Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області - Биология и естествознание дипломная работа

Главная

Биология и естествознание
Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області

Фізико-географічна характеристика корінного берега долини р. Сула Роменського району Сумської області. Ліси як безцінний дар природи району. Знайомство з основними квітковими рослинами досліджувальної території. Систематичний і екологічний аналіз флори.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http :// www . allbest . ru /
Квітков і рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с . Пустовійтівка Роменс ь кого району С умської області
2. Фізико - географічна характеристика району дослідження
4. Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області
4.1 Конспект флори квіткових рослин
4.4 Господарське значення, використання та проблеми охорони квіткових рослин району дослідження
5. Використання результатів дослідження при вивченні біології в загальноосвітніх школах
Починаючи ще з середини Силурійського періоду, коли вперше з'явилися судинні рослини, вони не перестають приносити користі планеті й тепер людині. Квіткові рослини не можуть залишити нікого байдужим з естетичної точки зору, адже своєю невблаганною красою милують око кожного, захоплюють, заспокоюють, дарують відчуття радості й умиротворення, дають натхнення для створення мистецтв.
На особливу увагу заслуговують ті угрупування, які формують переважно судинні рослини - це ліси, зокрема діброви, які досліджуються у даній роботі. Ліси - безцінний дар природи. Вони є надійним захисником полів. Це вони пом'якшують клімат, поліпшують водний режим полів, захищають від суховіїв і пилових бурь, а ріки і водойми від замулювання та пересихання.
Ліс - це чудова лабораторія, гігантська фабрика цілющого повітря. Це легені наших міст і селищ. Лісове повітря корисне для людей - воно позбавлене пилу та шкідливих мікроорганізмів, насичене озоном, наповнене ароматом лісових рослин та їх корисними виділеннями (фітонцидами). Ліс - це домівка і прихисток для одноклітинних, комах, земноводних, плазунів, птахів і ссавців, а також джерело достатку для людини.
З часу своєї появи людина широко використовує численні види природної флори. Дикоростучі рослини з найдавніших часів були чи не єдиним джерелом виживання людини, а також передумовою виникнення землеробства.
Судинні рослини з відділу Покрионасінні відіграють важливу роль як автотрофи, а саме у великій мірі збагачують киснем повітря. Їм належить здійснення ґрунтоутворюючих процесів, покращення родючості грунтів. Деякі дібровні рослини перебувають у мутуалістичних зв'язках між собою. Крім того величезна роль рослин як кормової бази, вони є неодмінним джерелом їжі для тварин і людини, так як рослини є вмістилищами білків, вуглеводів, жирів, вітамінів. Широко застосовуються судинні рослини в медицині, як у традиційній, так і в народній, адже містять ефірні олії, ароматичні й екстрактивні речовини, фітонциди, антибактеріальні речовини, смоли.
Дібровні рослини забезпечують людину неоціненними благами, вони є і матеріалом для будівництва, і постачальником матеріалів та сировини для промисловості, зокрема целюлозно-паперової та іншої. З деревини судинних рослин шляхом хімічної переробки одержують спирт, глюкозу, скипидар, шовк, оцтову кислоту, каучук, а з відходів - патоку, дьоготь, вугілля тощо.
У результаті такої споживацької діяльності людини угрупування рослин різних біотопів опинилися у катастрофічному положенні. Стрімкий розвиток цивілізації та прискорене зростання чисельності населення значно посилювали вплив антропогенних чинників на біологічне різноманіття рослин. На сьогоднішній день розораність суші Землі досягла 57?, на території України - 56,9%, в Сумській області - 56,83%. Крім того велику частину території займають забудови, сільськогосподарські угіддя, пасовища тощо. В результаті такої діяльності людини більшість рослинного покриву деградована. Там, де колись буяли широкі степи та темні ліси зараз височіють будинки багатотисячних міст, пролягають автотраси. Велику територію природних багатств займають рекреаційні зони. Останнім часом збіднення різноманіття є чи не найважливішою екологічною глобальною проблемою всього людства. Втрата біорізноманіття призводить до непоправимих екологічних, економічних і інших наслідків [12, 19, 23, 28,29,39,47].
