Курсовая работа: Проект теплообмінного апарату типу "труба в трубі"
💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра процесів і апаратів харчових виробництв та технології консервування
Розрахунково – пояснювальна записка
«Проект теплообмінного апарата типу «труба в трубі»»
Теплообміном називається процес передачі теплоти від одного тіла до іншого. Необхідною і достатньою умовою для теплообміну є різниця температур між цими тілами. Мірою теплообміну вважають кількість переданої теплоти.
Існує три способи передачі теплоти: теплопровідність, конвекція і випромінювання.
Теплопровідністю називають явище перенесення теплової енергії безпосереднім контактом між частинами тіла.
Конвекцією називають процес поширення теплоти внаслідок руху рідини або газу. Розрізняють два види конвекції: природна конвекція, виникає внаслідок різниці густин нагрітих і холодних частинок рідини, тобто під дією внутрішніх сил та вимушену, коли рух рідини виникає під дією зовнішніх сил (насоса, вентилятора).
Випромінюванням називається процес передачі теплоти від одного тіла до іншого поширенням електромагнітних хвиль у просторі між цими тілами.
Тепловіддачею називають процес теплообміну між двома елементами одне з яких тверда стінка (тіло), а інше тверде або газоподібне середовище, що її омиває.
Теплопередачею називають процес теплообміну між двома середовищами, розділеними твердою перегородкою.
Теплообмінник типу «труба в трубі
» належить до поверхневих. В таких теплообмінниках обидва теплоносії відокремлені один від одного твердою стінкою, яка бере участь в процесі теплообміну й утворює так звану поверхню теплообміну (поверхню нагріву).
Теплообмінник типу «труба в трубі
» належить також до рекуперативних. В ньому один бік поверхні теплообміну весь час омиває гарячий теплоносій, а другий – холодний. Теплота від одного теплоносія до другого передається крізь стінку з теплопровідного матеріалу, що їх розділяє. Напрямок теплового процесу в стінці лишається незмінним.
Теплообмінник типу «труба в трубі»
належить до протитечій них, тобто обидва теплоносії рухаються в протилежних напрямках назустріч один одному.
Теплообмінник типу «труба в трубі»
складається з кількох послідовно з`єднаних елементів, утворених двома концентрично розміщеними трубами. Один теплоносій рухається у внутрішніх трубах, а другий – у кільцевому зазорі між внутрішніми і зовнішніми трубами. Внутрішні труби окремих елементів з`єднані послідовно колінами, а зовнішні патрубками. Завдяки невеликому поперечному перерізу в теплообмінниках «труба в трубі» досягають високих швидкостей руху теплоносіїв і високої інтенсивності теплообміну. Проте ці теплообмінники дуже громіздкі та металомісткі. Тому їх використовують лише при малих об`ємних витратах теплоносія і незначних поверхнях теплообміну.
При значних кількосях теплоносіїв теплообмінник складають з декількох паралельних секцій, що приєднуються до загальних колекторів.
Переваги теплообмінників "труба в трубі":
- високий коефіцієнт теплопередачі
в наслідок великої швидкості обох теплоносіїв;
- висока вартість
зважаючи на велику витрату металу на зовнішні труби, що не беруть участь в теплообміні;
- трудність очищення
міжтрубного простору.
2. Місце і призначення проектованого апарата в технологічній схемі
Теплообмінник типу «труба в трубі» використовується в процесі згущення продуктів, що є підготовчим етапом перед висушуванням бульйону.
Процес згущення протікає наступним чином:
Бульйон всмоктується у вирівнюючий бак 1 і з нього насосом 22 подається через фільтри 21 в теплообмінник типу «труба в трубі» 3.
Із теплообмінника нагрітий бульйон подається в паровідділювач 4 циклонного типу. Звільнений від вторинної пари бульйон стікає по скляному трубопроводі до насосу 18, яким направляється на рециркуляцію у вирівнюючий бак 1. Визначений рівень рідини в паровідділювачі автоматично піддержується регулятором 9.
Шляхом регулювання кількості напрямленого на рециркуляцію згущуваного продукту за допомогою клапана 20, а також подачі сировини встановлюється режим випарювання. Після цього згущений бульйон починають відкачувати із апарата продуктовим насосом 19.
Вторинна пара із паровідділювача потрапляє в горизонтальний поверхневий конденсатор 7, суміш охолодженої води і конденсату відкачується насосом 13. Вакуум в системі підтримується за допомогою двохступінчатого вакуум-насоса 8. Існує прилад 11 для приготування гарячої води, яка використовується для нагрівання бульйону в теплообміннику, насос для гарячої води 17, вирівнюючий бак 15 і трубопровід для рециркуляції гарячої води через клапан 12.
Речовини які беруть участь у процесі теплообміну, називають теплоносіями. Речовину з вищою температурою називають гарячим теплоносієм, речовину з нижчою температурою холодним.
Як гарячі теплоносії в харчовій промисловості використовуються водяна пара, гаряча вода, нагріте повітря, димові гази і гарячі мінеральні масла, а як холодні – воду, повітря, ропу(розсіл), аміак і фенол.
Продуктивність апарата G = 1,6 кг/с
на вході в апарат t 1
п
= 90 ºС на виході із апарата t 1
к
= 40 ºС
на вході в апарат t 2п
= 10 ºС на виході із апарата t 2к
= 80 ºС
Швидкість руху бульйону w 2
= 1,1 м/с
Довжина труби одного змієвика l 1
= 7 м
Коефіцієнт теплопровідності матеріалу λ ст
= 17,5 Вт/(м·К)
Ціна 1 м 2
поверхні теплообміну апарату С F
= 1000 грн / м 2
Річна частина амортизаційних відрахувань а = 0,08 %
Кількість годин роботи теплообмінника в році τ = 5460 год
Ціна 1 кВт·год електроенергії С Е
= 0,6 грн/(кВт·год)
Визначення середньої різниці температур
Δt м
= t 1п
- t 2к
= 90 – 80 = 10ºС
Δt б
/ Δt м
= 30 / 10 = 3, оскільки 3 > 2, то
Δt ср
= (Δt б
- Δt м
) / ln (Δt б
/ Δt м
) = 20 / ln 3 = 20 / 1,0986 = 18,2ºС
Визначення середньої температури води
t 1ср
= (t 1п
+ t 1к
)/2 =(90+40)/2 = 65ºС
Визначення середньої температури бульйону
t 2ср
= (t 2п
+ t 2к
)/2 =(10+80)/2 = 45ºС
Визначення теплового навантаження апарата
де х = 1,02…1,05 – коефіцієнт, що враховує теплові втрати.
де с 2
– теплоємність бульйону при температурі 45ºС.
Q 2
= 1,05 · 1,6 · 3,998 · (80 – 10) = 470,16 кВт
Рівняння теплового балансу має вигляд:
G 1
с 1
(t 1п
- t 1к
) = х G 2
с 2
(t 2к
- t 2п
)
Визначаємо витрати води на підігрів бульйону
G 1
= (х G 2
с 2
(t 2к
- t 2п
)) / с 1
(t 1п
- t 1к
),
де с 1
– теплоємність води при температурі 65ºС.
G 1
= (1,05· 1,6 · 3,998 · (80 – 10)) / (4,185 ·(90 – 40)) = 470,16 / 209,25 = 2,25 кг/с
Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до бульйону α 2
. Для цього знаходимо критерій Re 2
.
де μ 2
– коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 2,4·10 -3
Па·с;
ρ 2
- густина кісткового бульйону при температурі 45ºС і вмісті сухих речовин n = 3,3 % становить 1026,08 кг / м 3
.
d в
– діаметр внутрішньої труби, який визначається за формулою
d в
= √(4· G 2
) / (π · ρ 2
·w 2
) ;
Обчислюємо діаметр внутрішньої труби
d в
= √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,1) = √ 6,4 / 3544 = 0,04 м
Re 2
= (1,1 · 0,04 · 1026,08) / 2,4 · 10 -3
= 45,1 / 2,4 · 10 -3
= 18791
Режим руху бульйону турбулентний
, критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта має вигляд:
Nu 2
= 0,023 · Re 2
0,8
· Pr 2
0,4
· ( D в
/ d з
) 0,45
,
де Pr 2
– критерій Прандтля для бульйону, який визначається за формулою
λ 2
– коефіцієнт теплопровідності бульйону, λ 2
= 616,37·10 -3
Вт / (м·К);
D в
– внутрішній діаметр зовнішньої труби, який визначається за формулою
D в
= √(4 · υ) / (π · w 1
) + d з
,
υ – об
`
ємні витрати рідини, які визначаються за формулою
υ = G 1
/ ρ 1
= 2,25 / 980,5 = 0,0023 м 3
/с
ρ 1
– густина води при температурі 65ºС
d з
– зовнішній діаметр внутрішньої труби.
Оскільки товщина стінки складає 0,002 м, то d з
= 0,04 + 2·0,002 = =
0,044 м.
Pr 2
= (3998 · 2,4·10 -3
) / 616,37·10 -3
= 15,6
D в
= √(4 · 0,0023) / (3,14 · 1,2) + 0,044 = 0,09 м
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,09 / 0,044) 0,45
= 1,38
Nu 2
= 0,023 · 18791 0,8
· 15,6 0,4
·1,38 = 0,023 · 2625 · 3 · 1,38 = 249,95
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від стінки до бульйону
α 2
= ( Nu 2
· λ 2
) / d в
= (249,95 · 616,37·10 -3
) / 0,04 = 3849 Вт/(м 2
· К)
Визначення коефіцієнта тепловіддачі від конденсату до стінки α 1
. Для цього знаходимо критерій Re 1
.
де μ 1
– коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 0,438·10 -3
Па·с;
ρ 1
- густина води при температурі 65ºС, становить 980,5 кг / м 3
.
d е
– еквівалентний діаметр, який визначається за формулою
d е
= D в
– d з
= 0,09 – 0,044 = 0,046
Re 1
= (1,2 · 0,046 · 980,5) / 0,438 · 10 -3
= 54,12 / 0,438 · 10 -3
=123562
Режим руху води турбулентний
, критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта має вигляд:
Nu 1
= 0,023 · Re 1
0,8
· Pr 1
0,4
· ( D в
/ d з
) 0,45
,
де Pr 1
– критерій Прандтля для води, який визначається за формулою
λ 1
– коефіцієнт теплопровідності води, λ 1
= 664·10 -3
Вт / (м·К);
Pr 1
= ( 4185 · 0,438·10 -3
) / 664·10 -3
= 2,76
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,09 / 0,044) 0,45
= 1,38
Nu 1
= 0,023 · 123562 0,8
· 2,76 0,4
·1,38 = 0,023 · 11844 · 1,5 · 1,38 = 564
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від конденсату до стінки
α 1
= ( Nu 1
· λ 1
) / d е
= (564 · 664·10 -3
) / 0,046 = 8141,2 Вт/(м 2
· К)
Визначення коефіцієнта теплопередачі
Приймаємо, що труби виготовлені з нержавіючої сталі, тоді коефіцієнт теплопровідності становить λ ст
= 17,5 Вт/(м·К), а товщина стінки δ = 0,002м.
К
= 1 / (1/8141,2 + 0,002/17,5 + 1/3849) = 1 / (0,00012 + 0,00012 + +0,00025) = 1 / 0,00049 = 2041
Вт/ (м 2
·К)
Визначення площі поверхні теплообмінника
F
= Q / ( К · Δt ср
) = 470165 / (2041 · 18,2) = 12,6 м 2
Визначення діаметра внутрішньої труби
d в
= √(4· G 2
) / (π · ρ 2
·w 2
) = √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,1) = 0,04 м
Визначення загальної довжини труби l = (F / 3,54) · √(w 2
· ρ 2
)/G 2
= (12,6/3,54) · √(1,1·1026,08)/1,6 = 95,76м
Визначення кількості елементів теплообмінника
де l 1
– довжина труби одного змієвика.
Приймаємо, що довжина труби одного змієвика дорівнює 7 м. Тоді кількість елементів теплообмінника становить
Визначення внутрішнього діаметра зовнішньої труби
D в
= √(4 · υ) / (π · w 1
) + d з
= √(4 · 0,0023) / (3,14 · 1,2) + 0,044 = 0,09 м
υ = G 1
/ ρ 1
= 2,25 / 980,5 = 0,0023 м 3
/с
d в.вх
= 1,13√ G 1
/ (ρ · w 1
) = 1,13√2,25 / (965 · 1,2) = 0,048 м
d в.вих
= 1,13√ G 1
/ (ρ · w 1
) = 1,13√2,25 / (992 · 1,2) = 0,049 м
d б.вх
= 1,13√ G 2
/ (ρ · w 2
) = 1,13√1,6 / (1026 · 1,2) = 0,041 м
d б.вих
= 1,13√ G 2
/ (ρ · w 2
) = 1,13√1,6 / (1026,1 · 1,2) = 0,04 м
3.3 Гідравлічний розрахунок теплообмінника
Цей розрахунок потрібний для визначення потужності насосів
для бульйону та води, а також для встановлення оптимального режиму роботи теплообмінника.
Провіряємо умову вибору рівняння для розрахунку коефіцієнта тертя бульйону λ.
де Δ – абсолютна шорсткість, яка для нових труб з нержавіючої сталі дорівнює 0,06 мм. Коефіцієнт опору тертя розраховуємо за формулою
λ = 0,11 · ( 0,06/0,04) 0,25
= 0,12
Приймаємо слідуючи місцеві опори на шляху руху бульйону:
ξ 2
= 2 – поворот на 180º через коліно;
Знаходимо повний гідравлічний опір, який складається із втрат тиску на подолання опору тертя і на подолання місцевих опорів:
Δр = Δр тр
+ Δр м.с
= (λ · (l / d в
) + ∑ξ) · (w 2
2
· ρ 2
)/2,
ρ 2
- густина кісткового бульйону при температурі 45º;
Δр = ( 0,12 · (96,76/0,04) + 28 ) · (1,1 2
· 1026,08)/2 = 318,3 · 620,8 = =197601 Па
Потужність, що потрібна для переміщення теплоносія через апарат:
де η – коефіцієнт корисної дії насоса, який приймаємо рівним 0,8.
N
= ( 0,0023 · 197601) / 0,8 = 568 Вт
Теплова ізоляція – один із основних факторів, які необхідні для безпечної, продуктивної та економічно вигідної роботи теплообмінника.
Для розрахунку теплової ізоляції приймаємо наступні значення:
t і
= 40ºС – температура на поверхні ізоляції;
t а
= 88ºС – температура в апараті.
λ = 0,047 – коефіцієнт теплопровідності для теплової ізоляції.
Знаходимо сумарний коефіцієнт тепловіддачі від стінки до повітря:
α = 9,76 + 0,07 ( t і
– t п
) = 9,76 + 0,07 ( 40 – 20 ) = 11,16 Вт/м 2
·К
δ
= (λ · ( t а
– t і
)) / (α · ( t і
– t п
)) = (0,047 · (88 – 40)) / (11,16 · (40 – 20 )) = 0,01 м
4. Техніко-економічні показники роботи апарату
С F
–
вартість 1 м 2
поверхні теплообміну апарата, яка складає 1000грн/м 2
;
а – річна частина амортизаційних відрахувань, яка становить 0,08%.
К а
= 12,6 · 1000 · 0,08 = 1008 грн/рік
де N – потужність електродвигуна насоса;
С е
– вартість 1 кВт·год електроенергії, яка становить 0,6грн/(кВт·год);
τ – кількість годин роботи теплообмінника за рік, яка складає 5460год.
К е
= 0,568 · 0,6 · 5460 = 1861 грн/рік
К ∑
= К а
+ К е
= 1008 + 1861 = 2869 грн/рік
Розрахунок оптимального режиму і конструкції апарата
Для побудови графіка оптимізації і вибору оптимальної швидкості руху продукту були проведені розрахунки амортизаційних, експлуатаційних та сумарних витрат при різних швидкостях руху продукту:
w 1
= 0,2 м/с ; w 2
= 1,2 м/с; w 3
= 1,8 м/с
d в
= √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 0,2) = √ 6,4 / 644 = 0,099 м
Re = (0,2 · 0,099 · 1026,08) / 2,4 · 10 -3
= 20,3 / 2,4 · 10 -3
= 8458
Pr = (3998 · 2,4·10 -3
) / 616,37·10 -3
= 15,6
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,152 / 0,103) 0,45
= 1,2
Nu = 0,023 · 8458 0,8
· 15,6 0,4
·1,2 = 0,023 · 1386 · 3 · 1,2 = 114,8
α 2
= (114,8 · 616,37·10 -3
) / 0,099 = 714 Вт/(м 2
· К)
К
= 1 / (1/6992 + 0,002/17,5 + 1/714) = 1 / (0,00014 + 0,00012 + 0,0014) = =1 / 0,00166 = 602,4
Вт/ (м 2
·К)
F
= 470165 / (602,4 · 18,2) = 42,9 м 2
l = (42,9/3,54) · √(0,2·1026,08)/1,6 = 137 м
λ = 0,11 · ( 0,06/0,099) 0,25
= 0,097
Δр = ( 0,097 · (137/0,099) + 40 ) · (0,2 2
· 1026,08)/2 = 174 · 21 = 3654Па
К а
= 42,9 · 1000 · 0,08 = 3432 грн/рік
К е
= 0,011 · 0,6 · 5460 = 36 грн/рік
К ∑
= К а
+ К е
= 3432 + 36 = 3468 грн/рік
d в
= √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,2) = √ 6,4 / 3866,2 = 0,04 м
Re = (1,2 · 0,04 · 1026,08) / 2,4 · 10 -3
= 49,25 / 2,4 · 10 -3
= 20521
Pr = (3998 · 2,4·10 -3
) / 616,37·10 -3
= 15,6
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,09 / 0,044) 0,45
= 1,38
Nu = 0,023 · 20521 0,8
· 15,6 0,4
·1,38 = 0,023 · 2816,8 · 3 · 1,38 = 268,2
α 2
= (268,2 · 616,37·10 -3
) / 0,04 = 4132,8 Вт/(м 2
· К)
К
= 1 / (1/8138,3 + 0,002/17,5 + 1/4132,8) = 1 / (0,00012 + 0,00012 + +0,00024) = 1 / 0,00048 = 2083,3
Вт/ (м 2
·К)
F
= 470165 / (2083,3 · 18,2) = 12,4 м 2
l = (12,4/3,54) · √(1,2·1026,08)/1,6 = 96,95 м
λ = 0,11 · ( 0,06/0,04) 0,25
= 0,12
Δр = ( 0,12 · (96,95/0,04) + 28 ) · (1,2 2
· 1026,08)/2 = 318,85 · 738,8 = =235566,4 Па
N
= ( 0,0023 · 235566,4) / 0,8 = 541 Вт
К а
= 12,4 · 1000 · 0,08 = 992 грн/рік
К е
= 0,541 · 0,6 · 5460 = 1772,3 грн/рік
К ∑
= К а
+ К е
= 992 + 1772,3 = 2764,3 грн/рік
d в
= √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,8) = √ 6,4 / 5799 = 0,03 м
Re = (1,8 · 0,03 · 1026,08) / 2,4 · 10 -3
= 55,4 / 2,4 · 10 -3
= 23083
Pr = (3998 · 2,4·10 -3
) / 616,37·10 -3
= 15,6
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,083 / 0,034) 0,45
= 1,5
Nu = 0,023 · 23083 0,8
· 15,6 0,4
·1,3 = 0,023 · 3095 · 3 · 1,5 = 320
α 2
= (320· 616,37·10 -3
) / 0,03 = 6571 Вт/(м 2
· К)
К
= 1 / (1/8736 + 0,002/17,5 + 1/6571) = 1 / (0,00011 + 0,00012 + +0,00015) = 1 / 0,00038 = 2632Вт/ (м 2
·К)
F
= Q / ( К · Δt ср
) = 470165 / (2632 · 18,2) = 9,8 м 2
l = (9,8/3,54) · √(1,8·1026,08)/1,6 = 95,2 м
λ = 0,11 · ( 0,06/0,03) 0,25
= 0,13
Δр = ( 0,13 · (95,2/0,03) + 28 ) · (1,8 2
· 1026,08)/2 = 441 · 1662=732942Па
N
= ( 0,0023 · 732942) / 0,8 = 2107 Вт
К а
= 9,8 · 1000 · 0,08 = 784 грн/рік
К е
= 2,107 · 0,6 · 5460 = 6903грн/рік
К ∑
= К а
+ К е
= 784 + 6903 = 7687 грн/рік
d в
= √(4· 1,6) / (3,14 · 1026,08 · 0,2) = √ 6,4 / 644 = 0,099 м
Re = (0,2 · 0,099 · 1026,08) / 2,4 · 10 -3
= 20,3 / 2,4 · 10 -3
= 8458
Pr = (3998 · 2,4·10 -3
) / 616,37·10 -3
= 15,6
(D в
/ d з
) 0,45
= (0,152 / 0,103) 0,45
= 1,2
Nu = 0,023 · 8458 0,8
· 15,6 0,4
·1,2 = 0,023 · 1386 · 3 · 1,2 = 114,8
α 2
= (114,8 · 616,37·10 -3
) / 0,099 = 714 Вт/(м 2
· К)
К
= 1 / (1/6992 + 0,002/17,5 + 1/714) = 1 / (0,00014 + 0,00012 + 0,0014) = =1 / 0,00166 = 602,4
Вт/ (м 2
·К)
F
= 470165 / (602,4 · 18,2) = 42,9 м 2
l = (42,9/3,54) · √(0,2·1026,08)/1,6 = 137 м
λ = 0,11 · ( 0,06/0,099) 0,25
= 0,097
Δр = ( 0,097 · (137/0,099) + 40 ) · (0,2 2
· 1026,08)/2 = 174 · 21 = 3654Па
К а
= 42,9 · 1000 · 0,08 = 3432 грн/рік
К е
= 0,011 · 0,6 · 5460 = 36 грн/рік
К ∑
= К а
+ К е
= 3432 + 36 = 3468 грн/рік
1. Проектирование процессов и аппаратов пищевых производств / Под ред. В.Н. Стабникова. – К.: Вища шк., 1982. – 199 с.
2. Процеси і апарати харчових виробництв / за ред. І.Ф. Малежика
3. В.Н. Стабников, В.М. Лысянский , В.Д. Попов / Процессы и аппараты пищевых производств. М.: Агропромиздат, 1985. – 503с.
4. Фізико-хімічні та теплофізичні характеристики м`яса, м`ясо продуктів, крові тварин і бульйонів. Метод. Вказівки до курс. і диплом. Проектування для студентів усіх спец. / Уклад.: В.С. Бодров. К.: УДУХТ, 1998. – 24с.
5. Гусаковський З.М. Технология и оборудование м’ясоконсервного производства. – М.: Пищ. пром-ть. 1970. – 400 с.
6. Пелеев А.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищ. пром-ть, 1978. – 262 с.
7. Процеси і апарати харчових виробництв: Метод. вказівки до викон. контрол. робіт для студ. технолог. спец. заоч. форми навч. / Уклад.: І.Ф. Малежик, Л.В. Зоткіна, П.М. Немирович, О.В.Саввова. – К.: НУХТ, 2002 – 64 с.
Название: Проект теплообмінного апарату типу "труба в трубі"
Раздел: Промышленность, производство
Тип: курсовая работа
Добавлен 04:56:56 11 октября 2009 Похожие работы
Просмотров: 219
Комментариев: 16
Оценило: 2 человек
Средний балл: 5
Оценка: неизвестно Скачать
Срочная помощь учащимся в написании различных работ. Бесплатные корректировки! Круглосуточная поддержка! Узнай стоимость твоей работы на сайте 64362.ru
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Да, но только в случае крайней необходимости.
Курсовая работа: Проект теплообмінного апарату типу "труба в трубі"
Правила Поведения В Условиях Конфликта Реферат
Доверие Реферат Для 5 Класса Кратко
Отчет По Учебной Практике Дошкольное Образование
Товарная Политика Дипломная Работа
Контрольная работа: Работа с таблицами и диаграммами в Microsoft Excel
Сборник Сочинений По Литературе 11 Класс
Контрольная работа по теме Мировые туристские центры
Курсовая работа по теме Индуизм
Реферат по теме Нанотехнология
Статья На Тему Полимерные Нанокомпозиты На Основе Органомодифицированных Слоистых Силикатов: Особенности Структуры, Получение, Свойства
Проблема Разного Отношения К Пожилым Людям Сочинение
Результативные показатели воспроизводства
Курсовая работа по теме Разработка технических особенностей проведения конного маршрута по Монголии
Надежда Воронцова Диссертация С Нуля
Курсовая работа: Расчёт экономической эффективности разработки и создания программы «автоматизация учёта поступления и реализации стройматериалов». Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Эффективность производства 2
Реферат: История становления социологии. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая Работа На Тему Пересмотр По Вновь Открывшимся Обстоятельствам Решений И Определений Суда, Вступивших В Законную Силу
Как Пишется Введение В Дипломной Работе Пример
Преддипломная Практика Отчет Культура
Реферат: Применение спектрального анализа
Реферат: Специфика психического отражения: определения психики и сознания
Реферат: Этика делового общения