Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України - Военное дело и гражданская оборона методичка

Главная

Военное дело и гражданская оборона
Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України

Льотно-технічні характеристики літаків, системи управління озброєнням літаків різних модифікацій. Тактико-технічні характеристики керованого ракетного озброєння. Дані оптико-прицільної та навігаційної систем, комплекс бойової живучості літаків.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Літаки та засоби авіаційного ураження
ЛЬОТНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІТАКА МіГ-29
Легкий фронтовий винищувач МіГ-29 призначений для ведення повітряного бою на середніх та ближніх дистанціях. Може застосовуватись для дій по наземним та надводним цілям в межах візуальної видимості.
Конструктивна особливість - це інтегральне поєднання крила та фюзеляжу з двома підвісними двигунами ДТРД Р-33. Інтегральна схема передбачає використання єдиної несучої поверхні, що включає несучий корпус, плавно сочленений через зону розвитого напливу з крилом.
07.10.1977 року льотчик-випробовувач Федотов здійснив перший політ. А 01.11.1989 року льотчик-випробовувач Тімур Ібрагімов здійснив посадку на авіаносець “Адмірал Кузнецов”.
Вага порожнього літака 11100 кг серії 9-12
Розрахункова посадочна вага 12900 кг
Маса бомбового навантаження 2000 кг
Швидкість максимальна у землі 1500 км/г
- без підвісок на Н=200 м 535 км 57хв
Двигун РД-33 - турбореактивний двухроторний двухвальний з ступенем двоконтурності 0.3-0.4 з максимальною тягою на форсажі 8300 кг на мінімальному форсажі 5600, на максимальному режимі 5400кг
Повна заправка паливом з трьома ПТБ 6750 кг
Для залишення літака в аварійних ситуаціях використовується катапультне крісло К-36 д , яке гарантує аварійне залишення літака в слідуючих умовах:
- під час розбігу літака та пробігу на швидкості не менше 75 км/г;
- в горизонтальному польоті на швидкості менше 950 км/г без обмеження по висоті;
- на швидкості від 950 до 1200 км/г на висоті більше 40 м;
- на швидкості від 1200 до 1300 км/г на висоті не менше 80 м;
- в горизонтальному польоті та наборі висоти при крені 90 гр. на висоті не менше 100 м та при крені 180 гр. на висоті не менше 200 м;
- вага катапультного крісла 120 кг;
- максимальне перевантаження при катапультуванні 20 од;
- час дії максимального перевантаження 0,2 сек;
- початкова швидкість руху крісла 13,7 м/с.
Система управління озброєнням літака
Призначена для вирішення бойових та навігаційних задач при діях по наземним та повітряним цілям, підготовки та бойового застосування авіаційних засобів ураження, а також відпрацювання і індикації льотчику сигналів та команд, що забезпечують застосування озброєння з максимальною ефективністю.
2. Оптико-електроний прицільно-навігаційний комплекс ОПрНК-29, до складу якого входить:
- квантова оптико-локаційна станція (теплопеленгатор, лазерний дальномір);
- система єдиної індикації (індикатор лобового скла, індикатор прямого бачення);
- бортова цифрова обчислювальна машина БЦВ-100м(ум);
Літак МіГ-29 має вісім точок підвіски озброєння, на яких розміщується 24 варіанта засобів авіаційного ураження, які включають:
1.Кероване ракетне озброєння, яке представлено ракетами ближньої та середньої дальності типу Р-27, Р-73, Р-60 м.
2. Некероване ракетне озброєння типу С-5, С-8, С-24.
3. Бомбардувальне озброєння, яке представлено авіаційними бомбами калібру 500, 250, 100 кг та запалювальними баками ЗБ, КМГУ (контейнери малогабаритні).
4. Артилерійське озброєння типу встроєної гарматної установки ГШ-30-1.
Радіолокаційний приціл РЛПК-29 забезпечує виявлення повітряних цілей, обробку сигналів з метою управління засобами авіаційного ураження та розпізнавання літака по типу “свій-чужий”.
РЛПК забезпечує винаходження повітряних цілей в різноманітних режимах, що літають з швидкостями від 210 до 2500 км/г на висотах від 30 до 23 000м та на відстанях в ЗПС 35-40 км, ППС- 50-70 км.
БЦВМ забезпечує виконання обчислювальних функцій при вирішенні задач визначення умов застосування озброєння літака, навігаційних задач, вибору виду зброї та видачі інформації льотчику для прийняття рішення.
ЛАЗЕРНИЙ ДАЛЬНОМІР призначений для вимірювання відстані до літаків у повітрі та до наземних цілей в діапазоні 3500-200 м.
ТЕПЛОПЕЛЕНГАТОР призначений для виявлення повітряних теплоконтрастних цілей на фоні хмар та поза ними на дальностях від 600 до 60 км.
СИСТЕМА ЄДИНОЇ ІНДИКАЦІЇ висвітлює основні прицільно-пілотажні параметри, необхідні для вирішення тактичних та навігаційних задач з видачею параметрів на лобове скло фонаря льотчика та індикатор прямого бачення , що розташований на приборній дошці кабіни льотчика.
СИСТЕМА управління озброєнням літака забезпечує підготовку до застосування зброї.
СИСТЕМА НАВІГАЦІЇ СН-29 вирішує навігаційні задачі та посадку літака.
ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕРОВАНОГО РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ
РАКЕТА виріб 60 класу “повітря-повітря”.
Призначена для ураження повітряних теплоконтрастних цілей у ближньому маневровому бою. Крім того, застосовується по наземним цілям, що мають тепловий фон. Система наведення ракети на ціль пасивна з використанням інфрачервоного випромінювання. Бойова частина ракети стержневого типу, ефективний радіус розльоту яких складає 5 м. Для підриву бойової частини встановлено контактний та неконтактний підривач. Система наведення ракети забезпечує політ ракети в точку зустрічі з ціллю по кривій погоні в результаті чого реалізується метод наведення трьох точок.
Висота бойового застосування 0,03 - 20 км
Перевищення цілі (пониження) 1 + - 0,15 Нц
Швидкість вражаємих цілей 600-2000 м/с
Максимальна відстань пуску в ППС 1,5-12 км
Призначена для ураження повітряних теплоконтрастних цілей у ближньому маневровому бою. Крім того, застосовується по наземним цілям, що мають тепловий фон. Система наведення ракети на ціль пасивна з використанням інфрачервоного випромінювання. Бойова частина стержневого типу, радіоактивна. Швидкість розльоту стержнів 1200-1300 м/с. На соплі ракетного двигуна ракети встановлено дві пари інтерцепторів, які змінюють напрям газової струї, що у двічі підвищує маневреність. Для підриву бойової частини встановлено контактний та неконтактний радіопідривачі. Має ряд особливостей, а саме:
- велике притаманне перевантаження;
- спеціальну систему управління, в тому числі керований вектор тяги.
Висота бойового застосування 0,02 - 20 км
Перевищення цілі (пониження) 1,5+ -0,15 Нц
Швидкість вражаємих цілей 600-2000 м/с
Максимальна відстань пуску в ППС 1,5-30 км
РАКЕТИ типу Р-27 використовуються наступних модифікацій: Р-27р, 27 т, 27ер, 27ет, 27п.
Р-27п - це ракета з пасивною головкою самонаведення для ураження радіолокаційних станцій.
Р-27р - радійна ракета з напівактивною ГСН.
р-27т - ракета з інфрачервоною пасивною головкою само-наведення.
Р-27ер - енергетична ракета зі збільшеною відстанню польоту, напівактивна РЛГСН.
Р-27 ет - енергетична ракета з інфрачервоною пасивною ТГСН.
ВСТРОЄНА ГАРМАТНА УСТАНОВКА (ГШ-30-1) розташована у напливі лівого півкрила. Призначена для ураження повітряних та наземних цілей.
Початкова швидкість снаряду 860 +- 15 м/c
ЛЬОТНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІТАКА СУ-27
Одномісний позазвуковий всепогодний винищувач Су-27 призначений для завоювання переваги у повітрі, знищення противника у дальніх та ближніх маневрених боях, а також для ураження наземних та надводних цілей.
Літак виконано за інтегральною схемою, при якій крило та фюзеляж утворюють єдиний несучий корпус, що забезпечує високий коефіцієнт підйомної сили та значні маневрові характеристики. Така схема дає великі внутрішні об`єми , що використовуються для заповнення пальним, тому на літаку не передбачена система підвіски паливних баків (ППБ).
На літаку встановлено систему дистанційного управління (СДУ), яка наряду з забезпеченням нормальної продольної рівноваги на дозвукових швидкостях також забезпечує виконання вибраного маневру при збереженні доброї рівноваги та керованості у всьому діапазоні висот та швидкостей.
З метою забезпечення хорошої керованості літака по крену використовуються флаперони та диференціальне відхилення стабілізатора по крену.
Для забезпечення нормальної шляхової рівноваги та керованості у шляховий канал СДУ встановлено перехресний зв`язок руля повороту та відхилення РУС на кутах атаки більше 25 гр. з метою запобігання звалюванню.
Високі маневрові характеристики забезпечуються також завдяки відхиленню носків крила у всьому діапазоні допустимих кутів та на дозвукових швидкостях з одночасним відхиленням флаперонів.
До складу озброєння літака входить:
1. Керовані ракети типу “повітря- повітря”: К-27, 27Е, 27ЕР, 27ЕТ, 27т, К-73 та Р-60м.
2. Некеровані ракети: С-25, С--13, С-8.
3. Бомбардувальне озброєння: АБ-100, 150, 200, 250, 500.
4. Артилерійське озброєння: вмонтована гарматна установка ГШ-30-1 з боєкомплектом 150 патронів.
6. Комбіновані малогабаритні установки КМГУ-2.
7. Разові бомбові касети РБК-500 (250).
Нормальна злітна вага при 2Кх27+2К-73
з 9220 кг палива густиною 0.785 кг/л 26950 кг
з серії 19 при 9320 кг палива 27530 кг
Максимальна посадочна вага 23000 кг
Максимальна посадочна вага при 2990 кг палива 21000 кг
Залишок палива на посадці при 2К-73+ 2К-27 2270 кг
Практична бойова стеля на М=1,6 18500 м
Відстань польоту на Н=200 м при М=0,65 1380км
Максимальна швидкість у землі на “ПФ” 1400 км/г
Мінімальна швидкість горизонтального польоту 200 км/г
Відстань пробігу без гальмівного парашуту 800 м
На літаку встановлено два двигуни ДТРДФ марки АЛ- 31ф з тягою на повному форсажі 12500 кг на “МФ” -8200 кг, МАКСИМАЛІ-7500 кг.
Тягозброєність у землі - 1,23 на Н=200 м при М=0,9.
Питоме навантаження на крило - 322 кг.
Максимальне експлуатаційне перевантаження - + 9 -3.
Граничне перевантаження по тязі Н=5 км V=700 км/г - 7 од.
Максимальне притаманне перевантаження -11,5.
Час розгону на Н=1 км від V=600 до 1100 км/г -15 сек
Максимальна вертикальна швидкість 290м/с при М=0,9 на режимі двигунів ПФ.
Час віражу на Н=1 км при Пу=8 V=750 км/г - 17,6 сек, кутова швидкість - 20,4гр/с.
Радіус віражу на Н=1 км при V=400 км/г на Пу=3,6 становить 410 м.
тактико-технічні дані оптико-ПРИЦІЛЬНої та НАВІГАЦІЙНої СИСТЕМи Су-27
3. Квантова оптично-локаційна станція.
4. Система єдиної індикації СЕІ-27.
Тактико-технічні характеристики БРЛС Су-27
Макс.відстань виявлення при площі 3м 2 на Н=8500 М ЗПС, км
Відстань виявлення при польоті на середній Н=1-4 кмППС, км
Відстань виявлення при польоті на Н=200м
РЛПК-27 забезпечує виявлення повітряних цілей, що летять з швидкістю 210 -2500 км/год в ППС та ЗПС.
Максимальні курсові кути виявлення цілей на швидкостях 600-700 км/год у зпс та ппс становлять 70-80 гр.
У режимі “вертикаль” забезпечується захват на Д=5 км візуально видимої цілі та на менших відстанях в усьому діапазоні швидкостей і на відставанні та зрівняних швидкостях (за рахунок турбінного ефекту) на всіх ракурсах, крім 4/4, де ціль з супроводження скидається.
При атаці цілі знизу вверх на Н=8500 м РЛПК забезпечує виявлення та захват цілі при зближенні з нею на V=300 км/год.
При виконанні зближення по досягненню відстані 40 км в ППС та 15 км в ЗПС РЛПК автоматично переходить в режим захвату цілі з режиму КВО в режим РНП.
В інших умовах при атаці цілі в ЗПС РЛПК забезпечує:
- виявлення та захват цілей при зближенні з ними з V=180 км/год та більше, а також при відставанні від цілі з V= 100 км/год та більше;
- автоматичний супровід цілі забезпечується при зближенні з ціллю 150 км/год.
РЛПК по курсу забезпечує всеракурсний супровід цілі, яка здійснює маневр по курсу на фоні вільного простору при кутах між цілями більше 3 гр. та V=150 км/г.
