ЛИПЕНЬ 2023

Спочатку я думаю, що в цьому місяці прочитала дуже мало, але потім починаю писати відгуки — і розумію, що можна було і менше.

Втім, липень був книжково-чудовим: хороший янг-едалт, хороший жахастик, непоганий трилер і ще одна Тейлор Дженкіс Рід. І це все, вже не кажучи про богиню Джейн Остін, яку не можна навіть оцінювати, бо вона іде поза категоріями довершенності.

Отже, книжки липня: читали щось з цього? Полюбили?

THE WHISPERS — ASHLEY AUDRAIN

Ще одна причина не хотіти дітей. 

Насправді, перша книжка авторки (The Push, писала про неї навесні) мені сподобалась трошечки, але більше, бо в ній було більше від трилеру и менше неоднозначності. Але авторка явно стає автокупуємою, бо і в першій книзі, і тут, вона відверто пише про те, як суспільство тисне на матерів; як любов до дитини — це не завжди “відірвати свою руку і дати випити всю кров”; як заводячи дітей, ти стрибаєш в неочікувану прірву, і жоден досвід інший людей не може тобі підказати, як це буде ДЛЯ ТЕБЕ.

Коротше, для мене ця книжка — ще одна причина не хотіти дітей, але для когось вона буде книжкою, яка скаже — все нормально, це не з тобою щось не так, це просто унікально для кожної. І цим, книжки, здається, і важливі.

Рекомендую.

END OF WATCH — STEPHEN KING

В цьому році книжковий клуб вирішив прочитати всю трилогію Кінга про детектива Ходжеса, і це чудово, бо без клубу я б, мабуть, не дібралась до неї, а вона варта всієї любові світу.

Це завершальна частина, яка не ховає того, що вона — завершальна, і всі 400+ сторінок хочеться чи то плакати, чи то тримати за руку кожного персонажа, точно знаючи, що ви будете прощатись. Ідеальне завершення, але дуже-дуже сумно.

Раджу всю трилогію (першла — Містер Мерседес), яку нещодавно як раз перевидали українською з якимись офігезними обкладинками.

ACE OF SPADES — FARIDAH ÀBÍKÉ-ÍYÍMÍDÉ

Гарненький янг-едалт, писала про нього тут.

THE COLLECTOR — JOHN FOWLES

Щось десь четвертий раз читаю Колекціонера, і кожного разу — як вперше. Неймовірно огидна і талановита книжка, яку можна прочитати десятками способів., а найцікавіше — читати в різному віці і дивитись, як змінюється ставлення до всіх персонажів. 

Дуже раджу всім, бо це, звісно, шедевр.

ONE TRUE LOVES — TAYLOR JENKINS REID

Потихеньку читаю ВСЮ Тейлор Дженкінс Рід, бо в цієї жінки що не книжка — то щось неймовірно цікаве, навіть коли історія проста як два коти.

Тут у дівчини є кохання всього життя, яке в один день зникає. Вона змирилася зі смертю коханого, з часом знайшла нову любов — і тут телефонує чоловік, і такий “Вибач, був на безлюдному острові, не міг подзвонити, повертаюсь”. 

Що робити? Як обирати? Ось про це і книжка.

Історія тут значно простіша за “Сім чоловіків…” чи “Кері Сото…”, але по накалу відчуттів ні крихти не слабша. Прочитала за кілька вечорів і постійно діставала Сашу “А як ти думаєш? А що б ти робив?”, і кінцівка мені здалась дуже логічною, хоч і болісною.

Мрію, щоб переклали українською, але за авторку щільно взялись, тож, думаю, скоро буде і ця книжка.

THE LAST WORD — TAYLOR ADAMS

Дівчина ставить автору одну одиницю на Амазоні, і він дуже цим невдоволений.

Посередній трилер, в якому найкраще — це фінальний твіст і розмови з собакою. Читається легко і швидко, але чогось неймовірного в собі не має — підійде під настрій на динамічні і місцями кривово-жорсткі події, і на бігову доріжку (перевірено!).

SENSE AND SENSIBILITY — JANE AUSTEN

В будь-якій ситуації можу взяти Джейн Остін і читати до кінця світів, бо вона — той ідеал, до якого безкінечно будуть тягнутись всі, хто складає слова англійською. І ніколи не достягнуться

ІДЕАЛЬНА РОБИНА — РОБІН ГАРДІНГ

Трилер про те, як у кожного члена родини є таємниці, єдиний недолік якого в тому, що ці таємниці ламаної копійки не варті. В житті воно, звісно, так і є, але я в трилери хожу не за життям, а за розвагами, тож трошки не моє виявилось.

THE WATCHERS — A.M.SHINE

Знаєте жахастики, які беруть тебе анотацією про таємничий будинок в лісі, а через тридцять сторінок вирішують, що вони, взагалі-то, хочуть поговорити про складність людської душі? 

Я таке тільки Кінгу пробачаю.

Дівчина їде через ліз, аж раптом в неї ламається машина і вона опиняється в загадковому будинку. Навколо — чудовиська, всередині — ще троє недолугих перехожих. Очікуєш, що люди будуть ВИЖИВАТИ, але вони згадують минуле, роздумують про людські обличчя і розкопують бункери. Середина книжки сильно провисає по динаміці і цікавості, але передфінальний твіст, хоч і очікуваний, дуже приємно гладить по тій частині душі, яка прийшла сюди саме за шаблонним жахастиком. 

Є на kindle unlimited, тож якщо у вас підписка — раджу спробувати.