Міф про блекаут

Поки по всій Україні, включно зі столицею відбуваються відключення світла, стало помітно, що люди:

А) Не готові

Б) Не ставляться достатньо серйозно до подальшої небезпеки

Нам всім здається, що блекаут та відключення води/газу це десь коли-небудь і якщо це почнеться наступної години, реакція абсолютної більшості буде:

«А? Шо? Куди? Що відбувається? Що робити?».

Наш мозок не любить великих потрясінь і надає перевагу самозаспокоєнню. Ми намагаємося самі собі пояснити, чому цього не трапиться. У русні нема достатньо ракет, наше ППО достатньо нас захищає, долітає 1-2 мопеди з 15-20, фахівці з ДТЕК швидко все полагодять. Пам’ятаєте, як багато хто шукав логічних заперечень, чому русня не нападе?

От відключення світла теж не сприймаються серйозно. Для одних це чудовий привід для вихідного, для інших – просто забавка типу: «О, круто, темний ресторан» (принаймні, ми помітили, що коли світло зникає, люди часто спеціально починають кричати).

Бізнеси теж перетворили відсутність світла на своєрідну розвагу. Деякі ресторани пропонують вечерю при свічках за додаткову плату. Не можемо сказати, що це поганий бізнес-хід, але це не працює при довгостроковому відключенні світла.

Спробуймо змоделювати не дуже позитивну ситуацію.

Рівень 1. Немає світла.

Ви прокидаєтесь вранці і бачите стандартну для сучасних реалій ситуацію: прилетіли мопеди, ракети, частину збило ППО, але сильно постраждала інфраструктура, світло відновлять дуже нескоро, бо нема обладнання (реальна ситуація, до речі).

Загалом, не дуже страшно: павер заряджений, робити нічого не треба, бо ситуація зрозуміла і виконання роботи чи навчання онлайн від вас не вимагають. Їжу і воду грієте на плиті, холодильник стараєтесь рідше відчиняти. Хіба проблема якщо немає гарячої води і бойлер не увімкнути (от в адмінів якраз таке. Гарячої води в будинку з 2016 майже ніколи немає). Займаєтеся всякими офлайн справами, у темряві вечеряєте при свічках і йдете спати.

Наступного дня світло не вмикають. Стає трохи складніше, адже батарея і павери – не вічні. Піти особливо нікуди, ніде нема світла.

З’являється проблема холодильника. Продукти, які не можуть стояти без холоду вже не придатні до вживання. Проблема вирішується їх винесенням на балкон або надвір (але треба потурбуватися, щоб захистити продукти від зовнішніх впливів).

Ремарка: у такому разі їжу все одно треба перевіряти на придатність. За кольором, запахом, консистенцією тощо. У холодильнику ви виставили +3С, і воно собі стоїть. Надворі ж вночі може бути -5С, а вдень +15С плюс перепади вологості, освітлення і інші фактори.

З позитивного: закуповують великі промислові генератори, такі вже є в закладах, магазинах, на АЗС, але вони перш за все забезпечуватимуть потреби власників, а не потреби населення. В умовах блекауту вам майже гарантовано треба буде платити за цю послугу.

Рекомендація:

• купіть ліхтарик/налобний ліхтарик на батарейках.
• За можливості, придбати портативну сонячну батарею.
• Генератори вдома – корисна річ, але не у всіх є змога придбати. Хороший варіант – скидатися під’їздом/будинком, як це вже роблять.
• Традиція – свічки: якщо маєте генератор чи джерело світла на батарейках – їх краще приберегти на випадок виходу з ладу всього іншого.
• Чудова штука – гасова лампа. Заливаєте туди керосин, вставляєте гніт і насолоджуєтесь результатом.

Чого робити не варто? Напевно, не варто розводити багаття у квартирі чи під’їзді. Адмінша робила таке добро у 14 років, як наслідок – тепла ноль, купа диму, сусіди в паніці.

Рівень 2. Нема зв’язку.

Павер, ноут і телефон вмерли – ви опинились в інформаційному вакуумі. Якщо ви завчасно не запаслися хорошими раціями і батарейками до них, то єдиний засіб спілкування – жива мова й сарафанне радіо. Ви не знаєте, що відбувається і ваш єдиний надійний орієнтир безпеки – сповіщення про повітряну тривогу з гучномовців (скоріш за все запустили б такі інформаційні машини з гучномовцями, які в нульових їздили і роздавали мелодію: «КАРТОШКА! СВЄЖАЯ КАРТОШКА! ДАМАШНЯ КАРТОШКА! ПАКУПАЙТЄ КАРТОШКУ!».)

Не мати зв’язку дуже стресово. Хто опинявся в цих умовах – розуміє. Ви не можете зв’язатись з людьми, які далі, ніж ви можете особисто дістатися, не знаєте, що коїться.

10-го жовтня в адмінів весь день не було зв’язку, люди чогось вирішили, що на нас напала беброрусь і почали вбачати у великій кількості машин на дорозі доказ цього (і, звісно, аж ніяк не те, що хороша погода і всі вирішили виїхати гуляти за місто).

Сподіваємося, такого не буде, але уявіть, що вам потрібна допомога, а ви вдома самі й нікому допомогти. Це вже реальна небезпека для життя.

З позитивного: центральна влада займатиметься інформуванням населення. Можливо, встановили б центри зв’язку, де можна було б прийти і подзвонити рідним. Не теревенити годину, але повідомити, що з вами все гаразд.

Рекомендації:

• Придбати рації на батарейках. Якісні, а не такі, що працюють до 5 км на одній частоті і при цьому жруть 4 батарейки на 24 години роботи.
• Продумати способи зв’язку з людьми, які мають для вас особливе значення. Наприклад, адмінша з 2014 року готувалася до 3 світової і роздала всім, з ким спілкувалася, інструкції про спосіб комунікації, місце зустрічі і план дій на різні варіанти випадків, контакти, особливі прикмети цих людей, конкретне місце зустрічі з урахуванням ризику, що населений пункт буде повністю зруйновано (тобто місце мало бути впізнаваним навіть за умов повної його руйнації), записано інформацію про знайомих людей, що можуть надати допомогу у цьому населеному пункті, визначено місця, де буде залишено листи і провізію, якщо не вдасться приїхати всім одночасно. Добротний такий план, який включає навіть закопування їжі десь в полях край села для своїх друганів. От ви можете таке зробити.
• Сумний, але яскравий приклад комунікації – Маріуполь, де повідомлення про людей залишали на стовпах і дошках оголошень.

Чого робити не варто? Панікувати. Ізолюватись. Навіть якщо ви інтроверт і соціофоб, ненавидите своїх сусідів, що постійно вас затоплюють – все одно необхідно вийти і комунікувати. Це запорука того, що у вас буде необхідна інформація, наприклад, про місце, де є електрика, а також, що вас запросять на колективне приготування їжі у дворі й ви не сидітимете голодні.

Рівень 3. Нема води.

Принаймні, у вас все ще є газ. За відсутності води - абсолютний пріоритет має потреба попити і сходити в туалет. Для першого розвозять питну воду. Для другого можна взяти воду з джерела чи бювету (її позиціонують як питну, але вона питна хіба якщо її добре прокип’ятити).

Тепер у вас значна частина часу зайнята поновленням запасу води. Ви не дуже добре пахнете і не можете випрати речі, окрім найнеобхіднішого (білизни). Хіба що ви змогли добути справді багато води. Ваше помешкання теж не буде досить добре пахнути, бо технічна вода – не те саме, що опція зливу. 

Головне, щоб ви могли дізнатися графіки розвезення води і дійти туди вчасно. А ще треба буде конкурувати з іншими людьми, які бажатимуть набрати стільки, скільки зможуть винести.

З позитивного: центральна влада організує доставку питної і технічної води населенню. Її не буде дуже багато, але краще, ніж нічого.

Рекомендації:

• Запасіться водою. Питна - магазинна бутильована, технічна - в якихось бідонах, бачках тощо.
• Дізнайтеся, де у вас поряд є бювети, джерела (в джерела не гадити, ми не в Макіївці), щоб потім не шукати в умовах відсутності інтернету.
• Купіть фільтр. За допомогою фільтру ви зможете використовувати воду з інших водойм або дощову, а також використовувати воду повторно = бігати до бочки/бювету/джерела рідше.

Чого робити не варто? Пити яку попало воду. Повторно використовувати воду в яку ви налили всяку хімію. Приготувати у воді макарони, процідити, а тоді попрати там речі – ок. Попрати речі, процідити воду, приготувати макарони – не ок.

Рівень 4. Нема газу.

В результаті ви лишилися без нічого. Сидите в холодній квартирі без електрики, зв’язку і води.

Переходимо в режим виживання. Відсутність тепла передбачає, що ви будете змушені спати у верхньому одязі (запах відповідний). Купатися при +5С без попередньої підготовки – погана ідея. Також це передбачає, що ви будете використовувати всякі замінники газу для приготування їжі. Найгірший варіант – свічки. Можна зробити зі свічки окопну свічку в бляшанці. Кращий варіант – якщо у вас дружні сусіди і вони запрошуватимуть вас на вечірки з вогнищем. Палки, звісно, будуть з найближчих дерев.

Фактично, ви будете зайняті переважно виживанням, тому нудьгувати не буде часу, а ще перебуватимете в режимі безхатька, адже ваше становище не сильно відрізнятиметься.

З позитивного: центральна влада організує пункти обігріву, але це не значить, що ви там зможете сидіти 24/7.

Рекомендації:

• Запастися газовими горілками і газовими балонами. Враховувати розширення газу в теплі: не заповнюйте балон повністю за умов холодної погоди. Він може вибухнути, якщо вдома буде трохи тепліше.
• Чудово якщо у вас є термобілизна і спальник.
• Навчіться робити окопні свічки. Є ще отаке схоже на гасову лампу дома.

Зважайте, що балони не вічні. Коли ви витратите запаси – вам все ще доведеться доєднатися до колективного вогнища. Це навпаки добре, бо бути у спільноті людей безпечніше і тепліше. Згадаймо досвід Революції Гідності: стояли такі металеві бочки з вогнищем всередині, біля них грілися люди і стрибали під «хто не скаче – той москаль» (виділення тепла). Ми засуджуємо мокшанські «протести» з водінням хороводів, але ці самі хороводи можуть нам послужити для зігрівання, так що не соромтесь. У гурті ви також зможете організувати компактний нічліг: надихаєте тепла + теплий бік поряд – краще ніж холодне повітря.

Чого робити не варто? Доводити які ви сильні і незалежні й виживете вдома самі без будь-чиєї допомоги.

Загальна рекомендація: ви можете виїхати в село, якщо ситуація там краща. Також, будьте обережні з рекомендаціями онлайн. Тут записано загальні вказівки, які ви можете і повинні розглядати крізь призму індивідуальних потреб. Коли вам нав’язливо кажуть щось придбати або втікти в ліс, намагаючись вижити екстремальним способом – треба все ще перевірити чи дійсно це найкращий для вас варіант.

На прикладі Ірпеня: там часто є проблеми з усіма благами цивілізації, але люди йдуть на барбекю у парку, а не на самотнє виживання в лісі між Ірпенем і Лавиною.

Після того, як ви проаналізуєте інформацію, спитайте себе:

Чи готові ви це не лише пережити, але й зберегти бойовий дух?

Якщо відповідь ні – готуйтесь поки не будете добре ознайомлені, що робити.