Лазерний дальномір вимірює відстань:
- до повітряної цілі Нв=Нц=5000 м (тип МіГ-21 у межах від 300-3000м з точністю до 3 м);
- до наземних цілей - в межах від 100-3000м з точністю до +-10м;
- дальність виявлення цілі типу Су-15 на максимальному режимі роботи двигунів на фоні чистого неба в ЗПС під ракурсом 0/4-2/4 -50 км;
- на форсажі в ППС при R=1/4 -90-100 км.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ КЕРОВАНИХ РАКЕТ ЛІТАКА СУ-27
Допустимі метеоумови бойового застосування
поза хмарами вдень та вночі на фоні хмар, землі та водній поверхні при пеленгу Сонця та сонцевій доріжці не менше 15гр.та пеленгу місяця 4гр., у тому числі по наземним РКЦ
Допустима Пу при бойовому застосуванні, од.
0-5 (куто-ва швид-кість не біль-ше 50 гр.)
Встроєна гарматна установка дозволяє вести стрільбу на висотах, менше 15 000 м та на V=300-1100 км/г, при М менше або рівному 1,7 та на Н=15 000-16 000м при V= 450-1,7 у діапазоні Пу=0-6 од.
Для забезпечення живучості гармати стрільбу з ВПГ виконувати тільки у режимі “ВІДСІЧКА”. Після вистрілу 50 снарядів перерва не менше 5 хвилин.
Дещо більше про ракету К-73. Це ракета ближнього маневреного повітряного бою типу “повітря-повітря” з пасивною головкою самонаведення з висотою бойового застосування від 20 м до 20 км. Вона вражає повітряні цілі, що летять з швидкістю 2700 км/г на любих ракурсах в умовах активних та пасивних перешкод. Виконана за схемою “утка”. Час роботи двигуна 4.1 - 6.8 с. Стабілізація ракети на кутах атаки 40 гр. проходить за рахунок газодинамічного приладдя. У носовій частині встановлені чотири датчики кутів атаки. Наявність газодинамічного пристрою дала можливість виконувати ракеті маневри з надзвичайно великим перевантаженням, що становить при радіусах розвороту ракети 200-250 м близько 60 одиниць. Такі маневрові якості дають можливість перехоплювати повітряні цілі, що виконують маневр з перевантаженням 12 одиниць, переносимість такого перевантаження знаходиться за межами фізіологічних можливостей льотчиків. Добитися збільшення відстаней пуску стало можливим при надзвичайно низькому охолодженні фотоприймача рідинним азотом, який знаходиться у пусковому устаткуванні. Це дало можливість проводити пуск ракети на рівних швидкостях у ЗПС 2.8-13 км та у ППС 4.5-30 км. Ракету застосовують по цілям типу F-15 при роботі його двигунів на “М” та “ПФ” в умовах високоманевреного повітряного бою при використанні можливостей літаків по навантаженням у ЗПС 2.8-12 км та ППС 4.0-15 км. Мінімальні відстані пуску ракет по МММЦ у ЗПС-0.3 км та ППС -0.65 км. Мінімальні дальності пуску при маневруванні з перевантаженнями 7-8 од. при помилках прицілювання до 90 гр. для висот 1-8 км становлять 0.6-1.5 км. Особливість ракети - це наявність газодинамічного устаткування для повороту газової струї, що збільшує маневрові характеристики.
- перенавантаження на момент пуску без обмежень
- максимальні кути відхилення кординатора +-75 гр .
- час сходу ракети з ПУ 1.1 - 1.35 сек
Льотно-технічні характеристики літака Су-24
Призначений для ведення бойових дій в будь-яких метеоумовах вдень та вночі переважно на малих та гранично малих висотах з прицільним ураженням наземних, надводних нерухомих цілей та оперативно-тактичних цілей. Представляє собою двохмісцевий літак з високо розташованим крилом змінної кутовидності в польоті з диференціально відхиляємим стабілізатором.
Обладнання літака радіоелектронними та спеціальними системами дозволяє з великою ефективністю використовувати бомбардувальне, ракетне та артилерійське озброєння.
Додатковою задачею Су-24 є ураження повітряних цілей типу транспортних, спеціальних літаків та вертольотів.
За рахунок можливості виконувати політ на великій швидкості та малій висоті при постановці активних та пасивних перешкод Су-24 спроможний долати ппо противника з ураженням його елементів, виконуючи фотографічну розвідку та фотодокументуючи результати бойових дій.
Атаку наземних (надводних) цілей Су-24 виконує:
- авіабомбами з любих видів маневру;
- ракетами Х-28, 25л, 25мр, 29л,29т,58, 59м;
- ракетою Х-23 з командною системою наведення на візуально видиму ціль;
- некерованими ракетами усіх типів С-5, С-8, С-24, С-25;
- вмонтованою гарматною установкою ГШ-6-23;
- нерухомими гарматними установками СППУ по візуально видимим цілям;
- з підвісних рухомих гарматних установок СППУ;
- атаки повітряних цілей некерованими ракетами та керованою ракетою Р-55 з ТГСН по візуально видимим цілям в простих метеоумовах та за хмарами. При використання ТП-23Е повітряну ціль можна атакувати без візуального контакту.
Апаратура РПД представлена станцією попередження про опромінювання СПО-10 та станцією відповідних перешкод СПС-141 (СПС-142, СПС-143).
Прицільно-навігаційний комплекс ПНС-24 входить до складу радіоелектронного обладнання літака та призначений для вирішення бойових та навігаційних задач і автономної навігації літака у режимі маловисотного польоту.
Розрахункова посадочна вага 24500 кг
Розрахунковий залишок палива на посадці 1500 кг
Вага палива внутрішніх баків 9400 кг
у двох підвісних баках (2х3000лх0.78) 5800 кг
у підфюзеляжному баку (1х2000лх0.78) 1560 кг
Довжина розбігу на повному форсажі 1800-1900 м
з дозаправкою у повітрі 6 г. 18 хв.
Розмах при кутовидності крила 16гр. 16.740 м
Літак обладнаний реактивними двигунами ТРД АЛ-ф3
Максимальна тяга на повному форсажі 11125 кг
ПРИЦІЛЬНО-НАВІГАЦІЙНА СИСТЕМА ЛІТАКА Су-24 ПНС-24
1.Радіолокатор переднього обзору РПО (ОРІОН-А).
3.Пасивна радіолокаційна станція (ФІЛІН-1).
4.Електронно-оптичний візир ЕОВ (ЧАЙКА-1).
6.Інфрачервоний теплопеленгатор ТП-23Е.
7.Радіомаячний пеленгатор (ДЕЛЬТА).
8.Цифровий обчислювальний пристрій ЦВУ 10-058 м.
9.Прилад вводу та виводу “БІНОМ-А”.
10.Малогабаритна інерціальна система МІС-11.
11.Телевізійний пеленгатор ракет ТПР.
12.Доплерівський вимірювач швидкості.
13.Система автоматичного управління САУ-6.
14.Система реєстрації параметрів ПНС-24.
15 Радіовисотомер малих висот РВ-3 та великих висот РВ-18 ат.
Працює у двох діапазонах роботи А та Б.
Діапазон А має велику дозволяючу здібність щодо забезпечення прицілювання по малогабаритним цілям..
Діапазон Б для виявлення цілей на земній поверхні, виконання польоту в режимі маловисотного польоту, виявлення повітряних цілей.
- колону танків 5-10 одиниць з інтервалом 10-100 м 10 км
- групи 5-7 літаків на землі типу (Ан-12) 10 км
Режим “Рельєф” забезпечує безпечне виконання польоту з огибанням місцевості при крутизні склону 30 гр. та перепадах рельєфу до 2 км на V=700 - 1000 км/г та кутах відносу на Н=200-400 м. При крені до 12 гр.- видачу в БЦВМ кутових координат до цілі по візуально видимій цілі до 2-6 км на Н=4 км по літаку типу Ту-16 та на Н не більше 4 км по літаку типу Ан-12 на Д=4-9 км. Крім того, забезпечує видачу в БРЛС нахильної дальності для ураження цілі. Діапазон кута візірування +15 -28гр.
Кути обзору повітряного простору по А=+-30 гр, по Е=+9.5 -5.5 гр.
Точність виводу на ціль 30 кутових секунд.
Відстань виявлення літаків типу Ту-16 - 30 км.
ОСНОВНІ ДАНІ ЗАСОБІВ АВІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ СУ-24
Встроєна швидкострільна гармата ГШ-6-23:
Початкова швидкість снаряду 715 +- 10 м/с
Тривалість однієї черги стрільби 300 вистрелів
Керована самонавідна ракета Х-28 типу “повітря -РЛС”:
Діапазон висот застосування 200-16 000 м
Відстань пуску на Н=200 м при швидкості
Самонавідна ракета Р-55 типу “повітря- повітря”:
Мінімальна відстань пуску 1.2 - 1.75 км
Призначена для ураження повітряних цілей.
ЛЬОТНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МіГ- 23 мл
з максимальною тягою на ПФ 13500кг
Максимальна швидкість у землі 1500 км/г
Заправка палива внутрішніх баків 4700 л
- навігаційний комплекс “Політ-1і”;
- РСБН з аналоговою обчислювальною машиною АВМ-23;
в) САУ-23 серії 2 з перехресними зв`язками.
