ЛАУМА (литовська міфологія)
Tata Cardellino
Лаума є важливим персонажем у литовській та курляндській (регіон Латвії) міфології. Це антропоморфний дух-опікун, який вважається доброю чи злою силою, залежно від свого настрою та взаємин з людьми.
Вона зазвичай з'являється у вигляді прекрасної молодої жінки з довгими волоссям, яка в'яже або пряде. У міфології вона описується як досить непередбачувана і капризна сутність. Її можна зустріти в лісах, навколо озер або біля млинів, особливо під час сутінків або ночі.
Володіє певними магічними здібностями, може надавати благословення або прокляття, впливати на врожайність полів, здоров'я дітей, а також на успіх у справах. Вірують, що Лаума може охороняти дім та сім'ю від злих духів і лиха.
Лаума також може виявляти свою негативну сторону, особливо коли її дратують або ображають. Вона може карати людей за неслухняність або вчинки, які вона вважає неприйнятними. Її покарання можуть бути відносно легкими, наприклад, вона може заплутати нитки на ткацькому верстаті, але також можуть бути серйозніші наслідки.
У народній культурі Лауму вважають також за богиню родючості, плодючості та жіночої сили. В історіях та легендах про Лауму часто згадується, що вона оберігає дітей та молодих матерів. Вона може допомогти в утриманні дитини здоровою, захищаючи її від хвороб або злих сил.
Лаума також пов'язується зі світом снів і передвіщень. Вважається, що вона може відкривати людям майбутні події за допомогою сновидінь або інтуїтивних прозріннь. Люди можуть звертатися до Лауми з проханням отримати пророцтва або пораду щодо майбутніх подій.
Вона має зв'язок з природними елементами, зокрема з водою. Вважається, що вона може контролювати водні джерела, озера та річки, і вона може накладати на них свою волю.
Хоча Лаума може бути як благосклонною, так і злою, люди стараються уникати привернення її гніву або незадоволення. Вони дотримуються певних традицій, наприклад, залишають їй подарунки або жертвують щось на її честь.
Лаума і Юргіс
В одному селі жив молодий чоловік на ім'я Юргіс. Він був відомий своєю красою та витонченим співом. Одного разу, під час прогулянки лісом, Юргіс зустрів прекрасну жінку з довгим блакитним волоссям та зеленими очима. Ця жінка була самою Лаумою.
Лаума чарувала своїм голосом, виконуючи мелодії, які відбивалися від дерев та скель. Її голос був таким прекрасним, що Юргіс зупинився, щоб послухати її спів. Він був зачарований її красою та талантом. Лаума запросила Юргіса в свій світ, в обійми природи та магії. Вона запропонувала Юргісу виконувати разом пісні на небесних концертах і захищати її від злобних духів. Юргіс, не зважаючи на попередження мешканців села про небезпеку, погодився на пропозицію Лауми.
Протягом багатьох років Юргіс жив у світі Лауми, співаючи й радуючись красі природи. Але з часом він став захоплений цим світом, відчужуючись від своїх родичів та друзів у селі. Він більше не відчував себе справжнім сином землі.
Одного дня Юргіс зрозумів, що йому бракує людського тепла і кохання. Він відчув сумніви та тугу за рідними місцями. Юргіс повернувся до села, де його родина та друзі радо прийняли його назад. Живучи в селі, Юргіс розповідав людям про свої пригоди у світі Лауми. Він описував красу природи та неймовірні події, які він переживав. Люди слухали його історії з захопленням, але відчували і тривогу за нього, знаючи про потенційну небезпеку, пов'язану з контактом зі світом духів. Але туга та сум не проходили, тільки тепер він сумував за Лаумою і хотів знову повернутися до того загадкового світу.
Історія про Юргіса та Лауму поширилася по селу. Згодом, одна зі старших жінок, яка мала досвід у спілкуванні з духами, попросила Юргіса розповісти їй деталі про Лауму. Вона була зацікавлена тим, чи Юргіс знає таємницю, яка допоможе залагодити взаємини з цим могутнім духом.
Юргіс пояснив, що Лаума має схильність до капризів та непередбачуваності. Її настрій може змінюватися від благосклонності до гніву залежно від того, як до неї ставляться. Важливо було поважати та шанувати Лауму, не порушувати її природу та не дратувати її.
Заради спокою і безпеки села, старша жінка запросила Юргіса до ритуалу, під час якого вони спільно виконали обряд примирення з Лаумою. Це включало пропозицію подяки та обрядові дари, щоб заспокоїти Лауму і виразити повагу до неї.
Після обряду Юргіс відчув полегшення та спокій у своєму серці. Він знову відчував себе пов'язаним зі своїм народом та рідними місцями. Ця історія про Юргіса та Лауму стала популярною в селі, і люди почали вшановувати Лауму як важливого духовного сусіда. Вони створили спеціальні обряди та святкування, присвячені Лаумі, в яких вони виражали свою повагу та проявляли шану до її впливу на їхнє життя, а також пропонували їй жертви, такі як квіти, мед, хліб та інші продукти.
Однак, варто зазначити, що історії та легенди про Лауму можуть варіюватися в різних регіонах та серед різних груп народу. Кожна легенда може мати свої особливості та деталі, відображаючи унікальність культурного спадку і вірувань людей.
