Літературно-музичний вечір, присвячений Лесі Українці - Литература творческая работа

Главная

Литература
Літературно-музичний вечір, присвячений Лесі Українці

Сценарій організації літературно-музичного вечора, присвяченого видатній українській поетесі Лесі Українці. Святкове убранство зали. Біографія поетеси, розповідь ведучих про походження роду. Спогади про творчий шлях. Читання віршів учасниками концерту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

«Літературно-музичний вечір, присвячений Лесі Українці»
(Зал святково прибраний. Портрет Лесі Українки прикрашений вишитим рушником, на столику великий букет квітів, звучать українські народні мелодії у виконанні троїстих музик. Вечір ведуть двоє ведучих в українському народному вбранні. Вірші читають актори, одна з них - в образі Лесі Українки.
Акторка виходить з глибини залу, з квітами в руках, в задумі читає вірші).
Чи стріну, може, де, і квіт барвистий?
Чи без пори скінчу свій шлях тернистий,
Ведуча І: Талановиті люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь.
Ведуча II: Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй - Леся Українка.
Ведуча І: Мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Майже ніколи - веселий, частіше в задумі чи смутку.
Ведуча II: 125 років тому народилася вона в сім'ї Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою.
Звучить музика: К.Новицький "Прелюдія і фуга, для бандури".
із зелені Буковини і туманів Мінська,
і скорботних снігів Сурамі - озовися!
(Музика звучить голосніше і раптово обривається)
Ведуча II: Збагни її безмежжя духу,
Ведуча І: Німецький поет Гете писав: "Хто хоче розуміти поета, мусить піти в його країну". Отож і ми, друзі, щоб зрозуміти цю незвичайну поетесу, помандруємо сьогодні численними дорогами, що простелилися перед Лесею мало не в усі кінці світу. І нехай на голос її душі озоветься наша душа.
Ведуча II: Правда, Леся не поділяла думки, ніби для розуміння" творів треба знати життєпис автора. Але нині її життя належить історії. Все, що створив її поетичний геній, живе сьогодні і житиме завтра.
(Вмикається музика Г.Найзидлер "Чакона" - спочатку голосно, потім поступово стишується).
Ведуча II: Кажуть, що на вдачу і характер письменника впливає спадковість. Коли так, то Леся Українка не випадково була винятковою людиною.
Ведуча І: Предки Лесі з обох боків - і батька, і матері - входять своїм корінням у глибину далеких століть і мають багату історію. Були серед них лояльні до влади, були й бунтарі. І чим ближче до Лесі, тим більше бунтарства.
Лесині предки по батькові у давнину жили в Боснії, на узбережжі Адріатики. У XVII ст. Петро Косач, один з його нащадків, відстоюючи волю і православну віру, прийшов на Україну. Осіли Косачі на Чернігівщині, в місті Мглин, де у 1841 р. народився Лесин батько - Петро, майбутній юрист, громадський і культурний діяч.
Ведуча II: А рід по матері - грецький. "Грецький заволока" у пошуках щастя потрапив на Україну, невдовзі приєднався до коша запорозького і досяг визнання серед козаків. Хутко Богдан Хмельницький запросив його бути драгоманом, тобто тлумачем, перекладачем при козацькому війську. Далі цей рід остаточно українізувався.
Ведуча І: Родинне дворище Драгоманових було на Полтавщині за околицею Гадяча.
Тут народилась і виросла незрівнянна Олена Пчілка - відома українська -письменниця. Звідси пішов у широкий світ Лесин дядько - Михайло Драгоманов - славнозвісний публіцист, історик, український демократичний, громадський і культурний діяч. Віддаймо, ж і ми сьогодні шану і любов.
(Хвилина мовчання на фоні музики, яка звучить голосно і раптово обривається).
Ведуча І: У другій половині XIX ст. на всій Україні існувало лише кільканадцять інтелігентних родин, де панувало українське слово, де дітей виховували в дусі рідної культури.
Ведуча II: Велика сім'я Косачів належала до цієї хороброї, невеличкої громади лише завдяки Олені Пчілці. Тут завжди були в пошані рідна українська мова й рідна пісня.
