Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів - Иностранные языки и языкознание дипломная работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів

Дослідження загальних закономірностей перекладацької діяльності у сфері науково-технічних матеріалів і зокрема у сфері матеріалів на тему альтернативних видів енергії. Роль мовного засобу спеціального поняття і досягнення еквівалентності переведення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.1 Поняття дискурсу. Науковий дискурс
1.2 Характеристики функціонального стиля наукової і технічної літератури
1.3 Науково-технічна термінологія як система
1.3.1 Термін як мовний засіб вираження спеціального поняття
1.4 Засоби науково-технічного термінотворення
1.4.1 Синтетичні засоби термінотворення
1.4.2 Аналітичні засоби термінотворення
1.5 Термінологічна ситуація в галузі альтенативних видів енергії
РОЗДІЛ 2. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.3.1 Лексичні прийоми перекладу термінів
Основне завдання науково-технічного перекладу полягає в гранично ясному і точному доведенні до читача інформації, яка повідомляється. Це досягається логічно обґрунтованим викладенням фактичного матеріалу, без яскраво вираженої емоційності. Стиль науково-технічної літератури характеризується формальністю та логічністю.
Рольові відносини, які задаються і водночас формуються у процесі наукової комунікації, визначаються нами, перш за все, за типом адресата.
Функціональний стиль -- це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів [6, c.12].
У сучасному мовознавстві в межах літературної мови розрізняються стилі: розмовний і книжні, до останніх належать публіцистичний, офіційно-діловий та науковий. Окремо виділяють художній стиль. Питання про його місце у літературній мові викликає суперечки серед науковців. На думку окремих дослідників, він є функціональним стилем, інші мовознавці наділяють його особливим статусом, виходячи з того, що мова художньої літератури має "багатостильовий" характер, оскільки містить елементи всіх стилів, зокрема територіальні й соціальні діалекти. [13, c. 25]
Кожен із стилів виступає у певній соціально значущій сфері. Загалом науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Наявність стилів пов'язують також із різною функціональною спрямованістю мовних підсистем. Для розмовного стилю -- це безпосереднє спілкування, для публіцистичного -- політичний вплив, для наукового -- обмін науковою інформацією, для офіційно-ділового -- повідомлення фактів державного чи приватного значення, для художнього стилю -- створення художніх образів.
У кожному із стилів, у свою чергу, можуть бути виділені кілька підстилів. Науковий стиль поділяється на підстилі:
Кожен із функціональних стилів має свої особливості в лексиці, фонетиці, фразеології, морфології, синтаксисі, у використанні емоційно-оцінних та експресивних засобів, однак у будь-якому стилі переважають загальномовні, чи міжстильові норми -- орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні.
Для наукового стилю характерні попереднє обдумування висловлювання, його логічна стрункість, точність у поясненні фактів. Наукові роботи відзначаються монологічним характером. Лексика характеризується нейтральністю. Характерною рисою наукового стилю є наявність термінології .
Покажемо ці особливості на матеріалі текстів з проблем альтенативних видів енергії.
Aussi puissantes qu'un EPR , et d'un cout similaire, les futures “propres” rйacteurs nuclйaires produiront cinquantes fois plus d'йlectricitй avec la mкme quantitй d'uranium naturel.
Маючи таку ж потужність як і ЄГР (європейський герметизований реактор) і подібну вартість, «екологічно чисті» ядерні реактори у майбутньому виробля - тимуть у п'ятдесят разів більше електроенергії , ви користовуючи ту ж саму кількість природного урану.
Як бачимо із наведеного прикладу, в науково-технічних текстах часто зустрічається не лише специфічна термінологія, але і її абревіатурні позначення: французька абревіатура EPR є позначенням термінологічного поняття - R й acteur Pr й ssuris й Europ й en , хоч вона й записується на англійський манер ( EPR - European Pressurized Reactor ).
De nouvelles turbines augmen - teront de 15 % , d ' ici а 2020, la production d ' й lectricit й hydrau - lique , qui fournit d й j а 20% du courant en France
Нові турбіни до 2020 р. на 15% збільшать виробництво гідравліч - ної електро енергії , яка вже становить 20% від виробленої електрики у Франції.
