Козацька традиційна зброя

Розберемо декілька видів традиційної зброї для козаків

Читати рос.

Шашка – довгоклинкова рубаюча-колюча зброя з вигнутим лезом. Була основною зброєю козаків, обов'язковим елементом озброєння, використовувалася як у кавалерії, так і в піхоті. Холодна зброя, що не має ні дужки, ні гарди. Є характерний «дзьоб» на кінці, куди просовувався темляк.

Шабля – рубаюча зброя з вигнутим лезом. Шабля має розвинену гарду (хрестовину, дужку), що захищає руку.

Найкращі клинки козаки здобували в бою. Перська та турецька сталь (дамаск, булат) цінувалася на вагу золота — вона була гнучкою, але неймовірно міцною.

Кинджал у козаків — це холодна зброя ближнього бою, яка використовувалася як допоміжний засіб поруч із шаблею, пістолем чи рушницею. Найчастіше це були двосічні, прямі кинджали кавказького типу або короткі захалявні ножі, призначені для колючих та ріжучих ударів у тісному бою, а також для господарських потреб. 

У козаків було прийнято вважати покупку кинджала ганебною справою. Згідно з традиціями, зброя ця могла лише передаватися у спадок, вручатися в дар або здобуватися в бою і, як не дивно, крастися.

Пізніше серед козаків склалася нетипова традиція символічної оплати подарованого меча невеликою монетою.

Бебут – кривий кавказький кинджал. Назва клинка «бебут» походить від тюркського слова, що в перекладі означає «стегно».  Незважаючи на загальну витонченість леза, кинджал виявився дуже потужною зброєю в умілих руках. Двостороння заточка клинка, ширина якого становила 35 мм, давала перевагу в бою. Крім того, через велику довжину і вигнуту форму, рубаючі удари виявлялися дуже сильними.

Захалявний ніж — це історична зброя прихованого носіння (довжиною близько 380 мм), яка розміщувалася за халявою чобота для швидкого доступу в критичній ситуації. Ножі відрізнялися вигнутим лезом, відсутністю гарди і використовувалися як допоміжна, господарська або «зброя останнього шансу». 

Нагайка – являла собою шкіряний батіг з дерев'яною ручкою. Вона була невелика, 60-70 см в розгорнутому вигляді. На кінці батога кріпилася спеціальна кишенька, вона називалася шльопак, куди вкладалася свинцева кулька. Кріпилася батіг до ручки через кільце, яке називалося гайка або безпосередньо до ремінця, який був прив'язаний до дерев'яної рукояті.

Гасило – зброя ударно-дробильної дії. Представляло собою металевий грузик, прив'язаний на мотузку з петелькою, в яку просовувалася рука. Іноді це був шматок свинцю, обплетений і вставлений в невеликий (до 20 см) шкіряний поясок. Іноді в крайньому випадку це був камінь, загорнутий у хустку або шматок тканини. Ця зброя була однією з найдоступніших і використовувалася козаками під час дій у містах, коли неможливо було використовувати іншу зброю.

Рогатка – являла собою розвилку міцного дерева, в основному кизилу, з двома загостреними кінцями і яблукоподібним потовщенням в кінці рукояті з отвором для темляка. Рогатка була спеціальною зброєю пластунів, була парною зброєю: рогатки бралися в обидві руки і дозволяли козаку ефективно оборонятися і нападати на противника, не завдаючи серйозних ушкоджень. Іноді в гострі кінці вбивалися невеликі цвяхи для того, щоб вони не тупилися. Ця зброя дозволяла знешкодити противника без фатальних ушкоджень, якщо завдання полягало в тому, щоб доставити його живим. Дерево для рогаток вибирали з твердих порід дуб, кизил, акація, самшит. Заготовляли його пізньою пізньою осінню, коли опадало листя і зупинявся сокорух, тому що в цей момент дерево найбільш міцне і підходить для цих цілей.

Деякі фото були взяті з https://t.me/KKB1794