Комплексна характеристика Київської області - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Комплексна характеристика Київської області

Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Природні ресурси, річкова мережа, демографічне, промислове-, аграрне- транспортне-географічне положення області. Система та опорний каркас розселення області. Чисельність населення міст.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http :// www . allbest . ru /
“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
Кафедра управління фінансово-економічною безпекою і проектами
з дисципліни «Регіональна економіка»
на тему: «Комплексна характеристика Київської області»
У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв'язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики. На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи динаміку їх.
Київська область була утворена 27 лютого 1932 р. Її площа складає 28,1 тис. кв. км. (4,7% від території України). Розташована в центральній частині України, в середньому перебігу річки Дніпро. На півночі граничить з Гомелською областю Білорусі, на сході -- з Чернігівською і Полтавською, на південному сході і півдні -- з Черкаською, на південному заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями. Північна частина Київської області знаходиться в межах Поліської, а південна -- головним чином на Придніпровській низовині, на південно-західну частину області заходять відроги Придніпровської піднесеності. На території області поширені в основному лісові і лісостепові ландшафти [15].
демографічний аграрний розселення транспортний
1. Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації (s)
Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця в складі України, утворилась 27 лютого 1932 року, є одним з найбільших регіонів України, займає площу 28,1 тис.кв.км (без м.Києва), що становить 4,7 % площі країни. За розмірами території Київська область займає 8 місце серед інших регіонів України.
Рис.1. Київська область на карті України
Територія області розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. На сході Київська область межує з Чернігівською і Полтавською, на півдні - з Черкаською, південному заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською, на півночі - з Гомельською областю Республіки Білорусь [1].
Київщина є столичним регіоном, у центрі території якого знаходиться м.Київ - столиця України, потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов'язаний з областю тісними комерційними і соціальними зв'язками. Відстань від м.Києва до північної границі області становить 118 км, південної - 128 км, західної - 76 км , східної - 112 кілометрів.
В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 13 міст обласного значення, 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 605 сільських рад та 1126 сільських населених пунктів [15].
Місто Київ, де розміщуються основні органи управління області, адміністративно до складу області не входить. Ще однією особливістю області є наявність у її складі міста Славутич, яке територіально знаходиться у Чернігівській області.
Проаналізуємо параметри даного регіону, для чого розрахуємо індекс конфігурації Київської області:
Для кола індекс конфігурації дорівнює 1, для шестикутника - 0,83.
Для України цей показник має наступне значення:
Порівнявши індекс конфігурації для Київської області з відповідним показником для кола, шестикутника та для України, можна зробити наступні висновки:
1) В порівнянні з колом, індекс конфігурації для Київської області менший на 0,41.
2) В порівнянні з шестикутником, індекс конфігурації для Київської області менший на 0,24.
Ступінь компактності території залежить від значення індексу конфігурації, чим менше цей показник, тим менш компактною є територія (низька компактність - менше 0,25, середня - 0,25-0,5, висока - 0,5-0,75, дуже висока - 0,75-1).
Виходячи з індексу конфігурації для Київської області, який становить 0,59 - це високий рівень компактності.
2. Аналіз фізико-географічного положення регіону
Площа земель в адміністративних межах області становить 2816,2 тис. га, з урахуванням 2,1 тис. га земель міста Славутича, яке територіально розташоване в Чернігівській області.
Рис. 2.1.1. Структура земельного фонду Київської області, %
У загальній площі земель області сільськогосподарські угіддя становлять 1661,3 тис.га (59,0 %), ліси та лісовкриті площі - 648,7 тис.га (23,0 %), внутрішні водойми - 175,1 тис.га (6,2%), забудовані землі - 135,0 тис.га (4,8 %), землі, зайняті під об'єктами промисловості, транспорту та військовими полігонами - 80,7 тис.га (2,9%), землі природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення (внесені до Державного земельного кадастру) - 46,0 тис.га (1,6%), інші землі ( землі без рослинного покрову і заболочені землі) - 70,4 тис.га (2,5%) [15].
У порівнянні з 2005 роком у структурі земельного фонду області відбулись зміни, пов'язані із зменшенням частки сільгоспугідь з 64,2% до 59,0%, загальна площа яких зменшилась на 148,9 тис.га, або на 8,2%, за рахунок втрати площ ріллі і сіножаті, які виявились малопродуктивними землями або підтопленими, а також збільшенням на 40,6 тис.га, або на 27% площі земель під забудову об'єктами житлового та виробничого призначення за рахунок земель , які раніше використовувалися для відпочинку, зокрема були зайняті зеленими насадженнями загального користування.
Нормативно грошова оцінка земель проведена у всіх населених пунктах Київської області термін дій, яких закінчився у 2013 році та проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності по 13 районам Київської області загальною площею 54,2 тис га.
Станом на 01 січня 2014 року з 321,7 тис. громадян Київщини, які набули права на земельну частку (пай), одержали сертифікати 317,4 тис. осіб, із них оформили державні акти на право власності на землю 306,6 тис. громадян, що становить 97 відсотків. Площа переданих в оренду земельних часток (паїв) у 2013 році становить 783,4 тис. га. Укладено 258,9 тис. договорів оренди земельних часток (паїв). Середній розмір орендної плати за рік становить 568 грн. за один гектар.