(Звучить музика: К.Новицький "Ноктюрн").
Ведуча І: Недарма ж Олена Пчілка сама казала про це історикові літератури О.Огоновському: "В дітей мені хотілось перелити свою душу й думки, - і з певністю мушу сказати, що мені це вдалося.
Не знаю, чи стали б Леся і Михась українськими літераторами, коли б не я?.. Від батька вони не могли навчитися навіть української мови, бо він нею і не вмів говорити... Власне, я завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою".
(Музика звучить голосно і відразу ж стишується).
Ведуча II: Ось у такій родині в Звягелі (нині Новоград-Волинський), що на Житомирщині, на смарагдових берегах річки Случ і народилась 25 лютого 1871 року майбутня співачка досвітніх огнів.
Ведуча II: 3 усіх шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею.
Середній зріст, тендітна постать. Лагідна і добра, надзвичайно стримана, терпляча та витривала, з виключною силою волі. Мала напрочуд гарну пам'ять.
Ведуча І: Це була обдарована дитина. У чотири роки вона вже читала, у п'ять - навчилась писати й грати на фортепіано, ще через рік - уміла шити і вишивати. Восьмирічною Леся вимережила любому таткові сорочку.
Ведуча ІІ: З дитинства Леся кохалася в народних піснях, казках, переказах. Сама любила співати і танцювати.
Ведуча II: Але маленька Леся не тільки захоплювалась казками, вона створювала їх сама. Дуже любила гру "Юнак і біла Віла", яку сама склала на основі сербських пісень. Вона й називала себе Вілою.
Ведуча І: Найчастіше Леся гралася зі своїм старшим братом Михасем у фантастичні події, пригоди з грецьких міфів, у подорожі до невідомих країн. Леся була то Андромахою з її "Одісеї", а то - Жанною Д'арк.
Ведуча II: Коли Лесі було 8 років, сім'я переїхала до Луцька, куди перевели працювати батька. Поселилися Косачі над самим Стиром, близько замку князя Любарта.
Ведуча І: Замок став улюбленим місцем розваг Лесі і Михася.
Ведуча II: Появився перший вірш дев'ятирічної Лесі з поетичною назвою "Надія", викликаний арештом тітки Олени Косач та її засланням., (Звучить лютнева музика (3 част.), на фоні якої читається вірш).
Ведуча І: Взимку 1881 року трапився випадок, який наклав відбиток на подальше життя поетеси. У сильний мороз Леся пішла на річку Стир подивитись, як святять воду, і в неї промокли і дуже померзли носи. Спочатку боліла нога, пізніше - рука. Лікували домашніми засобами від ревматизму. Але київський хірург визначив тяжкий діагноз: туберкульоз кісток.
Ведуча II: Од тої пори треба датувати початок Лесиної "тридцятилітньої війни" з хворобою.
(Вмикається музика: К.Новицький "Соната до мажор", на фоні якої читається вірш).
Ведуча І: Незабаром сім'я Косачів переїхала в село Колодязне поблизу Луцька.
Акторка: "Дарма, що наш батько черніговець, мати полтавка, всі ми, їх діти, а Леся чи не найбільше, вважали себе за волиняків. На все життя полюбила вона росисті волинські луки, тихі і таємничі лісові озера, предковічні соснові бори...
Дуби і сосни підступали до самої садиби. Прозоре джерельце наповнювало кадуб-криничку. А поряд квіти... Леся дуже любила квіти, особливо польові волошки, їх букети завжди стояли на столі і на вікнах. Навіть у зимку квіти прикрашали кімнати білого Лесиного будиночка в Колодяжному..."
Ведуча І: Леся дуже любила село. Щороку скликала до себе селян на свято Тараса Шевченка. Сама вишила портрет Кобзаря, рушником прикрасила... Сідала ото під портретом, брала "Кобзар"' до рук і читала, а очі сяють, сама аж палає...
