Консервація зброї

Як завжди, почнемо з термінологіЇ. У нашій публікація  мова буде йти про консервацію, як комплекс дій призначених захищати зброю від корозії на проміжку часу від 1 місяця і довше. Нагадаємо, що ми розділяємо захист зброї на короткотривалий та довготривалий. Ця термінологія не стандартизована й може відрізнятися в різних документах.

Про важливість підготовки поверхні тут розповідати не будемо, про це у нас є окрема публікація “Вплив підготовки поверхні на корозію металів та сплавів”. Вироби повинні поступати на консервацію без слідів корозії. Поверхні зачищаються, знежирюються та добре просушуються. Відповідальні виробники досить часто прописують вимоги до підготовки поверхні, наприклад, як і якою наждачкою зачищати. Вироби з недоступними до засобів консервації поверхнями повинні частково або повністю розбиратися в процесі підготовки до консерваціїї.

До вибору засобу консервації приступають починаючи з визначення типу виробу. Умовно водопровідну трубу й високоточний фрезерний станок консервують по різному. У різних країн така класифікація різна, візьмемо радянський ГОСТ 9.014-78, яким у нас користуються сьогодні. Якщо говорити про АК-74, то його можна віднести до групи “ІІ-2”. Такій групі відповідає 6 різних методів, наприклад, найпоширеніший - змазка пушсалом. Змазаний пушсалом калаш в ідеальних умовах (ГОСТ 15150-69) буде зберігатися 7 років.

За такою логікою можна здійснювати консервацію чого завгодно. Проте, потрібно думати й своєю головою, бо такі методики часто можуть бути недопрацьовані, через що знижується ефективність. Особливо, у тупорилих совкових методичках. Ну і звичайно, якщо є нормальна інструкція від виробника, то непотрібно придумувати велосипед.

-

У США масова консервація зброї почалась після другої світової війни з гвинтівки M1 Garand, для якої було розроблено свій металевий контейнер, в який поміщалась зброя, ретельно змащена в’язкою консерваційною змазкою.

Тепер до більш прикладних речей - як ми рекомендуємо проводити консервацію.

Після підготовки металевих поверхонь, на них наноситься рідке мастило за нагріву до 70°C (залежно від мастила). Наносити бажано методом занурення. При цьому всі рухомі механізми потрібно провернути, для заповнення всіх поверхонь. Після цього все лишнє мастило повинно стекти.

На цьому етапі виріб уже стає досить добре захищеним, але комбінація різних методів є значно ефективнішою, тому продовжуємо.

Після рідкого мастила, використовуємо консистентну (густу) консерваційну змазку. Наноситься вона в розплавленому вигляді (80-140°C) поверх уже промасленої поверхні. Шар змазки повинен бути цільним та рівномірним.

Тепер всі доступні отвори заповнюємо матеріалом з летким інгібітором. Це може бути як більш звичний уже багатьом інгібований папір, який штатно використовується в багатьох арміях світу, так й комерційні продукти, як от від компанії Zerust. Принцип дії простий: випари повільно але тривалий час заповнюють об’єм зберігання й осідають на всіх поверхнях. Зауважимо, такий спосіб має сенс тільки в щільно закритих чохлах/кейсах/коробках.

Далі обгортаємо нашу зброю в той же інгібіторний папір (як мінімум, провощений) і поміщаємо в герметичну упаковку, за наявності. До герметичної упаковки рекомендується помістити силікагель у негерметичній тарі, для видалення вологи.

Іншим більш простим способом консервації може бути використання герметичної упаковки заповненої рідким мастилом з антикорозійними властивостями, в яку поміщають зброю. Цей спосіб хоч і використовується в деяких арміях, але має багато недоліків. Наприклад, дороговизна, високі вимоги до герметичності та неможливість використання пластикових чи дерев’яних елементів.

-

І під кінець, наголосимо, що яку процедуру консервації ви б не проводили, вічно зброя зберігатись не буде, за можливості перевіряйте стан зброї якомога частіше.

Хай стрільба йде як по маслу!

Наш телеграм: https://t.me/s148_engineering

Наш інстаграм: https://www.instagram.com/s148_engineering/

Наш фейсбук: https://www.facebook.com/s148engineering