На цьому прикладі ми можемо побачити, що тексти, які стосуються тематики альтернативних видів енергії, дуже часто наповнюються статистичними даними, точними датами, числами, часто вираженими у відсотках. Хоч це і не має важливого значення для лексичного аспекту письмового перекладу науково-технічних текстів, це має неабияке значення для усного перекладу, усної інтерпретації науково-технічних текстів, коли цифрами та датами необхідно оперувати швидко і точно. Крім того, можемо виділити тут поняття й n й rgie hidraulique - гідравлічна енергія , яке безпосередньо стосується тематики АВЕ, і має прямий відповідник в українській мові.
La pollution de l'air, qui entraоne 20 000 dйcиs prйmaturйs par an, n'est plus aujourd'hui ca u sйe par le soufre ou le plomb mais par l' ozone , le dioxide d'azote et les particules fine, йmises, notamment, par les moteurs Diesels .
Забруднення повітря, від якого щороку передчасно помирають 20 000 людей, сьогодні спричинюється не сіркою чи свинцем , а озоном , двоокисом азоту та невеличкими часточками, які викидаються в повітря переважно дизельними двигунами .
Як бачимо, у текстах науково-технічного характеру дуже часто з'являються спеціальні поняття із певної галузі знань. У текстах на тему АВЕ, дуже часто, це - галузь хімії ( le soufre - сірка, le dioxode d ' azote - двоокис азоту ), фізики, техніки (новітніх технічних розробок), але якщо казати загалом, то сюди ми можемо віднести більшість галузей знань, які стосується навколишнього природного середовища.
Специфіка стилю яскраво виявляється на морфологічному рівні, зокрема у таких особливостях:
- заміна особового займенника я авторським ми ("Ми прийшли до висновку...", "Ми пропонуємо таке вирішення проблеми...") ;
- абстраговане, "позачасове" вживання дієслівної категорії часу ("Правопис охоплює орфографію і пунктуацію"; "Рекуператори використовуються в металургійній і хімічній промисловості" ; "З газосилікату виготовляють тепло- і звукоізоляційні вироби"; );
- використання типових сполучників і зворотів ( залежно від того, що; після того, як ).
Характерними для синтаксису наукового стилю є складні речення різних типів, відокремлені звороти, конструкції з однорідними членами речення, а також прямий порядок слів.
Проілюструймо зазначене вище прикладами з досліджуваного дискурсу.
Nos laboratoires travaillent aussi sur les microalgues marine, qui donnent, elles, 10 tonnes de biocarburants а l'hectare. Nous qualifions ces rйsultats comme encourageants.
Наші лабораторії працюють також над розробками, пов ' я з а - ними з морськими мікроводо - ростями, які із 1 гектара дають 10 тонн біопалива. Ми вважаємо такі результати обнадійливими.
Як бачимо із уривку науково-технічного тексту, у науковому дискурсі майже завжди відбувається заміна особових займенників авторським ми, наші і т.д. Це типово для наукового стилю мовлення, адже наукові здобутки та відкриття дуже часто є результатом колективної праці науковців-однодумців.
Elйctricitй photovoltaпque ( йlectricitй solaire) est la transformation, par des cellules en silicium, d es photons du soleil en йlectrons.
Фотогальванічна електрика (со - нячна електроенергія) - це пере - творення сонячних фотонів в елек - трони за допомогою кремнієвих елементів (комірок).
Окремої уваги заслуговує той факт, що у текстах наукового дискурсу нерідко можна зустріти "позачасове" вживання дієслівної категорії часу, констатацію “постійно діючої” істини, яку дуже важливо вірно передати при перекладі. Найчастіше це стосується наукових (фізичних, хімічних) законів або принципів функціонування того чи іншого технічного устаткування.
Au total , les йnergies renouvelables reprйsenteront 20% de notre production en 2020 ou mкme plus, selon le rythme du d йve oppement de ce domaine.
Загалом , відновлювальні види енергії застосовуватимуться на 20% нашого виробництва чи навіть більше , залежно від того, яким б уде темп розвитку цієї галузі.
