штреком 3 північ.
Потім виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш. Бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.
Після виконання вище перелічених робіт по підготовці та нарізці панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ її можна приймати в експлуатацію.
Після збійки вентиляційного штреку 3 північ і вентиляційно-ходового підняттєвого 3 північ паралельно з нарізними роботами в панелі ортів 3-4 в/б акумуляційного штреку 2 північ можна проводити нарізку панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 північ.
Для цього проходять орти скреперування 1 і 2 та збивають їх між собою вентиляційним штреком 3 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, проводити засічки бурових ніш забороняється.
Після виконання робіт по забезпеченню провітрювання виконують роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого та бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.
По завершенню вище перелічених робіт в панелі ортів 1-2 в/б акумуляційного штреку 2 північ, панель можна приймати в експлуатацію.
Нарізні роботи в панелі ортів 3-4 л/б акумуляційного штреку 2 північ починають з проходки орта скреперування 4 л/б. До закінчення його проходки повинен бути пройдений вентиляційно-ходовий підняттєвий 1 1 північ горизонту 1045-1035 м. Орт скреперування л/б і вентиляційно-ходовий підняттєвий 1 1 північ збивають між собою вентиляційним штреком 1 північ.
Потім проходять орт скреперування 3 л/б, який збивають з ортом 4 л/б вентиляційним штреком 1 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишаються «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.
Після виконання робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком робіт по розбурюванню рудного масиву.
Після завершення вище перелічених робіт в панелі ортів 3-4 л/б акумуляційного штреку 2 північ, панель можна приймати в експлуатацію.
Після збійки орту скреперування 4 л/б з вентиляційно-ходовим підняттєвим 1 1 північ можна приступити до проходки ортів скреперування 1 і 2, які після закінчення проходки збивають між собою вентиляційним штреком 1 північ. Під час проходки ортів скреперування в кріпленні залишають «вікна» для наступної проходки бурових ніш, виконувати засічки бурових ніш забороняється.
По закінченню робіт по забезпеченню провітрювання виконуються роботи по проходці відрізного штреку, відрізного підняттєвого і бурових ніш; бурові ніші проходяться безпосередньо перед початком
Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок в планово-висотному положенні на горизонті – 1045 м центральної частини шахти Артем-1 ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Реферат по теме Педагоги-новаторы
Реферат: Битюков, Борис Валентинович
Контрольная Работа На Тему Постройки Петровского Времени В Петербурге
Курсовая работа по теме Проблемы и перспективы снижения безработицы в современной экономике России
Современная Молодежная Культура Реферат
Экономические Проблемы Прогнозирования Реферат
Психодиагностика Практическая Работа
Магистерская Диссертация Музыкальное Образование
Реферат по теме Принципы уголовного законодательства России
Деятельность администрации
Перелом Кости Реферат
Курсовая работа по теме Хранение и доставка лекарств
Сми Как Четвертая Власть Реферат
Сочинение: Классицизм в живописи
Грамадска-палітычнае працэсы ў беларусі ў другой палове 80-х — пачатку 90-х гг.
История Вычислительной Техники Поколения Эвм Реферат Развития
Лекция На Тему Файловая Система
Философия Учение Сократа О Нравственности Реферат
Эссе по теме Управление брендом предприятия 'Ликероводочный завод Курский'
Лихорадка Реферат
Природа, источники, механизм взаимодействия с веществом, особенности воздействия на организм человека нейтронного излучения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Процессинг РНК. Теломеры и теломераза - Биология и естествознание лекция
Характеристика Соединенных Штатов Америки - География и экономическая география презентация