Лікарські рослини і лікарська сировина, яка містить фуранохромони, застосування їх в медицині - Медицина курсовая работа

Главная

Медицина
Лікарські рослини і лікарська сировина, яка містить фуранохромони, застосування їх в медицині

Хромони: класифікація, фізико-хімічні властивості, якісні реакції, характер біологічної дії та особливості використання. Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони. Клінічна ефективність уролесану при захворюваннях гепатобіліарної системи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Лікарські рослини і лікарська сировина, яка містить фуранохром они, застосування їх в медицині
В даній курсовій роботі я хочу більш детальніше зупинитися на лікарських рослинах, які містять фуранохромони.
Фуранохромони, містяться в таких рослинах: віснага морквоподібна (Visnaga daucoides), кріп запашний (Anethum daucoides), морква дика (Daucus carota).
Медичне застосування знайшли сьогодні фуранохромони, що мають спазмолітину, коронаролітичну, загальнозміцнююча, бронхолітична, відхаркувальну, глистогінну, лактогінну, седативну, жовчогінну, діуретичну, літолітичну дію.
Фуранохромони є складовими таких препаратів: Авісан, Келін, Келатрін, Келаверін, Вікалін, Марелін, Фітоліт, Анетин, Уролесан.
Хромони - природні сполуки, що утворюються в результаті конденсації у-піронового і бензольного кілець.
фуранохромон уролесан лікарський гепатобіліарний
Відомо більш як 50 похідних хромону, які, виходячи з їхніх структурних особливостей, можна розділити на такі групи.
Прості хромони, що містять гідрокси-, алкокси-, алкильні й гідроксиметилалкильні радикали і їхні глікозиди: - заміщені в у-піроновому кільці; - заміщені в бензольному кільці; - заміщені в бензольному і у-піроновому кільці.
- лінійної будови (6,7 - бензохромони);
-ангулярної будови (7,8 - бензохромони).
Фурано і дигідрофуранохромони і їхні глікозиди:
- лінійної будови (6,7 - піранохромони);
- ангулярної будови (7,8 - піранохромони).
- лінійної будови (6,7 - гідроксипінохромони);
- ангулярної будови (7,8 - гідроксипінохромони).
Природа і порядок заміщення радикалів у бензоїдній частині молекули вказує на те, що більшість хромонів є похідними флороглюцину. Це підтверджується жорсткою обробкою хромонів: тривалим нагріванням з концентрованим їдким лугом або плавленням з твердим лугом, у результаті чого відбувається повне видалення у-піронового кільця.
Реакція з лугами дозволяє відрізнити хромони від кумаринів при їхній спільній присутності. Так, хромони з лугом утворюють о - гідрокси-|3-дикетони з безповоротним розкриттям у-піронового кільця, у той час як кумарини при підкислюванні розчину знову перетворюються у вихідні сполуки, тобто відбувається рециклізація а-піронового кільця.
Хромони в УФ-світлі дають подібну з кумаринами флуоресценцію (блакитна, жовта, зеленкувато-жовта, жовто-брунатна або брунатна), але, на відміну від кумаринів, хромони не утворюють забарвлених сполук з діазотованою сульфаніловою кислотою, а на відміну від флавоноїдів не дають характерного забарвлення з 2% метаноль - ним розчином цирконію хлориду, алюмінію хлориду, з магнієм і концентрованою хлороводневою кислотою.
Для виділення і очищення природних хромонів широко застосовується метод колонкової хроматографії. З цією метою рослинну сировину екстрагують органічним розчинником (петролейним або діетиловим ефіром, хлороформом, метиловим або етиловим спиртом). Отримані витяжки упарюють і хроматографують на колонках силікагелю, відбираючи фракції, що містять хромони. їх упарюють і перекристалізовують хромони з різних розчинників.
Аналітичне значення для виявлення хромонів у рослинній сировині мають реакції з концентрованими мінеральними кислотами (H, S0 4 , НС1, Н, Р0 4 ), в результаті яких утворюються забарвлені оксонієві солі характерного лимонного кольору, і реакція з концентрованими їдкими лугами, з якими хромони утворюють пурпурово-червоне забарвлення.
Природні хромони мають різні біологічні властивості. Медичне застосування сьогодні знайшли фурохромони, що мають спазмолітичну, коронаролітичну дію. З інших похідних хро - мона 5-ацетоніл-7-гідрокси-2-метилхромон виявляє антибактеріальну дію; аміди 2-хромонкарбонових кислот виявляють анти - коагулюючу дію; тетразольні похідні - антиалергічну й анальгетич - ну; 2-ациламінопохідні - стимулюючу; похідні піранохромонів - виражену бактеріостатичну.
2 . Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони
2. 1 Плоди кропу запашного - Fructus Anethi Graveolentis
Кріп Запашний - Anethum graveolens., род. селерові (зонтичні) - Apiacae.
Сировина. Плоди двозернівки, які заготовляють так само, як плоди кмину.
Рослина однорічна трав'яниста, з синюватою поволокою, заввишки 40-100 см. Стебло прямостояче, круглясте, посмуговане, галузисте. Листки чергові, яйцевидні, двічі-, тричіперистороздільні, з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні - черешкові; верхні - сидячі, з білообля - мованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-50-променевих зонтиках, без обгортки. Цвіте у травні-серпні. Плоди - плескаті брунатні двосім 'янки, які розкладаються на два иапівплодики, довжиною 3 - 5 , товщиною 2 - 3 мм , овальні, з п'ятьма ребрами із зовнішнього боку, крайні - витягнуті в широкі крила, зеленкувато - сі рого кольору, з характерним ароматним запахом, пряним смаком.
Поширення. Культивується як пряно-смакова рослина, іноді дичавіє і росте як бур'ян. Походить з Персії і Східної Індії.
Заготівля. Збирають плоди, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, зв'язують у снопики і залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують.
Хімічний склад сировини. Основні БАС. Плоди містять кумарини, фуранохромони віснагін і келін, піранокумарини віснадін та флавоноїди (кемпферол, ізорамнетин, кверцетин), білки (у тому числі ферменти), жири (до 20%), цукри, каротиноїди, 2-6% ефірної олії, основними компонентами якої є фенілпропаноїди (анетол, метилхавікол) та інші компоненти. Приємний аромат забезпечують карвон, феландрен, лимонен тощо. Серед мікроелементів важливі Селен та Аргентум.
Біологічна дія та застосування. З плодів кропу виробляють препарат анетин, що має спазмолітину дію; використовується для лікування та профілактики хронічної коронарної недостатності й астми. Насіння кропу (як і фенхеля аптечного) народна медицина рекомендує як загальнозміцнювальний засіб м'якої, але стабільної дії. Крім відварів іноді пропонують запивати порошок з плодів гарячою водою. У науковій медицині застосовують кріп у чистому вигляді як шлунковий засіб при різних формах захворювань, що супроводжуються кольками, судомами кишок, диспепсією тощо. У багатокомпонентних зборах рослина є однією з найуживаніших, і не лише в гастроентерології. Нерідко плоди кропу призначають як бронхолітичний та відхаркувальний засіб. Маловідоме застосування плодів як глистогінного (аскаридоз, ентеробіоз) засобу - у вигляді відвару подрібнених плодів на молоці: 1 столову ложку плодів перемелюють, заливають 1 склянкою киплячого молока, закутують, настоюють упродовж 30-40 хв. Вживають всю дозу на ніч, повторюють ще двічі, враховуючи можливість самозараження, - щоразу через тиждень. Засіб найменш токсичний з усіх відомих на сьогодні протипарази - тарних рослинних факторів, але при аскаридозі недостатній.
Наявність метилхавіколу робить насіння кропу придатним для застосування матерями-годувальницями як лактогінного засобу, якщо немає можливості призначити більш активний кмин.
При ішемічній хворобі серця (початкова стадія) у народній медицині настій трави або плодів кропу вживають як спазмолітичний засіб для коронарних судин. З цією самою метою вживали препарат анетин (знятий з виробництва). І препарат, і порошок плодів або відвар діють спазмолітично також при бронхіальній астмі, судомах непосмугованих м'язів різної, локалізації, насамперед у ділянці черевної порожнини.