Мова науково-технічних текстів оперує типовими для них сполучниками та зворотами ( au totale - загалом, в цілому; selon - в залежності від тощо), які перекладачу важливо запам'ятати для подальшого легкого відтворення.
Таким чином, функціональний стиль -- це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів. Як ми вже згадували, науковий стиль поділяється на підстилі: 1) власне науковий; 2) науково-навчальний; 3) науково-популярний і обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Для наукового стилю загалом, і досліджуваному дискурсу з проблем альтернативних джерел енергії зокрема, характерні логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях. Досліджуваний масив текстів слід розглядати як яскравий приклад, який допомагає нам наглядно проаналізувати особливості функціонування у французькій мові науково-технічного, і, зокрема, науково-популярного стилю, до якого ми відносимо тексти на тему АВЕ. Ці тексти є, по суті, матеріалом, на якому ми з практичної точки зору будуємо своє дослідження лексичних особливостей перекладу французької науково-технічної літератури на українську мову [31, c.53-54].
1.3 Науково-технічна термінологія як система
1.3.1 Термін як мовний засіб вираження спеціального поняття
Словниковий склад мови визначає можливості для позначення тих або інших понять чи предметів навколишньої дійсності. Відсутність у мові позначення відомого поняття є однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Це означає, що одна мова може не мати слова на позначення певного поняття (можливо, це поняття є новим і ще не встигло набрати форму слова в певній мові, або дане поняття є нетиповим для даної культури та мови і виступає у якості реалії для якоїсь окремої культури) і перекладачеві доводиться постати перед вибором лексеми, щоб найточніше виразити іншою мовою дане поняття чи ідею. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи його запозичення з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості [3, c.27].
В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять до кола цієї теми. Це однаковою мірою стосується не тільки тем побутового характеру, а й тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що, говорячи про альтернативні джерела енергії чи про будівельні матеріали, про зернові культури, або ж польові роботи, ми також потребуємо знання найменувать у цій сфері, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру. Номенклатурою ж називається є система (сукупність) назв, термінів, специфічної лексики, які вживаються в певних галузях науки чи техніки . Кожна галузь життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з цим справу. Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови. Підкреслюючи важливість найменувань, слід звернутися до термінів . Терміни, як лексеми, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки, є найвищим розрядом найменувань. Взагалі, терміном є слово або словосполучення , яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки , техніки , мистецтва , суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.
На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є зазвичай однозначними і позбавлені авторської експресії [6, c.31-32].
Повноцінне функціонування національної мови в науково-технічній сфері великою мірою залежить від пізнавально-інформаційної досконалості термінології, а отже й від лінгвістично виваженого підходу до проблем термінотворення. Під термінологією ми розуміємо сукупність термінів, тобто слів та словосполучень, що виражають специфічні поняття певної галузі знань. Сучасна науково-технічна термінологія продовжує розвиватися, поновлюватися, вдосконалюватися відповідно до розвитку і вдосконалення науки й техніки. У системі науково-технічної термінології відбуваються різноманітні лексико-семантичні процеси. Системні термінологічні лексико-семантичні групи підтверджують усебічне відображення широкого кола наукових та технічних понять. У процесі науково-технічної комунікації терміни виступають когнітивно-інформаційними моделями, співвідносними з поняттєво-концептуальною і предметно-тематичною сферами відповідних галузей науки, техніки й виробництва. На цих екстралінгвальних чинниках - науковому знанні та його застосуванні в техніці та виробництві - й базується функціонування терміна.
Когнітивно-номінативний та структурно-лінгвістичний аспекти вивчення термінології, які ґрунтуються на принципі пріоритетності поняттєво-концептуального та предметно-практичного складника термінологічної лексики, сприяє усвідомленню специфіки науково-технічної сфери, її впливу на суспільну свідомість у цілому. Ця сфера становить одну з форм суспільної свідомості з відповідним видом діяльності і формою думки [11, c.46-47].
У наш час науково-технічна сфера впливає не лише на розвиток техніки і технології, а й на характер і спрямованість фундаментальних досліджень, на матеріальні умови суспільного та індивідуального буття, стиль мислення (не тільки професійного). Вивчення когнітивних та структурних особливостей сучасної термінології з урахуванням екстралінгвальних чинників сприяє підвищенню інформаційно-мовної культури в сучасному суспільстві.
