Маніпуляції

Маніпуляція – вид психологічного впливу, форма прихованого психологічного насильства (а не фізичне насильство чи загроза насильством). Ціллю маніпулятора є отримання вигоди, відчуття влади, можливість контролювати людину. Маніпулятори – це люди, які можуть витягувати енергію з оточення, користуючись своїм впливом. Вони вміють виявляти ваші слабкі місця і використовують їх для досягнення своїх цілей. Внаслідок цього, багато людей втрачають самоконтроль і віддають всі свої сили маніпуляторам. Цей вплив може тривати нескінчено, якщо маніпулятор одного разу зможе зламати ваш дух. 

Люди вдаються до маніпуляцій з різних психологічних та соціальних причин. Ось основні з них:

• Бажання контролю: маніпулятори часто відчувають потребу контролювати ситуацію або інших людей, щоб почуватися в безпеці або реалізувати власні цілі.

• Низька самооцінка та невпевненість: людина може маніпулювати, бо не вірить, що може отримати бажане шляхом прямого прохання чи відкритого спілкування.

• Уникнення відповідальності: за допомогою маніпуляцій люди намагаються перекласти провину на інших або уникнути наслідків своїх дій.

• Страх відмови: маніпуляція стає способом гарантованого отримання згоди, коли людина боїться почути «ні».

• Вивчена поведінка: часто це модель поведінки, запозичена з дитинства або від значущих дорослих як єдиний відомий спосіб досягнення результату.

• Брак навичок комунікації: деяким людям просто не вистачає вміння висловлювати свої потреби прямо та екологічно.

• Особистісні розлади: в деяких випадках (наприклад, при нарцисичному чи антисоціальному розладах) маніпуляція є частиною патологічної структури особистості.

А ще, для маніпулятора не існує поваги до людини, ви для нього не є особистістю, яка має право на свої думки, бажання, точку зору, право сказати «ні». Чим би він для себе не виправдовував таке ставлення («ти ще малий», «ти не маєш досвіду», «я краще знаю»), це стала величина, яка, наприклад, з дорослішанням, буде змінюватися на інше виправдання.

Маніпулятори діляться на дві категорії: свідомі та несвідомі. Методи, які вони будуть використовувати, в цілому однакові, але велика різниця в мотивації і реакції на викриття.

Несвідомі діють так автоматично, бо це єдиний метод досягнути свого в умовах обмежених можливостей, які були в дитинстві, і потім, коли ці патерни стали звичкою. Вони дійсно не бачать те, що роблять, і відчувають сором і розгубленість, коли їм вказують на маніпуляції, в цьому випадку у людини є шанс змінитися, принаймні якщо в неї достатньо самокритичності. Але не факт, бо для зміни себе треба сили, ресурс і завзяття, а головне, сильне бажання. Набагато простіше вийти з середовища, де тебе спіймали на гарячому, розказати що ти жертва і піти в інше середовище, де ще ніхто не спіймав. Отже, те, що вам вдалося довести людині факт несвідомих маніпуляцій, не означає що щось зміниться. Також додам, що коли людина усвідомлює факт маніпуляції і приймає рішення залишити все як є, вона стає свідомим маніпулятором.

Свідомі це зовсім інша історія. Вони обирають стратегію маніпулювати як метод досягнути своїх цілей, навіть якщо ціль це срачик в чаті чи щоб ви винесли сміття. Він має чіткий план, яким керується, не рідкість коли досконало знає техніки маніпулювання навіть спеціально їх вивчає). Коли його викривають, він або переходить в агресію і захист («я цього не казав», «ти переходиш на особистості»), або в стан жертви («мене не так зрозуміли», «я хотів як краще»).

Головна відмінність в тому, що свідомий маніпулятор прагне результату, а несвідомий емоційної безпеки, уваги і виконання бажань.

Маніпулятори використовують різні методики управління.

Саймон ідентифікував такі методи управління:

 Брехня - використання її важко визначити під час брехання, частіше за все правда може відкритися згодом, коли буде занадто пізно. Єдиний спосіб мінімізувати можливість бути ошуканим полягає в тому, щоб усвідомити, що деякі типи особистостей (особливо психопати) - майстра в мистецтві брехні та шахрайства, роблять це систематично і, нерідко, тонкими способами.

Обман шляхом умовчання - дуже тонка форма брехні шляхом приховування суттєвої частки правди.

Заперечення - маніпулятор відмовляється визнати, що він або вона зробив щось не так.

 Раціоналізація - маніпулятор виправдовує свою поведінку обгрунтуваннями та причинами, що виглядають, на перший погляд, переконливо.

Мінімізація - різновид заперечення в сукупності з раціоналізацією. Маніпулятор стверджує, що його поведінка не є настільки шкідливою або безвідповідальною, як вважає хтось інший, наприклад, заявляючи, що насмішка або образа були тільки жартом.

Вибіркова неувага або вибіркова увага - маніпулятор відмовляється звернути увагу на що-небудь, що може зламати його плани, заявляючи щось на кшталт «я не хочу цього чути».

Відволікання - маніпулятор не дає пряму відповідь на пряме запитання і замість цього переводить розмову на іншу тему.

Відмовка - подібна відволіканню, але з наданням не відносящихся до справи, нескладних, неясних відповідей, з використанням невизначених виразів.

Приховане залякування - маніпулятор змушує жертву виконувати захисну функцію використовуючи завуальовані (тонкі, непрямі або побічні) загрози.

Хибна вина - особливий вид тактики залякування. Маніпулятор натякає добросовісній жертві, що вона недостатньо уважна, занадто егоїстична або легковажна. Це зазвичай призводить до того, що жертва починає відчувати негативні почуття, потрапляє в стан непевності, тривоги або підпорядкування.

Присоромлення - маніпулятор використовує сарказм і образливі випади, щоб збільшити в жертві страх і невпевненість в собі. Маніпулятори використовують цю тактику, щоб змусити інших відчувати себе малозначущими й тому підкоритися їм. Тактика присоромлення може бути дуже майстерною, наприклад, жорсткий вираз обличчя або погляд, неприємний тон голосу, риторичні коментарі, тонкий сарказм, у відносинах – збільшувати відстань, коли партнер не робить те, що хоче маніпулятор. Маніпулятори можуть змусити відчувати почуття сорому навіть за зухвалість оскаржувати їх дії. Це ефективний спосіб виховати почуття неадекватності в жертві (від себе додам що надзвичайно дієвий, в деякі моменти просто боїшся дивитися в очі співбесіднику). Є один прекрасний приклад такої маніпуляції: дружина або мама ходить по кухні, коли ви займаєтеся чимось своїм, і голосно грюкає посудом, всім виглядом показуючи незадоволення, поки ви не кинете свої справи та не зробите те, що їй потрібно.

Засудження жертви - в порівнянні з будь-якими іншими тактиками ця є найбільш потужним засобом змусити жертву захищатися, одночасно маскуючи агресивний намір маніпулятора.

Харрієт Брейкер (Harriet B. Braiker) ідентифікувала наступні основні способи, якими маніпулятори керують своїми жертвами:

Позитивне підкріплення - похвала, поверхнева чарівність, поверхневе співчуття («крокодилячі сльози»), надмірні вибачення; гроші, схвалення, подарунки; увага, вираз обличчя, такий як удаваний сміх або посмішка; суспільне визнання.

Негативне підкріплення - позбавлення від проблемної, неприємної ситуації в якості нагороди.

Нестійке або часткове підкріплення - може створювати ефективний клімат страху і сумніву.

Часткове або нестійке позитивне підкріплення може заохотити жертву упиратися - наприклад, в більшості форм азартних ігор гравець може вигравати час від часу, але в сумі все одно виявиться в програші.

Покарання - докори, крик, «гра в мовчанку», залякування, погрози, лайка, емоційний шантаж, нав'язування почуття провини (guilt trip), похмурий вигляд, навмисний плач.

Травмуючий одноразовий досвід - словесна образа, крики, вибух гніву або інша лякаюча поведінка з метою встановлення панування або переваги; навіть один інцидент такої поведінки може привчити жертву уникати протистояння або протиріччя маніпулятору.

Також сюди додам від себе газлайтинг, який прекрасно працює у відносинах. Мета газлайтингу - змінити уявлення людини про реальність, змусити її сумніватися у власній версії того, що відбувається та у своїх спогадах. Можна виділити п’ять характерних ознак цього різновиду маніпуляції:

1. Заперечення фактів, що вже відбулися («Я такого не казав, ти вигадуєш!», «Такого взагалі не було», «Все було зовсім інакше, ти брешеш!»)
2. Заперечення адекватності емоцій («Ти все видумав, тобі здається», «Все не так жахливо, як ти розповідаєш», «Будь спокійніше, ти завжди роздмухуєш з мухи слона», «Ти з глузду з'їхала так реагувати через якийсь дурниці!»)
3. Констатування факту адекватності людини («З тобою все гаразд? Ти якась не така останнім часом »,«Судячи з твоєї поведінки, у тебе знову депресія» «нервова якась, здається ПМС»)
4. Знецінення успіхів та досягнень («Я у твоєму віці вже дві вищі освіти отримав і забезпечував сім'ю, а ти ...», «Я теж саме рік тому робив у два рази швидше і якісніше, а ти все дурницями займаєшся»)
5. Перекладання відповідальності (“Це все ти винний, відволікав мене поки я збиралася і ми не встигли на кіносеанс!”)

Якщо це все скласти докупи, виходить що основна задача маніпулятора спочатку вивести вас на емоції, причому стабільно, коли його дії будуть їх у вас викликати, а потім за допомогою цих емоцій вами керувати. Як, яким чином, це неважливо, але з власного досвіду скажу що частіше обирають страх, тривожність, бо вони діють фоном постійно, як очікування покарання. А на початку частіше за все буде позитивне підкріплення і перерви з холодністю, щоб так само підсадити вас на очікування радості.

Як відчувається маніпуляція?

Сама суть свідомої маніпуляції в тому, що вона працює лише коли тоді, коли той, ким маніпулюють, не помічає цього. Але наша задача навчитися це все бачити, отже будемо шукати методи. Визначити маніпуляцію можна кількома методами:

Спостереження за маніпулятором.

·      Вибір без вибору: ультиматуми, варіанти, коли обидва вибори погані

·      Перекручування фактів, коли вам постійно здається що вас не чують або не розуміють

·      Використання мовчання і відштовхування як покарання, а також ігнор

·      Однобокість розмов, коли ваші справи або ігноруються, або їм приділяється мало часу, порівняно зі справами маніпулятора

·      Завуальовані погрози та тиск на болючі точки, які створюють тривожний фон спілкування

·      Тріангуляція: залучення третьої особи для створення конкуренції

·      Невиконання домовленостей і обіцянок

·      В конфліктах, або по завершенню відносин, він завжди жертва

·      Коли ловите людину на брехні, вона або ігнорує ваші слова про це, або каже що такого не було

·      Не визнає своєї провини, або визнає, але звинувачує в цьому інших

·      Різні маски, з вами людина одна, з іншими інша

Іноді цього не вистачає, і у вас є ще один метод визначення, ваші емоції. Якщо ви:

·      відчуваєте провину або сором

·      сумніваєтеся у своїй оцінці ситуації

·      вам тривожно або дискомфортно під час або після спілкування

·      відчуваєте тиск, іноді безвихідь

·      відчуття виснаженості

·      по мірі перебування у відносинах виникає постійне відчуття страху зробити щось не так

Довіряйте своїй інтуїції, якщо вам здається що щось не так, воно точно не так. Наш мозок здатний обробляти неймовірну кількість сигналів від людини, в тому числі співвідносити невербальні та вербальні сигнали («все ок», але при цьому людина в закритій позі та не іде на контакт).

Якщо ж людина вже мала травмуючий досвід з маніпуляторами, то в неї з’являється механізм, який вмикає реакцію на маніпуляції ще до того, як мозок щось усвідомить, і першим реагує тіло, на 140 мс раніше, ніж мозок. Виникають зазвичай відчуття або в голові, або в шлунку, тіло стискається і напружується, можуть пітніти долоні й з’явитися нудота. Причина в тому, що мозок сприймає маніпуляцію як загрозу безпеці та життю, і у людини миттєво вмикається реакція «бий», бо задача вижити. У них сверхчутливий радар, який на маніпуляції реагує безпомилково. Але це і про мінуси, адже в цьому стані людина починає захищатися від маніпуляції надто жорстко, чим користується маніпулятор, підкреслюючи неадекватність людини (яка насправді адекватна).

Які люди в зоні ризику ?

Згідно з книгою самодопомоги Брейкер, маніпулятори використовують наступні уразливості (кнопки), що можуть існувати у жертв:

• «хворобливе бажання догодити»
• залежність від того, щоб отримати визнання та прийняття інших
• Емотофобія (страх перед негативними емоціями, тобто страх висловити гнів, розчарування чи невдоволення)
• брак асертивності та здатності говорити «ні»
• розмите відчуття ідентичності (з м'якими особистими кордонами)
• низький рівень самодостатності
• зовнішній локус контролю

За словами Саймона, маніпулятори використовують наступні уразливості, які можуть існувати у жертв:

• Наївність — людина вважає занадто важкою для сприйняття ідею про те, що деякі люди підступні, хитрі та безжальні, і може знаходитись «в запереченні», якщо вона стає жертвою.
• Надмірна сумлінність — жертва занадто хоче надавати маніпулятору перевагу сумніву та бачити події з його боку, коли він звинувачує жертву.
• Низька впевненість у собі — жертва сумнівається в собі, їй не вистачає впевненості та асертивності, схильна до того, щоб стрімко починати захищатись.
• Надмірна інтелектуалізація — жертва сильно намагається зрозуміти і вірить, що маніпулятор має певну зрозумілу причину, щоб шкодити.
• Емоційна залежність — жертва має покірливу або залежну особистість. Чим більш емоційно залежною є жертва, тим більш вразливою вона є для експлуатації та маніпуляцій.