У давньому Римі кріп рекомендували від усіх хвороб. При атеросклерозі, артритах, остеохондрозі застосовували настоянку: 1 склянку насіння в 0,5 л горілки настоюють 14 діб. Вживають по 1 столовій ложці тричі на день за ЗО хв до їди, доки ліки не закінчаться. Через місяць повторюють (найкраще взимку.
Враховуючи наявність метилхавіколу, слід обережно призначати засіб вагітним, у яких в анамнезі спостерігається підвищений тонус матки.
2. 2 Плоди віснаги моркво подібної - Fructus Visnagae Daucoides (Fructus Ammi Visnagae)
Віснага морквоподібна - Visnaga daucoides Gaertn., син. амі зубна - Атті visnaga (L.) Lam., род. селерові - Аріасеае.
Амми зубная, виснага мор - ковевидная; назва походить від visnaga - італійська назва рослини, грецьк. daucos - морква, eidos - подібний або схожий.
Рослина - дворічна, трав'яниста, дуже гілляста, заввишки до 1  м , із стрижневим коренем. Стебло прямостояче, кругле, слабкоборозенчасте. Листки чергові, двічі-, тричіперистороз - сі чені на лінійно-ланцетні сегменти. Квітки дрібні, білі, з неприємним запахом, у складних зонтиках діаметром до 10  см . Плоди - яйцевидні каплоплодики, які розпадаються па два напівплодики (мерикарпії). З черевного боку плазкі, зі спинного - опуклі; з одного кінця - загострені, з п'ятьма поздовжніми, слабко виступаючими ребрами. Довжина зрілого папівплодика 2-2,5, товщина 1 мм. Колір сірувато-білий, ребра - світлі, недозрілі плоди зеленкуваті.
Поширення - Батьківщина - країни Середземномор'я. Росте в Середній Азії, Північній Африці, Південній Європі. Азербайджані. Культивується в Україні, Молдові, на Північному Кавказі.
Заготівля. Сировину заготовляють у період масового побуріння і згортання зонтиків. Скошують, досушують у валках, обмолочують і обчищають. Сушать на вільному повітрі. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Використовують також суміш плодів з половою Visnaga daucoides mixtio fructum cum palea. Полова складається з частини квіток, плодоніжок, променів зонтиків, подрібнених листків і стебел. Плодів повинно бути не менш 50%.
Хімічний склад сировини. Кількість хромонів не менше 0,8%. В усіх частинах рослини містяться: піранокумарин віснадин, флавоноїди, а також фуранохромони келін (2,5%), віснагін, келінін, аміол, келіон та ін. Плоди містять ефірну (0,2%) та жирну (20%) олії.
Біологічна дія та застосування. З віснаги морквоподібної виробляють сумарні препарати авісан, келін а також комбіновані - келатрін, келаверін, вікалін, марелін, фітоліт.
Авісан виявляє спазмолітичну, розслабляючу дію на мускулатуру сечоводів. Призначається при спазмах сечоводів і ниркових кольках. Келін виявляє спазмолітичну та легку седативну дію. Застосовується при хронічній коронарній недостатності, атеросклеротичному кардіосклерозі, бронхоспазмах, хронічній стенокардії (для профілактики нападів), спазмах кишечника і шлунка. Самі плоди в лікувальній меті не використовуються, плоди - це лише сировина для здобуття ценого речовини келіна, який застосовується для лікування бронхоспазмів, стенокардії, спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту. Використовується в гомеопатії.кишкового тракту. Келін хороший спазмолітик.
2.3 Плоди моркви дикої - FRUCTUS DAUCI CAROTAE
Морква дика - Daucus са - rota L., род. Селерові - Аріасеае
Морковь дикая; назва походить від латинізованої грецьк. Daukos - назва різних селеро_их.; daio - палити, гріти; латин. Carola - транслітерація грецьк. Karota - морква.
Сировина - яйцевидної форми двосім'янки.
Рослина - дворічна трав'яниста. На першому році розвиває прикореневу ро зетку перистороз січених листків, на другому - цвіте і плодоносить. Квітки білі, зібрані у складний зонтик, з 10 - 15 променями, які несуть зонтички. Плоди - яйцевидної форми двосім'янки, розпадаються па окремі напівплодики завдовжки близько 3 та завширшки близько 1,5 мм. На опуклому боці напівплодика добре видно чотири головних ребра, на яких в один ряд розміщені довгі колючки. На ввігнутому боці виступають два ребра, на яких розташовані два ряд», волосків. Колір плодів світло-брунатний, ребра, колючки та волоски з сіруватим відтінком.
Поширення. Росте по всій території України крім високогірних районів Карпат. Бур'ян.
Заготівля. При побурінні 60-80% зонтиків рослину зрізають, підсушують, плоди обмолочують та очищають від домішок.
Хімічний склад спровпнн. Плоди містять похідні кумарину: умбеліферон, ескулетин, скополетин, остол; фуранохромони: ксантотоксин, пеуцеданін; дубильні речовини (0,2%), флавоноїди, алкалоїди (1,4%), органічні кислоти, сахара, понад 20 мікроелементів, ефірну та жирну олії.
Біологічна дія та застосування. Спиртовий екстракт насіння входить до складу комплексного препарату уролесан спазмолітичної, протизапальної, жовчогінної, діуретичної та літолітичної дії.
3 . Лікарські препарати, які містять лрс (плоди кропу запашного, плоди амі зубної, плоди моркви дикої), яка вміщує фуранохромони
3.1 Препарати, які містять плоди кропу запашного
відхаркувальний засіб, вітрогонний засіб. Код АТС А02Х.
плоди кропу виявляють широкий спектрфармакологічної активності, зумовленої присутністю комплексу біологічноактивних речовин
застосовують як вітрогонний (метеоризм, диспепсії)і спазмолітичний засіб при статичному стані травного тракту, а також яквідхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
10 г. (2 столові ложки) сировини кладуть в емальованийпосуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої перевареної води, закриваютькришкою і нагрівають у киплячій воді (на водяній бані) 15 хвилин. Охолоджуютьпри кімнатній температурі протягом 45 хвилин і проціджують. Сировину, щозалишилася, віджимають, об'єм одержаного настою доводять перевареною водою до200 мл. Приймають внутрішньо, натщесерце, у теплому вигляді, по 1/5 склянки, 2-3 рази на день. При захворюваннях верхніх дихальних шляхів приймають по 1/2-1 столовійложці, 4-5 разів на день. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати. Дітям з раннього віку Кропу плоди призначають як спазмолітичний івітрогонний засіб при метеоризмі, диспепсії, а також як відхаркувальний засіб. Настій (1 столова ложка плодів на 2 склянки окропу) застосовують натще, по 1/2 або 1/3 склянки, 2-3 рази на добу.
при застосуванні у рекомендованих дозах невстановлена.
кропу плоди зберігають в недоступному для дітей, сухому місці, при кімнатній (15-25°С) температурі. Приготовлений настій зберігають у прохолодному (8-15 єС) місці, не більше 2 діб. Термін зберігання. 3 роки.
3.2 Препарати, які містять плоди амі зубної
засіб, що сприяє розчиненню сечових конкрементів.
фітоліт має спазмолітичну, діуретичну, знеболюючу та протизапальну дію, антимікробні та антисептичні властивості, регулює мінеральний обмін. Зменшує частоту та інтенсивність ниркової коліки, нормалізує фізико-хімічні показники сечі, приводить до відновлення оптимальної уродинаміки та гомеостазу сечі, зменшує лейкоцитурію. Сприяє вимиванню піску та дрібних конкрементів, попереджує збільшення конкрементів або появу нових.
лікування та профілактика сечокам'яної хвороби (наявність у нирках і сечоводах первинних і рецидивуючих каменів різної величини та локалізації); усклад Фитолит табл. №50 нення, спричинені проходженням фрагментів каменів після ударно-хвильової літотрипсії; при нирковій коліці; профілактика утворення сечових конкрементів після їх оперативного видалення та/або самостійного виходу.
при сечокам'яній хворобі дорослі приймають Фітоліт перед їдою, по 2-3 таблетки 3 рази на добу. Тривалість курсу лікування становить 20-30 діб. Після перерви курс можна повторити. З метою профілактики рецидивів каменеутворення в нирках і сечоводах після ударно-хвильової літотрипсії Фітоліт призначають по 2-3 таблетки 3 рази на добу протягом 5-15 діб, а після оперативного видалення каменів та/чи їх самостійного відходження по 2-3 таблетки 3 рази на добу протягом 1-2 місяців. При нирковій коліці у дорослих Фітоліт призначають по 2-3 таблетки після усунення больового синдрому знеболювальними засобами.
зазвичай добре переноситься, можливі слабовираженнs диспепсичні явища, такі як нудота і відчуття дискомфорту в епігастральной області. У цих випадках препарат не слід відміняти, а рекомендується приймати його після їди.
вагітність і лактація. Дітям до 12 років. Підвищена чутливість до компонентів препарату.
токсичної дії препарату не відмічено. При одноразовому прийомі понад 30 таблеток можливе посилення проявів описаної побічної дії. У випадку передозування рекомендовано промивання шлунка та застосування активованого вугілля.
зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15°С до 25°С, З роки. Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
володіє спазмолітичною (що знімає спазми) властивістю. Розслаблює мускулатуру сечоводів, сприяє просуванню і відходженню каменів сечоводів.
запропонований для вживання, як спазмолітичний засіб при нирковій коліці і спазмах сечоводів; препарат зменшує або знімає болі у хворих нирковою колікою і сприяє просуванню і відходженню каменів сечоводів. Раніше було встановлено, що таку дію надає настойка аммі зубної. При гострих і хронічних циститах авісан сприяє зменшенню діуретичних явищ. Препарат може також застосовуватися як спазмолітичний засіб для полегшення катетеризації сечоводів.
всередину по 0,05-0,1 г 3-4 рази в день після їди протягом 1-3 нед. Для полегшення видалення каменів з сечових доріг рекомендується одночасно з прийомом авісана призначити хворому велику кількість рідини. За відсутності протипоказань з боку сердечносудинної системи і нирок, хворий випиває протягом 2-3 ч 1,5-2 л води або чаю. Цей прийом повторюють через декілька днів. Хворий повинен знаходитися під спостереженням лікаря.
в окремих випадках диспепсичні явища (розлади травлення).
Захворювання сердечно-судинної системи, нирок, гіперчутливість.
в сухому, захищеному від світла місці, термін дії-4 роки.
3.4 Марелін (Tabulettae «Marelinum» obductae)
надає спазмолітичну (що знімає спазми) і протизапальну дію. Сприяє відходженню ниркових конкрементів (каменів), що складаються з кальційоксалатів і кальційфосфатів. Зменшує або знімає болі при нирковій коліці. При лужній реакції сечі зрушує рН (показник кислотновідновного стану) в кислу сторону.
за наявності конкрементів приймають по 2-4 пігулки 3 рази в день всередину (перед їдою) щодня протягом 20-30 днів. Лікування проводять повторними курсами з інтервалом 1-1,5 міс. Для профілактики рецидивів (повторного відкладення каменів) після оперативного видалення каменів або їх мимовільного відходження призначають по 2 пігулки 3 рази в день щоденно протягом 2-3 міс. При необхідності курс лікування повторюють через 4-6 міс.
диспепсичні явища, загострення виразкової хвороби.
для полегшення виведення каменів з сечових доріг рекомендується одночасно з прийомом препарату підвищене введення рідини в організм. За відсутності протипоказань з боку серцево-судинної системи і нирок, хвороий повинен приймати не менше 1,5-2 л рідини (мінеральної лужної води, сподіваючись, фруктових соків). Хворим із запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту препарат призначають після їди (можливі диспепсичні явища, розлади стравоходу і загострення виразкової хвороби шлунка.
гострий і хронічний гломерулонефрит (захворювання нирок).
в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці, термін зберігання-2 роки.
3.5 Келі н ( Khellinum. Amicardine. Khellinorm. Visammin)
келлін розширює вінцеві судини, бронхи, гладкі м'язи органів черевної порожнини, надає заспокійливу дію на центральну нервову систему. Терапевтичний ефект наголошується через 5-7 днів після початку лікування.
стенокардія, рідше бронхіальна астма (для запобігання нападам).
всередину по 0,02 г. 3-4 рази в день після їди. Курс лікування 2-3 тижнів.
можливі побічні явища. Нудота, блювання, диспепсія, погіршення самопочуття, сонливість або безсоння, шкірний висип. Келлін володіє здатністю кумуліровать.