Науково-технічний працівник, як правило, добре обізнаний і з теоретичним підґрунтям певних явищ і процесів, і з практичним призначенням механізмів, інструментів і пристроїв, створених на основі певних теоретичних знань. Він водночас усвідомлює і пізнавальні, і прагматичні характеристики терміна. Саме тому термін у науково-технічній сфері має бути універсальним - придатним і для когнітивної, і для практичної діяльності фахівців [18, c.51-52].
Термін є системним складником загальнолітературної лексики . Він, як і кожне повнозначне слово, є внутрішньою конструктивною єдністю лексичних і граматичних значень. У зв'язку зі стрімким зростанням кількості інформації, вимоги до систематизації термінології стають дедалі суворішими. Це пов'язано із залученням комп'ютерної техніки до пошуку, систематизації та зберігання знань. Системність науково-технічної термінології ґрунтується на позамовних чинниках - сукупності наукових і виробничих реалій, що їх обслуговують терміносистеми фундаментальних і технічних наук.
Термінологічний ярус сучасної літературної мови - самостійна, багаторівнева система ієрархічно і концептуально пов'язаних елементів, які забезпечують процеси номінації спеціальних наукових і технічних понять. З огляду на це, моделювання технічної терміносистеми на когнітивних засадах уможливлює ґрунтовне розуміння механізмів її організації [22, c.120-121].
Термінологія має бути лексично і морфологічно строго систематизованою, бути максимально парадигматичною у плані типових парадигм. Термін повинен відповідати словотвірним і синтаксичним законам мови. Ця багатоаспектність вимог до терміна пояснюється тим, що він виступає у подвійній ролі: відображає специфіку певної галузі науки чи техніки, а як елемент мови водночас підпорядковується загальномовним нормам словотвору, словозміни і слововживання. Системність термінів виявляється на рівні уніфікованості морфологічних лексико-синтаксичних моделей структурної організації технічної та природничої термінології.
У складі термінологічної лексики можна виділити декілька `”прошарків”, які відрізняються сферою застосування, особливостями об'єкту, що позначається:
1. Перш за все це загальнонаукові терміни, які використовуються в різноманітних областях знань і належать науковому стилю мови в цілому. Наприклад такі терміни як: експеримент, реакція, еквівалент , прогнозувати, гіпотетичний і т.д. Такі терміни утворюють загальний поняттєвий фонд різних наук та мають найбільшу частоту застосування.
2. Розрізняються також і вузькоспеціальні терміни, які закріплені за певними науковими дисциплінами, галузями виробництва та техніки. Наприклад в лінгвістиці: підмет, присудок , займенник, прикметник ; в медицині: рентген, хірургія, кардіологія і т.д. В цих термінологіях концентрується квінтесенція кожної науки [15, c.102-104].
Отже, із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр - це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Технічні терміни мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.
В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.
При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття, хоча на практиці так буває не завжди [9, c.23-25]
1.3.2 Становлення термінологічних систем
Становлення термінологічних систем української та французької мов відбувалося протягом століть. У науковій мові поступово складалася система науково-технічної термінології, зародження якої в українській мові почалося ще за часів Києво-Могилянської академії, у французькій мові приблизно у той самий час, тому що особливого розвитку термінологічна система набула за часів існування Французької Академії, заснованої у 1635 році.
Створення основних, системних елементів у термінотворенні бере початок від староукраїнської та старофранцузької лексики. Протягом усього історичного розвитку науково-технічна термінологія формувалася і вдосконалювалася через нормативні критерії, які регламентували її системність [19, c.15; 50].
За своїм складом науково-технічна термінологія неоднорідна. Одну частину її становлять власні терміни:
У. Мінливість, клітина, спадковість.
Іншу групу в науково-технічній терміносистемі становлять запозичення з європейських мов:
У . Скелет (грецька мова), комбайн (англійська), купе (французька), крейда (німецька), піаніно (італійська).
