Максим Яковер: «Традиційне мислення банків заважає запускати fintech-інструменти, які полегшують життя»
БізнесінформаторЧитати: 15 хв.
CEO та керуючий партнер UNIT.City – про те, чому у fintech-стартапів незабаром з'явиться велике поле для маневрів
За останні два роки в Україні створено понад 80 fintech-стартапів. У 84% проектів вже є продажі. Понад 31% компаній створюють продукти в сфері платежів та грошових переказів, 20% – технологій та інфраструктури, 14% – кредитування. Такі дані були озвучені 22 лютого на презентації першого в нашій країні каталогу учасників fintech-екосистеми України. Дослідження проведено проектом USAID «Трансформація фінансового сектора» та інноваційним парком UNIT.City.
Які ініціативи допоможуть fintech-індустрії розвиватися швидше? Де fintech-стартапи знаходять гроші для розвитку? Як викуплений бізнесменом Василем Хмельницьким Київський мотоциклетний завод перетворюється на парк високих технологій? Про це та багато іншого розповів в інтерв'ю Mind CEO і керуючий партнер UNIT.City Максим Яковер. Наш співрозмовник також є співзасновником технологічного кластера Radar Tech, засновником креативного простору «Часопис», партнером проекту «Цікавий Київ». До приходу в UNIT.City Яковер піднімав з колін ВДНГ.
– Які чинники стимулюють зростання українського fintech-сектора?
– Україна – тільки на початку шляху. Я б виділив три основні передумови для створення fintech-стартапів. Перша – рівень проникнення інтернету. У нашій країні пенетрація зросла з 23% у 2008 році до 64% у 2017-му. Друга – fintech-стартапи з'являються тоді, коли є криза в банківській системі. У нас масштабні обвали траплялися двічі: в 2008-му і в 2014-му. Переважна більшість fintech-стартапів в Україні з'явилися після кризи – в 2015 році. Примітно, що близько 70% топ-менеджерів цих проектів – колишні співробітники банків, і лише 7% прийшли з IT-сектора.
Третій стимул – оптимізація регуляторної бази та банківської сфери. За даними нашого дослідження, 87% банків, що працюють в Україні, зараз готові до взаємодії зі стартапами. Ми сподіваємося, що протягом року-двох буде впроваджено директиву ЄС про надання платіжних послуг Payment Services Directive 2, за якою банки будуть зобов'язані відкрити свої дані. НБУ готується до запуску цієї ініціативи. Відповідно, у fintech-стартапів з'явиться більше поле для маневру.
До того ж, Нацбанк розуміє необхідність запуску «пісочниці», в якій буде знято певні обмеження. Такі ініціативи запущені в багатьох країнах світу. Регулятори впроваджують спеціальні дозволи, які дають змогу стартапам тимчасово працювати, наприклад, без ліцензії. Які саме бар'єри зможе прибрати НБУ, поки не можу сказати. Наш регулятор шукає найбільш ефективні інструменти для запуску «пісочниці», і ми хочемо йому в цьому допомогти.
– Хто фінансує наші fintech-стартапи?
– 45% проектів проінвестували самі засновники, 6% вже фінансуються з прибутку. А 49% стартапів зараз у пошуках інвестицій. Їм потрібно близько $45-70 млн.
– Де намагаються знайти гроші?
– Багато хто починає з правила трьох F: friends, family, fools. Цього року Radar Tech запустить велику акселеративну програму з одним із банків. Яким саме? Поки не можу повідомити. В цілому, гроші на ринку є. Питання, як правило, впирається в команду, готовність стартапу, наявність працюючої бізнес-моделі і глобальної ідеї.
– Які проекти в теорії готові профінансувати банки?
– Зараз гарячі теми – електронний банкінг, автоматизація, біометрична ідентифікація, машинне навчання, штучний інтелект, прогнозування моделювання, смарт-контракти, чат-боти, блокчейн, великі дані та діджиталізація реєстрів. Для залучення талантів Альфа-Банк і РБА відкрили інноваційні лабораторії, ОТР запустив програму з пошуку стартапів, ТАСкомбанк готує велику платформу.
– Які банки вже запустили готові fintech-рішення, якими можуть користуватися українці?
– До розряду діджитал або необанків, які активно працюють над fintech-рішеннями, можна віднести славнозвісний Monobank. Намагаються не відставати і традиційні фінустанови, такі як ПриватБанк, Ощадбанк, Укрсиббанк і ПУМБ: вони стали першими в Україні, хто запровадив оплату за допомогою AndroidPay.
– На ваш погляд, в Україні є fintech-стартапи, які можна назвати успішними?
