Макс і Оленка
All That Swing
Опишіть себе трьома словами.
Макс: Спокойный, танцую, труба. Хотя труба пока нет. Но будет.
Оленка: Пишу і пляшу. Ця фраза до мене прийшла років 8 тому і тоді я думала, що це тимчасово, от виросту і стану важной тьотькой. Але я досі так само пишу і пляшу. Іноді тепер ще щось рахую.
Навіщо воно вам треба?
Макс: Шел на буги, а в итоге пришел на линди хоп. Со временем влюбился в это всё и теперь это образ жизни. Нравится что после каждой тренировки (почти) находишь что-то новое и начинаешь танцевать лучше. Например раньше я танцевал как дерево, а сейчас я танцую как Грут.
Оленка: Я досить хріново вмію спілкуватись з людьми, в танці виходить сильно краще. От для цього і треба. Йшла, бо хотіла танцювати джаз, а Андрій (тепер мій чоловік) хотів танцювати щось парне. От я і погуглила “парний джаз”, знайшла КСДК, прочитала нове слово “лінді хоп”, нагуглила відео Пітрузелли і Ані Трюдо (дуже сьогодні здивувалась його якості - прим. ред) і така “whaaaaat?! я теж так хочу!” ТАК я кажись досі не танцюю і взагалі 90% своїх відео дивлюсь з фейспалмом. Зате в процесі, зсередини, мені майже завжди комфортно і круто, так що фіг з тими відео.
Як з’явилась ідея каналу All That Swing? Як довго ти з нею возилась. Те ж саме запитання до Макса про трубу.
М: Я просто после Нового Года решил, что хочу научиться играть на трубе. Написал паре знакомых по поводу преподавателя. Юра Красноглазов посоветовал Диму Ханенко. И вот уже год с ним занимаюсь с перерывом на самый жесткий карантин. Не знаю, почему труба, это было спонтанное решение. Когда-нибудь после трубы научусь еще на тромбоне, лет через 10-15 (які далєкоідущіє плани - Прим. ред)
О: Мені здається, що це ти придумав подарувати Блому барабан, а потім Блом придумав подарувати тобі трубу. Будеш тепер знати, що це була його ідея.
А про АТС: Дуже давно думала, що хочу зробити медіа для тусовки і навіть були вже спроби. Був сайт на вордпресі з історіями пісень, але кожен наступний матеріал займав все більше часу і в якийсь момент я забила. В АТС я сама встановила для себе графік і пишу апдейти у вівторок і п’ятницю зранку навіть коли немає натхнення. А все решту — тільки коли є.
Коли загораєшся якоюсь ідеєю, треба втілювати її одразу. Бо якщо починаєш відкладати, можна так ніколи до неї не добратись, занадто багато всього, що вимагає уваги і часу, завжди відбувається тут і зараз. Телеграм канал, виявляється, можна зробити за 15 хвилин, включно з гуглінням інструкції. Тому я спочатку зробила, написала перший пост, всім про це розказала, а потім зрозуміла, що влипла.
Як і чому ви почали танцювати разом?
М: Я позвал Оленку посоревноваться вместе на Свингляндии. 18-й год, я тогда преподавал с Леной Бражник. Мы немножко разошлись во взглядах на танец и на той Свингляндии решили потанцевать в разных парах. У меня тогда было две любимые партнерши.
О: Кто вторая?
М: Кобенко. Алина ❤️
О: Алина сори.
М: Алину я почти не знал, она занималась на занятиях и все. А Оленку я знал лучше, как мне казалось.
О: Ми кожну вечірку танцювали, але майже не спілкувались толком)
М: Ну да. На том стрикли мы заняли даже третье место. И почему-то продолжили заниматься и после соревнований. А потом еще и поехали с Софию.
О: “Якщо я візьму квитки в Софію, ти підеш зі мною в стріклі?” - таке мріє почути кожна партнерка!
М: Я тогда сильно хотел на фест и про Софию все говорили. Мы там ничего не заняли, но решили и дальше тренироваться. А потом как-то понеслось.
Чому ви почали викладати? І шо це за Lets connect?
М: Мы начали много заниматься, и естественно нам захотелось этим делиться. Много говорили про конект, так и родилось название =) Кстати, мы до сих пор ищем идеальный вариант танцевания. Если сравнить то, как мы танцевали два года назад - сейчас всё по другому.
О: Просто тоді у нас в голові було, “о боже ми поняли лінді хоп!”, винайшли принципи, з якими можна танцювати що завгодно і буде завжди класно. Нам завжди зручно і зрозуміло в парі, тому конект для нас виглядає найбільш логічним предметом на поділитись. На музичність, фігури, баді мувмент і так далі ми дивимось з позицій зручності.
Що вам найбільше подобається в танцюванні і викладанні?
М: В преподавании - когда вижу как мои студенты танцуют, вижу, что они начинают гореть линдихопом. В танцевании - ощущение, “вау мы сделали это в музыку”. А также неожиданно для себя обыграть в музыку, когда всё пошло не по плану.
О: В танці подобається бути на одній хвилі з іншою людиною, коли “єсть контакт”. В житті таке не часто буває, бо провести цілих три хвилини з повною увагою до іншої людини — для мене завдання підвищеної складності. А в танцях ок.
У викладанні - коли танцюєш зі своїм учнем і розумієш, що все виходить. І ще кайфую, коли готуюсь до заняття і потім все йде по плану. Подобається коли я можу так пояснити, щоб інші змогли повторити, щоб їх тіло зрозуміло що відбувається.
За чим до вас іти на заняття
М: За атмосферой и моими аналогиями с животным миром. Вы знали что щеночки спрыгивая со ступенек делают болченж?
О: ну от за контактом і іти
Що ви готові повторювати на кожному заняття?
Разом: Так тоже можно.
М: Очень часто мы даём фигуру и наши ребята делают какой-то другой (иногда даже новый для нас) вариант. Они такие: А можно так? И мы очень часто говорим “так тоже можно”. Раз в неделю это точно происходит.
О: Ідея в тому, шо поки обом в парі комфортно, “так тоже можна”.
Чи завжди ви погоджуєтесь один з одним? І як Макс досі вижив?
М: Я считаю, что не надо демонизировать Оленку (нужно быстро бегать). На самом деле мы на тренировках не ругаемся, 95% тренировок проходят в позитивной атмосфере.
О: Макс досі живий, бо він флегма. Я екстримальний холерик, але не можу свариться, коли зі мною не сваряться.
М: Один из первых вопросов, который я задал перед началом общих тренировок: как ты воспринимаешь критику? Мы пытаемся заниматься с позиции “мы оба не знаем, и оба пытаемся разобраться”. То есть главного нет и каждый может предлагать решения.
О: І ще я нікого не вбила, бо ми розходимся з залу по домам, а до наступного тренування вже всі відходять.
Над якими якостями танцю ви зараз працюєте або плануєте?
М: Я сейчас стараюсь больше смотреть на body movement, а не на фигуры. Хочется выглядеть хорошо от простых фигур до стрессовых темпов.
О: Мені здається зараз в нас більше роботи головою ніж тілом, розбираєм чужі рутинки, танцюєм соло. Але хочеться часом побігать.
Ну і акробатика. Стараємось хоча б раз на тиждень пострибать і політать. Я ще пішла на сольну акробатику і збираюсь зафігачить фляк в один прекрасний день.
Що вам заважає танцювати?
О: Мені заважає страх відмови і страх запрошувати людей. Страх впринципі. Я чомусь сприймаю запрошення як прохання, навіть коли знаю, що це насправді пропозиція. Але все одно боюсь відмови. Розуміння, що цей страх ірраціональний і що всі прийшли на вечірку танцювати, допомагає, але не завжди. В мене навіть стаття є про це на медіумі.
М: Я могу ответить, что мешает Оленке. Обувь, пол скользкий. Найдите свою обувь. Я нашел - Стен Смиты!
Мне ничего не мешает танцевать, но бывает меня “клинит” на соревнованиях потому что испугался. Последний раз такое было на драгоне пару лет назад. Не хочется повторять.
Навіщо ви змагаєтесь?
О : Because we can. Ми змагаємось, тому що є змагання. Я за те, щоб брати кожну можливість:
а) потанцювати
б) стати краще
в) отримати відео з собою в стресовій ситуації.
Змагання для мене - це завжди можливість нового досвіду і кожну таку можливість треба брати.
М: Соревнования очень пушат заниматься больше, заставляют тебя прыгнуть выше своей головы. Ты просто берешь и фигачишь что-то новое, особенно когда это что-то большее по типу Балкан. Каждый раз я соревнуюсь с самим собой. Я есть Грут и я должен быть лучше этого. Например, сделать какую-то стремную штуку и вставить ее в музыку. Я до сих пор смотрю на наши финалы с балкан и думаю, что мы там классно обыграли с хлопочком. Это было спонтанно, это не была заготовка и это как раз тот случай, когда пошло не по плану и было лучше.
Плюс надо учиться не зажиматься. Вы никогда не будете хорошо танцевать на соревнованиях, если вы на них никогда не были. Не будет такого: “сейчас я годик, два, три посижу, поучусь, а потом как выдам!”.
О: Але це залежить від того, яка у вас мета. Якщо у вас мета ставати краще в танці, то без варіантів. Те ж саме про шоукейси, бо важливо робити щось на публіку. Якщо мета просто комфортно танцювати тільки сошиал і так відпочивати, тоді змагання вам не впали взагалі.
Може організуєте воркшоп від групи викладачів про змагання?
О: Тут є проблема. Підготовка до змагань — не те, що можна зробити на воркошопі. Щоб розказати як готуватись до змагань достатньо тексту або лекції. Щоб повноцінно підготувати для змагань воркшопу буде мало. Мені було б дуже цікаво когось готувати до змагань. У нас немає толком такого досвіду, але є досвід підготовки себе і можливо ми можемо бути корисні у цьому плані.
Хто і як визначає, коли ти уже advance?
О: Схоже питання задавали в телеграмі колись давно. Там питання звучало так: "Наскільки адекватно ти можеш визначити який ти рівень, щоб піти на якийсь клас, або як викладачі визначають твій рівень?"
Якщо це фестиваль і там є відбори, то все супер просто: викладачі знають, який в них матеріал і будуть відбирать тих, хто візуально потягне їх матеріал. Якщо вам просто треба зареєструватись на якийсь рівень, я би рахувала в годинах практики. Скажімо ти можеш рік походити на заняття і раз на тиждень на вечірку плюс ще два роки просто тусуватись раз чи два на місяць. Ти ніби займаєшся три роки, але чи станеш ти адвансом тільки з сошиалом без якогось сампо? Це можливо, але малоймовірно.
М: А вот если к этим трем годам добавить еще в неделю часов 10 тренировок, тогда вполне можно стать эдвансом.
О: А ще мені здається едванс в лінді - поняття відносне. Наприклад, якщо ти суб’єктивно танцюєш краще 75% тусовки — вважай себе едвансом. В Києві це буде один рівень, на великих фестах - зовсім інший.
Найдивніше запрошення або відмова? Як взагалі треба і як не треба це робити?
О: Буду краток:
Як не треба запрошувати:
1. Без контакту очима.
2. Мовчки.
Ловіть геніальний рецепт: “Привіт, пішли потанцюєм/хочеш потанцювати?” Всьо.
До речі, якщо ви хочете когось запросити і він в цей час спілкується - це нормально. Тільки підійдіть і зверніть його увагу на себе, а не підкрадайтесь і хапайте.
Відмовляю я дуже рідко. Завжди страдаю, коли відмовляють мені (див питання про “що заважає”)
М: Я отказывал, когда я был очень уставший. Так и говорю: извини, устал, чуть позже.
(Отут є більше “корисних” порад про сошиал - Прим. Ред)
А правда, що якщо комусь відмовив, треба обов’язково його знайти і потанцювати?
М: Это не правило, а хороший тон. Но иногда на больших ивентах не можешь найти человека физически. Если я этого человека знаю, то могу в fb написать “сорри, что мы не потанцевали”. Очень плохо отказать человеку, а на следующую песню или через одну пойти танцевать с другим, пока тот, кому ты отказал сидит где-то рядом.
Стілінг в сошиалі ок чи не ок?
М: Не ок. Даже если вы этих людей хорошо знаете - не надо. А вдруг они на одной волне и у них там свой космос?)
О: Стілінг може бути тільки в декількох випадках:
- джем - birthday jam, beginners jam
- snowball - і то там не стілінг, а ті хто танцюють запрошують
- ви домовились своєю тусовачкою давайте постілимо
- у вас номер зі стілінгом
Бліц: Що більше подобається - групи з нуля, intermediate, advance?
Макс: адванс,
Оленка: адванс.
О: Коли ми починали вести групи з нуля я знала, що відсотків 50 відсіюється в перші півроку-рік. І це цілком ок. Але я не знала, що це так розіб’є мені серце.
М: В данный момент времени “старшая” группа пушит в плане развития. Это всегда челендж, придумать что-то, что не будет слишком легким, что будет развивать и нас и их.
Бліц: Фасти чи повільніше?
Оленка: повільніше.
Макс: фасти.
О: Я здихля і після двох зібраних фастів я вже буду вмирати, тому більше люблю слоу і виробляти всіляке ногами. Але дуже хочу подобатись собі на фастах, тому що дєлать, бігаєм.
М: Мы обычно активно готовимся к соревнованиям, а их сейчас нет, так что душа требует фастов.
Що бісить?
О: Бути не готовою до занять. А в сошиалі — непрошена близькість і грубість.
М: Тоже хотел сказать про “быть не подготовленным”. Сейчас мы готовим материал хотя бы на неделю вперед.
Чого боїшся
О: Що набридне, заб’ю і буде складно знайти нове хобі, яке так само наповнювало б енергією.
М: Боюсь “поломаться” и не танцевать. Звоночков пока нет, но мало ли.
Вчити, виступать чи змагатись?
М: Соревноваться
О: Змагатись
Сошиал чи рутинки?
М: сошиал.
О: сошиал.
Які плани?
О: Ви вже могли бачити, що ми обізвали регулярні групи блоками і кожен місяць оголошуємо тему, з якою до нас можна приєднатися. Я думаю і нашим регулярним студентам так зрозуміліше: “в кінці блоків ви вмітимете ось це”, замість “просто ходи, ми шось придумаєм”.
М: Больше фастов и больше прыгать в музыку. Включить песню неважно в какой темп и сделать трюк в ритм с хорошим body movement и потом чтобы еще не поломаться. Еще хотим, чтобы в тусовке в принципе больше и танцевали фаст, чтобы не казался чем-то что лучше пересидеть. Поэтому и появилася Relax and Run.
Чого дуже хочеться?
М: Хочется больше людей в тусовке. Ну и не уставать когда танцуешь :)
О: Щоб не треба було пояснювати, що таке лінді хоп, бо це так само зрозуміло як сальса чи танго. А ще уваги. Але це вже зовсім інша історія.