Ф . Eolienne (grec), cellule (latin), tornade (espagnol), software (anglais).
В ідеалі запозичений термін природно й закономірно входить до складу національної термінології. Штучне насаджування запозичень, тим більше термінів, завжди невмотивоване і небажане [21].
Проаналізуємо походження деяких, наприклад, теплотехнічних термінів з галузі паливо та альтернативне паливо у французькій та українській мовах:
B iomasse (f) - французький термін, утворений за допомогою іменника masse та префікса bio - (українською мовою відповідно іменник маса та префікс біо -). Увійшов у широкий вжиток близько 1966 року. Український відповідник - термін біомаса .
Український термін паливо походить від слова палити, спалювати; у французькій мові має два відповідники - combustible та carburant (який частіше має значення рідке паливо). Combustible - термін французького походження, який у значенні паливо почав вживатися у ХVIII ст. Carburant - є також терміном французького походження, який набув поширення на початку ХХ ст.
Французький термін й thanol широкого вжитку набув на початку ХХ ст., має французьке походження. Його український відповідник - етанол є запозиченим терміном із французької мови.
Термін p й trole , який увійшов у французьку лексику ще у XIII ст., походить від латинського слова petroleum (мінеральне масло). Українською мовою може перекладатися як нафта - від грецького слова nafda - чи гас .
Батарея - український технічний термін, походить від латинського слова battuere , потрапив в українську мову приблизно на початку XIX ст. через французький термін batterie , який почав вживатись у Франції у своєму «технічному» значенні саме у цей час [36; 48].
Отже, науково-технічна термінологія як система є самостійним лексичним утворенням кожної мови. Ця система є важливим рушійним інструментом для науки: учені і фахівці у своєму колі за допомогою мови, оперуючи спеціальними науково-технічними поняттями, описують свої наукові розробки, відкриття, дослідження які, таким чином, згодом стають доступними більш широкому загалу людей, але в уже дещо спрощеній лексичній формі.
Якщо ж говорити про науково-технічну літературу у перекладацькому аспекті, то, можливо, для перекладача найцікавішим тут є стадія, коли науково-технічна термінологічна система, якою учені у обмеженому колі фахівців користувались у своїй науковій роботі, переплітається із загальновживаною лексикою, тобто стає близькою до науково-популярного стилю, для того, щоб бути легше сприйнятою людьми, не надто обізнаними із специфічною термінологічною лексикою у певній області наукових знань. У такому випадку, коли відбувається цей синтез науково-технічної лексики із загальновживаною, для перекладача процес перекладу стає, у деякій мірі, більш різноманітним та цікавим, адже матеріал, який він перекладає, стає не таким сухим, яким він зазвичай є у чистому науковому вигляді, хоч, разом з тим, і не є таким «вільним» та експресивним, як художній стиль мови.
Системну організацію термінології забезпечують дериваційні засоби. Тож, перейдемо тепер до розгляду будови терміна [1, c.34-35].
1.4 Засоби науково-технічного термінотворення
При творенні термінів пріоритетним є структурно-когнітивний аспект - тут насамперед відштовхуються від поняття. Дві характеристики терміна - структурно-когнітивна (зв'язок з іншими поняттями певної галузі наукового знання) і лінгвопрагматична (забезпечення фахового спілкування) у науковій сфері виявляються по-різному в теоретичній і практичній ділянках технічної науки.
Акт термінологічного словотвору залежить від класифікації понять, у ряді яких перебуватиме утворений термін, причому терміни одного класифікаційного ряду в ідеалі повинні бути утворені за однією словотвірною моделлю. Терміни, утворені за допомогою різних дериваційних засобів, входять до певної терміносистеми, яка відзначається строгою логіко-семантичною організацією. Причому рівнева ієрархія поняттєвої структури термінології відображає логіко-поняттєву картину галузі, науки. Певна терміносистема, відображаючи взаємозв'язки між поняттями, не лише репрезентує, а й певною мірою моделює наукове знання і самі ж поняття [26, c.41, 45].
Будь-який текст у процесі комунікації виступає в єдності змістового і прагматичного планів, становлячи сукупність мотивів, цілей, завдань, які реалізуються за допомогою різноманітних мовних засобів. Належне використання термінів можливе лише за умови їхньої дериваційної досконалості. Причому специфіка науково-технічної сфери висуває до термінодеривації особливі вимоги. Це пов'язано з яскраво вираженою амбівалентністю науково-технічного терміна: з одного боку, він парадигматично пов'язаний із поняттєвою системою фундаментальних наук (а тому має своє місце у цій системі), а з другого - більшість науково-технічних термінів призначена забезпечувати оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері (а тому відповідає вимогам практичного застосування - бути семантично прозорим, доцільно вмотивованим, унормованим тощо).
Дериваційні засоби науково-технічної термінології дають можливість усебічно поповнювати склад наукової терміносистеми. Сучасний стан науково-технічної термінології свідчить про її постійний розвиток, пов'язаний із загальним розвитком національної мови [22, c.85, 91].
1.4.1 Синтетичні засоби термінотворення
Префіксальні утворення у науково-технічній термінології представлені обмеженою кількістю морфем. Префікси надають термінодериватам певних семантичних відтінків. Так, українські терміни із префіксом:
над- називають поняття, які вказують на надмірність вияву певної ознаки:
надбудова , надприбуток, надгалактика ;
під- мають відтінок значення "частина чогось" або називають прилади чи пристрої:
проти- вказують на протилежність того, що позначає твірне слово:
протитечія, протиотрута, протигаз ;
без- мають семантичне значення відсутності тієї ознаки, на яку вказує твірна основа:
б езбережжя, безбритвальна піч, безватний струм ;
У французькій термінологічній лексиці застосовується свій набір префіксів. Досить часто, для утворення нових термінів у французькій мові застосовуються такі префікси як:
p ara - , який виражає ідею захисту і означає проти, від чогось:
contre - , який виражає ідею опозиції протидії, протиставлення
contrepoids , contrep и terie , contretype ;
re -, який означає повторення чогось , ще раз
ressources renouvelables , recharge , r й acteur ;
de -, який має досить багато різних значеннєвих відтінків, таких, наприклад, як розбирати щось, приступати до роботи над чимось; позначає розподіл, відмежовування від чогось : d й chiffreur , d й frichement , d й chets , d й cimale , d й clenche .
Окремо варто також відмітити вживання префікса біо- в українській мові та bio - у французькій. У текстах на тему альтернативних видів енергії слова із таким префіксом зустрічаються дуже часто:
biocarburant, biocombustible, biomasse, bioclimat, biodegradation, bioйnergie
Українською мовою французькі терміни із префіксом bio- ми перекладаємо за допомогою українських термінів-еквівалентів, які, зазвичай, також вживаються із префіксом біо- :
біопаливо ( біопальне ) , біомаса, біоклімат, біорозкладання (біоліз), біоенергія
У науково-технічній термінології суфікси використовують при творенні термінів на позначення процесів, станів, властивостей:
У. Електрифікація, , вітряк, випаровування, місткість.
Ф. Codage, siglaison, mouture, indexation [27; 53]
Набір дериваційних засобів загальнолітературної мови можна розмежувати за сферами вживання на дві групи:
- у першу з них входять афікси (префікси і суфікси), активно застосовувані як у сфері загальнолітературного, так і спеціального термінологічного словотвору:
У. Б ез-, поза-, м іж-, під-, проти-, роз-, понад-; -ння, -к-, -ість, -изна, -ник, -ш (нульовий суфікс) і деякі інші: б езодня, м іжвладдя, п ротивага, понадзвукова швидкіст ь ; , буріння, видимість, напівпровідник
Ф . С ontre-, dys-, homo-, sus-; -asse, -oir, -erie, -(s) sion, -ature, -is, -ence, -isme : Contre-poison, dysfonctionnement , homogreffe, sus pension  ; vinasse, fumoir, teinturerie, rйcession, ossature , mouchetis, latence, dirigisme.
У другій групі представлені в основному такі афікси:
У. а-, анти-, інтер-, суб-, супер-, ультра-; -аж, -ізм, -ія, -ізація, -фікація тощо: антиоксидант, субординація, ультрафіолет; бандаж, примітивізм, вібрація, механізація  .
Ф . A йro-, anti-, a uto-, bi-, hypo-, ultra-; -xion, -ien, -escence, -eur, -aille, -tion  : aйrotrain , antimatiиre, autorail , birйacteur, hypotension, ultraviolet; connexion , informaticien, coalescence, pelleteur , ferraille, йlйctrification .
Термінотворення другої групи утворюють переважно термінологічну лексику і за походженням є інтернаціональним.
Серед науково-технічних термінів є чимало абревіатур:
У. ЕОМ ( електронно-обчислювальна машина) , АЦП ( Ана м лого-цифрови м й перетворювач ) , ГЕС (гідроелектростанція) ;
Ф . LGV (lignes а grande vitesse ), RFF (rйseau ferrй de France), Go (giga octet), EPR (rйacteur prйassurй europйen) [23; 49].
Особливу групу складних термінів становлять лексеми з інтернаціональними компонентами радіо - , теле - , авто - , фото - , мікро - , стерео - , електр - о, термо - , гідро - , моно; - граф, - скоп, - графія, - скопія, - лог, - логі я:
У . Р адіовипромінювання , автоген ератор , мікроампер, електробур, гідроакустика; томограф, телескоп , електрографія, дактилоскопія .
Ф. Tйlйchargement, phototype, stйrйoagnosie, thermocopie, monochromie; bathyscaphe, pйrisc ope, йlectroscopie, tra ductologie .
Поряд із вербальними в сучасній термінології використовуються символічні засоби - цифри, позначки, графічні символи математичної, фізичної, хімічної та інших термінологій ( х-подібні з'єднання, V-подібний манометр, а-частка, р- мезон, Ш-мезон, µ-мезон, г- фотон, б-, в-розпад, N-серія, IBM-сумісний, web-сторінка, pH-метр, p-електрон, р- зв'язки, ГЦК-гратка ).
Для термінотворення властиве частотне вживання власних назв як твірної основи: ом, кулон, ампер, вольт, герц, рентген, генрі, джоуль, астраханіт, байкаліт, глінкіт, ломоносовіт .
У науково-технічних текстах вживаються складені терміни, утворені від сурядного словосполучення та на основі підрядного словосполучення:
У . А мпервольто м етр, скловата, планшайба , електромеханіка, звукопоглинанн я ;
Ф . Mиtre-kilogramme, kilowattheure, airbus, machine-transfert, outil-couteau.
Складні слова і словосполучення мають одночасно спільні і диференційні ознаки. Їх об'єднує семантична єдність, наприклад: азотодобування < добувати азот, формовиливання < виливати форму, дискоформування < формувати диски, чавунозаливання < заливати чавун, колономонтування < монтувати
Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів дипломная работа. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая работа по теме Создание, государственная регистрация политических партий и прекращение их деятельности
Курсовая Работа На Тему Формирование Качества Сыров
Курсовая работа по теме Использование просодических средств в балладах
Развитие Бокса В Казахстане Реферат
Турбулентное течение в каналах постоянного сечения
Дипломная работа по теме Межличностные отношения в медицинском коллективе
Эссе Цель И Смысл Человеческой Жизни Обществознание
Сочинение Рассуждение На Тему Любимый Овощ
Реферат по теме Государственный бюджет и проблема оптимизации бюджетных расходов
Курсовая работа по теме Прибыль и факторы, ее определяющие
Доклад: Культурный облик Древней Руси
Реферат по теме Что такое веды?
Практические Работы По Основам Предпринимательства
Курсовая 1с
Реферат по теме Феномен восточного деспотизма
Стасов Собрание Сочинений
Контрольная Работа По Математике 6 Класс Умножение
Дипломная работа по теме Организационная структура управления на примере ООО 'Прометей'
Реферат На Тему Форматы Кодирования
Курсовая работа: Сепаратистко-сигхское движение в штате Пенджап в Индии
Приговор как акт правосудия - Государство и право контрольная работа
Закономерности размещения, условия формирования, типизация и прогноз ресурсов мумие в Горном Алтае - Геология, гидрология и геодезия диссертация
История биологии - Биология и естествознание книга