Ведуча II: У Колодяжному Леся поринула в його народну поліську стихію. Всі звичаї, оповідання, пісні: колядки, щедрівки, веснянки, купальські, обжинкові - все те Леся знала, всім цікавилася.
Ведуча І: Фольклор та етнографія Волині, які полонили уяву вразливої дівчинки, розбурхували її фантазію, вводили в незвичайний, химерний світ народної міфології. Любов до свого краю, народу, до краси рідної землі - все це органічно ввійшло в її творчість.
(Звучить українська народна мелодія "Козачок", на фоні якої читається вірш).
Ведуча II: Хвороба підточувала здоров'я, змусила відмовитись від навчання з музики, що було величезним горем для Лесі. Бо чула в собі покликання до музики. Адже то була її найкраща мрія. А які власні композиції грала!
(Звучить фортепіанна мелодія : В.Бетховен "Соната № 30").
Ведуча І: Болючим було прощання з інструментом, якому повіряла свої радощі й смуток.
То ж при тобі, мій друже давній, вірний,
Що на мене, мов хмара грізна, йшло!
(Звучить пісня в грамзапису "Знов весна" Муз. П.Гайдамаки, вик.Д.Петриненко).
Ведуча II: Та гри на фортепіано зовсім Леся ніколи не покинула - це була її розрада, її втіха, її пристрасть. Особливо любила твори Лисенка, Чайковського, Шопена, Бетховена.
Відчуття мелодії, гармонії звуків переливалося в її літературні твори. Збагачене ритмом і музикою, слово Лесі висвічується несподіваними гранями.
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
І буде струна урочисто і тихо лунати,
(Музика вимикається і тихо звучить пісня "Сім струн". Муз.Ю.Мейтуса).
Ведуча II: 1893 рік... У Львові вийшла перша поетична книжка-поетеси "На крилах пісень", яка засвідчила прихід в українську літературу нової сили.
Ведуча І: Про цю невелику книжечку заговорили по всій Україні. Іван Франко писав, що від часу Шевченкового "Заповіту" Україна не чула такого гарячого поетичного слова, як з уст цієї слабосилої хворої дівчини.
(На фоні української мелодії М.Різоля читається вірш).
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
І знову замовкне... як глухо, як тихо...
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ведуча І: То був час не лише невгамовної праці, крилатих злетів і буйних сподівань. Це одночасно й роки важких страждань молодої дівчини. Тільки крізь шибку вікна вона бачила, як змінюються пори року - розвиваються бруньки на гілках дерев, обсипається цвіт яблуні, опадає пожовкле листя...
(Звучить пісня на слова Лесі Українки "Стояла я і слухала весну").
Ведуча II: Лікарі радили теплий клімат.-1 почалися мандри в південні краї, в "добровільне вигнання". Як наставала весна, Лесю, як птаха, у вирій тягнуло...
Прощай Волинь! прощай, рідний куточок!
Немов од дерева одірваний листочок...
Ведуча І: А далі - краса України - Поділля...
І нарешті - Одеса, синє море - простір, краса і одночасно спокій, горді, вільні хвилі...
Ведуча II: Збулася давня мрія Лесі - (влітку 1894 року) вона їде в Болгарію до свого дядька Михайла Драгоманова, який викладав у Софіївському університеті. Скільки цікавих людей зустріла поетеса в Болгарії!..
(Звучить музика, на фоні якої говорить акторка: "Сюїта для лютні").
(Пауза в тексті, музика звучить голосно, потім стишується).
Мені згадуються ті довгі вечори-ночі, я не можу забути тих речей, що говорились. Скільки хороших, щирих слів, скільки ясних думок!
І політична воля, і освіта народу, і потреби нашого краю, і оборона прав народності, і конечність здобування волі слова...
Ведуча І: В Болгарії Леся Українка пережила велике горе втрати дорогої людини. Несподівано помер Михайло Драгоманов...
Вона завдячувала дядькові багато в чому. Це він навчав її, як треба боротися з недолею.
Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Ведуча II: Найкращими хвилинами життя поетеси був час її творчої праці. Поринала в неї, не помічаючи, як минають години... (Звучить музика М.Різоля).
