Люба Шерл..

А знаєш, що саме головне, Шерл?
Я знав. Я все прекрасно знав та розумів.
Я знав, що ці слова про кохання до мене з його уст не вартували більше, ніж його слова про вірність моєму батьку, що все це було оманою,
Я знав, що ці палкі поцілунки та близькість тіл була дарована мені як останній подарунок перед розривом розміром з життя.
Я все це знав, чому ж його очі постійно дивилися на мене, чому він бажав, щоб постійно був зоровий контакт. Це було видно в його погляді. В таких темних та сумних очах, хоча вони кольору ранкового туману.
Я не неук та не дурний, але все одно реагував так, наче я вірю в його слова про втечу після виконання цієї незавершеної справи з повстанцями.

Наче я не знав, що він планував померти на наступний день.

Він казав, що також кохав мене ще з прифронтового Янвей Хуа, згадував зоряне небо того дня, коли ми разом з ним та Шином йшли до тієї самотньої верби на пагорбі близь річки.
Він казав, що тоді так відреагував на той мій різкий поцілунок, бо ще не міг прийняти свої почуття до мене. Але ж це брехня. Він з самого початку брехав мені про все, про кохання, про те, що обов'язково повернеться до мене в Янвей, що ми обов'язково будемо завжди разом. А я вірив. Я вірив кожному його слову, як мала дитина, та я і був дитина, сімнадцять років! Хоч хтось в сімнадцять років не повірив би в таке?! Можливо тільки ті, хто ніколи не кохав.
Іронічно, що мої найщасливіші моменти в житті пов'язані з місцями, що значать взаємне кохання та щастя.
Сестро, наскільки в мене велике везіння, що я закохався до нестями в місті ірисів — Янвей Хуа, в хлопця, якому на роді написано померти до настання п'ятдесяти років? П'ятдесят років для дестіанів — ніщо! Це те саме, якби людина померла у двадцять!
Сестро, чому боги такі безжальні? Так, він не був ідеальним, не був невинним чи святим, але ж і поганим його не назвати!
Я хочу знову торкатися його теплої шкіри, бачити його понівечене, але все таке ж прекрасне тіло. Хочу чути тихий голос, яким на останок не було промовлено навіть "бувай". Бажаю бачити очі, які повні життя.
Люба Шерл, ти ж бачила? Бачила що від його тіла не лишилося голови?
Я не можу навіть поцілувати його щоки на останок, бо цілувати нічого!
Звісно, найкращий скульптор імперії вирізав її копію з кращого дерева, бо не годиться ховати радника кронпринца без голови. Але ж... Але ж її нема!
Шерл, я тобі розповідав що з нею трапилося?
Вона вибухнула, вибухнула як бочка пороху.
Але... Але ніхто про це не пам'ятає!!! Розумієш? Ніхто!
Там був Шин, його найліпший друг, який так само втратив все в один день, який пережив бій за долину лілій, який пройшов через стільки страждань разом з ним... І знаєш що? Він вважає мене божевільним! Каже: «Я знаю що ти дуже сильно кохав його, але й для мене він був не пустим місцем....»
Певно, ти також будеш мене таким сприймати...

Звісно!
О богонароджена принцеса! Давай! Використай це проти мене! Скажи: «Наслідний принц Аметист Цінь божевільний! Каже, що бачив богиню, про яку ніхто не знає, та яку окрім нього ніхто не бачив!" Скажи: «Чи має божевільний право но трон?» Скажи: «Принц Аметист не має права на трон, він мужеложець! Він спав з чоловіком!»
Знечесть мене, знищ все, що він так з зусиллям вибудовував, щоб я став гідним правителем! Щоб батько мене особисто стратив! Щоб ти стала імператрицею! Як і наша божевільна тітка!
Тільки... Будь ласка... Прошу.. моя люба сестро.... Не кажи нічого поганого про нього... Він вже мертвий, тож не зможе тобі більше нічого зробити... Прошу, хай він так і буде лишатися в очах народу героєм, що підняв з колін кронпринца, звільнив країну від ордену кровавої троянди, викоренив з палацу корупцію та тих, хто хотів чинити в країні перевороти.
Прошу, не дозволь мерзенним чуткам вийти з палацу!
Може він і "спав з половиною палацу" може він ділив ложе з наслідним принцом, може його дочка і не його зовсім, а його дружина, наша сестра — хвойда!

Але... Він дуже добрий...
Сестро, ти знала, що він таємно спонсорував будівництва притулків по всій імперії на моє ім'я? Ти знала, що він контролював, щоб всі, хто постраждав від громадянської війни, мали хоча б тимчасовий дах над головою? Знала, що виявляється у мене є контора, що займається допомогою сиротам? Що я маю дуже багато таких благодійних організацій?
Я не знав.
Знаєш звідки йшли гроші на них? З ЙОГО кишень.

Він... Він знав, що його дочка — дитя зради, бо він ніколи не ділив ложе з дружиною! Але.. він сприймав її як свою, ростив як свою, хоча всі знали що вона не від нього...

Люба сестро... Чому вмер він, а не я?