Кратко и доступно, как мы оказались в ЖО

Поширено серед: _Публічно

Валентина Палівода Українці, прочитайте, розтлумачую, особливо для молоді, як учням. Все дуже просто, тільки треба зрозуміти, де кінець цієї ниточки згублений, а він недалеко і той клубок надуманої безвиході легко розмотується, навіть і після 30 років профукування.

Якщо виражатися алегорично, треба поняття приватне (сім'я) порівняти з поняттям публічним (держава) у вступі у спадок: Наприклад: Одна людина отримала від дідуся після його смерті заповіт, де він каже, що онук повинен спочатку його поховати, оженитися, знайти дружину свого роду - українку, поставити йому пам'ятник, через півроку вступити в статус спадкоємця і переоформити, все, що дідусь йому заповів, на себе. На піблічному рівні - це називається "Декларацією про державний суверенітет". Дудусь у заповіті сказав, що онук повинен все документально оформити згідно закону. Онук складає свій алгоритм дій: отримати: 1)"свідотство про смерть дідуся", 2)"отримати заповіт дідуся",3)зробити купу копій всіх документів про себе;4) звернутися після 6 місяців до нотаріуса. 5)написати заяву про наміри вступити в спадок. 6) якщо є ще спадкоємці, відбути всі суди.7) отримати у нотаріуса всі документи на право власності згідно заповіту, 😎 зареєструвати своє майно в реєстрі громади (згідно КУ). Оце все вище перечислене на публічному рівні називається Конституцією України. Далі іде конкретизація для оволодіння спадком. У своєму реєстрі громадянина України, в реєстрі територіальної громади, а на рівні держави, це є публічний рахунок громадянина України, громадянин-спадкоємець пише, скільки він отримав землі, для саду, для городу, для будівництва, скільки нерухомості, техніки, скільки і яких дерев у садку, скільки корів, скільки курей, скільки карток дипозитних, скільки страховки від дідуся, скільки девідендів від якогось підприємства. Оцей 8-й пункт і є обліком національного багатства на публічний рахунок громадянина, який зареєстрований в територіальній громаді, де проживає цей громадянин. В приватному житті спадкоємець має обліковий журнал, у себе вдома, де записує, скільки зібрав картоплі, скільки отримав зарплати, який урожай зерна чи овочів і фруктів. В публічному житті все національне багатство росписане по публічних рахунках громадян і вони слідкують за його життєдіяльністю, що показує стан економіки в державі згідно ст. 13 КУ, ДЕ НАРОД УКРАЇНИ Є ПУБЛІЧНИМ ВЛАСНИКОМ:(. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. )

 А тепер дивимося, що маємо ми: 1)ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ, ЯКА ПРОГОЛОСОВАНА на загальнодержавному референдумі є, - є 2)Конституція України, як наголошувалося в Декларації про державний суверенітет України, є - є. А ТЕПЕР ДИВИМОСЯ НА ПРИВАТНИЙ ПРОСТІР: у ПРИВАТНОМУ ПРОСТОРІ - ПУНКТ 7 - отримати у нотаріуса всі документи згідно заповіту. Тобто Українці вступили в право власності, але юридично. Без пункту 8 (зареєструвати своє майно в реєстрі громади (згідно КУ)) вони не можуть користуватися цим майном. Бо номера на успадкованій машині повинні бути переписані на спадкоємця, на все майно повинно бути свідоцтво про право власності на спадкоємця, змінена адреса і ім'я власника і таке інше.Тобто треба, щоб все було зарееєствоване в громаді, не так, як сьогодні - в державному реєстрі приватного бізнесу. Підводимо підсумок. Сьогодні - держава Україна є, Конституція України є, КУ дозволила НАРОДУ УКРАЇНИ СТАТИ ПУБЛІЧНИМ СПАДКОЄМЦЕМ.ї, (. ст 13КУ). А ЧОГО НЕМАЄ? ДЕ МИ ЗУПИНИЛИСЯ І ЗАПУСТИЛИ ТУДИ ОЛІГАРХАТ??? А зупинилися ми на облікові всього національного багатства де-факто, комунального і приватного багатсства на публічних рахунка територіальних громад, а потім і на прив'язці всього цього до кожного громадянина, як це є в усіх демократичних державах.

Коли там громадяни можуть кожної хвилини бачити, якою публічною часткою від національної економіки вони особисто володіють. Саме ці рахунки і є гарантією стабільності курсу гривні, яка з нашим багатющим спадком і ррозумними і талановитими господарниками в державній кономіці ніколи не знеціниться. А щоб запустити оформлення територіалних громад, як юридичні особи публічного права, ВР повинна була розробити і прийняти ЗУ по ст.13 КУ, щоб побачити алгоритм, як практично ставити все на облік на територіальні громади. Всі сьогоднішні фонди в всілякі підприємства повинні передати в громади всі дані по національному багатству на даній території. Та і не всі статті КУ сьогодні ратифіковані в ЗУ згідно КУ. Тому і безлад в державі. Коли ми в нашій громаді провели загальні збори по всіх 6 селах, оформили протоколи і прийняли статут, повідомили про це в усі державні інстанції, то тут , як тут було СБУ, чи не відбувається, часом, самоуправство. А ми тими зборами просто вступили в спадок де-юре і підготували громаду до вступу у спадок де-факто, тобто ми де-юре запустили в свою громаду конституцію України, стали конституційною громадою (Яреськівська конституційна громада) і цей факт уже ніхто не зможе змінити, бо ми про це повідомили в усі інстанції,є фото і протоколи із статутом, затверджений рішенням сесії. Залишилося було нам отримати подальший алгоритм дій через ЗУ про облік національного багатства на територіальні громади і в облікуванні національного багатства, природних і земельних ресурсів. В нас є і акти приймання передачі цього наявного спадку, тільки не знаємо, скільки природних ресурсів під нами, скільки надр, скільки піску, глини, газу, нафти, скільки повітря над нами, якої якості. Радянські фонди нічого такого нам не передавали.

Тому сьогодні все повинно початися з ратифікації ст. 13 КУ, яка відкриє шлях для обліку національного багатства на громади і для відкриття публічних рахунків громадян по місцю реєстрвції.

Паралельно треба ратифікувати і конкретизувати ст.20 КУ, щоб це знову не стало фейком, а було підписано публічним підписом української нації - публічною печаткою держави, на основі великого герба України.

Це текст Паліводи Валентири Петрівни, бувшого конституційного сільського голови Яреськівської територіальної громади.