Договори оренди земельних часток (паїв) укладаються на короткі строки: 9,5% договорів (24624) на 1-3 роки, близько 63 % договорів (163019) -- на 4?5 років, 22,9% договорів (59282) - на 6-10 років, понад 10 років - 4,6% договорів (11980). Це свідчить про те, що селяни не поспішають взяти на себе зобов'язання конкретного орендаря і задовольнятися рівнем орендної плати, яку їм нині пропонують.
Загальна сума виплат за оренду земельних часток (паїв) в 2013 році становила 445,2 млн.грн. з них грошова форма оплати становить 185,1 млн. грн або 41,6%, натуральна (сільськогосподарською продукцією) - 254,6 млн.грн або 57,2%, відробіткова (послуги) - 5,5 млн.грн. або 1,2 відсотка.
Лісові масиви області розташовані на території нерівномірно, в одних адміністративних районах їх площі обмежені (Яготинський, Васильківський, Володарський, Кагарлицький, Рокитнянський, Сквирський, Ставищанський), а в других - обширні (Бородянський, Поліський, Вишгородський, Іванківський).
Лісистість області складає 21 % і коливається в розрізі районів від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся.
Найбільш великі масиви розташовані в Бородянському, Поліському, Вишгородському, Іванківському районах, які позитивно впливають на їх економіку.
Середній вік дерев у лісових насаджень у Київській області оцінюється у 58 років. У віковій структурі лісових насаджень середньовікові дерева становлять 49,9 %, пристигаючі - 19,7 %, стиглі - 11,2 %, молоді дерева - 19,2%.
Загальний запас деревостанів становить - 90,9 млн.куб.м, в тому числі хвойних лісових насаджень - 62,9 млн.куб.м.
У структурі лісових насаджень хвойні породи становлять 61,1 %, твердолистяні породи 25,0 %, мягколистяні породи 13,9 %.
Рис.2.1.2. Обсяг лісовідновлювальних робіт у Київській області протягом 2007-2012 років, га
Пріоритетним напрямом у веденні лісового господарства області є розширене відтворення та збереження лісів Київщини. Щорічний обсяг лісовідновних робіт в області становить понад 3,5 тис. Га [15].
Загальна площа природно-заповідних територій та об'єктів на землях лісового фонду області на 01.01.2014 становить 90,1 тис. га (13,9 % від земель вкритих лісовою рослинністю області).
На території області обліковується 309 родовищ і 3 об'єктів обліку (всього 312) з 11 видів різноманітних корисних копалин.
Рис. 2.2.1. Структура мінерально-сировинної бази Київської області, %
У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води.
Запаси торфу підраховані на 32 родовищах і складають 30346 тис. т промислових категорій А+В+С1. Розробляється 4 родовища із запасами 1356 тис. т. З обліку Державного балансу виключено 22 родовища в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо.
В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальними запасами 1285 тис. т. Одне родовище сапропелю розробляється.
Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходиться 184 родовищ і 4 об'єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 54 родовищ та 1 об'єкт обліку розробляються.
Державним балансом враховано 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла. Найбільш перспективним до промислової розробки є Кодринське родовище, запаси якого складають 1,799 млн. т за категоріями А+В+С1. Враховуючи те, що родовище було розвідане в 1946-1950 рр. минулого століття, якісні властивості сировини потребують вивчення у відповідності до ДСТУ, які діють на даний час.
Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 4844,75 тис.м3 промислових категорій А+В+С1. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю на територію Київської області завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей.
Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного із запасами 141,03 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. До розробки залучено 15 родовищ.
Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити у повній мірі виробничі потужності кар'єрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість запасів розташована на високопродуктивних орних землях.
Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами.
У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її території виявлено і розвідано 38 родовищ і 3 об'єкти обліку, де пісок розглядається як супутня корисна копалина у комплексі з основною.
На даний час розробляється 17 родовищ і 1 об'єкт облік. Видобутий пісок повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України.
Цегельно-черепична сировина представлена 110 родовищами, запаси яких складають 188,118 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. На даний час в експлуатації перебуває 20 родовищ.
Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини.
Питні та технічні підземні води в Києві та Київській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 88 ділянках.
Річкова мережа області переважно належить до басейну р.Дніпро і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну р. Південний Буг.
Території, що покриті поверхневими водами в області займають 175,1 тис.га, що відповідає 6,2 % загальної території.
Гідрографічна мережа Київської області представлена 1523 річками, які мають загальну довжину 8,7 тис.км, з них за класифікацією по площі водозбору 3 великі річки: Дніпро, Десна, Припять, 9 середніх річок - Ірша, Уж, Тетерів, Ірпінь, Рось, Трубіж, Супій, Гнила Оржиця, Гнилий Тікич та 1511 малих річок зі струмками.
Поверхневі водні ресурси Київської області в середній за водністю рік складають 43,4 куб.км. Особливість найбільших річок області в тому, що всі вони беруть свій початок за її межами, а в області формується лише 2,04 куб.км річкового стоку. Забезпеченість на 1 жителя області водою складає 0,46 тис.куб.м на рік, що менше ніж в два рази аналогічного показнику в державі.
Розподіл поверхневих водних ресурсів по території Київської області нерівномірний. Південь Київщини є найбільш водозабезпеченим, представлений густішою річковою мережею басейну р. Рось.
До півночі річкова мережа менш розвинута і представлена басейнами річок Уж, Тетерів. На лівобережжі Дніпра найменш розвинута річкова мережа.
На річках створено 3175 ставів і 64 водосховища із зарегульованим обємом води 456,58 млн.куб.м. Крім того, на р.Дніпро розташовані водосховища: Київське площею 92,2 тис.га і об'ємом 3,73 куб.км та Канівське площею 58,1 тис.га.
Рис. 2.3.1. Забір води у Київській області за 2008 - 2013 роки,млн. куб.
За останні 5 років забір води з поверхневих джерел зменшився на 14,3 млн куб.м, а з підземних джерел збільшився на 3,3 млн. куб.м. У 2013 році забір води з природних водних об'єктів в області становив 1008,4 млн.куб.м, з них 956,7 млн.куб.м припадає на поверхневі води та лише 51,7 млн. куб. м на підземні.
За обсягами споживання свіжої води останні роки Київщина посідає 5 місце в Україні після Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
Використання свіжої води в області зменшилося з 1028 млн.куб.м у 2012 року до 865,7 млн.куб.м у 2013 році, або на 162,3 млн.куб.м [7].
За останні 10 років внаслідок інтенсивної господарської діяльності та здійснення забудови на заплавних річкових землях майже 60% річок і струмків замулились, деякі перетворились на колектори стічних вод, сотні водних джерел зникли. Все це негативно вплинуло на кількісний та якісний стан водних ресурсів.
На багатьох річках побудовано велику кількість ставків. Зарегульованість стоку багатьох річок ставками та водосховищами є надмірною, що призвело до уповільнення течії та водообміну, порушення процесів природного самоочищення. Частина стоку малих річок втрачається, а внаслідок випаровування та фільтрації ставки в окремі маловодні роки не заповнюються водою.
3. Аналіз економіко-географічного положення Київської області
3.1 Сусідське положення і відношення до зовнішніх меж
За різними підходами до типологізації регіонів Київська область відноситься до групи областей, які мають середній рівень урбанізації, з малими міськими центрами, а за структурою економіки з переважанням сфери послуг та середнім рівнем розвитку з дещо кращими темпами економічного зростання.
Відтак, розвиток області варто порівнювати не тільки з областями-сусідами, а і з регіонамии того типу, до якого належить Київська область: Львівська, Харківська, Одеська, Миколаївська.
Таблиця 3.1.1. Порівняльна характеристика Київської області із областями - сусідами та регіонами одного типу
Чисельність наявного населення, тис.осіб (2013)
Міське, % (частка населення в регіоні, %) 2013
Загальний приріст , корочення на 1000 осіб наявного населення (2013)
Порівняльна характеристика Київської області із сусідніми регіонами країни засвідчила, що Київщина є лідером серед областей-сусідів та областей України, що відносяться до одного із Київською областю типу. Проте основні показники області є значно нижчими ніж у столичних Московській області (Російська Федерація) та Мазовецькому воєводстві (Республіка Польща).
За окремими характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку Київська область:
1. Має найкраще розміщення щодо Києва
· до 190 км - Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська області,
· 220-430 км - Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька, Полтавська, Сумська, Волинська, Тернопільська області,
· 450-550 км - Миколаївська, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Запорізька, Івано-Франківська області ,
· 700-855 км - Донецька області, АР Крим, Закарпатська, Луганська області, Севастополь
2. Вище загальнодержавного рівня щільність автомобільних доріг
· Значно вище середньої (348-391 км/1 000 км 2 ) - Севастополь, Львівська, Тернопільська, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька області.
· Вище середньої (293-308) - Полтавська, Волинська, Харківська, Донецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Черкаська області.
· Нижче середньої (285-288) - Дніпропетровська, Житомирська області.
· Значно нижче середньої (176-261) - Закарпатська, Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Луганська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим.
3. Перевищує середньоукраїнський рівень індекс внутрішньої доступності
· Значно перевищує середній рівень по країні (> 0,80) - Київ, Севастополь, Львівська, Чернівецька, Тернопільська області.
· Добра (вище середньої, 0,55-0,68) - Івано-Франківська, Харківська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Волинська, Житомирська, Донецька, Рівненська області.
· Погана (нижче середньої, 0,36-0,49) - Черкаська, Луганська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Сумська області, АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська області.
· Дуже погана (0,25-0,31) - Полтавська, Херсонська, Закарпатська, Чернігівська області.
· Найвищий - Київ, Дніпропетровська область, Донецька область , Полтавська область , Запорізька область , