Курсовая работа: Розрахунки допусків і посадок

💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
“ ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНІ
ТЕМА:
Розрахунки допусків і посадок
1.1. Суть і принцип комплексної стандартизації
2.1 Основні поняття про допуски і посадки
2.2 Розрахунок посадок гладких циліндричних з’єднань з
2.3 Розрахунок посадок гладких циліндричних з’єднань з натягом
2.4 Розрахунок посадок для кілець підшипників кочення
2.5 Розв’язок прямої задачі розрахунку розмірного ланцюга
2.6 Визначення допусків і посадок шліцьових з’єднань
2.8 Розрахунок калібрів для циліндричного з’єднання
Необхідність в “ встановленні і використанні правил ” з’явилася разом із виникнення людського суспільства. Разом з розвитком виробництва розвивалась стандартизація, що сприяла, в свою чергу, більш швидкому росту виробничих сил.
В Росії стандартизація вперше була введена в кораблебудуванні, де з 1701 року указами Петра І і сенату були визначені зразки галер, брандерів, якорів, предметів корабельного спорядження і озброєння. Згодом з розвитком залізничного транспорту виникла необхідність стандартизації ширини колій, кольорів забарвлення вагонів, діаметрів коліс та ін.
Але дореволюційна Росія своїх національних стандартів не мала, в створенні яких зарубіжні фірми не були зацікавленні, тим більше в Росії одночасно діяли три системи мір: аршинна, дюймова і метрична.
Організаційно радянська стандартизація оформилась 15 вересня 1925 року, коли був створений Комітет стандартизації. Першим головою Комітету став В. В. Куйбишев.
Міжнародною організацією по стандартизації ( ІСО ) прийнято наступне визначення: “ Стандартизація встановлення і використання правил з метою впорядкування діяльності в певній області на користь і за участю всіх зацікавлених сторін і зокрема, для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації ( використання ) і вимог безпеки. Стандартизація ґрунтується на об’єднаних досягненнях науки, техніки і практичного досвіду і визначає основу не тільки теперішнього, але й майбутнього розвитку і повинна здійснюватись нерозривно з прогресом ”.
Державна система стандартизації оформлена у вигляді комплексу стандартів ( ГОСТ 1.0 – 68, ГОСТ 1.11 – 75, ГОСТ 1.13 – 75, ГОСТ 1.19 – 75, ГОСТ 1.20 – 69,
Стандарт – нормативно технічний документ по стандартизації, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єкту стандартизації і затверджений комплекс норм, правил, вимог до об’єкту стандартизації і затверджений компетентним органом. Стандарт – це результат конкретної роботи по стандартизації.
1.1 Суть і принцип комплексної стандартизації

Державні стандарти обов’язкові для всіх підприємств, організацій, закладів країни в межах сфери їх дії.
Галузеві стандарти використовують всі підприємства і організації даної галузі ( наприклад: будівельної, автотракторної і т. д. ), а також інші підприємства та організації ( незалежно від їх відомчої належності ), які відносяться до номенклатури, закріпленої за певним міністерством.
Республіканські стандарти обов’язкові для всіх підприємств і організацій республіканського і місцевого підпорядкування даної республіки незалежно від їх відомчої приналежності.
Стандарти підприємств ( об’єднань ) діють тільки на підприємствах, які затвердили даний стандарт.
Стандарт затверджують відповідні організації: ГОСТ – Держстандарт СРСР; ОСТ – міністерство ( відомство ), яке являється ведучим в виробництві даного виду продукції; РСТ – ради міністрів союзних республік або їх держплани; СТП – керівництво підприємств.
Порядок розробки, узгодження, затвердження, оформлення та реєстрації та видавництво стандартів встановлено ГОСТ 1.2 – 68, ГОСТ 1.3 – 68, ГОСТ 1.4 – 68.
Державні стандарти встановлюють вимоги переважно масового і крім того, введене поняття “адекватного ступеня вірогідності”, тобто визначається, що при будь – якому методі забезпечення якості продукції може мати місце ймовірності, невідповідності деякої кількості продукції вимогам стандарту. Величина цієї ймовірності повинна визначатися виробником продукції і споживачем.
Уся робота із сертифікації відбувається в рамках системи сертифікації, тобто системи, яка має свої власні правила процедури і порадник для проведення сертифікації відповідності, які можуть створюватися на трьох рівнях: національному, регіональному і міжнародному.
Підсумком роботи із сертифікації є підтвердження відповідності продукції вимогам стандартів у вигляді сертифіката відповідності чи знака відповідності.
Сертифікат відповідності – це документ, виданий згідно з правилами сертифікації, який свідчить, що дана продукція, технологічний процес чи послуга відповідає стандартам чи іншій нормативно – технічній документації.
Знак відповідності ( сертифікації ) – охороняється законом і використовується відповідно до прийнятих правил системи сертифікації, вказує на те, що дана продукція, технологічний процес чи послуга відповідають стандартам чи іншій нормативно – технічній документації.
Залежно від статусу сертифікаційних систем вони можуть бути обов’язковими або факультативними.
Системи сертифікації, які не є обов’язковими, поширюються в першу чергу на вимоги щодо охорони навколишнього середовища, безпеки людей і збереження майна, охорони здоров’я тощо, коли стандарти у законодавчому порядку є обов’язковими до застосування.
Системи сертифікації, що мають факультативний характер, не обов’язкові, проте їх введення суттєво поліпшує якість продукції, створює клімат довіри між постачальником і споживачем продукції, підвищує її конкурентоспроможність.
Для здійснення всього об’єму заходів із сертифікації потрібен спеціальний сертифікаційний орган, який має виконувати функції третьої сторони щодо проведення випробувань, контроль якості продукції на підприємствах і в торгівлі, організації нагляду. У його підпорядкуванні повинна знаходитись мережа випробувальних лабораторій і спеціальний штат контролерів. Сертифікаційним органом може виступати національна організація стандартизації. У своїй діяльності сертифікаційний орган керується чинними законодавчими і нормативними актами країни щодо організації контролю. Обов’язкова співпраця з метрологічною службою, яка перевіряє засоби вимірювання відповідно до прийнятої програми.
За додержанням правил процедури сертифікації несе відповідальність сертифікаційний орган, за відповідність конкретних партій продукції вимогам стандартів відповідає виробник.
2.1 Основні поняття про доступи і посад
к
и

- верхнє відхилення отвору – ES = 0,030 мм
- нижнє відхилення отвору – EI = 0 мм
- верхнє відхилення вала – es = 0,130 мм
- нижнє відхилення вала - ei = 0,087 мм
D max
= D + ES = 51 + 0,030 = 51,030 мм
d max
= d + es = 51 + 0,130 = 51,130 мм
d min
= d + ei = 51 + 0,087 = 51,087 мм
d n
= ( d min
+ d max
) = ( 51,087 + 51,130 ) = 51,1085 мм
D n
= ( D min
- D max
) = ( 51 + 51,030 ) = 51,015 мм
ITD = ES – EI = 0,030 – 0 = 0,030 мм
ITD = D max
– D min
= 51,030 – 51,087 = 0,030 мм
ITd = es – ei = 0,130 – 0,087 = 0,043 мм
ITd = d max
– d min
= 51,130 – 51,087 = 0,043 мм
N max
= d max
– D min
= 51,130 – 51 = 0,130 мм
N max
= es – EI = 0,130 – 0 = 0,130 мм
N min
= d min
– D max
= 51,087 – 51,030 = 0,057 мм
N min
= ei – ES = 0,087 – 0,030 = 0,057 мм
ITN = N max
– N min
= 0,130 – 0,057 = 0,073 мм
ITN = ITD + ITd = 0,030 + 0,043 = 0,073 мм
2.2 Розрахунок та вибір посадок гладких циліндричних з'єднань

d н
= 45 мм; w = 100 ; h = 0,03 Па×с; р = 55 × 10 5
Па;
1. Визначаємо оптимальний зазор за формулою:
S розр.
= S опт.
– k ( R ZD
+ R Zd
) = 45,8 – 2 ( 1,6 + 1,6 ) = 32,4 мкм.
3. Стандартна посадка, яка задовольняє умову:
4. Перевірити правильність вибору посадки:
а) найменша товщина шару мастила визначається за формулою:
б) умова h min
³ k ( R ZD
+ R Zd
) виконується, бо 9,3 > 6,4
Верхнє відхилення отвору ES = 25 мкм.
Нижнє відхилення отвору EI = 0 мкм.
Верхнє відхилення вала es = - 9 мкм.
Нижнє відхилення вала ei = - 25 мкм.
D max
= D H
+ ES = 45 + 0,025 = 45,025 мм.
d max
= d H
+ es = 45 + ( - 0,009 ) = 44,991 мм.
d min
= d H
+ ei = 45 + ( - 0,025 ) = 44,975 мм.
ITD = D max
- D min
= 42,025 - 45 = 0,025 мм.
ITD = ES - EI = 0,025 - 0 = 0,025 мм.
ITd = d max
- d min
= 44,991 - 44,975 = 0,016 мм.
ITd = es - ei = - 0,009 - ( - 0,025 ) = 0,016 мм.
S max
= D max
- d min
= 45,025 - 44,975 = 0,05 мм.
S max
= ES - ei = 0,025 - ( - 0,025 ) = 0,05 мм.
S min
= D min
- d max
= 45 - 44,991 = 0,009 мм.
S min
= EI - es = 0 - ( -0,009 ) = 0,009 мм.
ITS = S max
- S min
= 0,05 - 0,009 = 0,041 мм.
ITS = ITD + ITd = 0,025 + 0,016 = 0,041 мм.
2.3 Розрахунок та вибір посадок гладких циліндричних з'єднань

М кр.
= 360 Н×м; d n
= 30 мм; D 2
= 62 мм; l = 16 мм;
Матеріал втулки і вала - сталь 45; f = 0,085
Шорсткість вала R ZD
= 10 мкм, R Zd
= 6,3 мкм.
1. Визначаємо найменший натяг за формулою:
Тоді: N min
= 0,01 × 10 6
× 0,03 0,7 × 10 -6

2. Визначаємо розрахунковий натяг за формулою:
N розр.
= N min
+ k ( R ZD
+ R Zd
) = 78 + 1,2 ( 10 + 6,3 ) = 20,26 мкм. , де
3. Стандартна посадка, яка за ГОСТ 253 - 82 задовольняє умову:
N min
³ N розр.
, буде Æ 30 , у якої N min ст.
= 22; N max ст.
= 44
а) найбільший питомий тиск для посадки Æ 30
в) умова міцності втулки дотримується:
£ ; тобто 93,75 × 10 6
£ 340 × 10 6

4. Визначаєм відхилення вибраної посадки:
D max
= D n
+ ES = 30 + 0,013 = 30,013 мм.
d max
= d n
+ es = 30 + 0,044 = 30,044 мм.
d min
= d n
+ ei = 30 + 0,035 = 30,035 мм.
ITD = D max
- D min
= 30,013 - 30 = 0,013 мм.
ITD = ES - EI = 0,013 - 0 = 0,013 мм.
ITd = d max
- d min
= 30,044 - 30,035 = 0,009 мм.
ITd = es - ei = 0,044 - 0,035 = 0,009 мм.
Утворена посадка являється посадкою з натягом.
Розраховуємо максимальний і мінімальний натяг і допуск посадки:
N max
= d max
- D min
= 30,044 - 30 = 0,044 мм
N max
= es - EI. = 0,044 - 0 = 0,044 мм.
N min
= d min
- D max
= 30,035 - 30,013 = 0,022 мм.
N min
= ei - ES = 0,035 - 0,013 = 0,022 мм.
ITN = N max
- N min
= 0,044 - 0,022 = 0,022 мм.
ITN = ITD + ITd = 0,013 + 0,009 = 0,022 мм.
2.4 Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення

Дано підшипник № 36203, клас точності 6; навантаження радіальне з ударами R = 2,8 кН, вал обертається, корпус масивний.
1. Даємо характеристику з’єднання: з’єднання являє собою вал - внутрішнє кільце підшипника; зовнішнє кільце підшипника - корпус. Геометричні параметри підшипника № 36203 визначаємо з таблиць довідників:
В даному випадку циркуляційно навантаженим являється внутрішнє кільце
d = 17 мм, тому, що вал обертається, а значить зовнішнє кільце являється місцево навантаженим.
Отже, визначаємо інтенсивність навантаження:
P R
= × K n
× F × F A
= × 1,8 × 1 × 1 = 420 кН/м.
K n
= 1,8 - динамічний коофіцієнт посадки ( 1,8 тому, що навантаження з ударами ).
F A
= 1 , тому, що підшипник однорядний.
2. По таблиці знаходимо, що допустимому значенню інтенсивності радіального навантаження Р R
= 420 кН/м - відповідає для d = 17 мм., поле допуску k6, тобто
Æ 17 k6 - для вала, а так як внутрішнє кільце в з’єднанні йде як отвір, то поле допуску позначається L6 , тобто для внутрішнього кільця Æ 17 L6.
Відповідно для отвору в корпусі поле допуску позначається як Æ 40 Н7, а так як зовнішнє кільце підшипника в з’єднанні йде як вал, то поле допуску позначається Æ 40 l6.
Отже, маємо посадку підшипника в з’єднанні:
3. Визначаємо відхилення розмірів всіх спряжених деталей. Відхилення розмірів кілець підшипників визначаємо по спеціальній таблиці: для Æ 17 L6, ES = 0 мм; EI = - 0,007 мм; тобто Æ 17 L6 ( ).
Відхилення розмірів вала визначаємо по таблицях для гладких циліндричних з’єднань: для Æ 17 k6, es = 0,012 мм; ei = 0,001 мм.
Відповідно для Æ 40 Н7, ES = 0,025 мм; EI = 0 мм,
Відповідно для Æ 40 l6, ES = 0 мм; EI = - 0,009 мм,
4. Визначаємо значення натягу для внутрішнього кільця і значення зазору для зовнішнього кільця:
N max
= es - EI = 0,012 - ( - 0,007 ) = 0,019 мм.
N min
= ei - ES = 0,001 - 0 = 0,001 мм.
ITN = N max
- N min
= 0,019 - 0,001 = 0,018 мм.
S max
= ES - ei = 0,025 - ( - 0,009 ) = 0,034 мм.
ITS = S max
- S min
= 0,034 - 0 = 0,034 мм.
Дано розмірний ланцюг: А 1
= 240 мм; А 2
= 2 мм; А 3
= 3 мм; А 4
= 18 мм; А 5
= 108,5 мм;
А 6
= 63 мм; А 7
= 2,5 мм; А 8
= 38 мм; А 9
= 16 мм.
1. За таблицями довідників знаходимо основні і розраховуємо граничні відхилення які проставляємо на схемі.
А 1
= 240 h12 ( ); А 2
= 2 h12 ( ); А 3
= 3 Н12 ( ); А 4
= 18 h12 ( );
А 5
= 108,5 Н12 ( ); А 6
= 63 h12 ( ); А 7
= 2,5 Н12 ( ); А 8
= 38 h12 ( );
2. Визначаємо номінальний розмір замикальної ланки:
А 0
= ( А 4
+ А 5
+ А 6
+ А 7
+ А 8
+ А 9
) - ( А 1
+ А 2
+ А 3
) =
= ( 18 + 108,5 + 63 + 2,5 + 38 + 16 ) - ( 240 + 2 + 3 ) = 1 мм.
3. Розраховуємо розмірний ланцюг на повну взаємозамінність “максимум - мінімум ”
Верхнє відхилення замикальної ланки:
ES( A 0
) = ( ESA 4
+ ESA 5
+ ESA 6
+ ESA 7
+ ESA 8
+ ESA 9
) - ( EIA 1
+ EIA 2
+ EIA 3
) = ( 0 + 0,35 + 0 + 0,1 + 0 + 0 ) - ( - 0,46 + ( - 0,1 ) + 0 ) = 1,01 мм.
Нижнє відхилення замикальної ланки:
EI( A 0
) = ( EIA 4
+ EIA 5
+ EIA 6
+ EIA 7
+ EIA 8
+ EIA 9
) - - ( ESA 1
+ ESA 2
+ ESA 3
) = ( -0,18 + 0 + ( - 0,3 ) + 0 + ( - 0,25 ) + ( - 0,18 ) ) - ( 0 + 0 + 0,1 ) = - 1,01 мм.
ITA 0
= ESA 0
- EIA 0
= 1,01 - ( - 1,01 ) = 2,02 мм.
ITA 0
= = ITA 1
+ ITA 2
+ ITA 3
+ ITA 4
+ ITA 5
+ ITA 6
+ ITA 6
+ ITA 7
+ ITA 8
+ ITA 9
= 0,1 +0,1 + 0,46 + 0,1 + 0,18 + 0,35 + 0,3 + 0,25 + 0,18 = 2,02 мм.
Висновок: допуск замикальної ланки дуже великий, тому доцільно його розрахувати, виходячи з функціональних вимог працездатності. Визначаємо допуски і граничні відхилення виходячи з необхідності забезпечити
Допуски визначаємо методом одного квалітету.
4. Підраховуємо кількість одиниць допуску а
:
де, ; ;…; - одиниці допусків розмірів ланок А 1
,А 2
,… ,А 9
.
5. За таблицями довідника найближче число одиниць допуска 7, а наступне 10 які відповідають IT56 і IT6. Вибираємо допуск IT5.
Згідно таблиць довідника по IT5 маємо:
ITA 0
= ITA 1
+ ITA 2
+ ITA 3
+ ITA 4
+ ITA 5
+ ITA 6
+ ITA 7
+ ITA 8
+ ITA 9
=
= 20 + 4 + 5 + 8 + 15 + 13 + 4 + 11 + 8 = 88 мкм.
8. Визначаємо коректуючу ланку і скоректовуємо її, тобто збільшуємо на
100 - 88 = 12 мкм. Враховуючи більш складну обробку корпуса, призначаємо збільшений допуск на А 1
і ITA 1
= 20 + 12 = 32 мкм.:
ITA 0
= ITA 1
+ ITA 2
+ ITA 3
+ ITA 4
+ ITA 5
+ ITA 6
+ ITA 7
+ ITA 8
+ ITA 9
=
= 32 + 4 + 5 + 8 + 15 + 13 + 4 + 11 + 8 = 100 мкм.
9. Відхилення коректуючої ланки А 1
підраховуємо за формулою:
ESA 0
= ( ESA 4
+ ESA 5
+ ESA 6
+ ESA 7
+ ESA 8
+ ESA 9
) - ( EIA
+ EIA 2
+ EIA 3
);
EIA
= ( ESA 4
+ ESA 5
+ ESA 6
+ ESA 7
+ ESA 8
+ ESA 9
) - ( ESA 0
+ EIA 2
+ EIA 3
) = ( - 32 + 87 + ( - 60 ) + 18 + ( - 50 ) + ( - 32 ) ) - ( -100 + ( - 18 ) + 20 ) = 29 мкм.
EIA 0
= ( EIA 4
+ EIA 5
+ EIA 6
+ EIA 7
+ EIA 8
+ EIA 9
) -
ESA 1
к
= ( EIA 4
+ EIA 5
+ EIA 6
+ EIA 7
+ EIA 8
+ EIA 9
) - ( EIA 0
+ ESA 2
+ ESA 3
) = ( -40 + 72 + ( -73 ) + 14 + ( - 61 ) + ( - 40 ) ) - ( - 200 + ( - 14 ) + 25 ) = 61 мкм.
ITA 1
к
= ESA 1
к
- EIA
= 61 - 29 = 32 мкм.
ITA 0
= ITA
+ ITA 2
+ ITA 3
+ ITA 4
+ ITA 5
+ ITA 6
+ ITA 6
+ ITA 7
+ ITA 8
+ ITA 9
=
= 32 + 4 + 5 +8 + 15 + 13 + 4 + 11 + 8 = 100
2.6 Визначення допусків і посадових шліцових з
’
єднань

1. Внутрішній діаметр = 32 мм, позначення полів допусків немає, тому що автоматично виконується вільний розмір:
Внутрішній діаметр Зовнішній діаметр
Позначення втулки: b - 8 ´ 32 H11 ´ 38 H12 ´ 6 F8
Позначення вала: b - 8 ´ 32 а11 ´ 38 а11 ´ 6 е8.
2. По табл. Довідників для шліцьового з’єднання знаходимо відхилення розмірів.
Розраховуємо допуски на всі параметри, справочні дані і величину допуска заносимо в таблицю.
3. Розраховуємо граничні розміри і величини зазорів шліцьового з’єднання
S maxD
= ES - ei = 0,25 - ( - 0,47 ) = 0,72 мм.
S minD
= EI - es = 0 - ( -0,31 ) = 0,31 мм.
ITS D
= S maxD
- S minD
= 0,72 - 0,31 = 0,41 мм.
4. Розмір і граничні відхилення товщини зубів.
S maxb
= ES - ei = 0,028 - ( - 0,038 ) = 0,066 мм.
S minb
= EI - es = 0,010 - ( - 0.,02 ) = 0,03 мм.
ITS b
= S maxb
- S minb
= 0,066 - 0,03 = 0,036 мм.
5. Розмір і граничні відхилення центруючого внутрішнього діаметра Æ 32
S maxd
= ES - ei = 0,16 - ( - 0,47 ) = 0,63 мм.
S mind
= EI - es = 0 - ( - 0,31 ) = 0,31 мм.
ITS d
= S maxd
- S mind
= 0,63 - 0,31 = 0,32 мм.
6. Розраховуємо граничні розміри величини зазорів шліцьового з’єднання і результати розрахунків заносимо в таблицю.
2.7
Вибір посадок та відхилень на геометричні параметри різьбових з
’
єднань

1. Буква М показує, що різьба метрична, число16 відповідає значенню номіналу зовнішнього параметру різьби, число 1,5 означає величину кроку різьби.
Чисельник дробу 5Н являється позначенням поля допуску гайки, 5 - ступінь точності, Н - основне відхилення; знаменник 6g - поле допуску болта; 6 - ступінь точності, g - основне відхилення.
2. Визначаємо номінальні розміри параметрів різьби. Із позначення різьби слідує:
a = 60 °; D = d = 16 мм; Р = 1,5 мм.
По відомим залежностям розраховуємо:
D 2
= d 2
= D - 0,65 × 1,5 = 16 - 0,65 × 1,5 = 15,025 мм.
D 1
= d 1
= d - 1,082 × 1,5 = 16 - 1,082 × 1,5 = 14,3 мм.
3. Визначаємо відхилення розміру різьби та їх граничні розміри. Підготовляємо форму таблиці та заповнюємо її даними із позначенням різьби та значенням відхилень, та допусків, визначених по довідниковим таблицям, недостатні дані підраховуємо по відомим залежностям:
ITd = es - ei = -0,032 - ( - 0,268 ) = 0,236 мм.
ITd 2
= es - ei = -0,032 - ( - 0,172 ) = 0,14 мм.
ITD 2
= ES - EI = 0,150 - 0 = 0,150 мм.
ITD 1
= ES - EI = 0,236 - 0 = 0,236 мм.
Розрахувати калібри для контролю циліндричного з’єднання
1. Визначаємо граничні розміри отвору і вала з’єднання:
2. Із таблиць стандарту визначаємо параметри точності калібрів:
3. Визначаємо номінальні розміри калібрів:
ПР = D min
+ z = 28 + 0,003 = 28,003 мм.
ПР = d max
- z 1
= 28,035 - 0,003 = 28,032 мм.
ПР = D min
+ z + = 28 + 0,003 + = 28,005 - 0,002 мм.

НЕ = D max
+ = 28,021 + = 28,023 - 0,002 мм.

ПР = d max
- z 1
- = 28,035 - 0,003 - = 28,03 +0,002 мм.

НЕ = d min
- = 28,022 - = 28,02 +0,002 мм.

1. Авсиевич Е. А., Санишков В. И. Государственный надзор за стандартами и средствами измерений: Учебное пособие. - М.: Изд - во стандартов, 1987. - 264 с.
2. Зенкин А. С., Петко И. В. Допуски и посадки в машиностроении: Справочник. - К.: Изд - во “Техника ”, 1990. - 320 с.
3. Купряков Е. М. Стандартизация и качество промышленной продукции: Учебное пособие. - М.: Изд - во “Высшая школа ”1985. - 285с.
4. Серый И. С. Взаимозаменяемость, стандартизация и техническое измерение: Учебное пособие. - М.: Изд - во “Колос ”, 1981. - 351 с.
5. Сірий І. С., Колісник В. С. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання: Навчальний посібник. - К.: Вид - во “Урожай ”1995. - 264 с.
6. Таныгин В. А. Основы стандартизации и управление качеством продукции: Учебное пособие. - М.: Изд - во стандартов, 1989. - 208 с.

Название: Розрахунки допусків і посадок
Раздел: Промышленность, производство
Тип: курсовая работа
Добавлен 05:08:45 12 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 24
Комментариев: 15
Оценило: 2 человек
Средний балл: 5
Оценка: неизвестно   Скачать

Срочная помощь учащимся в написании различных работ. Бесплатные корректировки! Круглосуточная поддержка! Узнай стоимость твоей работы на сайте 64362.ru
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Да, но только в случае крайней необходимости.

Курсовая работа: Розрахунки допусків і посадок
Курсовая Работа На Тему Характеристика Типов И Видов Изданий
Как Написать Сочинение О Друге 4 Класс
Человек И Природа 4 Класс Сочинение
Учебное пособие: Моделирование электрических цепей в системе Mathcad
Организация Травматологической Помощи Реферат
Реферат по теме Безробіття та зайнятість
Курсовая Работа На Тему Виборча Система України
Курсовая работа по теме Социальная реабилитация лиц с нарушением слуха
Контрольная работа: Контрольные работы по теории надежности. Скачать бесплатно и без регистрации
Лекция Реферат
Эссе Чем Мне Понравился Документальный Фильм
Шпаргалка: Латинские выражения, используемые в юридической практике
Реферат: Понятие и сущность социологии как науки
Дипломная работа по теме Розробка та виготовлення ультразвукового локатора для лабораторного мобільного робота
Сочинение Горе От Ума Основной Конфликт Комедии
Роль воображения в творчестве музыканта-исполнителя и дирижера
Тексты Изложений С Элементами Сочинений
Доклад: Пианистическое мастерство С. Рахманинова
Реферат по теме Партийные элиты в виртуальном противоборстве
Сочинение Письмо На Английском
Учебное пособие: Химия и технология платиновых металлов
Книга: Видатні майстри педагогічної праці А Макаренко В Сухомлинський
Курсовая работа: Отопление и вентиляция многоэтажного жилого дома