Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України. Дипломная (ВКР). Основы права.
👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Розділ 1. Місце і роль антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
1.1 Нормативно-правове регулювання і статус Антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
1.2 Основні функції та напрямки діяльності Антимонопольного комітету України
1.3 Система органів Антимонопольного комітету України та форми взаємодії з правоохоронними органами
Розділ 2. Державний контроль як функція управління у сфері конкуренції
2.1 Попередній контроль як різновид контролю у сфері конкуренції
2.2 Поточний (оперативний) контроль як різновид контролю у сфері конкуренції
2.3 Право доступу до інформації в механізмі реалізації державного контролю у сфері конкуренції
Розділ 3. Шляхи удосконалення конкурентного законодавства України
Актуальність теми. В Україні відбувається стрімкий розвиток ринкової економіки на конкурентних засадах. Держава (у особі уповноважених органів та посадових осіб) має забезпечувати якісний розвиток, зокрема, шляхом розробки та впровадження державної конкурентної політики, застосування заходів і засобів регулювання економічної конкуренції. Конкурентна політика в нашій державі являє собою комплекс організаційно-правових заходів, спрямованих на розвиток та захист конкуренції, подолання монопольних тенденцій та недобросовісної конкуренції в економіці України, регулювання сфер функціонування природних монополій, сприяння фінансовій, матеріально-технічній, інформаційній, інноваційній, консультативній, а також іншій підтримці суб єктів господарювання, яка забезпечує розвиток конкуренції та здійснюється уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління і контролю. Державне регулювання економічної конкуренції здійснюється за допомогою системи заходів, що застосовуються спеціально уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України.
Слід зазначити, що проведення в Україні адміністративної реформи, а також адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу вплинули на законодавче закріплення правового статусу Антимонопольного комітету України, який дотепер займає невизначене становище у системі органів державної влади. За таких умов не втрачає актуальності дослідження проблем адміністративно-правового статусу Антимонопольного комітету України, характеристика його структури та функцій, а також розробка на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання його діяльності та конкурентного законодавства загалом.
антимонопольний комітет україна повноваження
Таким чином, існує достатньо нормативних і теоретичних передумов для розгляду правових основ діяльності АМК з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Потреба здійснення аналізу вказаної проблеми ґрунтується на відсутності у сучасній адміністративно-правовій науці спроб їх системного проведення, адже в дослідженнях вивчалися лише окремі аспекти діяльності щодо державного захисту економічної конкуренції. Так, Л.Р. Біла, Д.М. Лук янець досліджували проблеми адміністративної відповідальності за порушення антимонопольного законодавства, процесуальний аспект притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію вивчала О.В. Когут, питання адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері економічних відносин досліджував Д.Д. Лилак.
Проблемні питання діяльності АМК, а також особливості становлення і розвитку антимонопольного законодавства складали предмет досліджень з господарського права (В.К. Мамутов, Н.О. Саніахметова, Н.М. Корчак, С.А. Кузьміна, О.Л. Чернелевська, І.А. Шумило та інші).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити зміст і структуру контрольних повноважень Антимонопольного комітету України, особливості його правового статусу, розробити рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність Антимонопольного комітету України у сфері державного захисту економічної конкуренції.
Зазначена мета дослідження зумовлює постановку та розв язання наступних завдань:
визначити особливості державного захисту конкуренції в Україні враховуючи світовий досвід у цій сфері;
здійснити систематизацію правових основ діяльності Антимонопольного комітету України;
визначити основні функції та напрямки Антимонопольного комітету України;
визначити структуру та систему Антимонопольного комітету України;
визначити форми взаємодії з правоохоронними органами;
окреслити межі компетенції Антимонопольного комітету України;
сформулювати рекомендації щодо змін і доповнень до чинного законодавства, спрямовані на удосконалення конкурентного законодавства України.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері діяльності Антимонопольного комітету України.
Предмет дослідження становить контрольні повноваження Антимонопольного комітету України.
Методи дослідження. Методологічною основою магістерського дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Для аналізу правового статусу та контрольних повноважень Антимонопольного комітету України як складної правової конструкції використовувались методи аналізу та синтезу. Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу структурних елементів правового статусу та контрольних повноважень Антимонопольного комітету України. Методи класифікації‚ групування застосовувалися для виокремлення видів повноважень Антимонопольного комітету України як складових його правового статусу. За допомогою статистичного методу і документального аналізу встановлено недоліки правового регулювання статусу Антимонопольного комітету України.
Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне адміністративне та господарське законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу Антимонопольного комітету, практика їх застосування.
Розділ 1. Місце і роль антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
1.1 Нормативно-правове регулювання і статус Антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади
Розгляд питань діяльності Антимонопольного комітету України (далі - АМК), його місця у системі органів захисту економічної конкуренції потребує з ясування правових основ реалізації ним свого призначення. Це обумовлюється тим, що, по-перше, Антимонопольний комітет України виступає як орган державної виконавчої влади, покликаний забезпечувати законність у конкурентних відносинах. Це означає, що він, як і інші суб єкти публічно-владних повноважень, повинен діяти згідно положень ч.2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
По-друге, діяльність АМК, відповідно вимог законності, здійснюється у межах статей 15, 42 Конституції України. Так, стаття 15 визначає, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах, зокрема - економічної багатоманітності, а стаття 42 - обов язок держави забезпечити захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Конституцією України встановлено заборону зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісну конкуренцію, а також визначення законом видів і меж монополії [1].
По-третє, діяльність АМК з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, реалізації норм Конституції України здійснюється виключно у правовій формі. Це відповідає правовій доктрині щодо засад діяльності державних органів - "повинні діяти так, як прямо передбачено в законі .
Нормативно - правові акти, які визначають повноваження АМК, підстави та форми його діяльності з метою захисту економічної конкуренції, є правовою основою цієї діяльності. Умовно їх можна поділити на акти загального та спеціального законодавства. До загальних належать відповідні положення Конституції України, Законів України "Про природні монополії" [9]; "Про зовнішньоекономічну діяльність" [10]; "Про захист прав споживачів" [11]. До спеціальних: Закони України "Про Антимонопольний комітет України" [6], "Про захист економічної конкуренції" [7], "Про захист від недобросовісної конкуренції" [8].
Також правову основу АМК формують ті підзаконні нормативно-правові акти, що спрямовані на реалізацію положень вказаних законів. До загальних підзаконних нормативно-правових актів слід віднести: Укази Президента України від 17.11.1998 р. № 1257/98 "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб єктів у сфері природних монополій" [19], від 19.08.1997 p. № 853/97 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" [20]; постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, які приймаються з окремих питань розвитку конкурентних відносин. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р. № 135 " Про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень" [22], Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 p. № 90-р "Про створення умов для стимулювання вітчизняного виробництва конкурентоспроможних телевізорів та захисту прав споживачів" [23].
До спеціальних, наприклад: Указ Президента України "Про регулювання деяких питань забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України" від 27.06.1999 № 741/99 [21].
Значне коло питань антимонопольного регулювання знаходять розв язання у нормативно-правових актах Антимонопольного комітету України: наказах, розпорядженнях та інструкціях. Наприклад, в розпорядженнях АМК "Про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції" від 25.12.2001 № 182-р [24]; "Про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)" від 19.02.2002 № 33-р [25]; Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України від 19.04.1994 № 5 [27].
Слід зазначити, що правові норми, які регулюють діяльність АМК можна поділити на норми матеріального і норми процесуального права.
Матеріально-правову основу формують акти різної юридичної сили, які визначають структуру та компетенцію АМК, принципи діяльності та основні завдання. До таких варто віднести: ч.4 ст.13, ч.3 ст.42 Конституції України, ст.3, ст.4, ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", та інші.
Норми, які встановлюють порядок здійснення АМК управлінської діяльності, а також участі АМК у процесі розгляду справ щодо порушень антимонопольного законодавства, утворюють процесуально-правову основу державного захисту Антимонопольним комітетом України конкуренції у сфері підприємницької діяльності. Серед процесуальних норм слід відокремлювати норми адміністративного права і господарсько-процесуального права. Необхідність такого відокремлення ґрунтується на складній правовій природі відносин, учасником яких є АМК. З одного боку, АМК належить до системи органів виконавчої влади і тому його діяльність має переважно виконавчо-розпорядчий характер, а з іншого - він є учасником економічних відносин, адже його діяльність пов язана із їх упорядкуванням [57, c. 207-211]. Наприклад, такими процесуальними нормами є: ст.57, ст.59, ст.60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" і ст.12 Господарського процесуального кодексу та інші.
Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства [50, c.275].
Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.
Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених.
Державні уповноважені є членами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу.
З числа державних уповноважених призначаються перший заступник та заступник Голови Антимонопольного комітету України.
Відповідно до Конституції України і Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Голова Антимонопольного комітету призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. В областях України, містах Києві та Севастополі утворено територіальні відділення Антимонопольного комітету України, які є юридичними особами та виконують завдання Антимонопольного комітету України на регіональному рівні.
В Антимонопольному комітеті України, його територіальних відділеннях утворюються відповідно адміністративні колегії Антимонопольного комітету України та адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України, які розглядають питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Антимонопольний комітет України (як вищий колегіальний орган), адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України", а саме ст.3 встановлює повноваження АМК за різними сферами:
) у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
) у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією;
) у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності АМК та застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
В своєму дослідженні Н.М. Корчак звернула увагу, що характер завдань, виконання яких покладено на антимонопольні органи законодавцем, обумовлює, по-перше, характер їх діяльності: контрольний; репресивний, розбудовчий; по-друге, широкі організаційно-правові заходи антимонопольного регулювання, які реалізуються у формі спостереження, а також контрольно-профілактичній формі та присікальній формі [42, c.15].
В своїй дисертації О. Бакалінська наводить такі критерії класифікації повноважень, котрі реалізуються в межах діяльності антимонопольних органів. Повноваження в залежності від їх змісту: повноваження закріплені в нормах матеріального права; повноваження, закріплені в нормах процесуального права; в залежності від завдань антимонопольного органу: повноваження, спрямовані на розвиток конкуренції та підприємництва; повноваження, пов язані із здійсненням державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства; повноваження з застосування заходів відповідальності до порушників антимонопольного законодавства [29, c.125].
З урахуванням викладеного, слід вважати за доцільне здійснення аналізу повноважень антимонопольних органів через призму виконання ними контрольно-профілактичних, організаційних та присікально-каральних завдань.
В межах контрольно-профілактичних завдань реалізуються повноваження, зокрема, щодо:
проведення досліджень ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
визначення наявності або відсутності відносин контролю між суб єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб єктів господарювання, що є єдиним суб єктом господарювання;
перевірки суб'єктів господарювання, об єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації та проведення розслідування за цими заявами і справами;
прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами та справами;
перевірки та перегляду рішень у справах, прийнятих в межах компетенції антимонопольних органів України;
надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
надання обов язкових для розгляду рекомендацій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб єктам господарювання, об єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічно конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
контролю за дотриманням законодавства при здійсненні господарської діяльності суб єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контрою щодо суб єктів господарювання.
Організаційні завдання в діяльності антимонопольних органів реалізуються, зокрема, в процесі:
утворення територіальних відділень, адміністративних колегій та дорадчих органів Антимонопольного комітету України;
дачі рекомендацій та внесення пропозицій органам державної влади, установам, органам місцевого самоврядування та їх об єднанням щодо проведення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням конкурентного законодавства;
дачі рекомендацій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб єктам господарювання щодо припинення дій (бездіяльності), що містять ознаки порушень конкурентного законодавства, усунення причин цих порушень і умов, що їм сприяють, а після припинення порушення - про вжиття заходів по усуненню наслідків цих порушень у визначені строки;
участі у розробці та внесенні у встановленому порядку проектів актів, що регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки;
участі в укладенні міждержавних угод, розробці та реалізації міжнародних проектів та програм, а також здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції Комітету;
прийнятті нормативно-правові акти у формі розпоряджень з питань їх компетенції та здійсненні офіційного тлумачення власних нормативно-правових актів;
узагальнення практики застосування законодавства про захист економічної конкуренції та внесення до відповідних органів державної влади пропозицій щодо його удосконалення.
Присікально-каральні завдання виконуються в процесі, зокрема, реалізації таких повноважень:
розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведенні розслідування за цими заявами і справами;
прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами та справами;
надання дозволів або заборон щодо узгоджених дії, концентрації;
у разі порушення суб єктом господарювання законодавства про захист економічної конкуренції, внесення антимонопольним органом до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов язкові для розгляду подання щодо:
припинення операцій, пов язаних із зовнішньоекономічною діяльністю;
звернення до суду (господарського суду) з позовами, заявами у зв язку з порушеннями законодавства, зокрема:
про визнання недійсними актів органів влади, органів місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю та припинення ними дій, що обмежують конкуренцію, в разі невиконання ними у встановлені строки розпоряджень Антимонопольних органів про скасування неправомірних актів, припинення правопорушень тощо;
про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені;
про припинення суб єктами господарювання порушення законодавства;
про зобов язання виконати рішення антимонопольного органу;
про вилучення незаконно отриманого внаслідок зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, недобросовісної конкуренції прибутку;
про безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб єкта господарювання;
вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи;
розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час виконання покладених на Антимонопольний комітет України завдань органи та посадові особи Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень керуються законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб єктів господарювання, а також політичних партій та інших об єднань громадян чи їх органів. Втручання вказаних суб єктів у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України [6].
Дослідження повноважень АМК свідчить, що діяльність цього органу спрямована, перш за все, на реалізацію функції управління у сфері конкуренції. Це дозволяє зробити висновок, що АМК належить саме до системи органів виконавчої влади, але специфіка завдань цього органу обумовлює його особливе місце у цій системі. Сучасне визначення АМК як "державного органу із спеціальним статусом" є недостатньо чітким, оскільки поняття "державний орган" є загальним і може охоплювати як орган законодавчої так, так і виконавчої влади, а врешті-решт може тлумачитись і як "центральний орган виконавчої влади". Така неоднозначність створює передумови для зловживань і потенційних помилок при вирішенні питань щодо формування, підзвітності та підконтрольності АМК, що має досить вагоме значення з точки зору забезпечення незалежності його функціонування від інших органів державної влади. З огляду на це, на думку Плетньової О.О., Антимонопольний комітет України необхідно визначити як "спеціальний орган виконавчої влади" без віднесення цього органу до категорії "центральних". Водночас, з метою уникнення плутанини між "спеціальними органами виконавчої влади" та "центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом" необхідно на нормативно - правовому рівні визначити місце спеціальних органів виконавчої влади у системі державної влади [55, c.50-52]
Отже, відповідно до законодавства яке регулює діяльність АМК, особливості його спеціального статусу полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених, голів територіальних відділень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів.
1.2 Основні функції та напрямки діяльності Антимонопольного комітету України
Необхідність дослідження проблемних питань, пов язаних із визначенням функцій Антимонопольного комітету України ґрунтується на потребі уточнення правового положення цього органу у структурі органів виконавчої влади до Концепції адміністративної реформи в Україні. Щоправда, сьогодні в працях багатьох вчених - адміністративістів питання про зміст функцій Антимонопольного комітету України не отримали достатнього ступеню вивченості [56, c.265-269].
Взагалі функції органу виконавчої влади є визначальними щодо характеру його прав та обов язків. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ (далі - Закон) визначає мету діяльності АМК (ст.1) та відповідні завдання (ст.3), основні принципи діяльності (ст.4), повноваження (ст.7), його територіальних відділень (ст.12), посадових осіб (ст.9-11, 15, гл. ІІІ), встановлює виключну компетенцію АМК і його адміністративних колегій (ст.13, 14).
Для виділення функцій АМК слід звернутись до теоретичних положень науки адміністративного права, якими визначені функції державного управління та провести на цих теоретичних засадах узагальнення положень чинного законодавства. Так, термін "функція" застосовують для позначення діяльності будь-яких державних органів, незалежно від їх мети.
Функція є і обов язок, і коло діяльності, й призначення. Функція управління як поняття - це певний напрям спеціалізованої діяльності виконавчої влади, зміст якої характеризується однорідністю та цільовою спрямованістю. Функції державного управління не можна ототожнювати із функціями її окремих державних органів, які є частиною апарату держави і відображаються у компетенції, у предметі відання, у правах і обов язках, закріплених за ними. Зазначається, що функції - це окремі періоди (стадії), напрямки управлінської діяльності, пов язані між собою єдиною кінцевою метою, заради досягнення якої здійсниться процес управління [30, c.780]
Спільним для усіх теоретичних положень щодо змісту функції є визначення її як певного напрямку управлінської діяльності, який характеризується однорідністю і цільовою спрямованістю. Водночас, функції органів виконавчої влади визначають як відносно самостійні та якісно однорідні складові діяльності цих органів, які характеризуються цільовою спрямованістю.
Такий вчений як В.Б. Авер янов сформулював такі ознаки функцій органу виконавчої влади:
) кожен напрям діяльності є самостійним та однорідним, тобто виконуючим власні завдання у межах загальних завдань діяльності органу виконавчої влади,
) здійснюється з певною метою, що є частиною загальної мети діяльності органу виконавчої влади,
) у функціях знаходить вираз і конкретизацію призначення органу виконавчої влади,
) їх реалізація здійснюється відповідними притаманними їй методами, визначеними чинним законодавством [33, c.668]. У такому розумінні зазначені у ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" положення можна назвати функціями, адже кожне положення являє собою однорідні за змістом та цілями напрямки діяльності Комітету. Разом з тим, ці функції можна узагальнити, враховуючи, що окремі з них реалізуються спільними методами. Наприклад, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції включає і контроль за концентрацією, узгодженими діями суб єктів господарювання.
У діяльності Комітету доцільно виділити два напрямки - внутрішній та зовнішній. Внутрішній (внутрішньо-організаційний) напрямок діяльності пов язаний із упорядкуванням відносин усередині Комітету органу виконавчої влади, тобто певної управлінської структури. Зовнішній напрямок управлінської діяльності Комітету полягає в упорядкуванні відносин поза межами Комітету і пов язаний із реалізацією завдань, покладених на нього чинним законодавством. Зовнішня діяльність Комітету, порівняно із внутрішньою, значна за обсягом повноважень і є основною. Враховуючи зазначене, доцільно класифікувати функції за ознакою напрямку управлінського впливу: внутрішні та зовнішні.
До внутрішніх функцій доцільно віднести: планування, організацію, координацію, функцію забезпечення, обліку та контролю. Внутрішні функції за складом характерні для будь-якого органу виконавчої влади. Різниця визначається предметом управлінської діяльності конкретного органу виконавчої влади. Зовнішні функції являють собою групи дій, за допомогою яких Комітет упорядковує конкурентні відносини відповідно до визначеного чинним законодавством призначенням його діяльності. Конкретно до зовнішніх функцій віднесені: нормотворча, організаційна (управлінська), регулятивна, контрольна, правоохоронна, інформаційна [56, c.265-269].
Основним завданням Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України, яке здійснюється шляхом:
) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
) контроль за концентрацією та узгодженими діями суб єктів господарювання;
) контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб єктами природних монополій;
) сприяння розвитку добросовісної конкуренції (включає в себе, зокрема: взаємодію з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки; надання обов'язкових для розгляду рекомендацій та внесення зазначеним суб єктам пропозицій щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції; участь у розробленні та внесення в установленому порядку пропозицій щодо законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки; міжнародне співробітництво з питань, які належать до компетенції Антимонопольного комітету України);
) методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції (складається з узагальнення та аналізу практики застосування законодавства про захист економічної
Похожие работы на - Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України Дипломная (ВКР). Основы права.
Практическая Работа Оценка Ресурсообеспеченности Стран И Регионов
Лекция по теме Триггеры
Отчет по практике по теме Анализ деятельности АО 'Евразийский банк'
Реферат: Кризис системы. Смена политического курса. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Особенности перевода на английский язык русскоязычных реалий в текстах фантастических романов
Дипломная работа по теме Разработка мероприятий для улучшения качества и модернизации производства медного чехла
Реферат: Помутнение как характеристическое свойство оксиэтилированных ПАВ и полимеров. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Методические рекомендации по подготовке и оформлению реферата
Спорт Как Социальный Институт Реферат
Курсовая работа по теме Проект автоматической линии для обработки детали "Вал-выходной"
Реферат На Тему Методологічні Засади Розуміння Національної Культури
Курсовая работа по теме Актуальные проблемы формирования доходной части федерального бюджета Российской Федерации
Пресная Вода Реферат
Как Вставлять Цитаты В Сочинение Примеры
Курсовая Работа На Тему Банковская Система Рф. Коммерческие Банки
Контрольная Работа На Тему Культурологические Исследования
Контрольная работа: Роль государственного управления в активизации инновационной деятельности. Скачать бесплатно и без регистрации
Мой Географические Достижения Эссе
Что Такое Понимание Сочинение 9.3
Реферат по теме Философские основы трансформизма
Реферат: Основные средства физического воспитания и их влияние на здоровье человека
Реферат: Философия в России
Реферат: Основні податки та обов язкові платежі