Концепції країнознавчого синтезу в регіональній географії - География и экономическая география реферат

Главная

География и экономическая география
Концепції країнознавчого синтезу в регіональній географії

Актуальність комплексних країнознавчих досліджень для практики народного господарства, міжнародних контактів, освіти населення. Основні види країнознавства: інформаційне й наукове. Провідні концепції країнознавства. Образи в географії: основні аспекти.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Форма організації знань про країну на основі переходу від реґіоналізму галузей до реґіоналізму територіальних комплексів
Синтетичне картографування, порівняння "від місця до місця", систематизація, генералізація, районування
Проблемне країнознавство (В.М. Гохман, Я.Г. Машбиц)
Ключові проблеми розвитку окремих країн та груп країн
Побудова комплексних характеристик навколо ключових проблем
Синтез країнознавства з геоглобалістикою (С.Б. Лавров, Г.В. Сдасюк)
Реґіоналізація глобальних проектів і моделей, дослідження дії глобальних процесів на країну
Міждисциплінарні дослідження, порівняльні міждержавні дослідження
Середовище суспільного розвитку як предмет країнознавства (В.О. Анучін)
Подолання дуалізму країнознавства (поділу на фізико - та суспільно-географічне)
Дослідження результатів взаємодії природи і суспільства
Країновлаштування: ландшафтний підхід (А.Б. Басалікас, Г. Ріхтер, О.Г. Топчієв)
Оптимізація господарського освоєння території (ландшафтів)
Геосистемна організація, генералізація, метод картоїдів
Гуманітарно-образне країнознавство (Р. Міншул, Дж. Паттерсонс, І-Фу Туан)
Створення образів територій (країн)
Проаналізуємо табл.14.1 виходячи із головного завдання регіональної соціально-економічної географії - поєднання різноманітних знань про певні території (в нашому випадку - країнознавчого синтезу ), адже шкільний вчитель географії у першу чергу повинен "бачити за деревами ліс" - тобто цілісну, єдину географію.
1 . Найдавнішою за часом виникнення є " районна школа ".М. М. Баранський хотів створити географію, в якій була б реалізована принципова неподільність на галузеву і регіональну. Якою б не була проблема, в географії, на його думку, вона повинна розглядатися в системі територіальних (районних) зв'язків. Баранський намагався відійти від старої уяви про регіональні описи, як компілятивні зведення даних про окремі сторони життя районів і країн. Він трактував країнознавство як специфічну форму організації знань про країну на основі переходу від реґіоналізму галузей до реґіоналізму територіальних комплексів. На жаль, в дійсності від ідей "районної школи" в багатьох випадках залишилася лише схема покомпонентного опису.
Формула " від геології до ідеології ", яка зараз фактично забута, означає вміння вивчати і характеризувати дійсність у широкому тематичному діапазоні, що надзвичайно важко зробити при тому рівні наукової культури, яким володіють галузеві географи. Від мети залежить результат дослідження, тому цілком можливі "часткові" види країнознавства: економіко-, соціально-, еколого-географічне та ін. Але дуже важливо розвивати й не прикладні його форми, робити спроби надприкладного синтезу. Умовно кажучи, це і був би університетських підхід, який враховує традиції світової та вітчизняної науки.
2 . Концепція проблемного країнознавства виникла в 70-х роках минулого століття як реакція на кризу в країнознавстві. Проблема синтезу вирішувалась як побудова комплексних характеристик навколо ключових проблем країн та їх груп. До складу ключових проблем В.М. Гохман та Я.Г. Машбиц включили: місце країни у світогосподарських процесах, ресурсозабезпеченість, структурні проблеми економіки і суспільства в цілому, проблеми розселення, образу життя і соціальної рівності в територіальному аспекті, проблеми екології, характеристики проблемних районів та ін. Глибинна сутність концепції полягає в переході від енциклопедичності до характеристики ключових географічних проблем країн та районів з відповідною їх типологією.
3 . Дещо пізніше, як вихід з "методологічного тупика", пропонується концепція синтезу країнознавства з вирішенням глобальних проблем людства. Такий синтез потрібен, з одного боку, для реґіоналізації глобальних проектів, а з іншого - для вивчення впливу глобальних процесів на країни, який являє собою в даному контексті "локальний відгук" на загальнопланетарні процеси. Глобальний підхід, за думкою авторів концепції, використовується для проникнення в глибинну сутність явищ. Дана концепція повертає нас до країнознавства загальногеографічного, а не "розірваного" на фізичне та економічне. Вона сприяє освоєнню країнознавством загальнонаукових підходів і методів побудови моделей та сценаріїв розвитку людства, методів і технологій управління.
На жаль, в Інституті Географії НАН України дві останні концепції "не відбулися", а після створення Інституту стратегічних досліджень країнознавство в структурі НАН України було практично "демонтовано".
4 . Концепція середовища суспільного розвитку як предмета країнознавства сформована В.О. Анучіним. Географічне середовище розглядається ним на території, що окреслена державними або історико-географічними кордонами. Недолік цієї концепції полягає у тому, що у визначенні предмету немає цілком суспільних явищ, які вивчаються виключно соціально-економіко-географічним країнознавством. В той же час, саме даний підхід сприяв подоланню дуалізму в географії (поділу її на природничу і суспільну). Крім того, в цій концепції закладалися теоретичні основи для країнознавства з еколого-географічним напрямком.
5 . Термін " країновлаштування " з'явився спочатку в прикладному ландшафтознавстві, яке ставило завданням вирішити проблему оптимізації господарського освоєння ландшафтів країни. Узагальнення країнознавчих знань відбувалося шляхом відкидання дрібних деталей. Для цього використовуються такі узагальнені структури як опорний каркас розселення та ін. Широко застосовується метод картоїдів для розкриття загальних принципів "влаштування" країни.
6 . Ідеї гуманітарно-образного країнознавства розвивалися головним чином в англомовній географічній літературі. В якості методу синтезу виступають емоційно-художні форми пізнання . Вивчення образу країни і регіону пов'язано з установкою на їх розуміння, а не на пояснення. Досить ефектно та ефективно ця концепція почала працювати в школі. "Образ країни", "образ місця" - ці поняття поступово відвойовують собі місце під "географічним сонцем", незважаючи на те, що цілі покоління географів намагалися обійти такі "ненаукові" терміни. Між тим, можна згадати, що самий популярний географічний термін "ландшафт" з'явився в сфері мистецтва і прийшов в науку через романтичну літературу ХІХ століття. До речі, він містить в собі у неявному вигляді "образну" компоненту. Далеко не випадково ландшафтознавці свої наукові доповіді ілюструють фотографіями, розуміючи, що жоден текст і жодна найточніша карта не можуть передати слухачам повного враження і створити у них образ місця. Ця двоїста (природно-матеріальна й образно-символічна) сутність ландшафту вдало передається польським словом krajobraz . Образне сприйняття ландшафтів можна з повною підставою розглядати як третю модель їх пізнання, після освоєння і наукового вивчення . В зв'язку з цим важко втриматися від цитування Яна Амоса Коменського: "Нехай буде для вчителів золотим правилом: усе, що тільки можна, подавати для сприйняття почуттями ".
Людина живе у світі образів. Через образи засвоюється значна частка інформації про навколишній світ. Образ будь-якого об'єкта може формуватися ("синтезуватися") людиною під час особистого контакту із самим об'єктом - і може бути навіяний (точніше викликаний) без будь-якого контакту: при читанні текстів, розгляданні зображень, прослуховуванні усних розповідей, музики тощо. Людина може ніколи не бувати в Австралії і навіть нічого не читати про неї "серйозного", але чітко уявляти собі "материк кенгуру й аборигенів з бумерангами". Той, хто спробує простежити конкретне джерело формування подібного образу, зіштовхнеться з певною трансцендентністю подібних уявлень.
У суспільствах, що вступили в постіндустріально-інформаційну стадію розвитку, роль "образного спілкування" з оточуючим світом буде безупинно зростати, що об'єктивно підвищить статус географічних знань.
Роль образів в географії і роль географії у формуванні образної картини світу можне звести до трьох основних аспектів.
1 . Пізнавальний : образи як інструмент одержання наукового знання, виявлення розбіжностей між складними географічними об'єктами.
2 . Освітній : використання образного представлення знань на всіх рівнях географічної освіти.
3 . Інформаційно-прикладний : використання географічних знань для формування образних уявлень про території (країни) у широких верств населення, у тому числі з певними політичними, ідеологічними, економічними та соціальними цілями.
Образне пізнання в географії має таку ж історію, як і сама наука. Першими географічними текстами були описи, які в античну епоху не могли обходитися без образів. Так, Страбон у полеміці з Ератосфеном та іншими авторами обґрунтовував науково-пізнавальне значення поем Гомера й водночас вважав доречним те, що Гомер вводив міфологічні елементи для наочності, "принесення задоволення і викликання подиву" у читача.
З географів нового часу до цілісного географічного опису прагнув О. Гумбольдт, який вважав, що "описи природи не мають бути позбавлені подиху життя". Він же одним із перших вітав творчі контакти науки і мистецтва та звернувся до художників із закликом здійснювати подорожі й доносити до широких кіл населення образи різних куточків Землі. М.В. Гоголь у "Думках про географію" (1829 р) закликав географів-педагогів звернутися до найбагатшого матеріалу описів подорожей: "…потрібно намагатися познайомити якомога ширше зі світом, з усім незліченим розмаїттям його, але щоб це ніяк не обтяжило пам'яті, а уявлялося б світло написаною картиною. Багатий для цього запас міститься в численних описах мандрівників, звідки, здається, донині в цьому відношенні мало вміли здобувати користі".
У 80-х роках ХХ століття до цих ідей повернулися американські географи Дж. Демко і П. Мюллер: "…географам життєво необхідно підтримувати мистецтво опису (увага до якого в останні десятиріччя знизилася) на високому рівні"; "описи місць … мають таке саме значення, як таблиця множення для математики чи періодична система елементів для хімії".
Все реальне різноманіття виробничої та невиробничої діяльності населення окремих місцевостей, поселень і навіть окремих підприємств чи закладів значною мірою формується як наслідок суспільно-географічного процесу, який називається географічним поділом праці. Географічний поділ праці є об'єктивним результатом розвитку суспільства, пов'язаним із зростанням товарного виробництва й обміну.
Методологічна розробка цього поняття належить М.М. Баранському. Підкреслюючи фундаментальну роль географічного поділу праці, він показав його системний, інтеграційний зміст: "Географічний поділ праці є дуже важливим поняттям, точніше кажучи, цілою системою понять, що пов'язує і галузі, і економічні райони, тобто весь "інвентар" економічної географії".
Зовсім не випадково М.М. Баранський назвав географічний поділ праці основним поняттям СЕГ, а Е.Б. Алаєв - наріжним принципом та стимулом розвитку всіх господарських територіальних процесів, таким джерелом зростання продуктивності суспільної праці, що створює умови, за яких продукт і його виробник удосконалюються.
Основні ідеї та недоліки теорії меж зростання населення земної кулі. Зміст геоекологічної концепції ландшафтного розмаїття та сталого розвитку людини. Сутність, предмет та об'єкти дослідження соціально-економічної географії як навчальної дисципліни. реферат [55,4 K], добавлен 23.11.2010
Основні чинники розвитку теоретичного знання. Провідні методи дослідження соціально-економічної географії (СЕГ). Питання переходу до просторових оцінок статистичних даних в СЕГ. Полегшення побудови картографічних моделей і підвищення їх читабельності. реферат [48,3 K], добавлен 25.10.2010
Особливості географічного поділу праці як провідного системоутворюючого поняття соціально-економічної географії. Зміст концепції економіко-географічного районування. Особливості галузевого і територіального принципів управління народним господарством. реферат [23,8 K], добавлен 13.11.2010
Радянська економічна географія. Вчені, що працювали в області соціально-економічної географії протягом існування СРСР. Головні тенденції розвитку соціальної географії. Процес соціологізування географічної науки. Єдність економічної і фізичної географії. реферат [31,8 K], добавлен 23.01.2009
Дослідження економічної й соціальної географії. Медико-географічні та соціально-економічні аспекти вивчення життєдіяльності населення. Оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життєдіяльності населення. курсовая работа [202,0 K], добавлен 04.08.2016
Характеристика озерних природно-аквальних комплексів (ПАК) світу, України і Полтавщини: класифікація, живі організми, природні компоненти, види їх взаємодій. Географічно-краєзнавчий підхід та методичні рекомендації до вивчення ПАК у шкільній географії. дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.09.2011
Великі географічні відкриття. Поява торгівельно-промислової буржуазії і формування крупних централізованих держав. Розвиток географії в епоху мануфактурного виробництва і торгівлі (XVII-XVIII вв.). Початок нової географії в епоху розвитку капіталізму. реферат [29,8 K], добавлен 24.03.2009
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Концепції країнознавчого синтезу в регіональній географії реферат. География и экономическая география.
Реферат по теме Пространство и время: истоки и содержание понятий
Реферат по теме Освоение Приморья
Реферат: Южно-Африканская Республика: сказочная страна экзотических приключений. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение по теме Сатирическое изображение помещиков в поэме Н. В. Гоголя "Мертвые души"
Курсовая работа по теме Понятие и основные признаки религиозного экстремизма
Сочинение Повествование Как Я Провел Лето
Дипломная работа по теме Реализация здоровьесберегающего подхода при работе с детьми старшего дошкольного возраста с задержкой психического развития
Дипломная работа по теме Ребенок и детство в традиционной культуре хакасов
Дипломная работа по теме Китайская секта Фалуньгун: распространение за рубежом
Контрольная работа: Я-концепция личности: сущность, структура, принципы и механизмы
Артур Конан Дойл Полное Собрание Сочинений
Дипломная работа по теме Насосы, применяемые в нефтедобыче
Счета Фактуры На Курсовые Разницы
Реферат: Преступление против жизни (Контрольная)
Сочинение Мир Глазами Эколога
Реферат: Alteration Of Diery Habits Essay Research Paper
Реферат: Автоматизация производственных процессов
Реферат по теме Обеспечение безопасности при эксплуатации холодильных установок
Реферат по теме Тубинфицирование подростков как проблема Нижнего Новгорода
Контрольная Работа На Тему Анализ Экономической Деятельности Предприятия
Социальное поведение и коммунальное гнездование птиц - Биология и естествознание реферат
Порівняльна характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку з принципами, які діють в Україні - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Происхождение и эволюция жизни на Земле - Биология и естествознание реферат