Аркадія Полянська

Ти хто і з якого району?

Я Аркадія, з Дарницького району, хоча важко сказати, де я почуваюсь вдома, бо подорожувати люблю більше, ніж сидіти в чотирьох стінах. Ідеальний для мене розклад це приїздити в Київ лише на декілька днів для того, щоб провести тренування.

Уже два роки я — власниця школи Kiev Rebel Dance, де викладаю в основному бугі-вугі, трохи блюз, соло джаз, кантрі, ставлю шоу номери в усіх можливих стилях, бо страшенно люблю експериментувати. В вільний від всіх шкільних справ час досліджую світ через об'єктив камери та багато вчусь. 

Як довго це з тобою? 

Вперше свінг в моєму житті з'явився в 2013 році. Тоді в Києві проходила серія вечірок Back to the Roots. Мене туди запросив найкращий друг і саме там я вперше побачила як танцюють бугі. Пам'ятаю, як на одній з тих вечірок я ще стояла в куточку Карібіана і намагалась повторювати деякі рухи за танцюристами. Тоді ж я вперше побачила як танцює Женя Нагорний, і подумала, що було б цікаво з ним потанцювати, адже я наче вже щось вмію. (І хто б тоді подумав, що за пару років ми почнемо з ним партнерити) Потім ще пам'ятаю як влітку випадково зустріла Женю Гудкову, яка танцювала на опені на Хрещатику (а ми з нею вчились в одній школі) і казала їй, що теж збираюсь піти на заняття. Але мені знадобилось ще багато часу, щоб таки до них дійти.

Вперше я потрапила на тренування восени 2014, але потім поїхала подорожувати, переїхала до Львова і повернулась до занять аж на початку 2015-го, якраз на другий день народження школи Kyiv Rebel Dance. І повернулась вже назавжди. Поринувши в усе це з головою, вже в кінці 2015 почала викладати і ставити номер. 

Нашо воно тобі треба?

Взагалі танці зі мною скільки я себе пам'ятаю. Найцікавіший час почався, коли вдома з'явився інтернет і разом з ним можливість дивитись танцювальні відео. Я вчила рухи з різних фільмів і відеокліпів, дивлячись в відображення у вікні замість дзеркала. Потім все університетське життя я мріяла зібрати собі команду, з якою можна було б ставити шоу номери, але все ніяк не складалось.

Коли в моєму житті з’явилась школа і свінгова тусовка, якось все стало на свої місця. Ніби знайшлась частинка мене, яку я давно шукала. Вона врятувала мене в складний період життя, стала моєю рятувальною соломинкою, допомогла вижити і знайти себе. Зараз я розумію, що школа і студенти — це моя сім'я. Я збираю навколо себе правильних людей і найбільше ціную саме атмосферу всередині. 

Розкажи про Kiev Rebel Dance. Як давно існує школа? Яка її головна цінність?

Взагалі школа існує з 2013 року, бо здається саме тоді Женя вперше провів заняття під цією назвою. Я активно влилась в її життя вже в 2015 - фотографувала, почала викладати, ставити номери і танцювати у складі шоу-групи, займалась рекламою. Пам'ятаю було декілька місяців, коли я півзарплати викидала на рекламу, здається саме тоді я вперше задумалась, що для мене значить школа.

В 2015 у KRD з'явився свій зал, який почав зжирати левову частку грошей і часу, бо робилось все своїми силами. Зате зал давав можливість більше тренуватись, готуватись до виступів і змагань. Ми також почали проводити домашні вечірки. Але Женіні ресурси це все одно зжирало, і я бачила, що ставало все важче. Не хочу вдаватись в подробиці, багато часу вже пройшло. Просто в якийсь момент він здався і вирішив все покинути, щоб почати жити власним життям. Він хотів все закрити, але я вирішила спробувати свої сили. Я розуміла, що буде важко, невідомо, що попереду, але просто не могла забити. Я знайшла людину, яка позичила мені достатню суму грошей, більшу частину я віддала Жені за зал, на решту купила в велике дзеркало, трохи переробила ремонт і почала набирати групи. 