Виходить що найкращий спосіб вберегтися від маніпуляцій, це саморозвиток, який робить вас недосяжними для маніпуляторів.

Якщо це не партнер, а людина з необов’язкового оточення, найбільш надійним буде уникати спілкування з нею, адже спілкування з небезпечною і шкідливою для психіки людиною того не варте.

У випадку, коли розірвати спілкування неможливо, варто дізнатися більше про техніки маніпуляції, ознаки, і навчитися їм протидіяти.

В якій би ситуації все не стикнулися з маніпулятором, в чаті, на події, вдома, ваш алгоритм дій починатиметься з головного:

1. Усвідомте тут і зараз, що перед вами маніпулятор. Якщо неусвідомлений, то він завжди буде тягнути з вас емоції, щоб почуватися потрібним і в безпеці, а також щоб наносити добро і нав’язувати задоволення. Якщо усвідомлений, то ви для нього не людина, а девайс для отримання бажаного. І це не зміниться ніколи (краще так, ніж сподіватися на інше, в терапію ходить дійсно небагато людей), адже ця стратегія дає маніпулятору все, що йому треба, і якщо відмовите ви, знайдеться хтось інший. Не жалійте маніпулятора, не співчувайте, бо це теж ті самі емоції, на які вони полюють. Найчастіше маніпулятори найбільше знущаються, в потім відштовхують емпатичних людей, які їх люблять.

2. Маніпулятору неважлива правда. Вся суперечка потрібна для того, щоб отримати свою дозу емоцій і цілі. Отже, навіть якщо ви сто разів по-різному поясните йому правду, він все одно уникатиме її чути та не реагуватиме на аргументи. Це марна трата часу і сил, які можна витратити на інше.

3. Згода у відповідь на звинувачення - гарний крок. "Ти сьогодні несмачно приготувала їжу" - "так, несмачно, і взагалі щось я останнім часом не така якась" так ви лишаєте його без впливу. В ідеалі потім поставити якесь питання чи змінити тему.

4. Уточнювальне питання показують маніпулятору що ви не в емоціях, а в моменті.

5. Спокій ваше все. Як тільки ви відреагували емоційно, ви програли. Тому спокій, ввічливість, повторення аргументованих тез.

6. "Заїзжена пластинка" це спосіб, де ви по колу повторюєте одну й ту саму тезу. "Але дивись, тут написано це". Це показує що всі його спроби переконати чи підмінити реальність не працюють.

7. Якщо відчуваєте що вже не стримуєтеся, візьміть паузу, дайте собі заспокоїтися і впевнитися в правильності відчуттів. Пам'ятайте що ви в порядку, це вас намагаються переконати що ви неадекватні.

8. Відстоюйте свої кордони, право на свою думку, вмійте чітко сказати "ні". Як тільки маніпулятор зрозуміє, що на вас його прийоми не діють, він піде і знайде собі іншу жертву.

9. Пам'ятайте що найбільше маніпулятор не хоче викриття, адже всі його техніки працюють лише коли жертви про них не знають. Викритий маніпулятор буде обмежений в спілкуванні, адже всі знатимуть, чого від нього очікувати. Або ні, якщо гарно зіграє роль жертви, тому цим інструментом варто користуватися з обережністю.

10. Також існує метод активного захисту від маніпуляцій, який містить в собі провокацію, зустрічні маніпуляції та інші варіанти дій, детальніше про це можна почитати тут: https://mriya.run/post/manipulacii-pasivnij-i-aktivnij-zahist-vid-manipuluvanna

І під кінець. Якщо в цьому тексті ви бачите себе, ідіть в терапію. Ці установки дитинства можна виправити, якщо є на то бажання, і ви не свідомий маніпулятор, який обрав використовувати людей без їх згоди, бо так веселіше. Пам'ятайте що маніпуляціями ви несете шкоду оточуючим, і навіть те, що вони несвідомі, не змінює цього факту. І як тільки ви усвідомили той факт, що маніпулюєте, це стало вашим свідомим вибором і відповідальністю.

Свідомі маніпуляції не варті ні розуміння, ні виправдання. Вони є ознакою того, що ви не є рівноправним партнером, співбесідником, ви є об’єктом прикладання маніпуляцій. Це не про вас, це про етичність і моральні цінності маніпулятора, які він обрав для життя. Захищайтеся, кажіть «зі мною так не можна», розривайте контакт, і поважайте себе, бо втратити  себе в таких взаємодіях дуже просто.