– Є. Той же Monobank, який нещодавно відзначив 100-тисячного користувача. bNesis – стартап, що допомагає банкам краще аналізувати кредитоспроможність позичальників, у минулому році залучив 400 000 євро від польських фондів. Також можна згадати про проекти з українським корінням, які буквально днями Forbes вніс до рейтингу Топ-50 fintech-стартапів. Це латвійсько-українська BitFury Group, яка залучила інвестицій на $100 млн, і TransferWise – стартап-єдиноріг з офісом у Черкасах, який отримав $400 млн. Також можна згадати Creditor.ai, який наприкінці минулого року вийшов на ринок США і почав підключення місцевих гравців кредитного ринку.
– У перспективі Україна має шанси стати Китаєм, де через мобільні додатки споживачі масово розплачуються, замовляють послуги, за секунди отримують кредити і т.д.?
– Згідно з даними нашого дослідження, одним із стримуючих чинників, який заважає запустити інструменти, що спрощують життя, є традиційне мислення більшості банків. USAID і ми не випадково створили каталог fintech-компаній. Завдання проекту – підвищення фінансової інклюзії. Простіше кажучи, стимулювання зростання системи таким чином, щоб максимальна кількість людей використовували різні платіжні інструменти. Не просто приходили до банкомату і знімали гроші, а розуміли, що набагато зручніше користуватися fintech-рішеннями. Наприклад, розплачуватися за комунальні послуги, таксі, тощо.
Про резидентів інноваційного парку
– Навіщо UNIT.City брав участь у проекті?
– Запуск такого екосистемного проекту відразу приверне увагу фондів та інших великих гравців до ринку. Банки побачать в каталозі рішення, з якими вони могли б уже зараз взаємодіяти. Стартапи потенційно отримають клієнтів і інвестиції. Це частина ДНК парку – посилювати бізнеси, ініціативи та екосистему в цілому.
– Тобто ви сподіваєтеся на «народження» нових резидентів для UNIT.City?
– Так. Банкам ми можемо допомогти відкрити інноваційні лабораторії, запустити акселеративні програми. А стартапам – взаємодіяти з фінустановами, знайти фінансування, «вгамувати» кадровий голод.
– У UNIT.City вже «живуть» fintech-стартапи?
– Поки немає. Будуть з квітня, коли запуститься наступний бізнес-кампус. Також наш резидент RadarTech запустить корпоративний fintech-акселератор з одним із банків.
– Ви відкрили перший бізнес-кампус навесні минулого року. Наскільки він заповнений? Скільки і яких технологічних компаній оселилося в парку?
– Зараз у нас 36 компаній-резидентів. Вони займаються agritech, IoT, машинним навчанням, VR/AR, SaaS, блокчейном, великими даними і т.п. Є дві лабораторії: прототипування (FabLab) і віртуальної та доповненої реальності (Sensorama Lab); три акселераційні програми: Product Idea Accelerator від Concepter, і два акселератори RadarTech.
– А імениті стартапи у вас «живуть»?
– Усі наші резиденти – успішні (сміється). Cardiomo – гаджет для виявлення серцевих захворювань на основі штучного інтелекту – відзначили на світовій виставці споживчої електроніки CES 2018. Платформа для виявлення кібернебезпек Hacken залучила на IСО $4 млн.
Fablab Fabricator вважається однією з найкращих лабораторій для швидкого прототипування в Центральній і Східній Європі. Вінтажна картонна фотокамера Jollylook стала рекордсменом серед українських проектів із залучення інвестицій на Kickstarter у 2017 році.
– Як ви їх приваблювали?
– Найчастіше вони самі нас знаходять. Вони розуміють усі вигоди знаходження всередині екосистеми. Плюс спрацьовує сарафанне радіо: задоволені резиденти нас промотують. У нових кампусах буде кілька гучних резидентів, з якими зараз укладаються контракти.
Макет Unit.City/Фото прес-служба Unit.City
Про будівництво
– Коли відкриєте ці кампуси?
– У квітні запускаємо другий корпус, у липні – третій, восени – четвертий. До кінця року ми закінчимо першу чергу.
– Ви зможете їх заповнити?
– 4-поверховий кампус, який буде зданий у квітні, вже заповнений. На липневий корпус заявок більше, ніж обсяг будівлі, ми зараз у процесі відбору. Думаю, в 2018-му ми виростемо майже в 10 разів: до кінця цього року на території буде понад 200 компаній.
Екстер'єр Unit.City/Фото прес-служба Unit.City
– Житловий квартал ще не починали зводити?
– Цього року почнемо. Перші будинки з'являться в найближчі кілька років. Буде можливість орендувати на невеликий і тривалий термін, купити маленьку квартиру і просторі апартаменти. Коли запустимо житло, станемо продавати абсолютно інший продукт – час, який не потрібно буде витрачати, щоб дістатися до офісу.
– Для резидентів будуть спеціальні умови придбання житла?
– Сподіваюся, що так і буде. Але поки не хочу нічого обіцяти. Я ж не політик.
– Кажуть, ринок житлової нерухомості може обвалитися найближчим часом, і частина забудовників збанкрутує.
– Гадаю, вистоять компанії, що пропонують не голу коробку, а комфортну продуману екосистему.
Про екосистему
– UNIT.City позиціонується як інноваційний парк. Чим він відрізняється від бізнес-центрів або креативних хабів, наприклад, вашого «Часопису»?
– Перше – це масштаб. Коворкінг може мислити категорією поверхів у бізнес-центрі – ми ж будуємо місто з інститутом, лабораторіями, і мислимо кварталами. Друге – сильне співтовариство підприємців. Якщо ви знімаєте офіс у БЦ, то можете не знати, хто знаходиться з вами поруч. У нас же компанії можуть взаємодіяти одна з одною, ділитися клієнтам, можливостями і запускати спільні проекти. Завдяки цьому швидше рости. Ось вам бенчмарк: у квітні-травні 2017-го до нас заїхали 35 резидентів, у грудні вони вже створювали 12 нових спільних проектів.
– У звичайному бізнес-центрі теж може бути відмінна атмосфера.
– Там немає екосистеми. У нас цілий спектр програм. Починаючи зі школи UNIT.Factory, випускників якої резиденти можуть запрошувати на роботу. У компаній є доступ до ринків і капіталу: десятки венчурних фондів приїжджають до нас для знайомства з проектами. Ми проводимо понад 200 івентів на рік. Є прописані процеси допомоги компаніям з пошуком талантів і просуванням. Є програма UNIT.Perks. Її партнери – Amazon, Microsoft, Zendesk і ще 20 транснаціональних і українських корпорацій, які надають нашим резидентам знижки на хмарні рішення, маркетингові, sales-інструменти, тощо. До $200 000 – для кожної компанії.
У 2018 році на території парку запуститься ще дві сильні освітні ініціативи і програма залучення грантів. У Європі є низка фондів, через які можна отримати чималі гранти. Ми будемо допомагати стартапам у пошуку таких грантових грошей. Це основний, але далеко не повний перелік того, що може давати екосистема.
– У UNIT.Factory – безкоштовне навчання. Навіщо вам школа програмування, що не приносить доходів? Які суми щомісяця «з'їдає» її утримання?
– Великі. Не можу озвучувати конкретні цифри. Unit.Factory платить франшизу за кожного студента засновникам системи французької «Школи 42».
Ми залучаємо на територію парку найталановитіших студентів. Це дає нашим резидентам швидкий і легкий доступ до талантів. Адже кадровий голод – все ще проблема номер один в українському IT.
– Студенти можуть закінчити школу і піти працювати не до ваших резидентів.
– Щоб не йшли, ми підштовхуємо їх до створення власних стартапів. Для цього є лабораторії й акселератори. Також студенти можуть приєднатися до існуючих стартапів. У нас тісна співпраця між учнями і резидентами на заходах, через розміщення вакансій на внутрішньому порталі. Зараз практично кожен резидент взяв собі на стажування студента. 98% з них вже отримали джоб-оффер. Коли зростатиме кількість компаній, вакансій для студентів ставатиме більше.
Зараз у школі навчаються майже 800 чоловік. У цьому році буде мінімум три набори. Планується збільшення числа студентів до 1300.
– Як потрапити до вашої школи?
– Зайти на сайт, скласти тести на пам'ять і логіку. Тих, хто пройшов тест, запросять до відбіркового «басейну» (випробувальний термін. – Mind), який триває чотири тижні. Це досить жорсткий період. Якщо кандидат «випливе» – його запросять на освітню програму.
– Чому приймаєте студентів лише у віці від 17 до 30 років?
– Це умови франшизи.
Максим Яковер/Фото прес-служба Unit.City
Про гроші
– Скільки інвестицій уже вкладено в UNIT.City?
– Можу лише сказати, що в першу фазу хочемо інвестувати мінімум $200 млн.
– Уже кредитуєтеся?
– Ні. Поки проект розвивається за гроші інвестора.
– На якій стадії знадобляться позикові кошти?
– Ми плануємо залучення інвестицій у цьому році.
– Як монетизуєте проект?
– На даний момент – за рахунок оренди. А в подальшому, можливо, будуть додаткові сервіси, наприклад, фуд-зона.
– Проведення івентів приносить доходи?
– Мізерні.
– Коли хочете окупити інвестиції?
– Це довгий проект, на окупність розраховуємо вийти через 7-10 років.
Макет Unit.City/Фото прес-служба Unit.City
Про «особисте»
– Як ви стали керуючим партнером UNIT.City?
– Мене запросив Василь Хмельницький.
– Ви одразу погодилися?
– Ні.
– Чому?
– Умови обговорювали.
– Яку частку в проекті ви отримали після переговорів?
– Не можу сказати.
– Які KPI поставив перед вами Василь Хмельницький?
– Побудувати один з найбільших парків у центральній та східній Європі з сильною екосистемою, який перебуватиме в світовому контексті.
Максим Яковер/Фото прес-служба Unit.City