Криза державотворення в Україні
…В Україні існує, нажаль, таке явище, як криза державотворення. Більшість населення не розуміє навіщо її держава і що з нею робити. Корені цієї проблеми знаходяться в тому, що Україна була століттями в окупації своїх сусідів і за цей час для українців держава стала чимось негативним, бо вони знаходились в окупації й все що пов'язане з державою для них зло. І на жаль це передалось скрізь століття бо, навіть, зараз для більшості українців Україна це щось незрозуміле. Особливу роль в цьому зіграла Росія бо ті українські землі які вона окупувала найбільше постраждали і саме на них відчувається дефіцит державотворення. Тактика Росії завжди була однаковою - спочатку роз`єднати народ, а потім знищити національну еліту. Саме національна еліта це найбільша загроза тому що саме вона підіймає народ. І тому так сталося що на момент 1991 року вся національна еліта була майже винищена і робити державотворчі процеси було нікому. Народ вибрав замість державника Чорновола комуніста Кравчука і це був показник того що народ ще не готовий до державництва. Але с часом ситуація ставала трошки краще. Це показав Майдан 2004 і 2014 років. І як не дивно, але саме війна на Донбасі та окупація Криму підняла державотворчі питання на новий рівень і багато хто з українців задумався про те чого сталася війна її причини й т.д. І за період 2014-2019 було зроблено багато того, що країни Балтії наприклад зробили в 90 роки. Але в цьому році українці наступили знов на "популістичні граблі", але тепер замість проросійського популізму на кшталт того що декларував Янукович про дешевий газ, братерство з Росією і т.д. прийшов новий популізм з яким українці ще не зустрічались це популізм який не має чіткого забарвлення і кожен українець ньому бачить щось своє, ватник бачить в Зеленському свого, так само як і людина яка хоче щоб Україна була в ЄС і НАТО бачить в ньому теж свого. Для українського державотворення популізм є таким же злом як і Росія. Але для того щоб відрізнити популізм від нормальних обіцянок для цього багато не треба. Популізм використовує такі тези: протиставлення народу та еліт(тобто завжди є бідний нещасний народ та кляті бариги), тобто ми розуміємо це банальне ділення на чорне та біле, неприродня емоційність (приклад Тимошенко та Ляшко), нереалістичні обіцянки(зарплата 4 тис. дол, ВВП 40%), критика демократії. Популізм - це не тільки українська проблема, наразі це проблема багатьох країн в тому числі й розвиненого Заходу, але для нас він більш небезпечний бо процес державотворення в нас ще не скінчився і в нас нема такої системи як в США коли президентом за великим рахунком може бути навіть найбільший популіст у світі, але завдяки системі стримування та противаг з країною все буде добре. Україні ще треба пройти шлях до таких систем, а поки в нас криза державотворення наш народ заплутався в сітках популізму та проросійських реваншистів.
