Лист до військового Омбудсмана

Скарга

щодо необхідності невідкладного захисту прав важкопоранених військовополонених, які п’ятий рік перебувають у російському полоні після отриманих важких поранень в Оленівці під час теракту на 29 липня 2022 року. 

Шановна пані Військовий омбудсман!

Ми звертаємося до Вас як родини українських військовослужбовців, які після терористичного акту в Оленівці в ніч із 28 на 29 липня 2022 року вижили, отримавши тяжкі поранення, однак уже п’ятий рік залишаються у російському полоні. За наявною у родин інформацією, 46 важкопоранених під час теракту в Оленівці досі перебувають у полоні.

Ці люди отримали тяжкі поранення саме під час перебування в полоні на території колишньої Волноваської виправної колонії №120. Саме цих 46 військовополонених російська сторона зазначила важкопораненими у публічних списках.

Вони потребують постійного медичного спостереження, лікування та спеціалізованої допомоги.

 Всі 46 офіційно підтверджені МКХЧ. 

При цьому вони вже п’ятий рік позбавлені можливості отримати належну медичну допомогу та перебувають у державі-агресорі, яка систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права та права військовополонених.

Для нас є очевидним: важкопоранений військовополонений не може розглядатися так само, як військовополонений, який не має тяжких поранень і невідкладної потреби в лікуванні.

Йдеться не лише про питання обміну. Йдеться про життя та здоров’я людей, які вже п’ятий рік перебувають у полоні після того, як пережили один із найстрашніших злочинів російської агресії.

Ми просимо провести перевірку:

Які конкретні заходи органи державної влади України здійснюють для захисту прав та життя важкопоранених військовополонених Оленівки?

Яким чином під час підготовки та проведення обмінів враховується тяжкість поранень, стан здоров’я та необхідність невідкладного медичного лікування військовополонених?

Чи існує окремий механізм або пріоритетний підхід щодо повернення важкопоранених військовополонених?

Якщо такий механізм існує — просимо повідомити, як саме він застосовується до 46 важкопоранених під час теракту в Оленівці захисників Маріуполя.

Якщо такого механізму немає — просимо надати оцінку тому, чи відповідає така ситуація обов’язку держави забезпечувати належний захист життя та здоров’я своїх військовослужбовців.

Просимо витребувати у відповідних органів державної влади інформацію про конкретні заходи, здійснені протягом останнього року для повернення саме важкопоранених під час теракту в Оленівці захисників Маріуполя.

Просимо надати оцінку можливій бездіяльності органів військового управління та інших уповноважених державних органів у частині належного захисту прав цих військовослужбовців.

Окремо наголошуємо!

Ми не ставимо під сумнів необхідність повернення кожного українського військовополоненого. Але держава повинна враховувати стан людини. Важкопоранені військовополонені мають бути серед першочергових категорій для повернення.

На момент виходу з Азовсталі в полон, у більшості з цих 46 важкопоранених, вже були важкі поранення отримані в боях за місто Маріуполь. Тобто офіційно вони визнані двічі пораненими, про що родини мають відповіді довідки з частини. 

Люди, які п’ятий рік перебувають у полоні після тяжких поранень, не можуть чекати роками, поки настане їхня черга. Кожен додатковий день у полоні без належного лікування може мати незворотні наслідки для їхнього здоров’я та життя.

Саме тому ми просимо Вас у межах наданих законом повноважень втрутитися у ситуацію, провести відповідну перевірку та використати всі доступні механізми реагування для захисту прав цих військовослужбовців.

Ми просимо не лише зафіксувати проблему. Ми просимо домогтися конкретних дій держави щодо пріоритетного повернення важкопоранених під час теракту захисників Маріуполя. П’ятий рік полону — це вже не питання часу. Це питання життя людей.

Просимо: важкопоранені під час теракту в Оленівці захисники Маріуполя мають бути повернуті додому першочергово.