Танці - твоє основне заняття? Що ти ще танцюєш крім бугі?

На даному етапі так. Хоча в якийсь момент я зрозуміла, що якщо віддаватиму всю себе школі, це закінчиться дуже сумно, тому намагаюсь знайти золоту середину між школою та особистим життям. Минулого року я відкрила для себе Європу і почала ще більше подорожувати, відвідувати різноманітні танцювальні фестивалі та майстер-класи. Це додало ще більше натхнення. Танцюю я практично всі свінгові танці, просто на різному рівні свободи. Найчастіше звісно це бугі та кантрі, крім того моя особлива любов це блюз. З минулого року почала в нього заглиблюватись ще більше.

Що це за стиль кантрі? Звідки взявся? Як ти його навчилася?

Існує декілька видів танцю кантрі. В основному він ділиться на парний та лінійний (сольний), і кожен вид має декілька своїх підвидів та стилей. Грубо кажучи, кантрі музика та кантрі танці це те, що було в Америці до свінгу. Потім різні жанри змішувались між собою і утворювались вже більш знайомі нам види. Зараз кантрі дуже популярне в США, так само як лінді хоп чи вест кост свінг, які з'явились пізніше. 

Основний напрямок, який танцюю я -  це Country Line Dance. Коли я почала викладати, була група дівчат, яким не вистачало двох години на тиждень і ми почали збиратись додатково. Спочатку танцювали лише бугі та соло джаз, а потім я почала втілювати свої студентські мрії і пробувати вчити зв'язки та ставити щось своє. 

Кантрі почалась з постановки, де за основу була взята хореографія Fake ID з фільму Footloose. Було страшно спочатку щось ставити і робити своє, але після першого виступу на No Name Dance Contest я зрозуміла, що фану набагато більше, ніж страху, і ми почали заглиблюватись у стиль. Так з'явилася шоу група Rebel Country Girls. За весь час в проекті прийняло участь більше 20 дівчат та навіть хлопців, адже були і парні виступи в стилі Two Step. 

Вчусь я по відео з Америки, дивлюсь багато каналів на ютубі та шукаю іноземні школи в інстаграмі. 

Що для тебе важливо в танці? 

Свобода. В парних танцях також комфорт та діалог між партнерами. 

За чим до тебе йти на заняттях? 

Думаю за позитивом та атмосферою. В першу чергу я вчу розслаблятись, танцювати комфортно. Заходячи в зал, треба все зайве залишати за його дверима.

Яку фразу ти готова повторювати на кожному занятті?

Найголовніше - розслабитись.

Саме ми командуємо тілом, а не воно нами

Які плани? Може лінді? Набирати викладачів в школу? Організувати фест?

На початку року планів було дуже багато. Минулого року я почала організовувати поїздки з учнями, ми робили опени в іншому місті, танцювали на Говерлі, цього року почали викладати в Чернігові. В планах були й інші міста та країни, і масштабний день народження школи, і табір, але карантин все змінив. Зараз в планах зберегти зал і трохи розширити напрямки, все інше буду планувати, коли хоч щось можна буде планувати.

Чого боїшся?

Що закінчаться сили і я не зроблю все можливе

Шо бісить?

Що часто доводиться починати все спочатку

Чого дуже хочеться? 

Навчитись довіряти людям і сформувати надійну команду

Вчити, виступать чи змагатись?

На даному етапі вчити.

Хоча я стала викладачем досить швидко і спочатку мені було страшенно важко, зараз я люблю це найбільше. Люблю бачити вогонь в очах, люблю шукати відповіді на неочікувані питання і надихатись успіхами студентів. Але що буде далі не знаю, бо ще маю багато нереалізованого потенціалу в інших напрямках.

Якби довелось до кінця життя танцювати під одного виконавця/бенд/композитора, хто б це був? 

Це мабуть найважче питання. Завжди маю складність з вибором. Один з фаворитів для бугі зараз —це Si Cranstoun, для кантрі - Luke Bryan. Але це може змінитись хоч завтра.