Усвідомлення світовою громадськістю подальшої втрати біорізноманіття та необхідність застосування дійових заходів щодо його збереження спонукали прийняття конференцією ООН з довкілля та розвитку (Ріо-да-Женейро, червень 1992 р.) Конвенції про біологічне різноманіття, до якої приєдналась і Україна. Преамбула конвенції визнає сомобутність біорізноманіття, екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, рекреаційне та естетичне значення його та його компонентів. Стаття 13 Конвенції говорить про необхідність освіти й широкого інформування громадськості про завдання і цілі Конвенції, на необхідності залучення її до справи збереження й збалансованого використання біорізноманіття. Збалансоване використання біорізноманіття - це використання його компонентів так і з такою швидкістю, щоб в майбутньому не привести до виснаження і також зберегти природні багатства для задоволення потреб потомків [23].
Для збереження біологічного та ландшафтного біорізноманіття, а також реалізації Національної програми є його інвентаризація: опис географічних та екологічних умов місцезнаходження об'єктів, їх ідентифікація, колекціонування, каталогізація, повторне картування через певний проміжок часу, узагальнення інформації, яка є важливим компонентом для подальших спостережень за змінами біорізноманіття [23].
Діброва правого корінного берега р. Сули на даний момент знаходиться не в ідеальному стані, але все ж таки величезна частина біорізноманіття в ній вціліла і, на мою думку, вимагає збереження й розумного, збалансованого використання, щоб в подальшому радувати й задовольняти потреби прийдешніх поколінь.Саме такі дослідження, тобто проблема збереження біорізноманіття, привернули нашу увагу. Тобто виявити рідкісні, зникаючі, корисні з точки зору промислового, лікувального і харчового значення для людини види, а також види, які є кормовою базою для вузького ареалу тварин з ціллю їх збереження.
Так була визначена тема нашої дипломної роботи: « Квіткові росл и н и правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Р о менського району Сумської області » .
Актуальність теми полягає в наявності сучасної проблеми вивчення, раціонального використання та охорони видового біорізноманіття, а також недостатньою його вивченістю на території проведення досліджень.
Об'єкт дослідження - квіткові рослини (відділ Покритонасінні).
Предмет дослідження - флора квіткових рослин правого корінного берега долини р. Сула в околицях села Пустовійтівка Роменського району Сумської області, її таксономічна та екологічна структури.
Мета дослідження : вивчення видової різноманітності квіткових рослин досліджуваної території та встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.
Ш проаналізувати й узагальнити картографічний матеріал та опубліковані матеріали з інформацією про фізико-географічні умови, флору та рослинність регіону, до якого входить досліджувана нами територія;
Ш провести власні польові дослідження на обраній території по вивченню видового різноманіття квіткових рослин, їх екологічних особливостей і поширення.
Ш провести камеральну обробку зібраних матеріалів;
Ш за результатами дослідження скласти конспект флори квіткових рослин, зробити систематичний і екологічний аналіз флори;
Ш зібрати й узагальнити відомості про народногосподарське значення виявлених видів рослин;
Ш дати рекомендації щодо використання результатів проведеного дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.
Методи дослідження : аналіз опублікованих даних, картографічного матеріалу, власні польові дослідження, камеральна обробка результатів.
Наукова новизна проведеного дослідження : нами вперше представлена інформація про 172 види квіткових рослин, зростаючих на обстеженій території, про таксономічні й екологічні особливості флори, господарське значення виявлених видів. До цього в опублікованих матеріалах наводилось лише 15 видів. Виявлені місцезростання 4 видів рослин, що знаходяться під охороною.
Робота написана на матеріалах власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 - 2010 років, з використанням опублікованих даних.
1 . А налітичний огляд літератури
Аналіз опублікованих матеріалів про флору та рослинність регіону, до складу якого входить територія нашого дослідження, показав, що в них така конкретна інформація про флору квіткових рослин обраної нами для дослідження території представлена лише фрагментарно й далеко недостатньо [2, 3, 6, 8, 12, 17, 19, 26, 39, 40, 41, 46].
Інформація про фізико-географічні умови нашого краю представлена в узагальненому вигляді в описі Г. А. Бєлосельскою, В. Л. Віленкіним і С. І. Приходським фізико-географічної області «Северная лесостепная область Полтавской равнины» в книзі «Физико-географическое районирование Украинской ССР», опублікованій у 1968 році [3], в «Атласі Сумської області» [1,4, 5, 13, 15, 44] та інших публікаціях [7, 9, 19, 21, 28, 29, 34, 45]. У публікаціях Ф. О. Гриня [8], Ю. Р. Шеляга-Сосонка [49], П. П. Кожевнікова [22] згадуєть про діброви правого корінного берега р. Сула в Роменському районі Сумської області.
Найбільше конкретної інформації про територію нашого дослідження міститься в працях П. П. Кожевнікова «Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу УРСР», опублікованій в 1937 р. [22]. В ній повідомляється, що 1930 р. було проведене екологічне обслідування лісів Лівобереного Лісостепу (Харківська, частково Київська та Чернігівська області). Керівником експедиції був П. С. Погребняк і дослідив ліси декількох лісгоспів, у тому числі й 6 дач Роменського лісгоспу.
Поширення листяних лісів на Україні зв'язане з основними центрами розселення цієї рослинності - Середньоєвропейським та Карпатсько-балканським, звідки й походило розселення або міграція лісів. «Центрів консервації» лісової рослинності поміж третьою і четвертою епохою зледеніння (за Є. М. Лавренком) було п'ять, зокрема один із них -праві береги річок Сумщини, в тому числі й Сули [22].
Найпоширеніші тепер кленово-липові нагірні діброви, що посідають праві корінні береги річок, а подекуди й вододіли.
П. П. Кожевніков повідомляє, що кленово-липові діброви залежно від екологічних умов та історії розвитку можна поділити на такі екотопи й типи лісу: дуже суха, суха, свіжа, вогка кленово-липова діброва.
Суха кленово-липова діброва - корінна асоціація (досліджено 53 ділянки) посідає лісові суглинки плато на півдні, положисті та круті схили в середній частині Лівобережжя (Роменський район), та карнизи й верхні частини крутих схилів на півночі (Роменський район) [22].
Дуже суха кленово-липова діброва відрізняється тим, що тут немає (або мало) дрібних осок і злаків, а є яглиця.
Північний свіжо-сухий підтип є перехідним до свіжих типів. Поширений він у Роменському районі та деяких інших районах Сумської області. Відрізняється кращою продуктивністю, кращим ростом всіх елементів лісу. Рослинність формують ясен, бруслина європейська (більше), бруслина бородавчаста (менше), яглиця, злаки, дрібні осоки (Будянський ліс Роменського лісгоспу).
Без'ясеновий підтип посідає мало розчленовані плато та положисті схили у Засульській дачі Роменського лісництва. Рослинність формують дуб, липа, клен, іноді берест, чорноклен, бруслина європейська.
Свіжа кленово-липова діброва є зональним типом на плато та положистих схилахх північної частини Лівобережного Лісостепу. На півдні посідає верхні частини ярів, рідко плато з хвилястим мікрорельєфом, у тому числі і в Роменському районі. Деревну рослинність формують дуб, ясен, осика, береза, клен, груша лісова, черемха, бузина, свидина, бруслина. Характерною ділянкою цього типу є Засульська дача Роменського району (Будянський ліс). На півночі по ярах поширені березняки (в умовах свіжих і вогких типів). Вони часто суцільно розповсюджені на значній площі [22].
Протягом 1989-1992 рр. викладачі Сумського державного педагогічного університету К. К. Карпенко, М. Г. Тельпухов, О. С. Родінка, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко, В. П. Суряднова, М. П. Книш, С. В. Хурсенко виконували науково-дослідну роботу з теми « Вивченя природних ресурсів лікарських рослин Сумської області та розробка рекомендацій щодо їх використання й охорони », в 1994 р. - з теми «Вивчення поширення рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, на території Роменського та Недригайлівського району Сумської області» (К. К. Карпенко, О. С. Родінка, А. П. Вакал та ін.) [39, 40, 41]. У 2001 р. обстежувався і правий корінний берег р. Сула (але дещо далі від території нашого дослідження) на території Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [6, 41, 43]. Заказник розміщений на території Роменського лісництва Роменського держлісгоспу. За характером рослинності він представляє собою переважно нагірну діброву, здебільшого яглицеву. За складом деревостану в заказнику панівною є субформація липово-дубових лісів із участю ясена звичайного. Значну природоохоронну цінність тут мають липово-дубові ліси природного походження з віком деревостану понад 100 - 110 років. Асоціації липово-дубових волосистоосокових і яглицевих корінних природних лісів занесено до Зеленої книги України [6, 19].
Лучну рослинність у межах заказника представляють угруповання, які відносяться до класів формацій остепнених, справжніх, болотистих і торф'янистих лук. На остепнених і справжніх луках збереглося відносно багате флористичне різноманіття трав'янистих рослин: костриця борозниста, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, шавлія лучна, шавлія дібровна, підмаренник м'який та інші типові рослини [6].
Отже, прилягаюча територія досліджувалася ботаніками, але в публікаціях конкретної інформації про флору обстежуваної нами території (з вказівками на місцезростання саме тут) дуже мало (всього 18).
Таким чином, територія нашого дослідження до початку нашої роботи залишалась практично невивченою стосовно флори квіткових рослин. В опублікованих роботах наводилось лише 15 видів. Тому виникла необхідність у проведенні наших досліджень.
2 . Ф ізико-географічна характеристика району д о слідження
Район нашого дослідження знаходиться в північній околиці с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області, зокрема в долині р. Сула - лівої притоки Дніпра, яка протікає тут середньою частиною течії й належить до середніх річок України. Він включає територію правого корінного берега протяжністю вздовж русла річки біля 10 км. На сході досліджувана нами територія доходить до с. Вовківці, на заході - до с. Плавинище Роменського району, на півночі межує із селами Великі Будки Недригайлівського району, Синенкове та Лучки Роменського району [1, 44].
Правий корінний берег тут високий, з крутими схилами південної, південно-східної та південно-західної експозицій, порізаний глибокими балками та ярами. У західній окраїні обстежуваної території корінний берег прорізаний долиною малої річки Борозенки - правої притоки Сули. Переважаюча частина території правого корінного берега зайнята широколистяними лісами формації дуба звичайного, тобто нагірними дібровами. Дані лісові угіддя належать Роменському лісництву Роменського держлісгоспу. Поміж лісовими масивами вкраплюються ділянки материкових справжніх і остепненх лук, а на вершинах крутих схилів корінного берега місцями трапляються невелкі за площею ділянки лучного степу.
За фізико-географічниим районуванням України досліджувана нами територія входить до складу Сульського фізико-географічного району Північної лісостепової фізико-географічної області Полтавської рівнини (Північної Полтавської області Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони) [3]. Це Придніпровська низовина, поверхня якої має хвилястий рельєф із добре розвиненою системою неглибоких ярків та байраків, на формування якої значно вплинув льодовик [1, 3].
Район нашого дослідження знаходться в межах великої тектонічної структури докембрійського періоду - Дніпровсько-Донецької западини, розташований неподалік її межі з Південно-західним схилом Воронезького кристалічного масииву [1, 44]
Згідно розробленої Б. М. Нешатаєвим схеми фізико-географічного районування Сумського Придніпров'я [29, 30] територія Сумської області входить до складу 9 ландшафтних районів, 4 округів, 3 провінції, 2 ландшафтних зон Східно-Європейської рівнинної країни. У межах лісостепової зони знаходиться й Роменсько-Конотопський округ Лівобережно-Дніпровської провінції, де розташований район нашого дослідження.
Територія Роменсько-Конотопського округу представляє собою льодовикову частину Полтавської слабко розчленованої лесової рівнини, з прохідними долинами, балками. У грунтовому покриві переважають типові мало гумусні чорноземи. На правобережжях річок поширені сірі лісові грунти. Типовими для природного рослинного покриву є діброви та лучні степи. Нині, в умовах високого ступеня гоподарського освоєння території, панівне положення займають агроценози. Ліси в значній мірі зведені й трансформовані. Від лучних степів збереглися лише невеликі фрагменти [28, 30].
До складу Роменсько-Конотопського округу входить 4 ландшафтних райони: Присеймський терасовий слабко розчленований, Сульський, Псельсько-Хоролський та Снагость-Вирський.
Досліджувана територія належить саме до Сульського району. Він являє собою низинну лесову рівнину з середніми висотними відмітками 150 - 165 м, з улоговинними зниженнями, прохідними долинами, балками, ярами. Для природного рослинного покриву характерні діброви, які найбільше збереглися на правому березі Сули, лучні степи, що нині майже повністю заміщені агроценозами, заплавні луки, вільхові ліси, вільхові та трав'яні болота. Зустрічаються ділянки байрачних і заплавних дібров [30].
Для району нашого дослідження характерний помірно континентальний клімат [1, 5, 21, 45]. Річна сумарна сонячна радіація (у МДж на 1кв. м) досягає 4100. Суми температур повітря понад 10°С досягають до 2600. Середніми багаторічними датами переходу середньої добової температури повітря через 0°С навесні є 20 березня, восени - 20-25 листопада, через 5°С - навесні 10 квітня, восени 25 жовтня. Кількість днів із стійкими морозами досягає до 90. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить -7 … -8°С, найтеплішого (липня) - +19 … +20°С. Середня річна кількість опадів на території Роменсько - Конотопського округу досягає 500-550 мм [29, 36]. За даними багаторічних спостережень Роменської метеостанції середньорічна температура повітря складає 6,7°С, з максимумом у липні (+19,1°С) і мінімумом у січні (-7,3°С). Середньорічна кількість опадів перевищує 600 мм. Найчастіше рясні дощі випадають у червні - липні [24 ].
За геоботанічним районуванням України [7] обстежувана нами територія відноситься до Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району Роменсько-Полтавського геоботанічного округу Середньоросійської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. Для природної рослинності даного геоботанічного району характерними (зональниими) є дубові, липово-дубові, кленово-липово-дубові ліси та лучні степи.
Природну рослинність обстежуваної території - корінного берега Сули в околицях с. Пустовійтівка представляють такі типи: лісова, чагарникова, а також частково степова та лучна. Липово-дубові та кленово-липово-дубові ліси за зайнятими площами є тут домінуючими. У грунтовому покрві їх переважають сірі лісові грунти. У двохярусному деревостані, крім домінуючих дуба звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, місцями значну домішку складає ясен звичайний. У ярусі чагарників (проективне покриття 10 - 30% і більше) домінує ліщина. За зайнятими площами переважають кленово-липово-дубові та липово-дубові ліси яглицеві, приурочені до помірно зволожених грунтів плато та положистих схилів. У сухіших місцезростаннях (крутосхили, схили південної експозиції) переважають волосистоосокові їх угруповання [6, 22].
Наші дослідження проводились протягом 2008-2010 рр. Вивчалась флора квіткових рослин правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області. .Виконання даної роботи було розпочате з пошуку й аналізу літератури, яка б містила інформацію про флору та рослинність даного краю, фізико-географічне районування території нашого дослідження, про історію ботанічних досліджень у вибраному регіоні та господарське значення зростаючих тут квіткових рослин. Також були проаналізовані картографічні матеріали: фізичні карти, топографічні, карти земельних угідь господарств, куди входить обрана нами для дослідження територія (Роменського лісгоспу, Пустовійтівської сільської ради).
Район нашого дослідження прилягає до північного краю села Пустовійтівка, простягається вздовж долини в напрямку течії річки від с. Вовківці до с. Плавинище Роменського району, включаючи й південну частину Борозенківського ботанічного заказника місцевого значення [1, 43, 44]. Протяжність обстежуваної території складає біля 10 км.
Польові дослідження проводилися за загальноприйнятою методикою флористичних досліджень. Як основний метод використовувався маршрутно-діагностичний. Маршрути пролягали по правому корінному берегу вздовж течії р. Сула, а також багаторазово і впоперек схилу корінного берега. Обстежувалась рослинність усіх поширених тут типів угруповань - лісова, степова, лучна, чагарникова, прослідковувалися взаємозв'язки рослинних об'єктів з біотопами і особливостями рельєфу. Основна увага була приділена нагірним дібровам - типовиим угрупованням таких місцезростань, які виявились і домінуючиими (панівними) за зайнятими площами серед природної рослинності на правому корінному березі обстежуваної нами території.
Проводилися також пошуки рідкісних і зникаючих видів рослин, передусім таких, які знаходяться під охороною (занесені до Червоної книги України, Обласного Червоного списку Сумської області та Міжнародних Червоних списків).
Польові дослідження охоплювали весь вегетаційний період рослин. Відомості про виявлені види заносились до польового щоденника та на чорнові етикетки гербарних зразків, де вказувались місця зростання, фітоценоз, екологічні особливості, рясність, частота зустрічання. По ходу дослідження фотографували місцевість, рослинні угруповання, окремі види рослин.
Ідентифікацію гербарних зразків проводили за Визначником вищих рослин України [32]. Правильність визначення видів перевіряли в лабораторії кафедри ботаніки. Гербарій висушували в ботанічному пресі. Під час камеральної обробки зібраних матеріалів використовували відповідну додаткову літературу [10, 11, 12, 27, 38, 42, 50 і ін.]. При написанні «Конспекта флори» була використана система А. Тахтаджяна, прийнята у Визначнику вищих рослин України [31].
Матеріалом для написання дипломної роботи стали результати власних польових досліджень, які проводились протягом 2008 - 2010 рр. на території правого корінного берега р. Сула в околицях с. Пустовійтівка, зібрані гербарні зразки. Використані дакож опубліковані матеріали інших дослідників [6, 22, 40, 41].
4 . К віткові рослини правого корінного берега дол и ни р. С ула в околиця с. П устовійтівка роменського р а йону С умської області
4.1 Конспект флори квіткових рослин
У конспекті флори наведено 172 види судинних рослин. Систематичний їх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята при написанні останнього видання Визначника вищих рослин України. У відповідності з даним Визначником подаються назви всіх таксонів, скорочення прізвищ їх авторів. По кожному виду наведені відомості про ценотичну приуроченість, належність до екологічних груп стосовно вологості, життєвих форм, господарських груп тощо. Вказані раритетні види.
У тексті конспекту прийняті такі умовні позначення та скорочення слів: д. - дерево, кщ. - кущ, нкщ. - напівкущ, бт. - багаторічна трав'яниста рослина, еф. - весняний ефемероїд, одн. - однорічник, дв. - дворічник, гідр. - гідрофіт, гігр. - гігрофіт, мез. - мезофіт, ксер. - ксерофіт, лік. - лікарська, мед. - медонос, дек. - декоративна, корм. - кормова, техн. - технічна, фарб. - фарбувальна, харч. - харчова, ефіроол. - ефіроолійна, ол. - олійна, отр. - отруйна, бур. - бур'ян, адв. - адвентивна, дуб. - дубильна, ЄЧС - Європейський Червоний список, ОЧС - Обласний Червоний список.
Відділ ПОКРИТОНАСІННІ ( MAGNOLIOPHYTA )
Порядок Хвилівникоцвіті (Aristolochiales)
Родина Хвилівникові (Aristolochiaceae)
1. К. європейський ( A.europaeum L.). Діброва; бт., мез., отр., лік.
Порядок Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
2. А. жовтецева (A. rananculoides L.). Діброва; бт., еф., мез., дек., отр.
3. Ж. кашубський (R. cassubicus L.). Діброва; бт., мез., дек.
4. Ж. багатоквітковий (R. polyanthemos L.). Материкові луки, галявини; бт., отр., мез., дек.
5. П. весняна. (F. verna Huds.). Діброва; бт., мез., дек., лік., весн. еф.
6. Чистотіл великий (C. majus L.). Діброва; бт., отр., лік., бур., мез. Родина Руткові (Fumariaceae)
7. Р. ущільнений ( C. solida (L.)Clairv.). Діброва; бт., еф., дек.
8. Р. Маршала (C. marschalliana Pers.). Діброва; бт., мез., дек., еф., ОЧС.
9. Б. бородавчаста (B. Pendula Roth.). Ліси; д., бт., мез., дек., лік.
10. Л. звичайна (С. avelana L.). Ліси; кщ., харч., лік., дуб., ефіроол., дек.
11. В. гладенький (U. Laevis Pall.). Діброви; д., фарб., лік., дуб.
12. В. граболистий, шорсткий (U. glabra Nuds. (U. scabra Mill.). Діброви; д., фарб., лік., дуб.
13. В. листуватий, берест (U. carpinifolia G. Sukow.). Діброви; д., фарб., лік., дуб.
14. Х. звичайний (H. lupulus L.). Діброва; кщ., ( ліана ), лік., харч., дек.
15. К. дводомна (U. dioica L.). Ліси; бт., лік., корм., харч., техн.
16. К. жабрійолиста (U. galeopsifolia Wierzb. ex. Opiz.). Вологі ліси; бт., корм., техн.
17. К. жалка ( U. urens L. ). Ліси; одн., бур., корм., техн., лік.
18. Д. звичайний (Q. robur L.). Діброва; д., дуб., лік., корм.
Порядок Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина Гвоздикові (Caryophyllaceae)
19. З. ланцетолистий, лісовий (S. holostea L.). Діброва; бт., мез., дек.
20. К. біла (M. album ( Mill. ) Garcke). Узлісся; бт., мез., дек.
21. Г. дельтовидна (D. deltoids L.). Узлісся; бт., мез., дек.
22. М. лікарська (S. officinalis L.). Узлісся, галявини; бт., мез., харч., лік., фарб., дек.
23. Щ. кислий (R. acetosa L.). Узлісся; бт., мез., харч.
24. Щ. кінський (R. confertus L.). Узлісся; бт., мез., корм., лік.
25. Щ. гороб'ячий (R. acetosella L.). Узлісся; мез., харч.
26. Г. звичайний, спориш (P. aviculare L.). Материкові луки; одн., мез., корм.. харч., лік.
27. Г. перцевий (P. hydropiper L.). Материкові луки; одн., гігр., харч., фарб., лік., бур.
28. З. звичайний (H. perforatum L.). Узлісся, степ ; бт., мез., дек., лік.
29. Ф. дивна (V. mirabilis L.). Діброви; бт., мез.,дек.
30. Ф. триколірна (V. tricolor L.). Узлісся; дв., мез., дек., лік.
31. Ф. шершава (V. hirta L.). Ліси; бт., мез., дез.
32. Ф. запашна (V. odorata L.). Ліси; бт., мез., дез.
33.Ф. польова (V. arvensis Murr.). Світлі галявини, діброви; дв., мез., лік., дек., бур.
Порядок Каперцевоцвіті (Capparales)
Родина Капустяні, Хрестоцвіті (Brassicaceae)
34. Х. смердюча (L. ruderale L.). Материкові луки; одн., мез., лік., бур.
35. Г. звичайні (C. bursa-pastoris (L.) Medik.). Материкові луки; дв., мез., лік., бур.
36. Г. сіра (B. incana (L.) Dc.). Узлісся,світлі галявини в лісі; бт., ксер., дек., лік.
37. К. ч. черешковий (A. petiolata ( Bied ) Cavara et Grende). Нагірні діброви, узлісся; дв., мез., харч., лік.
38. З. п'ятилиста (D. bulbifera L.). Діброва; бт., мез.,лік., мед. ОЧС.
39. З. бульбиста (D.quinquefolia Bieb.). Діброва; бт., мез.,лік., мед.
40. Т. тремтяча (P. tremula L.). Ліси; д., корм., дек., дуб.
41. П. весняний (P. veris L.). Узлісся, галявини; бт., мез., дек., лік.
42. Л. серцелиста (T. cordata Mill.). Діброва; д., мед., дек., лік., техн.
Порядок Ломикаменевоцвіті (Saxifragales)
43. О. їдкий (S. acre L.). Степ; бт., ксер.(сукулент), дек., мед., лік.
44. Г. український (С. ucrainica Pojark.).Узлісся діброви, материкові луки; бт., мез., лік.. харч., мед., фарб., дек., ЄЧС.
45. Г. одноматочковий (C. monogyna Jacq.). Узлісся діброви, материкові луки; бт., мез., лік.. харч., мед., фарб., дек.
46. О. сиза (R. caesius L.). Діброва; кщ., харч., лік.
47. С. лісова (F. verca L.). Світлі діброви, узлісся; бт., мед., лік., мез., харч.
48. П. сріблястий (P.argentea L.). Материкові луки; бт., ксер., лік., дек., мед., бур.
49. П. гусячий (P. anserina L.). Вологі міcця діброви; бт., гігр., дек., корм., харч., лік., техн., бур.
50. П. повзучий (P. reptans L.). Материкові луки; бт., мез., дек.
51. Г. міський (G. urbanum L.). Діброви; бт., мез., техн.,лік., харч., бур.
52. С. колюча,терен ( P. spinosa L.). Узлісся; кщ., мед., лік., харч.
53.Ч. звичайна (P. avium Mill.). Діброви; бт., мез., кщ., лік., харч.
54. Ш. собача (R. canina L.). Узлісся; кщ., мед., лік., харч., дек.
55. П. звичайне (A. eupatoria L.). Материкові луки; бт., мез., дек., лік., мед., фарб., бур.
56. Я. лісова (M. sylvestris Mill.). Діброви, узлісся, галявини; бт., мез., д., лік., харч., дек., мед.
57. Г. звичайна (P. communis L.). Діброви, узлісся, галявини; бт., мез., д., лік., харч., дек., мед.
58. Г. шестипелюстковий (F. vulgaris Moench.). Узлісся, галявини; бт., мез., лік., харч., мед.,фарб., дек.
59. К. лучна (T. Pretense L.). Материкові луки; бт., мез., дек., лік., мед., корм.
60. К. альпійська (T. alpestre L.). Узлісся діброви, степ ; бт., ксер., корм., дек., мед.
61. К. середня (T. medium L.). Ліси; бт., мез., корм., дек., мед.
62. Г. мишачий (V. cracca L.). Материкові луки; бт., мез., дек., лік., мед., корм.
63. Г. плотовий (V. sepium L.).Узлісся; бт., мез., корм., мед.
64. Д. красильний (G. tinctoria L.). Узлісся; кщ., фарб., лік., дек., мед.
65. Ч. весняна (L. vermus (L.) Bernh.). Діброви; бт., мез., дек., мед.
66.Ч. лісова (L. sylvestris L.). Узлісся нагірної діброви; бт., мез., дек., мед.
67. Г. колюча (G. triocanthos). Діброва, материкові луки; бт., мез., мед., харч., корм., лік., дек.
68. К. гостролистий (A. platanoides L.). Діброви; мез., дек., мед.
Квіткові рослини правого корінного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області дипломная работа. Биология и естествознание.
Курсовая работа: Деньги во внешней экономической деятельности
Реферат На Тему Древесина Пиломатериалы
Курсовая Работа На Тему Екологія Як Наука
Реферат По Физкультуре 10 Страниц
Контрольная работа: Развитие туризма в Краснодарском крае. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Музеи как новая платформа в праздничной культуре Беларуси
Доклад: Панчулидзев, Семён Давыдович
Дипломная Работа На Тему Разработка Конструкции И Технологии Изготовления Частотного Преобразователя
Курсовая работа по теме Элементный и структурный состав бухгалтерской (финансовой) отчетности
Доклад по теме Индульгенции в истории греческой церкви
Реферат: Партийные системы
Реферат: Темы к самостоятельной работе по курсу: «Управление проектами» Подготовить ы на следующие темы
Курсовая Работа На Тему Орфографические Словари На Уроках Русского Языка В Начальной Школе
Дипломная работа по теме Метод испытаний и оценки тягово-скоростных качеств автомобиля
Курсовая работа: Торговые посредники и их классификация
Проверочная Контрольная Работа По Биологии 8 Класс
Образы И Мотивы Батюшкова Сочинение
Курсовая Работа На Тему Технология Монтажа Ленточного Конвейера
Реферат: Юридическая ответственность в России
Курсовая Работа На Тему Особенности Организации И Использование Firewire
Радиационное загрязнение окружающей среды и его действие на организм человека. Методы защиты - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Розрахунок механічної вентиляції для виробничих приміщень - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда лекция
Чрезвычайные ситуации природного характера: сели - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат