МОВЧАННЯ ЗА ТЮЛЬПАН

Заключний пост серії «Мовчання за тюльпан» має на меті підсумувати наші дослідження та зробити висновки про вплив згаданих проблем на психічний стан жінок.

Ми розповіли про дві проблеми, які є серйозними перешкодами на шляху до рівності та поваги до жінок: об’єктивацію та віктимблеймінг. Обидві ці проблеми беруть початок з гендерних стереотипів та нерівності, які призводять до того, що жінки стикаються зі значною кількістю викликів.

Сексуальна об’єктивація жінок опосередковано впливає на їхні проблеми з психічним здоров’ям, оскільки призводить до самооб’єктивації, яка, за теорією об’єктивації Фредріксона та Робертса (1997), є внутрішньоособистісним процесом впливу сексуальної об’єктивації на жінок, який змушує їх сприймати своє тіло від третьої особи. Тобто людина оцінює себе лише з точки зору того, як вона виглядає або яке враження справляє на інших. Відчуття того, що саме зовнішній вигляд, а не особисті якості, знання та досвід, впливає на успіх, стосунки з оточуючими чи кар’єрний ріст може викликати проблеми з психічним здоров’ям.

Сором, страх, тривога та депресія

Сексуальна об’єктивація приводить до постійного самоконтролю, створюючи стан самосвідомості, який породжує почуття сорому та тривоги. Наприклад, якщо людина відчуває, що її зовнішність не задовольняє стандарти краси, що панують у суспільстві, вона може відчувати сором за свій вигляд. Це може породжувати тривогу, оскільки людина відчуває страх того, як її зовнішність буде оцінена іншими людьми. Було виявлено, що почуття сорому та тривоги, що виникають у результаті самооб’єктивації, згодом призводять до депресії (Self-objectification and depression: An integrative systematic review, 2015)

Розлади харчування

Розлади харчування здебільшого розвиваються внаслідок необ’єктивного сприйняття свого тіла, низької самооцінки та незадоволеністю собою. Поширеність анорексії та булімії в десять разів вища серед жінок, ніж серед чоловіків (Prevalence, incidence, impairment, and course of the proposed DSM-5 eating disorder diagnoses in an 8-year prospective community study of young women, 2013), і це можна пояснити нав’язуванням ідеалізованих образів жінки, які нереалістичні та часто неосяжні.

Насильство

Також одним з прямих наслідків об’єктивації є насильство. Чим більш об’єктивовані жінки, тим менш людяними вони сприймаються, що зменшує емпатію суспільства до них. Адже коли жінку об’єктивують, вона перестає бути цілісною людиною з думками, емоціями та бажаннями, вона перетворюється на об’єкт задоволення, який можна використовувати, що призводить до насильства. Кожна третя жінка в Україні стикалася з домашнім насильством, кожна друга – зі сексуальними домаганнями (Дослідження насильства над жінками в Україні. Проведено під керівництвом ОБСЄ 2019 р.). І це тільки ті, хто наважується про це розповісти вголос, адже інші бояться зазнати віктимблеймнгу. У випадку жінок, які зазнали насильства або жорстокого поводження, звинувачення жертв може мати значний негативний вплив на їх психічне здоров’я.

Самозвинувачення, провина, сором

Коли суспільство обвинувачує жінок у насильстві чи жорстокому поводженні, яких вони зазнали, це посилює ідею, що жінки несуть відповідальність за власну безпеку та благополуччя. Це може змусити жінок ставити під сумнів власні судження і рішення та відчувати, ніби вони якимось чином винні в тому, що з ними зробили. Ці почуття можуть сприяти депресії, тривожності та іншим проблемам психічного здоров’я.

Почуття ізоляції та недовіри

Ще один наслідок віктимблеймінгу – мовчання жертви. Жінки, переживши насильство, можуть відчувати себе самотніми, боятись, що їх ніхто не зрозуміє, що їх осудять. Ми бачимо нескінченні випадки, коли люди не вірять історіям жінок, а злочинцям насильство обходиться лише попередженням. Це часто стає причиною того, що жертви не звертаються по допомогу, яка їм в цей час вкрай потрібна. Тому нам необхідно робити все можливе, щоб суспільство ставало свідомішим щодо проблеми віктимблеймінгу та його впливу на психічний стан жінок.

Надіємося, що наші дослідження та висновки допоможуть ще більше привернути увагу до цих проблем та стануть важливим кроком на шляху до того, щоб створити справедливе та рівноправне суспільство.

Авторка: Анна Сорока