Засоби РЕБ - СПО-10, СПС-141, ОСА-2м.
Варіант озброєння Висота 200 м 5/7 км перегоночна
льотно-технічні характеристики літака Су-25
6 січня 1972 року П.О. Сухий затвердив загальний вид штурмовика прототипу Су-25 (т-8) та підписав наказ про початок його проектування. Керівником проекту був призначений М.П.Сімонов. Весь 1973 рік роботи по проектуванню фірма вела нелегально, так як не було фінансування та затвердження теми урядом.Збірку планера приурочили до 9 травня 1974 року. Міністр авіапромисловості, який відвідував завод, виявив практично готовий дослідницький зразок літака, після чого тему легалізували.
Перший політ літака був призначений всупереч діючим в авіації прикметам на 13 січня 1975 року на 13 годину. На запуску двигуна з`явився дим та підвищена вібрація, що призвело до руйнування передньої опори двигуна та відриву лопатки турбіни, яка пробила мотогондолу. Спеціалісти Уфимського моторобудівельного заводу швидко полагодили двигун та 22 лютого 1975 року льотчик-випробувач В.С. Ілюшин підняв літак у повітря в присутності Маршала авіації А.Н. Єфімова. Перші фотографії літака з`явилися з допомогою американських супутників попри два роки. Пізніше в НАТО він отримав назву “ЛЯГУШЕЧЬЯ ЛАПА” та індекс А для одномісного та В для спарки.
Дуже великою проблемою на літаку була система поперечного управління, яку вдалося зробити ефективною лише в 1983 році після встановлення бустерів в канал управління елеронами.
Нижче запланованої була тягоозброєність. Знайшли підходящий двигун Р-13Ф-300 безфорсажний, який розвивав тягу 4100 кг та отримав назву “Виріб-95ш”.
З червня 1975 року літак перевезли на полігон Ахтубінськ для проведення випробовувань із застосуванням зброї. Особливий ефект показала стрільба з вісьми блоків УБ-32. Коли льотчик-випробувач випустив одним залпом 256 ракет С-5, літак буквально пропав в хмару диму та вогню, а летівший поруч льотчик-випробувач О.Г.Цой на МіГ-21 був впевнений, що літак взірвався. На випробовуванні поза недоліків системи поперечного управління виявилися додаткові недоліки, такі як помпаж двигунів при стрільбі з пушки та важкими НУРСАми С-25, погана вентиляція кабіни льотчика, що були усунені проведенням певних доопрацювань. Для покращення управління на літак встановили нове модифіковане крило. Але на цьому крилі при М=0.71 починались зривні потоки і елерони ставали неефективні та відчувалася тряска. Встановив взамін жорстких перегородок аеродинамічні виступи по передній кромці збільшили критичну швидкість до 850 км/г та М=0.75.
Але більше над штурмовиком працювати не змогли. КБ було переорієнтовано на розробки по Су-27, а тематику по Су-25 передали на Новосибірський завод, куди ще в 1969 році передали перші напрацювання літака Су-25. Причому, завод вже працював над крупносерійним випуском літака Су-24. Спочатку польський уряд хотів організувати випуск літаків у м.Мелеце, а двигунів Р-13 (у тому числі для польських ВПС) - в Жешуві. Але 7 червня 1976 року наказом МАП штурмовик передали на авіазавод у м.Тбілісі.
Передсерійний прототип Су-25 взлетів 18 липня 1979 року. В цьому екземплярі вперше були реалізовані всі концептуальні рішення, які раніше закладали в штурмовик. Якість виготовлення цього екземпляру була такою низькою, що його віддали на розстріл, на ньому проводились випробовування бойової живучості літака. Попереду тяжка стежка випробовувань та внесення конструктивних рішень. Офіційно Су-25 був прийнятий на озброєння лише у 1987 році, причому літаки почали поступати на озброєння у стройові частини з квітня 1981 року. З червня штурмовики почали активно приймати участь в бойових діях в Афганістані. На прототипах досліджувалась можливість стрільби проти польоту. Це дозволяло в одному бойовому заході уразити ціль та засоби ППО. Випробування проводились з використанням 80 мм НУРсів та рухомих гарматних контейнерів СППУ-2, гармати яких могли відхилятися на 23 гр. вниз. В 1982 року на штурмовику вперше були використано керовані ракети з лазерною головкою самонаведення класу “повітря-земля” Х-25 мл та Х-29 л.