недостатність кровообігу IiА, IiБ і III міри.
В прохолодному місці, захищеному від світла місці.
засоби для лікування пептичної виразки, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
вікалін знижує кислотність шлункового соку і володіє терпкою, спазмолітичною, помірно послаблюючою і протизапальною дією.
виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; гастрити з підвищеною секреторною функцією шлунка.
дорослі приймають по 1 - 2 таблетки 3 рази на добу, після їди, запиваючи Ѕ склянки теплої води. Таблетки перед прийомом рекомендується подрібнювати. Тривалість лікування зазвичай становить 1 - 3 місяці; після місячної перерви курс лікування можна повторити. Дітям молодше 5 років призначають по ј таблетки 3 рази на добу, 6 - 9 років - по Ѕ таблетки 3 рази на добу, 10 - 15 років - по 1 таблетці 3 рази на добу, запиваючи ј - Ѕ склянки теплої води.
препарат зазвичай не спричиняє побічних явищ, інколи спостерігається почастішання випорожнення, що припиняється при зменшенні дози. Кал під час застосування препарату набуває темно-зеленого або чорного кольору.
підвищена чутливість до компонентів препарату. Період вагітності та годування груддю.
зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 ?С до 25 ?С. Термін придатності - 5 років.
3.7 Преп арати, які містять плоди моркви дикої
спазмолітики, що діють на сечові шляхи. Код АТС G04В D20**.
Уролесан ® належить до групи лікарських засобів, які сприяють виведенню сечових конкрементів (також жовчних конкрементів). Складові ефірних олій, що входять до склад Уролесан капли 25 мл. у препарату, зменшують запальні процеси, сприяють посиленню кровопостачання нирок і печінки, справляють діуретичну, жовчогінну та бактерицидну дію, утворюють захисний колоїд в сечі, а також нормалізують тонус (зупиняють спастичне скорочення) гладкої мускулатури верхніх сечових шляхів і жовчного міхура. Завдяки високій розчинності та капілярній активності ефірні олії легко всмоктуються в кров. Стимулюючи нирковий та печінковий кровообіг, вони викликають збільшення сечо - та жовчовиділення. Препарат має виражений протизапальний ефект, сприяє відтоку жовчі, виведенню піску та каменців з нирок, сечового та жовчного міхурів. Препарат виявляє також м'які седативні властивості, що дуже важливо при відходженні конкрементів.
уролесан ® призначають дорослим і дітям старше 7 років при лікуванні сечокам'яної та жовчнокам'яної хвороб, сечових діатезів, гострих і підгострих калькульозних пієлонефритів і хронічних холециститів, дискінезії жовчних шляхів.
Спосіб застосування та дози Уролесан капли 25 мл. :
приймають внутрішньо, перед їдою. Дози для дорослих: по 8 - 10 крапель (на цукор) 3 рази на добу. Тривалість прийому становить 5 - 30 днів. За необхідності можливі повторні курси. При печінкових та ниркових коліках разова доза становить 15 - 20 крапель. Дози для дітей 7 - 14 років: по 5 - 6 крапель (на цукор) 3 рази на добу. Разову дозу, частоту і тривалість курсу встановлює індивідуально лікар!
можливі нудота, запаморочення, диспептичні явища.
алергічна реакція на компоненти препарату.
можливі легке запаморочення, нудота. Призначають відповідне лікування (рясне тепле питво, спокій, активоване вугілля, атропіну сульфату 0,0005 - 0,001 г.).
не застосовувати, якщо діаметр каменів перевищує 3 мм. Досвід застосування препарату жінками в період вагітності і лактації відсутній. За необхідності застосування дітям до 7 років рекомендується Уролесан ® сироп.
зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 20°С. Після розкриття флакона термін придатності препарату не змінюється при дотриманні умов зберігання.
Клінічна ефективність препарату Уролесан при захворюваннях гепатобіліарної системи
Захворювання гепатобіліарної системи
В останні роки відзначається ріст частоти захворювань гепатобіліарної системи, які характеризуються прогресуючим перебігом і несприятливим медико-соціальним прогнозом. У зв'язку з цим пошук високоефективних лікарських препаратів профілактики та лікування хронічних захворювань печінки є важливим завданням медицини сьогодення та майбутнього. У світовій гепатологічній практиці основним принципом терапії хронічних захворювань печінки є максимальне щадіння органу, яке досягається обмеженою кількістю призначених препаратів, тому що їх метаболізм при хронічному запаленні у гепатобіліарній системі значно порушується, а побічні ефекти препаратів деколи перевищують лікувальний ефект. Альтернативним і перспективним напрямком у терапії хвороб печінки є застосування препаратів з рослинної сировини, тому що фітопрепарати володіють перевагами, які зв'язані з відсутністю побічних ефектів при їх використанні, можливістю тривалого застосування, здатністю у більшості випадків оптимізувати базисну фармакотерапію, багатосторонньою та м'якою дією не тільки на уражений орган, але на організм у цілому. Широке застосування та заслужене визнання отримали лікарські препарати: альтан, силібор, гепабене, фебіхол, хофітол.
Загальна характеристика рослинного препарату уролесан
Ми вивчали дію рослинного препарату уролесан при захворюваннях печінки. Це комбінований препарат, у склад якого входять: олія піхтова, олія м'яти перцевої, олія касторова, спиртовий екстракт насіння дикої моркви, спиртовий екстракт шишок хмелю, спиртовий екстракт трави материнки, трилон Б. Уролесан володіє антисептичними властивостями, підвищує діурез, посилює жовчоутворення та жовчовиділення, поліпшує печінковий кровоток.
Спосіб застосування та дози препарату уролесан
Метою нашого дослідження було вивчення клінічної ефективності препарату уролесан у хворих із захворюваннями гепатобіліарної системи. Препарат уролесан застосовували у 56 хворих із захворюваннями печінки та біліарної системи у віці від 20 до 62 років. З них у 32 діагностований хронічний гепатит різної етіології (вірусний, медикаментозний, реактивний, алкогольний), у 24 - хронічний некалькульозний холецистит. Серед обстежених чоловіків було 30, жінок - 26. Хворі застосовували уролесан по 8-10 крапель на кусочку цукру під язик 3 рази на день до їди. Курс лікування тривав від 5 днів до 1 місяця, на фоні базисної терапії основного захворювання, яке передбачало щадний режим і дієту, комплексну вітамінотерапію (призначення вітамінів групи В, С у середньотерапевтичних дозах), застосування дезінтоксикаційних, метаболічних препаратів, симптоматичних середників (спазмолітиків, прокінетиків, протизапальних). При цьому у базисній терапії не використовувались середники, які володіють гепатопротекторною та жовчогінною дією.
Контрольні дослідження проводились на наступний день після поступлення хворих у стаціонар і в кінці стаціонарного лікування. Вони включали опитування та огляд хворого; ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, фракційне дуоденальне зондування з вивченням параметрів стимульованого жовчовиділення; визначення клініко-лабораторних (рівень гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ) і біохімічних показників (вміст білка, загального білірубіну та його фракцій, активність печінкових ферментів - АСТ, АЛТ, лужної фосфатази, величин ліпідного обміну та ін.) крові. Давали оцінку стану системи перекисного окислення ліпідів у плазмі крові обстежених хворих.
Результати дії на організм людини препарату уролесан
При вживанні уролесану на фоні базисної терапії вже через тиждень більше ніж у 50% хворих відзначалось повне зникнення або зменшення ниючого болю та важкості у правому підребір'ї, а також зменшення диспепсичних явищ у вигляді гіркоти в роті, метеоризму, нудоти. До кінця лікування всі хворі відзначали покращення самопочуття, повністю відсутні були скарги на загальну слабкість, диспепсичні явища, нормалізувалась температура. У 87% хворих з гепатитом і 91% - з холециститом зникнув біль у правому підребір'ї, епігастрії. Обкладеність язика зникла у 93% хворих з гепатитом і 95% - з холециститом. У хворих відновився апетит, зменшились астеновегетативні прояви. До кінця лікування помірно виражений астенічний синдром у вигляді сонливості, втомлюваності зберігся у 23% пацієнтів з гепатитом і 19% - з холециститом. Підвищення рівня білірубіну 2,1 мкмоль/л. У 12спостерігалось у 41 хворого і складало в середньому 32,4 хворих були підвищені показники лужної фосфатази, загального холестерину та бета-ліпопротеїдів. До кінця курсу лікування уролесаном вірогідно зменшився вміст маркерів холестазу. Виявлено суттєвий вплив уролесану на динаміку основних печінкових ферментів. У хворих з гепатитом до лікування рівень в плазмі крові 0,03 ммоль/л. По закінченню курсу лікуванняАСТ складав у середньому 0,80 активність трансаміназ зменшилась у середньому у 1,2 рази у порівнянні з вихідним рівнем. Суттєвого порушення білково-синтетичної функції печінки в обстежених хворих не спостерігалось. У 64% пацієнтів визначався помірний мезенхімально-запальний синдром, який супроводжувався підвищенням рівня гамма-глобулінів. Після проведеної терапії рівень гамма-глобулінів зменшився у 57% хворих, що свідчить про протизапальну активність препарату. До кінця курсу лікування вміст тригліцеридів досягнув норми практично у всіх хворих. підвищений рівень бета-ліпопротеїдів зменшився до нормального у 9 хворих. Найсуттєвіша динаміка клінічних проявів і біохімічних показників відзначалась у хворих з хронічним холециститом, реактивним гепатитом, хронічним алкогольним гепатитом. Критеріями ефективності препарату було зменшення розмірів печінки, болючості її краю при пальпації. За даними ультразвукового дослідження у більшості хворих на хронічний холецистит (86%) виявлено наявність гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії жовчного міхура, у 14% - гіпертонусу жовчовивідної системи. Після проведеного лікування зменшувався об'єм жовчного міхура, товщина стінки міхура, 0,1 см. Дані0,1 см до 0,6нормалізувався діаметр холедоху з 0,9 дуоденального зондування підтверджують холеретичний ефект уролесану. При дослідженні біохімічних властивостей жовчі виявлено вірогідне зменшення вмісту білірубіну у міхуровій жовчі, зменшення вмісту холестерину, зменшення суми жовчних кислот при відсутності змін у печінковій жовчі. Ці зміни супроводжувались зниженням холато-холестеринового коефіцієнту у міхуровій жовчі, що свідчило про наявність запального процесу у жовчному міхурі. Зменшення вмісту жовчних кислот у жовчі треба розглядати як важливий патогенетичний фактор виникнення бактеріохолії, враховуючи що жовчні кислоти володіють антибактеріальною дією. Після застосування уролесану підвищувалась рН жовчі, знижувалась питома вага, зменшувалось накопичення лейкоцитів, слизу, осадових елементів, нормалізувалась екскре
Лікарські рослини і лікарська сировина, яка містить фуранохромони, застосування їх в медицині курсовая работа. Медицина.
Учебное пособие: Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине «Экономическая оценка инвестиций» для студентов специальности 080502, 270115
Статья: Английское ваяние XVIII века
Реферат по теме Структура транспорта в Европе
Тема Дипломной Работы Разработка
Диссертация Нахрацкого Игоря Игоревича Врача Дерматолога
Реферат: Дистантное образование
Реферат На Тему Удаление Загрязнений С Оптических И Механических Деталей. Сборка Зеркал И Призм В Оправах
Контрольная работа: Формирование информационной личности в библиотеках и образовательных учреждениях
Курсовая работа по теме Струйный принтер
Реферат по теме Безопасность жизнедеятельности и грипп
Дипломная работа по теме Система моделювання методів обходу бінарних дерев
Техника Прыжков На Скакалке Реферат
Концепция Понятия Человеческого Капитала Реферат Психология
Реферат: Планирование фонда оплаты труда
Реферат по теме Аудит зарплаты
Задача На Тему Моделирование Работы Системы Управления Запасами
Курсовая работа по теме Меры административного пресечения
Реферат по теме Принципы психологической мысли XVII века
Бизнес-План На Тему Торгівля Промисловими Товарами
Реферат: Проверочные мероприятия в отношении аудиторских организаций и аудиторская тайна
Автоматизована система управління відеоспостереженням Trace Mode - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа
Золотая орда. Мифы и реальность - История и исторические личности контрольная работа
Философский и психолингвистический взгляд на проблемы языка и речи и на проблемы создания активной и пассивной грамматики - Иностранные языки и языкознание реферат