Лауме-Зільве
У давні часи у лісі жила молода та чарівна жінка на ім'я Дануте. Вона відзначалася своєю красою та незвичайною здатністю до співу. Люди приходили здалеку, щоб послухати її голос, який магічно звучав серед дерев.
Одного разу, під час свого виступу, Дануте привернула увагу Лауми, духа-опікунки природи. Лаума зачарувалася її співом та вродою. Вона вирішила з'явитися перед Дануте і дати їй свою магічну силу та дарувати їй довголіття.
Після зустрічі з Лаумою Дануте стала відома як Лауме-Зільве (Зільве - це дерево латвійської міфології, яке символізує силу та мудрість). Вона отримала здатність передбачати майбутні події, лікувати хвороби та впливати на погоду.
Люди з усіх куточків приходили до Лауме-Зільве, щоб отримати її пораду і допомогу. Вона була поважаною та шанованою як мудра душа, яка зберігає зв'язок між людьми та природою. Вона вважалася могутнім посередником між світом людей і світом духів. Лауме-Зільве вчила людей бути вдячними за природні дари, дбати про оточуюче середовище і бути в гармонії зі світом навколо них.
Згодом, з приходом нових релігійних вірувань та змін у культурі, вірування в Лауме-Зільве помалу затухло. Але вона залишилася в народних оповіданнях та легендах, нагадуючи людям про важливість поваги до природи, мудрості та зв'язку з духовним світом.
Але не всі легенди про Лауму вважають її добрим духом. В міфології та фольклорі Литви, Латвії та інших східнобалтійських країнах, Лаума може мати як позитивний, так і негативний аспекти свого характеру. Вона може карати людей за неслухняність, неуважність або порушення певних правил. В цих оповіданнях Лаума може накладати прокляття, приносити нещастя та впливати на негативні події у житті людей.
Казимір-Хоробрий
У селі, де жили пращури, відбулася подія, що змінила життя всіх мешканців. Лаума, надзвичайно красива, але капризна душа, з'являлася перед селом та вимагала, щоб люди щодня приносили їй жертви та збагачували її скарбницю. Люди почали жити в постійному страху і безвихідді. Вони витрачали всі свої ресурси, намагаючись задовольнити потреби Лауми, пропадали від голоду та виснаження. Село стало занедбаним і поглинутим темрявою.
Одного разу хоробрець на ім'я Казимир вирішив, що вже досить. Він зібрав село разом і оголосив про те, що вони більше не будуть служити Лаумі. Він закликав людей боротися за свободу та повернути собі гідність.
Лаума, розлючена таким протистоянням, налякана відмовою, вирішила покарати село. Вона посилала блискавки, повені та нестерпну спеку. Люди жили в страху і безпорадності, не знаючи, як захиститися. Але Казимир не здавався. Він зібрав наймужніших чоловіків, і вони створили план, щоб відправити Лауму з цих земель раз і назавжди. Вони зібралися в команду, дослідили магічні ритуали і вирішили піти в ліс у пошуках Лауми.
Після тривалого пошуку вони знайшли Лауму на вершині гори, де вона відпочивала. Казимир з друзями підійшли до неї і закликали зупинити свою злобу. Вони пропонували Лаумі вирішити конфлікт мирним шляхом, зголосившись на компроміс і зміну її вимог. Вони пояснили, що село вичерпало всі свої ресурси і не може продовжувати щоденно жертвувати для Лауми.
Лаума спочатку відмовилася відступати, вона була розгнівана і вимагала повної покори. Але Казимир і його команда витримали, продовжуючи переконувати Лауму, що справедливість і гуманність повинні переважати.
Поступово Лаума заспокоїлася, почувши аргументи та бачачи рішучість людей. Вона зрозуміла, що не може безкінечно виснажувати і тероризувати село. Тоді Лаума зняла свої прокляття з села та дала їм свою обіцянку, що більше не буде вимагати марних жертв та зганяти свій гнів на людей.
З того часу Лаума перестала переслідувати село, а Казимир і його друзі стали визнаними героями. Люди знову змогли насолоджуватися своїм життям, відновити гармонію з природою та спокійно жити без страху перед Лаумою.
Легенда в якій Лаума накладає прокляття.
У далекому селі жив хитрий та злодійський чоловік на ім'я Матеюс. Він був відомий своїми підступними справами та крадіжками. Одного разу, Матеюс зустрів Лауму на одній з лісових галявин. Він спробував взяти з неї якусь користь, але Лаума дізналася про його підступні плани. Лаума була розлючена його безжалісністю та лихими діями. Вона вирішила накласти прокляття на злодія, щоб він відчув ті біль і страждання, які він завдавав іншим людям. Лаума сказала Матеюсу, що він буде жити у безперестанному стані тривоги та страху, і його життя буде відтепер сповнене нещастя і невдач.
З прокляттям Лауми Матеюс почував, як його життя руйнується. Його плани постійно зводилися на ніщо, його здоров'я погіршувалось, а родина покинула його. Він жив у вічному страху, боячись власного відображення та очікувавши неминучої кари за свої дії.
Незважаючи на всі зусилля Матеюса, він не міг розбити прокляття Лауми або звільнитися від його впливу. Життя стало одним безнадійним маревом, а він сам опинився в залежності від Лауми, яка контролювала його долю.