Крістофер Паоліні "Ераґон".

Для порівняння використовуються два українських видання. Новеньке видання 2023 року від артвидавництва Небо та видання 2005 року від видавництва Ранок.

Перші дві відмінності, що одразу ж впадають в око - розмір та обкладинка. "Ераґон" від Неба (зліва) більший (що також надзвичайно доречно зважаючи на ілюстрації всередині), та використовує оригінальну обкладинку.

Для свого "Ерагона" (так, без "ґ") Ранок вирішили зробити власні, більш дитячі обкладинки. І якщо оригінальні обкладинки натякають на те, що це буде класичне фентезі (себто фанфік по "Зоряним війнам" з ельфами та драконами), то обкладинки від Ранку сильно знижують градус помпезності.

Жарти жартами, але обкладинки дуже гарно показують суть тексту всередині.

Оригінал:

Wind howled through the night, carrying a scent that would change the world. A tall Shade lifted his head and sniffed the air. He looked human except for his crimson hair and maroon eyes.

Переклад Неба (Володимира Артюха):

Вітер завивав крізь ніч, приносячи запах, що скоро змінить світ. Високий Морок підвів голову і втягнув носом повітря. На вигляд він був майже як людина, за винятком багряного волосся та каштанових очей.

Літературний (!) переклад Ранку (Ігоря Бондаря-Терещенка):

Вітер завивав, сповняючи ніч незнайомими запахами - передвісниками світової бурі. Кремезний Смерк звів голову і вдихнув повітря. Якби не багрове волосся й криваво-червоні очі, можна було б подумати, що це людина.

Насправді чим далі в ліс, тим більше відмінностей в оригіналу та перекладу Ранку (які прикрили свої тили непевним визначенням "літературного перекладу"). Але цей перший абзац іронічний ще й тим, що ілюструє маленьку помилочку Неба. Оці-от "Shade" це щось типу одержимих людей (і не тільки людей), які чардизно нагадують вомперів. І перекладати "maroon eyes" як "каштанові очі"... дещо недоречно. Бо "maroon" це якби і "a brownish-red colour", і ось цей коричнево-червоний колір і справді виглядає як каштановий. Але цей прикметник мав показати нелюдськість Морока, а не сказати, що в нього були каштанові очі. Мати каштанові очі це ж так незвично (ні).

Йдемо далі. Карта!

Якщо дивитися ближче, то краще не стає. Карта видавництва Ранок менш інформативна (це мінус), вигадливо стилізована (це просто є), проте краще надрукована (це плюс).

Карта від Неба покаже вам багато прихованих у видавництва Ранок точок на мапі (це плюс), ви навряд зможете повністю розгорнути карту (це мінус), а на півночі замість ельфійських лісів знаходиться вічна чорнота (теж мінус, далі напишу мої підозри причини його з'яви).

Якщо вам цікаво, що ж на форзаці у Неба, то там ось така красота.

Одним з головних бонусів видань від Неба завжди були малюнки. Так і тут. У книзі є три чорно-білих ілюстрації, які по черзі передують кожному з розділів.

Ймовірніше за все, в спробі зробити ці ілюстрації по гарному контрастними ми й отримали надто чорну карту. Сподіваюсь в другому "Ераґоні" це виправлять.

Кольорових малюнків, окрім вже показаного форзацу, в книзі п'ять. Два на одну сторінку та три на весь розворот.

Видання від Неба більш естетське та хоча б формально націлюється і на дорослу авдиторію також. Видання Ранку дитяче у всіх своїх проявах - від обкладинки до принципів перекладу. Якщо у перекладі від Неба будуть ще якісь недоліки, то про це вже я буду писати коли прочитаю книжку. На цьому власне й усе.

Няв.