Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії - Мурафа
Перша письмова згадка про Мурафі відноситься до 1430-х років, коли місцеві воєводи (прихильники литовського князя і польської шляхти) в локальних військових сутичках намагалися з'ясувати свої територіальні претензії. Тоді на правому, Подільському, березі Мурафи стало польське правління, а на лівому, Брацлавське, збереглося литовське право, що наочно підтверджували залізні прикордонні стовпи по берегах річки, відповідно, з білим орлом і лицарем на коні.
Згодом ці землі належали представникам відомого знатного роду Язловецьких, а в 1627 засновницею домініканського монастиря в Мурафі стала власниця села Ядвіга Язловецька, що принесла його в придане каштелянові краківському Яну Белжецькому. Правда, існувала Божа обитель недовго, в 1648 її повністю зруйнували козаки Богдана Хмельницького. Свого відродження монастир чекав понад століття. Один з ватажків Барської конфедерації після її краху і першого поділу Польщі (1772), генерал-поручик військ королівських Йоахім Кароль Потоцький, згодом осіли в Мурафі. У 1781 році він виклопотав для міста у останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського дві місячних ярмарки, які перетворили Мурафу на локальний торгово-ремісничих центр, і за п'ять років в знак незгоди з втратою політичних прав католиками почав розвиток грандіозного ансамблю домініканського монастиря.
Архітектура Костелу Непорочного Зачаття діви Марії в Мурафа
Костел Непорочного зачаття Діви Марії в Мурафі, повернуть підпірною стіною, яка замінила стару кріпосну, до шосе, яке проходить уздовж села, стоїть на піднесеній майданчику. У ХВІІ столітті тут була прямокутна в плані фортеця з чотирма кутовими вежами, від якої збереглися невелика північно-східна шестигранна цегляна вежа і фрагменти південних і східних стін (з ще помітним ланцюгом невеликих бійниць), побудованих ще домініканцями одночасно з початковим костелом.
Мабуть, з тих часів зберігся братський двоповерховий корпус келій, що при Потоцькому придбав бароковий декор: невеликий ризаліт з пілястрами, прикрашеними коринфськими капітелями, вінчає фронтон складних обрисів і високою, з заломом четирехскатной дахом. Під час відбудови костелу глуха, барочного малюнка балюстрада прикрасила влаштованим для зручності братії перехід між келійним корпусом і Костьольній пресвітера.
У 1826 костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії освятили, а в 1850 монастир домініканців закрили - і костел став парафіяльним. За радянських часів влада закривала костел ненадовго (1936-1941), а в даний час ансамбль колишнього домініканського монастиря (в комплекс якого входять костел, будинок ігумена, келії, дзвіниця, огорожа з парадним входом) є центром Мурафського деканату Кам'янець-Подільської єпархії Римсько католицької церкви в Україні.