Льотні байки 

Ще до війни було правило, що льотчик мусить знати все.

Під «все» я маю на увазі не тільки техніку пілотування чи навігацію, все набагато глибше.

До прикладу ми зобовʼязані кожних пів року здавати деякі заліки інженерам, до них входить знання будови і систем літака, електро та радіо обладнання, озброєння і тд. Ну зрозуміло, що всі ми люди і щось таки але забудеш.

Тож ось цікава ситуація:

До війни нас вчили готувати літак до повторного вильоту самостійно, тобто заправляти, заряджати і тд, на випадок якщо колись сядем на непідготовлений аеродром і доведеться самому все це робити. Ніхто ніколи не сприймав це всерйоз. Проте як війна почалась, вгадайте що?

Саме так, це сталось 😁

Мої козаки з 40-ї на початку війни мали завдання на півдні, тож відпрацювали і були вимушені сісти там. Аеродром не скажу, але там максимум що було це машини для заправки палива, повітря/кисню і 2 солдатики.

А хлопці відпрацювали все, навіть теплові пастки (ЛТЦ). Тобто борт треба було готувати самим. 

Ну що робити, дзвонять технікам питають, що і як, ті пояснили. З заправками проблем не було. 

Проте як всунути ЛТЦ в БВП-30-26, короби лтц-шок від вологи на аеродромі набухли, але всунути їх треба.

Козаки не втрачали запалу, взяли молоток, тай забили їх в пази 😂

Тут багато хто не зрозуміє, тож скажу по іншому - це те ж саме, що лупити молотком по гранаті. Не вибухне але спрацює, а температура горіння там дай Боже.

Тож шанс був не тільки себе поранити, а й спалити літак.

В підсумку все обійшлось, завдання виконали, літаки підготували і повернулись 🤙🏻