Лексико-семантичні особливості перекладу художнього тексту з англійської на українську мову (на матеріалі твору Д. Роулінг "Гаррі Поттер і Таємна кімната" - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Лексико-семантичні особливості перекладу художнього тексту з англійської на українську мову (на матеріалі твору Д. Роулінг "Гаррі Поттер і Таємна кімната"

Дослідження особливостей та основних проблем художнього перекладу. Огляд засобів передачі іншомовних реалій. Характеристика ресурсів реалізації лексико-семантичних аспектів у перекладах художніх творів на українську мову шляхом їх порівняльного аналізу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

“ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО”
Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
РОЗДІЛ I. ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД - ОСОБЛИВА МЕЖА МИСТЕЦТВА. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
1.1 ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД - ОСОБЛИВА МЕЖА МИСТЕЦТВА. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
1.2 ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧI IНШОМОВНИХ РЕАЛIЙ
РОЗДІЛ II. ЛЕКСИКО - СЕМАНТИЧНI АСПЕКТИ ТВОРУ ДЖ. РОУЛIНГ «ГАРРІ ПОТТЕР» І РЕСУРСИ ЇХ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
2.1 РЕАЛIЇ У ТВОРI ДЖ. РОУЛIНГ «ГАРРI ПОТТЕР»
2.2 ОСОБЛИВОСТI ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ У ТВОРI «ГАРРI ПОТТЕР I ТАЭМНА КIМНАТА»
Сучасна наука про переведення займається вивченням великого ряду теоретичних і практичних проблем; постійно розширюються і доповнюються існуючі концепції, підтверджуються або спростовуються їх положення. До числа центральних питань перекладознавства належать фундаментальні поняття еквівалентність та адекватність перекладу. Незважаючи на неодноразове висвітлення цих перекладацьких термінів, в працях відомих вітчизняних вчених - дослідників у галузі перекладознавства і лінгвістики (В.Н. Комісарів, Бархударов Л.С., Крупнов В.Н.), в цілому, не існує чіткого розмежування даних концептуальних понять, з яких саме адекватність визнається нормативної категорією, мірою якості перекладу, яка зумовлює передачу як формальної, так і змістовної сторони тексту оригінала. Поряд з цим особливу увагу привертає проблема моделювання перекладу, тобто застосування теоретичних моделей для пояснення сутності процесу перекладу, а також порівняльного аналізу його результатів реально виконаних перекладів. На переконання найбільших лінгвістів, сама розробка моделей перекладу є одним з найважливіших завдань перекладознавства.
Актуальна тема дослідження видається в проблемі моделювання перекладу і його адекватності як необхідної умови забезпечення міжмовної комунікації при перекладі художнього тексту. Названа обставина обумовлює специфіку об'єкта дослідження, в якості якого виступають перекладацькі прийоми і лексико-семантичні особливості для досягнення адекватності при перекладі твору Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і Таємна кімната».
Актуальність теми дослідження обумовлена, насамперед, необхідністю розробки раціональних перекладацьких стратегій, які могли б застосовуватися при перекладі текстів у жанрі фентезі. Порівняльно-порівняльний аналіз фентезійних творів з їх перекладами на українську мову дозволяє виявити структурно-типологічні та лексико-семантичні особливості тексту, розглянути способи їх реалізації при перекладі і виробити основні директивні рекомендації щодо способів вирішення ряду перекладацьких завдань.
Об'єктом дослідження є різні текстообразуючі одиниці фентезійного тексту, які мають важливу навантаження (смислову, емоційну, символічну тощо) і варіанти їх перекладу українською мовою.
Матеріалом дослідження є книга Дж. Роулінг «Гаррі Поттер і Таємна кімната» та її переклади українською мовою.
Три переклади книги на українську мову виконані І.В. Оранським, М.Д. Литвинової, М. Співак і Ю. Мачкасовим.
Об'єктом даної роботи є лексико-семантичні особливості.
Предметом дослідження є ресурси реалізації лексико семантичних аспектів у перекладах художніх творів на українську мову шляхом їх порівняно-порівняльного аналізу.
Метою даної роботи є дослідження лексико - семантичних особливостей при перекладі художнього тексту з англійської на українську мову на матеріалі твору Д. Роулінг «Гаррі Поттер і Таємна кімната».
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:
1) описати лексико - семантичні характеристики аналізованого в роботі твору;
2) досліджувати національно - культурні та мовні особливості тексту аналізованого твору «Гаррі Поттер і Тайная кімната».
3) проаналізувати реалії Первинного і вторинного світів оригінальних творів і розглянути способи їх передачі на українську мову.
Теоретико - методологічну основу дослідження в даній роботі склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії та практики перекладу: (В.С.Виноградов,С.И.Влахов, С.П.Флорин, И..Алексеева, Ю.Солодуб).
Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексної методики аналізу з застосуванням ряду конкретних методів і прийомів: метод порівняно - порівняльного аналізу оригіналу і перекладу на українську мову; метод дедукції; метод iндукціі; метод компонентного дефініціонного аналізу; метод етимологічного аналізу; метод інтерпретації. Структура роботи - вступ, перший - теоретичний розділ та другий -дослідницький, а також висновки, список використаної літератури (включає 60 найменувань), додатки.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає у вироблені основних принципів перекладу реалій Первинного і Вторинного світів даного твору.
РОЗДІЛ I. ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД - ОСОБЛИВА МЕЖА МИСТЕЦТВА. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
1.1 ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД - ОСОБЛИВА МЕЖА МИСТЕЦТВА. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
художній переклад семантичний іншомовний
Художній переклад являє собою особливий вид перекладу, особливий вид мистецтва. Все більше лінгвістів у своїх роботах приділяють увагу цьому питанню .
Ще перекладачі античного світу широко обговорювали питання про ступінь близькості перекладу до оригіналу. У ранніх перекладах Біблії чи інших творів, які вважалися священними або зразковими, переважало прагнення буквального копіювання оригіналу, що приводило деколи до неясності або навіть повної незрозумілості перекладу. Тому пізніше деякі перекладачі намагалися теоретично обґрунтувати право перекладача на велику свободу щодо оригіналу, необхідність відтворювати не букву, а сенс або навіть загальне враження, « чарівність » оригіналу. Вже в цих перших висловлюваннях про цілі, які повинен переслідувати перекладач, можна знайти початок теоретичних суперечок нашого часу про допустимість буквального або вільного перекладу, про необхідність зберегти в перекладі той же вплив на читача, яким володіє оригінал, і т. п. М. Лозинський говорив про два види перекладу: « перебудовували » і « відтворюючому » з усілякою точністю і зміст і форму оригіналу » («Доповідь про мистецтво перекладу», 1935) і наполягав на проходженні друге. При цьому одні перекладачі вважають важливим відповідність перекладу духу рідної мови і звичкам вітчизняного читача, інші наполягають, що важливіше привчити читача сприймати інше мислення, іншу культуру - і для цього йти навіть на насильство над рідною мовою. Виконання першої вимоги веде до вільного перекладу, виконання другого - до перекладу дослівного, буквального. В історії культури ці два типи переказів змінюють один одного. Художній переклад тексту вимагає шукань, вигадки, винахідливості, вживання, співпереживання, гостроти зору, нюху, слуху, розкриття творчої індивідуальності перекладача, але так, щоб вона не затуляла своєрідності автора.
Художній переклад передбачає відтворення стилеобразуючої системи першотвору шляхом організації та відбору засобів мови перекладу на звуковому, лексико - семантичному та синтактико - композиційному рівнях. «У поезії неможлива пряма, безпосередня пересадка іншомовного словесного образу: можливо тільки його освоєння вже виробилася традицією національного поетичної мови » (Л. Я. Гінзбург ). [ 28,стр.162] Таким чином, розуміється не точність як буквальне відтворення, а як слідування поетичної традиції в мові перекладу. Необхідно відзначити, що підхід до мови поезії стежках, ритміці, римуванню в російськомовній та англомовній поетичній практиці різний. Вже на початку 20 - го століття, а особливо після Першої Світової війни англомовні поети досить різко відмовилися від правильного розміру і рими, це залишилося характерною рисою просодії 19 -го століття. Область лексики була теж переглянута. З мови поезії була практично виключена лексика високого стилю (нею користувалися лише для створення архаізірованная переказів). Тепер вірші, написані високим стилем або навіть з його елементами, стали вважати застарілою риторикою і потоком пишномовного красномовства, вони отримали стилістично протилежне значення: те, що вважалося піднесеним, стало бундючним і комічним. Існує думка, згідно з яким творчість перекладача подібно творчості актора. Відомо, що найвищим досягненням творчості актора є не відхилення від задуму драматурга, а його втілення. Проте кожен великий артист по - своєму вирішує цю задачу: те ж можна сказати і про хороше перекладача, творчість якого полягає у своєрідній інтерпретації оригіналу, або подібно останньої. Допущення можливості інтерпретації увазі різноманіття перекладацьких рішень. Згідно справедливим думку деяких авторів, таке різноманіття закладено в самому оригіналі. У цьому випадку переклад ототожнюється з диктуемой оригіналом інтерпретацією, а на думку відомого теоретика перекладу І. Лівого, переклад як вид мистецтва представляє собою проміжну категорію між оригінальною творчістю і виконавським мистецтвом. На думку поета і перекладача А. Цибульського, сам Важа Пшавела дає привід для ліричного, музичного початку Цвєтаєвої та для епічного, живого початку Заболоцького . Різко протилежні переклади не тільки не виключають один одного, але й не суперечать оригіналу, який поєднує в собі можливості різного роду і кожного з них [7,стр.11].
Гарний перекладач зазвичай не боїться відступити від оригіналу, так як, за зауваженням, висловленим на тій же зустрічі відомим перекладачем В. Левик, « всі ці відступи будуть доповнювати або розвивати надану автором, або показувати те ж саме про нової, несподіваної сторони. Сказав же Гете про переведення «Фауста», створеному молодим Жераром де Нервілем «Він показав мені мого« Фауста » таким, яким я його досі не бачив! ». Все це свідчить про творчий характер процесу перекладу, але не тільки художнього, а в багатьох випадках і наукового, особливо коли мова йде про переведення теоретичних положень. У спеціальній літературі часті вказівки на те, що дослівний переклад навіть наукового матеріалу може повністю змінити його характер [15,стр.187]. Лінгвіст О. Е. Сімен - Сіверська у своєму дослідженні поставила мету, шляхом зіставлення двох перекладів п'єси Шекспіра « Ромео і Джульєтта», виконаних Б. Пастернаком і Т. Щепкиной - Куперник, виявити глибинні значення стилю, які необхідно враховувати при перекладі, проаналізувати перекладацькі рішення, прийняті авторами переказів, з'ясувати який з перекладів і з яких причин є більш прийнятним, задовольняє всім перекладацьким нормам і виконує свою художню функцію більшою мірою. Особлива увага приділялася питанню впливу особистості перекладача на його твір. Ґрунтуючись на виконаному дослідженні можна говорити, що особистість перекладача надає домінуючий вплив на якість перекладу. Вибравши і проаналізувавши найбільш яскраві приклади перекладацьких рішень і трансформацій, зроблених авторами в роботі з перекладу шекспірівської п'єси, отримали висновок, що переклад Б. Пастернака може вважатися більш адекватним, так як він відповідає тій стратегії, яка найбільшою мірою задовольняє поставленої перед перекладачем завданню - створити на ПЯ текст еквівалентний тексту ІЄ і виконує ту ж художню функцію.
Нормативний підхід до художнього перекладу - проблема обговорювана , так як будь - які критерії і норми є відносно суб'єктивними. А адекватний переклад ґрунтується на високій кваліфікації, ступеня професіоналізму і таланті його автора. Всі, хто оцінює переклад, виходять з того, що правильний переклад має відповідати певним вимогам. Сукупність вимог , що пред'являються до якості перекладу, називається нормою перекладу [24,стр.227 - 228] .
В.Н.Коміссаров [ 24,стр.229] пропонує розрізняти п'ять видів нормативних вимог, або норм перекладу:
1 . Норма еквівалентності перекладу;
2 . Жанрово- стилістична норма перекладу;
5 . Конвенціональна норма перекладу.
При перекладі художніх творів перекладачам найчастіше проходиться покладатися на власну компетентність та інтуїцію. Не тільки професіоналізм і високий рівень компетентності, а й талант автора є найважливішими чинниками, що впливають на якість перекладу твори художньої літератури. Так, наприклад, Б. Пастернак взявся за переклади після довгих років власної творчості, тоді як Т. Щепкіна - Куперник не була поетом. Її переклад виконаний на рівні мови ( хоча не можна заперечувати його висока якість), Пастернак ж переводить на рівні сцен і думок, будучи не тільки білінгвом, а й білітературоведом.
1.2 ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧI IНШОМОВНИХ РЕАЛIЙ
Однією з великих проблем передачі національної та історичної своєрідності мови країни перекладної мови є переклад реалій. На думку багатьох лінгвістів, поняття « переклад реалій» є умовним. Пояснюється це тим, що реалія, як правило, неперекладна, а також тим , що в контексті вона передається не шляхом перекладу. При перекладі реалій виникають такі труднощі:
1) відсутність в перекладному мові еквівалента слова, що пояснюється відсутністю у носіїв цієї мови позначається об'єкта;
2) необхідність поряд із семантикою реалії передати її конотацію (тобто її національну і історичну забарвлення).
Навіть тоді, коли у реалії є словниковий еквівалент в мові, і він зафіксований у словниках, перекладач не завжди може бути впевнений у тому, що цей еквівалент буде зрозумілий кінцевого одержувача.
Питання про передачу і способи передачі реалій розглядається в роботах багатьох лінгвістів (Г.В. Чернов, С. Влахова, Г.Д. Томахіна та ін.)
На думку групи лінгвістів до способів передачі іншомовних реалій відносяться такі способи:
1) Транслітерація і транскрипція, які найчастіше застосовуються в тих випадках, коли мова йде про імена власних, назвах державних установ, навчальних закладів тощо Істотним недоліком цього способу є те, що цей прийом призводить до появи в тексті перекладу незвичних і малозрозумілих слів. 2) Калькування - широко використовується для передачі реалій на іншу мову. Асиміляція кальки - явище складне, обумовлене не тільки внутрішньомовними, але і цілим рядом культурних і соціальних факторів. Калька може одержати широке поширення в мові , але при цьому залишатися «екзотизмом», коли відповідний їй денотат невідомий даній культурі.
3) Опис або роз'яснювальний переклад. Даний вид перекладу переклад має ту перевагу, що він виключає неповне розуміння. Однак недолік його полягає в тому, що реалія перекладається не аналогічної за структурою одиницею іншої мови, а розлогим описом.
4) Приблизний переклад (за допомогою « аналога ») - тобто шляхом підбору для безеквівалентной одиниці іноземної мови найближчій за значенням одиниці в мові перекладу. Такий вид перекладу застосуємо лише в певному контексті.
5) Трансформаційний переклад - полягає в передачі реалії за допомогою однієї з лексичних перекладацьких трансформацій, що включають такі перекладацькі прийоми як конкретизація, генералізація.
Проблема визначення реалії та її класифікації виникає в тому художньому творі, де ми стикаємося з яскраво вираженим національним колоритом, або в тому творі, де письменник створює вигаданий світ, створює нові поняття, явища життя і дає їм унікальні назви, як, наприклад, робить Дж. Роулінг, творець циклу книг про Гаррі Поттера.
Становище сучасного мистецтва виразно свідчить про розвиток певних тенденцій, які можна охарактеризувати як процеси художнього перекладу, розуміючи поняття перекладу в загальномистецькому вимірі. Предметна галузь художнього перекладу охоплює велике коло різноманітних явищ, екранізації та інсценівки літературно - прозових творів, книжкові ілюстрації та станкові - графічні чи живописні - цикли, створені на літературні теми, певні зразки балету і пантоміми, програмна музика, кіноопери, мюзикли, навіть фоторомани і комікси, які іноді можуть виступати у ролі першоджерела в процесі художнього перекладу. Існує багатовікова традиція вивчення явища “художнього перекладу” в його традиційно-вербальному розумінні. Враховуючи інтегративний характер естетичного знання, ми не могли не звернутися до цього досвіду, не прийняти до уваги багато важливих положень, що є справедливими чи продуктивними в евристичному плані відносно вивчення художнього перекладу. Отже, логічно припустити, що в ході перекладу деякий текст попадає в інше середовище і, трансформуючись за його законами, повинен перетворитися в органічну частину нового цілого. Умови продуктивності, успішності перекладу можуть бути визначені як досягнення певної відповідності між вихідною системою і тією, що перекладає.
Розуміючи суть перекладу в якомога точному передаванні існуючої інформації, не слід, проте, в аналізі користуватися критерієм ідентичності, тому що в такому разі оригінал і переклад злилися б в одне, і потреба в перекладацькій дії відпала б взагалі. Текстові компоненти перекладацького акту -- вихідний і отриманий твори -- повинні бути функціонально еквівалентними. Можна вважати, що наявність принципової схожості, близькості між рівнями і елементами систем, які беруть участь у перекладі, є певним гарантом, передумовою перекладності між ними. Так, існуюче розділення між рівнями розвинутості і специфічністю організації природних мов завжди виступає каменем спотикання у традиційному перекладі літературних творів. Принаймні, ті з них, які реально функціонують в загальнокультурному процесі обміну літературно-художніми цінностями, мають в цілому принципово однорідну структуру мовних систем -- в усіх них наявні фонологічний, лексичний, морфологічний, синтаксичний рівні та елементи.
У разі художнього перекладу його результатом має бути не тільки передача вже існуючої інформації, а і створення твору мистецтва, оскільки до цього поля предметів відноситься першоджерело. Згідно з розгорнутою вище логікою міркувань, вирішення питання про існування належної відповідності між двома творами, один з яких буде вважатися художнім перекладом іншого, треба розглядати, виходячи з суто естетичних вимірювань структури мистецького твору. Перед тим, як розпочати цей аналіз, зазначимо, що досить часто дослідники, визнаючи реальне існування художніх перекладів у мистецтві, наголошують на неможливості їхньої теоретичної “легалізації”. А саме, якщо скористатись нашим висхідним терміном, вони заперечують художню перекладність як таку. Таким чином, у бутті художнього тексту суттєву роль відіграє категорія художнього смислу, що перетворює текст у твір, художнє висловлення. На рівні художнього смислу в творі фіксуються прирощення, чи трансформації, ідейно - змістовного характеру, які виникають завдяки взаємодії художнього тексту з контекстом. Присутністю і функціонуванням категорії художнього смислу обґрунтовується рухливість, динамічність структури художнього тексту і художнього твору. Художник-перекладач в ході осмислення твору-оригіналу формує один з його смислів, і цей, відзначений індивідуальністю перекладача смисл втілюється в новій видовій формі. Смислова варіативність, що виникає у трансвидовому художньому перекладі, не суперечить досягненню смислової еквівалентності, необхідної в перекладі, оскільки вона закладена у природу художнього смислу як такого. В здійсненні трансвидового художнього перекладу смислова еквівалентність повинна вважатися визначальною, вона задає цілісність перекладу і обумовлює його завершеність, навіть тоді, коли у зовнішньому, сюжетному плані переклад є не дуже тісно пов'язаним з оригіналом.
Досягнута в ході розуміння твору смислова еквівалентність передбачає свою подальшу матеріалізацію, тобто текстове втілення. В цьому процесі використовуються можливості функціональної еквівалентності, яка існує на рівні кореляції між художніми мовами різних видів мистецтва. Проте, як бачимо, цей художньо-мовний план не є тотальним обмежувачем “життя” художнього смислу твору. Він не зумовлює кардинально долю трансвидового художнього перекладу, а тільки сприяє чи протидіє його реалізації.
РОЗДІЛ II. ЛЕКСИКО - СЕМАНТИЧНI АСПЕКТИ ТВОРУ ДЖ. РОУЛIНГ «ГАРРІ ПОТТЕР» І РЕСУРСИ ЇХ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
2.1 РЕАЛIЇ У ТВОРI ДЖ. РОУЛIНГ «ГАРРI ПОТТЕР»
Можна розглянути деякі приклади, зокрема назви зілля, якими користуються у чарівній школі. У більшості випадків вони володіють промовистими назвами. Тому розгляд реалій і способів їх перекладу тісно пов'язане з антономазіей і її різновидом - "балакучими іменами". Простиваючи, юні чарівники користуються засобом під назвою "Pepperup"(очевидна алюзія на відомий напій "7UP"). М.Литвинова переводить цю назву як Бодроперцовое зілля. М. Співак, враховуючи алюзію,переводить його як Перцусін, в якому будь-який російський дитина впізнає знайоме і смачні ліки "пертусcін", якi п'ють при кашлі. Інше чарівне зілля має назву Skele - Gro (основа: skeleton - скелет; grow - рости), ним лікують Гаррі, коли він позбавляється кісток пальців і кисті. М.Литвинова перекладає назву як Багаття, а М. Співак - скелерів. Обидві переклади вдалі. У книзі часто згадується гра на мітлах з літаючими м'ячами, і навіть даються її опис і правила. В оригіналі вона називається Quidditch, у варіанті М.Литвинова у варіанті М.Литвинова вона звучить як квідич, а у варіанті М. Співак як квідич. Обидва перекладача використовували транскрипцію, хоча, як можна помітити, є незначна відмінність. Найбільший інтерес представляють собою назви м'ячів у цій грі. Bludger (основа: bludgeon-кийок) - назва м'яча, від якого треба ухилятися в процесі гри, щоб він не збив гравця. М.Литвинова, зберігаючи екзотичність назви, користується транскрипцією, і назва м'яча звучить як Бледжер. М.Співак використовує приблизний переклад і, в кінцевому результаті, виходить, нападаючий. Другий м'яч, за яким полюють гравці, має назву Snitch (основа: snitch - украсть, стащить). Перекладачі ввели дану реалію як снич (М.Литвинова) і Проноза (М.Співак). Транскрипція більш вдала, бо зберігає загадковість і екзотичність назв, а переклад недоречний, оскільки більше нагадує клички.
У ходi дослiдження були виявлено 25 етнографiчних реалiй.
1) Національна англійська їжа й напої - Bacon and eggs, fruitcake, carrot sticks, porridge, chicken and ham pie.
Вигадана їжа і напої в чарівному світі - Butter beer, gillywater, sherbet balls, cockroach clusters, florean fortescue.
Д. Дубровська вважає, що при всьому явному втечу автора і читача від дійсності, чарівний світ не відірвано від реального повністю. У ньому все -таки присутні відображення справжніх пристрастей, в ньому є бідність, голод, сирітство, вуличне хуліганство, мерзенні журналісти, ксенофобія, політичні негаразди, - тобто, все те, що є у великому маглском світі.
У дослiдженнi по твору « Гаррi Поттер i Таэмна кiмната » вдалося виявити наступнi тематичнi групи на основі варіантів Виноградова [36,стр.91-97], Влахова і Флоріна [8,стр.50-75], враховуючи специфіку жанру:
Відмінною частиною одягу чарівників є мантія / роба на кожен день, формений мантія Хогвартса, зимова мантія, парадна мантія на урочисті випадки, чорна загострена капелюх. Також чарівники одягають маггловскій одяг, коли їм необхідно вийти в НЕ чарівний світ; Роулінг також пише про захисні рукавичках, які відрізняються від наших звичайних тим, що зроблені, наприклад, з драконівської шкіри.
Гаррі купує різні цукерки з візка в Хогвартс - експресі. Магазини в Косом провулку і в Гогсміді також пропонують різноманітний вибір цукерок. Варто згадати і опис досить традиційної для англійців їжі , що з'являється на столах у Великому Залі Хогвартса. Коли в школі проводився Турнір Трьох Чарівників, то будинкові ельфи готували страви з інших країн.
У чарівному світі існує 3 види монет: галеон, сикль і кнати, також лепреконское золото, яке зникає через деякий час.
Найвідоміша газета чарівників - " The Daily Prophet ", що виражає таку думку і погляд на речі, яке хочуть читати в Міністерстві Магії. У газеті люблять писати про скандальні історії, звинувачувати людей і лізти в особисте життя. На противагу їй видається журнал «The Quibbler», який представляє дещо відмінний погляд на життя, явища, речі і відрізняється тим, що журналісти безкоштовно пишуть статті в цей журнал. Юні відьми можуть читати журнал «Witch Weekly». Роулінг показує, що в чарівному світі є радіо і програми, свої музичні групи та співаки.
Звичаї та ритуали відіграють велику роль у чарівному світі. Найбільш важливі з них - обряд Зберігача Таємниці і повернення тіла Волан - де- Морта.
У творi «Гаррі Поттер» згадуються основні свята: Різдво, Великдень, Хеллоуїн, Ніч Гая Фокса і дні народження. Досить докладно описані подарунки, які отримує Гаррі та його друзі. Свята символізують атмосферу тепла, сім'ї і затишку.
Чарівники люблять грати в оживаючі шахи, під Вибухають карти. Клуб привидів «Безголова братія» розважається тим, що грає в головний поло. І самий відомий і улюблений спорт - це Квідич, в якому дві команди по сім чоловік на мітлах грають над овальним полем на рахунок.
ж) Транспорт і водії, зв'язку повідомлення:
Роулінг, прагнучи максимальної об'єктивації чарівного світу, постійно проводить порівняння. У чарівному світі письма відправляють за допомогою совиної пошти, а транспортом та спортивним інвентарем є мітли. У творi представлені найпопулярніші моделі мітел: Нимбус, Блискавка і літаючі мотоцикли і автомобілi (форд «Англія»). Учні їдуть в Хогвартс на фірмовому поїзді « Хогвартс -Експрес». Чарівники можуть переміщуватися через камін з допомогою Летючого пороху.
з) Чарівні предмети , поняття, назви зілля і заклинання:
Оскільки «Гаррі Поттер» є літературною чарівною казкою, то дії героя в чарівному світі неможливі без використання чудесних предметів і участі чудесних помічників. « Роулінг зуміла внести « чарівне » в будь-яку життєву банальність - нехай то буденна робота по будинку або здача іспитів ». Н. І. Васильєва в книзі «Казка - бестселер, або Чому « Гаррі Поттер » повинен скінчитися добре » дає докладну класифікацію чарівних предметів і засобів [35,стр.40-42]. В наявну групу ввійшли чарівні предмети (наприклад, дзеркало Еіналеж, нагадувач, Вир пам'яті, Маховик часу, мантія -невидимка і деякі інші). Також в цю групу входять деякі поняття чарівного світу (анімаг, метамормофмаг, зміїна мова, змiевуст), заклинання і назви зілля (заклинання забуття, заклинання Експеліармус, Слизневе прокляття, настійки, «смішні» прокляття, сонне зілля, заклинання заціпеніння).
Реалії державно- адміністративного устрою та суспільного життя:
а ) Установи та державні інститути, навчальні заклади:
Це Школа чарівництва й чарівництва «Хогвартс», назва факультетів, предметів, система іспитів, розподіл по факультетах і т.д., згадуються дві іноземні школи Шармбатона і Дурмстранг.
Сюди ж відноситься Міністерство Магії, Лікарня Св. Мунго, банк Грінготтс, суд Візенгамота, який засідає в Міністерстві магії в кількості близько 50 осіб. Також одним з державних інститутів є чарівна в'язниця Азкабан (Azkaban) посеред протоки, під охороною Дементор.
У чарівному світі існують різні організації, кілька разів згадані комітети боротьби з тим-то і тим-то. Якщо брати до уваги історію магії, то наявність великої кількості конференцій, повстань не могло відбуватися без утворення захисних комітетів. Це Орден Фенікса, Загін Дамблдора, Пожирачі Смерті та Громадянська Асоціація Відновлення Незалежності Ельфів (Г.А.В.Н.Е.).
У світі Гаррі Поттера можна займатися банківською справою, можна розводити драконів. Можна присвятити себе науці і викладати в школі Хогвартс. Можна працювати в Міністерстві в різних відділах і бути мракоборцем або цілителем і працівником лікарні. Також потрібні продавці в чарівних магазинах, офіціанти в кафе і пабах. Оскільки чарівний світ деяким відрізняється від нашого, то можна працювати журналістом або редактором газети, складати підручники і писати книги, працювати на чарівному радіо, стати музикантом, співаком і створити свою музичну групу.
Титули і звання: Вони мають відповідності в нашому світі (Орден Мерліна першої категорії, член міжнародної конференції чарівників і т.д.)
д ) Етнічні і соціальні спільності та їх представники.
Роулінг не будує магічний світ, який існує тільки в Англії, вона показує, що чарівники живуть по всьому світу, таким чином, вони багатонаціональні. Але також Джоан Кетлін показує, що і в чарівному світі існує розшарування за походженням. Є чистокровні чарівники (pure - blood), є чарівники, у яких один з батьків чистокровний чаклун, а інший - магл, неволшебнік (half - blood). І є чарівники, які народжуються у звичайних неволшебних сім'ях , але у них з'являються чаклунські здібності (muggle - born). Для них Роулінг придумала назву - muggle, яка включена до Оксфордського Енциклопедичного Словника.
а) Живі істоти (реальні): сови, кішки, півні, змії, павуки, папуги, коні, собаки, щури і міфологічні: The house elf Dobby - домовик ельф Доббі, Aragog - Арагог (величезний чорний павук), Basilisk - Василіск (гігантська змія), Phoenix Фенікс (птах , що володіє цілющою силою).
б) Рослини ( mandrake - мандрагор, rattlesnake willow - гримуча верба)
Хогвартс розташований десь в Шотландії, якщо на нього подивиться звичайна людина, то побачить лише руїни. Замок стоїть на березі озера, і поряд з ним знаходиться Заборонене ліс (Forbidden Forest).
У творi «Гаррi Поттер и Таэмна кiмната» можна виділили 3 групи реалій: побутові реалії; реалії державно - адміністративні та громадські; реалії зі світу природи. Найчастіше питання про реалії виникає в зв'язку з проблемою перекладу «Гаррі Поттера», оскільки реалії, ставлячись до незбіжних елементів мови, позначаючи поняття, чужі для інших культур, завжди представляють у процесі перекладу особливу складність.
Таким чином, виділення реалій і створення класифікації є основою для дослідження твору «Гаррi Поттер» в наступних напрямках: «Гаррі Поттер» як сучасна літературна казка і проблема перекладу реалій на українську мову.
2.2 ОСОБЛИВОСТI ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ У ТВОРI «ГАРРI ПОТТЕР I ТАЭМНА КIМНАТА»
Світ власних імен Дж. Роулінг фантастично багатий, різноманітний, повний несподіванок для читача, залишається практично невивченим.
У ходi дослiдження у тексті твору були виявленi 234 транскрибованi назви з 487 проаналiзованих одиниць (переклад видавництва «Росмэн») та 218 транскрибованих назв з 460 проаналiзованих одиниць (переклад Ю.Мачкасова).
У ходi дослiдже
Лексико-семантичні особливості перекладу художнього тексту з англійської на українську мову (на матеріалі твору Д. Роулінг "Гаррі Поттер і Таємна кімната" курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Лабораторная Работа На Тему Амортизационные Отчисления
Реферат по теме Діоксини та біфеніли
Реферат: Что выплавляют из "тонн словесной руды", или попытка реабилитации чатов
Реферат: Фотогальванометрический веберметр
Входная Контрольная Работа Спотлайт 5 Класс
Банковская Деятельность Диссертация
Курсовая Работа На Тему Быт И Нравы Эпохи Возрождения
Вставить Картинку В Курсовую
Критерии Курсовой Работы По Госту 2022
Курсовая работа: Обоснование и выбор дивидендной политики АО. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Возникновение "Цеха поэтов". Скачать бесплатно и без регистрации
Лабораторная Работа Рефлекс
Время Сдачи Реферата
Реферат: Торговля людьми 2
Реферат На Тему Основи Правознавства
Сочинение Какие Жизненные
Курсовая работа: Создание бизнес-плана салона цветов
Реферат На Тему Європейське Мовознавство Епохи Середньовіччя, Відродження Та Xvii-Xviii Ст.
Реферат: Creative Writing The Story Of The Three
Реферат по теме Первобытное искусство
Глянцевый журнал как жанр - Журналистика, издательское дело и СМИ реферат
Анализ кредиторской задолженности - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Участники исполнительного производства и их классификация - Государство и право курсовая работа