Конспірологія. У чому полягає її суть?

Словом, на пам'ять приходить старий афоризм: навіть якщо людина - параноїк, це не означає, що за ним ніхто не стежить.

«Конспірологія є жалюгідною прорістю на куцій ділянці, яку обробляють ті, у кого немає шансу змінити своє життя на краще, а тому вони шукають сенс у підступах непідконтрольних їм вищих сил. Від нескінченних питань cui bono, кому це вигідно, можна збожеволіти».

Перша і головна ознака: конспірологи вірять в те, що жменька людей плете інтриги в угоду власним своєкорисливим інтересам і на шкоду інтересам суспільним.

Друга ознака: наші інститути, що зобов'язані стояти на сторожі істини, насправді продажні і підіграють змовникам.

Третя ознака: конспірологи направляють вістрі своїх теорій проти окремих осіб, організацій, груп населення, чия відносна роль в суспільстві, ступінь впливу на нього зростає швидко і зримо.

Про середню тривалість одієї теорії точно сказати важко, оскільки подібними підрахунками ніхто не займався, але, на мою думку, це не дуже велика тривалість. Наприклад, історія Америки знає безліч такого роду теорій, однак лише одиниці з них збереглися донині; інші поступово випарувалися.

Невірно ототожнювати конспірологічні теорії з масовим божевіллям; їх не можна вважати формою патології.

Їхні прибічники не уявляють себе Наполеоном або Ісусом Христом. Маси людей вірять хоча б в одну теорію змови, чимало людей - більше, ніж в одну, але переважна більшість з них абсолютно здорові і не відкидають науковий підхід до розуміння дійсності, яка вона є.

Конспірологічна теорія намагається розкрити зміст конкретної обставини або події, наукова ж теорія претендує на єдине, систематизоване пояснення різних обставин і подій. Трохи перебільшуючи, я б сформулював різницю між ними в такий спосіб: завдання вченого - пояснити якомога більше за допомогою мінімальної кількості припущень, конспіролог ж привертає максимальну кількість припущень заради пояснення мінімального числа явищ.

Так, всупереч розхожій думці, конспірологи не є екстремістами, вони не зосереджені на полюсах політичного спектра. Швидше навпаки, вони політично пасивні, через недовіру до інститутів влади голосують рідко, уникають політичних суперечок, в силу чого їхні погляди заклякають; у них немає стимулів переосмислювати свої уявлення про будову суспільства і причини його змін.

Чи несуть вони загрозу суспільству? - В цілому - ні, хоча мають тенденцію на словах, а то й на ділі, солідаризуватися з тими, хто готовий вдаватися до насильства проти державних інститутів. Кількість вигадок про підступи можновладців, які гуляють в кожний момент в країні - разюче стійко, вона не збільшилася разом з розвитком сучасних засобів комунікацій, зокрема інтернету; соціальні мережі, як сприяють зародженню таких теорій, так і згубні для них.

Часом теорії змов виступають як захисний механізм, прислуговуя суспільно корисні цілі.

Все актуальне, злободенне, все, що мусується в новинах, неминуче стає предметом уваги конспірологів. Новина - це лише спусковий гачок, що запускає їхню уяву.

У цих людей присутня явна схильність до того, щоб скрізь бачити змови. Чи вроджена ця схильність або придбана, ми поки не знаємо, наука зовсім недавно зайнялася цією проблематикою. Я особисто схиляюся до другої версії. Повторю те, що було сказано вище: конспірологічних теорій існує стільки, що якщо добре копнути, виявиться, що всі ми віримо хоча б в одну з них; багато хто вірить майже в усі, і більшість - в декілька. Чим багатша людина і освіченіша, тим менше вона ласа на всякі змови, тому в науково-викладацькому середовищі такі настрої порівняно рідкісні. Тут же, однак, додам: рідкісні - тільки порівняно, в середньому, в тенденції.

Люди підозрюють в змовах ті групи населення, які вони не люблять, яким не довіряють і яких вважають надмірно впливовими. Тому, природно, що точки зосередження зловмисності будуть різними серед різних груп всередині однієї країни, так само як і між країнами.

Радикальні феміністки не люблять чоловіків і вважають їх змовниками. Попутно зауважу, що статистично значущих відмінностей в схильності до теорій змов між статями не було виявлено. Конспірологічні теорії білих американців не збігаються з такими серед чорношкірих. Останніх історично дискримінували поліцейські і лікарі, і саме люди цих професій раніше накликають на себе непропорційно великі підозри афроамериканців.

Ризикну припустити, що одна закономірність, яку було виявлено всередині Америки, вірна і в міжнародному розрізі. Серед тих, хто вважає, що їхнє життя вдалося, серед переможців або інсайдерів, конспірологічні настрої зустрічаються куди рідше, ніж серед тих, хто страждає низькою самооцінкою і зараховує себе до аутсайдерів, невдах, лузерів.

В епоху інтернету думка професора стає еквівалентною думці пересічної людини. З одного боку, цензура огидна. З іншого боку, ідея про те, що "повинні звучати різні думки", часто виникає від ліні і непрофесіоналізму, небажання розбиратися. Коли ми на телешоу запрошуємо різних прихильників теорії плоскої землі, щоб були представлені всі думки, - добре, це хоча б смішно. АнтіГМОшніки або гомеопати - це гірше, але оскільки це циркулює в громадському просторі незалежно від нашої волі, з ними треба якось дискутувати, діватися нікуди. Але коли заради того, щоб були представлені всі точки зору, назовні витягується фейк, причому нежиттєздатний фейк...

Існує неймовірна теорія, нібито жорсткі карантинні обмеження введені в Нью-Йорку, щоб провести організовану за наказом Дональда Трампа військову операцію і врятувати з підземних тунелів тисячі "дітей-кротів", яких тримають в сексуальному рабстві могутні сатаністи-педофіли. Розгорнуті на вулицях польові госпіталі потрібні для того, щоб привести нещасних малюків до тями, а вивезти в безпечне місце їх повинен плавучий госпіталь, який спеціально прибув в місто. Витоки цієї неймовірної теорії змови загублені в глибинах конспірологічної частини світового інтернету; не виключено, що спочатку історія про "дітей-кротів" була чиїмось жартом, що зажила своїм життям.

80% людей не мають розвинене критичне мислення. Почувши будь-яку теорію змови, вони з радістю вірять в неї.

В глибині душі середня людина розуміє свою нікчемність, а тут вона "стає просвіченою". Таку людину складно повернути в буденність. Її інтелекту недостатньо для розуміння того, що може помилятися. Ефект Даннінга - Крюгера (людина з низьким рівнем кваліфікації робить помилкові висновки, і при цьому не усвідомлює своєї помилки в силу низького рівня кваліфікації).

Є в цьому щось архаїчне, релігійне (а сучасне суспільство схильне до обожнювання і демонізації). При нашестя ворогів, епідемії, примітивні суспільства шукали цапа-відбувайла, якого знищували, щоб очиститися від біди і скверни. З розвитком техніки він став виступати в якості "верстата відпущення". Прикладів в історії безліч.