Ведуча І: І в хвилини душевного піднесення, і коли на серці негода, а страждання сковувало тіло, праця ставала найкращою розрадою і порятунком.
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
(Вмикається музика: «І-а сюїта для лютні»).
Ведуча II: Сумною і в той же час незвичайно багатою сторінкою в біографії Лесі Українки є її дружба з Сергієм Мержинським.
їх єднали спільні погляди на життя, літературу, романтизм, щирість, чесність.
Ведуча І: Все, що оточує тепер її - море, квіти, дерева, навіть каміння, - оживає, одухотворюється, набуває незнаного досі смислу, наповнюється особливим значенням і звучанням.
(Музика вимикається. Звучить пісня "Не жаль мені, що я тебе кохаю". Муз. Ю.Мейтуса).
Ведуча І: Недовгою була радість їх спілкування. Сухоти перемогли життя.
(Музика звучить голосно, коли говорить акторка - стишується).
Акторка: Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама.
Ведуча І: Помирав коханий. На олтар дружби і любові вона могла покласти, не задумуючись, найвищу жертву.
Все, все покинуть, до тебе полинуть,
Все, все покинуть, з тобою загинуть,
То було б щастя, мій згублений світе!
Ведуча І: Майже два з половиною місяці Леся відважно боролася за життя свого друга. Та рятунку-не було, і коханий помер на її руках... Втрата дорогої й близької Людини нестерпним тягарем лягла на плечі Лесі.
"Квіток, квіток, як можна більше квітів
(Вмикається музика і звучить пісня "Горить моє серце". Муз. П. Гайдамаки, Вик. Д.Петриненко).
Ведуча І: Життя стрімко йшло вперед, а Леся постувала себе дуже зле. Необхідно було лікувати загострену недугу, починали боліти легені...
Ведуча II: Невдовзі Леся була на Буковині у своєї посестри Ольги Кобилянської. Краса Карпат, смереками напоєне повітря, мандрівки по гірському краю, зустрічі з друзями-письменниками - Франком, Кобилянською, Стефаником, Маковеєм допомагали переборювати тугу і фізичну недугу.
Ведуча І: Буковинці та галичани влаштували вечір-вшанування добре відомої в їхньому краї поетеси. Всіх присутніх особливо вразив вірш "Товаришці на спомин".
Товаришко! Хто зна, чи хутко доведеться
Я вам на незабудь спишу думки сумні.
Так, ми раби, немає гірших в світі!
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати:
Речення гордеє: "Мій дім - мій храм!"
Ведуча І: "Тридцятилітня війна" з туберкульозом гнала поетесу світом... Італія, Швейцарія, Цюріх, Прага... Чужина завжди викликала велику тугу за рідним краєм. І лягають на папір рядки...
(Звучать українські мелодії М.Різоля.).
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
Що сльози там, де навіть крові мало!
Ведуча І: 1905 рік... поетеса працює в сатиричному журналі "Шершень", бере участь у політично-літературному часописі "Вільна Україна", культурно-освітньому товаристві "Просвіта".
(Звучить музика, на фоні якої читається вірш).
Ведуча II: ...Тим часом невблаганно насувались ознаки важкої, невигойної недуги. У Лесі виявилися симптоми туберкульозу нирок...
Перемагаючи невимовні фізичні болі, письменниця знаходить силу працювати, не піддаватись зневірі, видаватись навіть бадьорою і жартувати.
Ведуча І: Та кращих днів було мало. Письменниця змушена покинути Україну - холодний клімат не дозволяв жити в рідній стороні. Вона оселилась на півдні. Літом жила на Кавказі, де служив її чоловік Климент Квітка, ну, а взимку треба було шукати ще теплішого краю...
Ведуча II: Поетеса збиралася до Єгипту... Там вона пробула три зими. А скільки прекрасних творів вийшло з-під її пера на цій величній, але такій далекій чужині. І одним з них є "тепла й сердечна" "Бояриня".
Ведуча І: Написана протягом трьох днів, ця поема не зазнала щасливої долі, хоча народжувалася в напружених змаганнях творчого духу з слабосилим тілом. За життя поетеси і до 1989 року, тобто майже 80 років від її написання, - вдумайтесь тільки - "Бояриню" не друкували.
Причини були різні, основна ж така: в умовах жорстокої цензури твір про колонізаторську політику уряду царської Росії на Україні, сваволю московських бояр після возз'єднання 1654 року друкувати було заборонено.
(Звучить українська мелодія М, Різоля).
Ведуча І: Доля "безталанної матері" України, невідрадне, сплюндроване її становище важко ранить головну героїню поеми Оксану, яка чахне в Москві від туги за рідним краєм.
Хто кров із ран теряв, а ми із серця.
Хто засланий в тюрму замкнутий був,
леся українка літературний сценарій
Ведуча II: Отак і Леся. Де б вона не була: в Болгарії, Єгипті, під небом Італії чи в привітній Грузії, з яких би часів не зачерпувала теми, мотиви своїх творів, усе в них кожним порухом душі, кожним виблиском думки пов'язувалося з Україною, її болями, її долею...
Ведуча І: Не раз закрадалась підступна думка: лишитись за кордоном. Але тут же перед очі ставала знедолена Україна.
(Вмикається музика: М.Скорульський "Лісова пісня" (вибірково).
Ведуча І: В останні роки Леся Українка працює в якомусь особливому напруженні, ніби поспішаючи. Сказати хотілось багато, а часу залишалось мало. Вона знала про це. Вогонь творчості змагався з гарячкою хвороби.
Ведуча II: Саме в такому стані писала навіяну казкою дитинства безсмертну "Лісову пісню", - перлину своєї творчості. Лісова душа поетеси завжди тужила за рідним Поліссям, і вже непереможна ностальгія опановує нею, коли не могла зовсім бувати в краю синіх озер, росистих лук. І виникали в уяві картини, повні ніжної задумливої поліської краси. З шумом лісу і голосом сопілки, з провесною, рястом, пролісками та сон-травою... Ведуча І: Приходила до неї зеленокоса Мавка у зоряному вінку... Зчарував її цей образ ще з дитинства і на весь вік. Маленькою Леся повірила в неї відразу, як тільки дізналась від матері про цю лісову істоту...
Гомоніли води, бринів струмок і на галявину вибігав "Той, що греблі рве". На озері туман хвилює од вітру, відкриваючи блідо-блакитну воду. А з того плеса з'являється Русалка..,
Ведуча І: "Лісову пісню" Леся Українка написала за 10 днів. "Вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу! Це була солодка мука, горіння при великій напрузі, що не могла вночі спати, а вдень їсти", - писала Леся до сестри Ольги.
Ведуча. II: І сьогодні "Лісова пісня" вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Це драма - пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра. Це пісня - дивоцвіт...
Всю силу чуття, "цвіт душі", весь свій поетичний дар перелила Леся, в лісову Мавку.
(Звучить сопілка, спочатку сумно, потім переможно, голосно: "Буковинські народні мелодії").
Ведуча І: В травні 1913 року Леся Українка останній раз відвідала Київ. Українська громадськість влаштувала поетесі врочисту зустріч, відбувся, вечір-концерт на її честь. Виступила на вечорі і сама Леся Українка... Була-бліда, в очах світилася глибока туга, а в руках красувались ніжні весняні квіти, які вона так любила...
(Звучить музика: "Думка" Муз. В.Барвінського. Вик. К.Новицький).
Ведуча II: Лікування не допомагало, хвороба прогресувала. Та ця героїчна жінка продовжує працювати, не полишає своєї єдиної зброї - творчості...
Ведуча І: ...Народжувався новий день...
І серпня 1913 року. А в невеличкому гірському курорті Сурамі відходила у вічність велика поетеса і найвидатніша дочка України, згасала на любих руках матері.
Ведуча II: ...Рано обірвалася її пісня, її щиросердий спів. Сорокадворічною пішла вона з життя, пішла незломлена духом, і образ її таким і житиме для нас - сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і в великому творчому горінні.
Ведуча І: Поховали Лесю на Байковому цвинтарі, поряд з батьком та братом Михайлом, а невдовзі там спочила і мати.
Ведуча II: Ми прощаємося з Лесею Українкою, її безсмертними віршами. Сподіваємось, краплина почутого ввіллється до ваших сердець.
Аналіз головного змісту драм Лесі Українки, їх сюжети, тематика та стиль, ідея та художня форма. Зв'язок драматичних творів з еволюцією світогляду автору. Роль театру в житті української поетеси, оцінка його впливу на творчий шлях Лесі Українки. контрольная работа [49,1 K], добавлен 28.04.2014
Леся Українка – найславніша українська поетеса, послідовний борець за утворення українського народу. Біографія Лесі, її сім’я, походження, перші літературні спроби. Джерела розвитку творчої фантазії поетеси, її драматургічні твори, літературна спадщина. презентация [139,2 K], добавлен 24.11.2013
Народження та ранні роки життя Лесі Українки. Тяжка хвороба поетеси та роки боротьби з нею. Стосунки з Мержинським, їх віддзеркалення у творчості. Одруження поетеси з фольклористом К. Квіткою. Останні роки життя Лесі Українки та її смерть у місті Сурамі. презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2011
Життєвий шлях Лесі Українки. Біблійні легенди та їх співзвучність сучасності в творах поетесси. "Голос світового звучання" - це новаторство поетеси, ідея подвижництва, самопожертви заради утвердження людяності й справедливості, любові до батьківщини. реферат [47,2 K], добавлен 05.06.2009
Творчість Лесі Українки, великої поетеси України, жінки з трагічною долею, яка ввійшла творами не лише патріотичної тематики, а й глибоко інтимними. Сильний, мужній талант Лесі, не позбавлений жіночої грації і ніжності. Багатогранність інтимної лірики. дипломная работа [35,0 K], добавлен 18.09.2009
Значення Волині в духовному зростанні Лесі Українки. Початок літературної діяльності поетеси. Характеристика 1879-1882 років — Луцького періоду у біографії поетеси. Волинь - справжня криниця творчих і життєвих сил славетної поетеси. Музей Лесі Українки. реферат [729,8 K], добавлен 16.12.2011
Розкриття образу української письменниці і поетеси Леси Українки. Її походження та виховання. Захоплення музикою. Стосунки Леси з Мержинським. Різноманітність жанрів її творів. Останні роки Л. Косач-Квітки. Вшанування пам’яті поетеси в різних країнах. презентация [1,5 M], добавлен 09.02.2012
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Літературно-музичний вечір, присвячений Лесі Українці творческая работа. Литература.
Курсовая работа по теме Совершенствование организации производства 'Горчичного' хлеба на ОАО 'Покровский хлеб'
Реферат: Did Sparta Achieve Her Goal Essay Research
Техника Выполнения Челночного Бега Реферат
Дипломная работа по теме Расчетное обоснование выбора парашютной системы
Практик 7 Характеристики
Реферат: Бенкендорфы
Сочинение На Тему Систематизация Материалов К Сочинению
Реферат: Развитие малого бизнеса в Рязанской области
Отчет По Преддипломной Практике Пфр
Контрольная работа по теме План социально-экономического развития городского хозяйства на примере г. Мурманска
Реферат: Генетика и биометрия
Способы Обработки Древесины Реферат
Дипломная работа по теме Исследование проблем использования научной организации управленческого труда на примере деятельности ООО 'Бюстье'
Қазақстанның Шаруашылық Жүйесінде Табиғи Факторлардың Рөлі Эссе
Произведения Для Тем Декабрьского Сочинения
Бюджетная Отчетность Реферат
Реферат по теме Судебно-психиатрическое значение парафилий
Реферат по теме Прогноз развития телевизионного рекламного рынка России
Реферат Музыкальный Фольклор
Эссе Причины Распространения Финансовых Пирамид В России
Культура эпохи Возрождения - Культура и искусство курсовая работа
Правовая антикультура - Государство и право курсовая работа
Культура Московского царства конца XIV - начала XV веков - История и исторические личности реферат