У січні 1981 року літак, керований льотчиком-випробувачем Івановим А.І., при перевищенні швидкості М=0,86 на піке почав валитися на крило, при зниженні висоти до 1200 м льотчик катапультувався. Більш трагічний випадок мав місце в Афганістані. При несиметричному сході бомб з крайніх пілонів літак ввійшов у глибокий крен і льотчик не катапультувався. Літак врізався у скали. На основі досвіду, що був добутий у Афганістані, до штурмовика пред`явили нову вимогу - швидкість літака на пікіруванні не повинна перевищувати 700км/г під кутом у 30 гр. Повітряні гальма були недостатні. Тому конструктори знайшли красиве рішення: існуючі гальмівні щити забезпечили додатковими поверхнями, що кінематично були зв'язані з основними, причому ефективність зросла на 60 %.
При створенні Су-25 проведено більше 40 різноманітних досліджень та випробувальних програм. До найбільш оригінальних відносяться випробовування з макетом ядерної бомби та дослідження радіопоглинаючого покриття.
В 1987 році в Тбіллісі розпочато випуск літака з двигунами Р-195, що являє собою подальшу модифікацію Р-95ш зі зменшеною теплоємкістю. Для цього в хвостовій частина був встановлений додатковий повітрезабірник для охолодження реактивної струї та затурбінного обтекателю, що частково екранізував теплове випромінювання лопаток. Такий штурмовик розбився в 1988 році. Причина - несправність показника витрати палива. У 1989 році літак демонстрували на Паризькому авіасалоні. На зразку стояли двигуни Р-195, але з причини їх таємності були замінені на нетаємні Р-95.
Правильність вибраної концепції штурмовика, початково заложеної та послідовно реалізуємої при його створенні, була підтверджена успішним бойовим застосуванням Су-25 в Афганістані. Була сформована робоча група під керівництвом зам.начальника НДВ ВПС В.Алферова. Доводи конструкторів, що машина ще сира, тому що літак пройшов тільки групу А випробовувань, не хотів слухати Маршал авіації Кутахов П.С. Групі для випробовувань Су-25 в умовах максимально наближених до бойових виділялося шість літаків Су-25 та чотири Як-38, що приваблювали воєнних можливістю працювати з обмежених площадок. Випробовування в Афганістані отримали кодове найменування “ОПЕРАЦІЯ РОМБ”.
16 квітня група прибула на аеродром Шинданд. Аеродром розташовувався на висоті 1140 м над рівнем моря, на протязі доби спостерігалися значні коливання температури, негативно впливала відсутність у льотчиків досвіду польотів в горах. Випробовування в основному проводились на колишньому танковому полігоні (9 км від аеродрому). Перед авіагрупою безпосередньо не ставилася задача участі в бойових діях, але генерал Ю. Шаталін, командир розташованої поруч механізованої дивізії, мав право при необхідності залучати літаки до ударних операцій. На другій неділі почали поступати задачі щодо оперативної підтримки військ, які у той час вели тяжкі бої з моджахедами в провінції Фаракх, у 120 км на південь від Шинданда. На відміну від швидкісних МіГ-21, Су-17 та МіГ-23, штурмовики Су-25 діяли в горах на малій висоті, що істотно підвищувало їх ефективність бойового застосування. Якщо раніше польоти з бойовим навантаженням 4000 кг не проводились, то в бойових умовах в цьому виникла нагальна потреба і Су-25 брав по вісім 500 кг бомб. В таких умовах бомбове навантаження Су-17 не перевищувало 1500 кг.
Під час операції “РОМБ”, що тривала біля 50 днів, Су-25 виконали 100 польотів, 30 з яких зарахували як державні випробовування. Військові спеціалісти високо оцінили цей штурмовик та рекомендували його для прийняття на озброєння. (Цікаво, що було з випробовуваннями літаків Як-38). Цей літак в умовах високих температур та високогір'я Афганістану показав себе неефективним. З авіабази Шинданд, де спеціалісти зробили спеціальний настіл з стальних плит, він міг злітати вертикально лише без озброєння. Беручи невелике бойове навантаження, злітав у режимі укороченого зльоту (розбіг 250-300 м). Один з чотирьох Як-38 розбився після взліту, впавши одразу після відриву. Льотчик встиг катапультуватися та залишився живим.
Терміново після закінчення випробовувань 4 лютого 1981 року була створена спеціальна окрема штурмова ескадрилья Су-25 (командир підполковник Афанасів А.). 18 - 19 липня ця ескадрилья перебазувалась у Шинданд та розпочала роботу. Саме тут за літаком закріпилась назва “Грач”, а малюнок птиці прикрасив ніс літака.
Відповідно до удосконалення ППО моджахедів на Су-25 проводились необхідні доопрацювання. Деякий час “Грач” літав на малій висоті та застосовував своє озброєння для нанесення ударів по моджахедам. В 1984 році на озброєння моджахедів поступили переносні ПЗРК “Стріла” радянського виробництва, поставлені з Єгипту, та американські “Ред-Ай”. Для захисту від них літаки обладнали касетами АСО-2, кожна з яких мала 32 ІЧ ловушки ППІ-26, пізніше до них додалися ще чотири на мотогондолах. При заході на ціль автоматично вмикався відстріл пари ІЧ ловушек через кожні дві секунди на висоті менше 200 м або кожні 4-6 сек на великих висотах. Оскільки термін атаки 30 секунд, то вісім касет АСО-2 забезпечували до восьми заходів на ціль в одному бойовому вильоті. В жовтні 1986 року у моджахедів з`явилися нові ПЗРК типу “Стінгер” - ракета великої кінетичної потужності та енергії взриву. Вага бойової частини 1 кг, вибухівки - 0.4 кг, підрив ракети проводиться тільки після зіткнення з літаком та входження її у літак. Система управління “Стінгера” була комбінованою, що підвищувало точністні характеристики. Надійних способів захисту не було, тому було прийнято рішення підсилити заходи бойової живучості літака.
Тяги управління замінили на стальні. В хвостовій частині фюзеляжу встановили систему пожежогасіння. Між фюзеляжем та двигунами встановили сталеві екрани товщиною 5 мм та довжиною 1.2 м. Ці захисні заходи пройшли випробовування на наземному комплексі, що імітує атаку ракети. Виконано 15 підривів бойових частин ракет “Стінгер”, при цьому всі життєво важливі системи літака зберігали працездатність.
Вісім років застосування штурмовика в Афганістані підтвердили його ефективність. За даними ОКБ ім.П.О.Сухого льотчиками Су-25 було застосовано 139 керованих ракет, з яких 137 уразили цілі. Під час афганської війни Су-25 виконали 60 000 бойових вильотів, втрачено 23 літака. У середньому на кожний втрачений штурмовик приходиться 2800 годин нальоту. Кожний збитий Су-25 мав до 80-90 бойових ушкоджень, були випадки, коли літак повертався з 150 ушкодженнями (для порівняння: наші літаки Су-17 і були втрачені при 15-20 ушкодженнях). За цим показником уСу-25 немає рівних в світі. Неодноразово Су-25 повертався з бойового завдання з пробитими баками, на одному двигуні, перебитими тягами управління, з пошкодженими лонжеронами крила та матовим склом кабіни від попадання снарядів. За весь період війни не було випадків втрати штурмовика з причин загибелі льотчика та взриву паливних баків.
Тривалий час для підготовки льотчиків на Су-25 не було спеціалізованого літака. З початку використовувалися спарки Су-17УМ3, так як системи їх озброєння схожі. Одночасно льотні характеристики значно ві
Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України методичка. Военное дело и гражданская оборона.
Реферат Госты
Сочинение Можно Ли Обойтись Без Жаргонизмов
Практическая Работа Поиск Информации В Интернете
Дневник Практики План Работы
Реферат: Финансовые риски 6
Реферат по теме Мифологизация предания о деятельности Евангелиста Луки, как художника
Итоговое Сочинение 2022 Направления Видео
Курсовая работа по теме Технологии и санитарно-гигиенические условия производства творожных масс
Курс Лекций На Тему Теоретические Основы Менеджмента
Курсовая работа по теме Перспективы развития малого бизнеса, инфраструктура поддержки и регулирования государством
Сочинение Любимый Уголок Природы 9 Класс Кратко
Дипломная работа: Изучение эффективности социально-психологического тренинга на примере работы с подростками, воспитывающихся в неблагополучных семьях. Скачать бесплатно и без регистрации
Супер Эвм Назначение Возможности Принципы Построения Реферат
Реферат: Учение Михала Калецкого (1899 - 1970)
Реферат: Visions Of WWI Essay Research Paper Visions
Реферат: Дыхательные методики на уроках физической культуры
Слизистая Оболочка Полости Рта Реферат
Книга: Дім на горі повість-преамбула
Реферат: Определение надежности устройства РЭА
Модели Обучения Реферат
Бухгалтерский учет и аудит труда и заработной платы - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Кассовые операции - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Учет и анализ банкротств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа