Кримськотатарська національно-територіальна автономія

Matifet

Що таке національно-територіальна автономія?

Національно-територіальна автономія (далі – НТА) – один із різновидів автономії, що надає окремій етнографічній спільності держави право на самостійне вирішення адміністративних, політичних, освітніх, мовних, культурних та інших питань на конкретній території. Надання такої автономії представникам корінних народів Криму сприятиме реалізації права на їх самовизначення в межах України.

Чи може НТА існувати в межах унітарної держави?

Міт про неможливість існування в унітарній державі автономії досить розповсюджений. Утім, визначається, що до її складу можуть входити різні адміністративно-територіальні одиниці – області, провінції, автономії. Автономні утворення хоч і мають певні ознаки державних, такими насправді не визнаються, а отже, надання Криму національно-територіальної автономії не суперечить державному устрою України. Звідси й відповідь на питання, чи зумовить надання Криму автономії перетворення України на федерацію.

Чи спричинить надання НТА поширення сепаратизму чи іредентизму?

Кримські татари ще з 1990-х рр. послідовно підтримували Україну й курс на євроатлантичну інтеграцію. Також важливо враховувати, що в багатьох аспектах (зокрема велику роль тут грає економічний фактор) Крим залежить від України, а тому не зможе існувати самостійно. Намірів приєднуватися до інших держав, як-от росії чи Туреччини, вони так само не мають: у Туреччині на них чекає асиміляція, тому що турецький уряд не визнає кримських татар нацменшиною, а на росії – геноцид.

Корінні народи та національні меншини.

І національні спільноти, і корінні народи представляють меншість населення країни, у якій проживають, але між ними є принципова різниця: представники нацменшини не мають корінного етнічного статусу в країні проживання, але мають етнічно споріднене державне утворення, із якого, власне, і походять. Так, будь-які інші народи (окрім кримських татар, караїмів і кримчаків) не можуть претендувати на автономії у складі України. Корінні народи користуються більш особливим та широким спектром прав, хоча в обох випадках вони захищаються однаково.

Чому йдеться саме про кримськотатарську, а не караїмську / кримчацьку / спільну автономію для всіх корінних народів?

Важливо враховувати, що представників караїмського та кримчацького народів залишилося зовсім мало. На жаль, офіційного публічного представництва наразі вони не мають, відповідно й запитів про автономію уряду не надавали. Наша головна мета – зберегти їхню історико-культурну спадщину й підтримувати розвиток їхніх мов, традицій тощо.

Які потреби корінних народів може задовольнити НТА?

Надання національно-територіальної автономії корінним народам гарантуватиме їм можливість збереження своєї ідентичності. Це сприятиме захисту, збереженню та подальшому розвитку їхньої мови, культури, мистецтва, традицій, релігії тощо. Така політика також допоможе зберегти націю загалом, адже, на жаль, корінні народи можуть стати жертвами серйозних порушень прав людини – насильства, етнічних чи релігійних переслідувань або навіть геноциду.

Чи будуть українці та кримці рівні в правах на території Криму?

На це запитання відповідь нам дасть стаття 24 Конституції України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Тобто надання корінним народам національної автономії ніяк не впливає на права українців у Криму, так само як і не впливає на права кримців в інших частинах України.

Чи спричинить це відсутність українізації на території Криму?

Чимало хто переживає, що надання НТА передбачатиме повну заміну української мови кримськотатарською, утім, насправді це дуже важко уявити, адже ситуація досить складна: нею розмовляє дуже мало людей і вона перебуває на межі повного зникнення. Факультети кримськотатарської філології є лише в КНУ й ТНУ, інституцій, які займаються її розвитком на державному рівні, теж дуже мало. Тобто поширення її використання на різні сфери життя в Криму – це питання довгої та кропіткої праці. Пам’ятаймо, що справжній ворог українізації – будь-що російське, а це вже стосується не тільки території Кримського півострова.

Що буде із Севастополем?

По-перше, маємо надію, що зовсім скоро Севастополь стане Ак’яром; по-друге, причин залишати за Севастополем спеціальний статус немає. Імовірно, адміністративним центром залишиться Акмесджит (Сімферополь), хоча серед кримських татар також є прихильники ідеї відновлення столиці в Бахчисараї.

Як загалом українці бачать майбутнє Криму?

Насамперед варто розуміти, що зміна статусу Криму означає внесення змін до Конституції, що неможливо під час воєнного стану й окупації півострова зокрема. Також це передбачає довгу й кропітку працю над відповідним законопроєктом, а отже, усі ці процеси триватимуть кілька років. Утім, ще у 2021 р. 57% українців підтримало утворення кримськотатарської національної автономії на території Криму після його деокупації (за даними дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова). Подальше проведення просвітницької роботи з населенням сприятимуть покращенню комунікації та розуміння між представниками українського та кримськотатарського народів.

Джерела:

1. Автономія національно-територіальна.

2. «Державно-правові ознаки унітарної держави».

3. Конституція України – Розділ IX.

4. Конституція України – Розділ X.

5. «Про автономії в унітарних країнах, сепаратизм та іредентизм».

6. «Про національну та територіальну автономії».

7. “Minorities and indigenous peoples”.

8. Закон «Про корінні народи України».

9. Закон «Про національні меншини в Україні».

10. «Кримськотатарська національно-територіальна автономія | Арсен Жумаділов | Тема дня».

11. «“Національно-територіальна автономія для кримських татар – це питання виживання” – Алім Алієв».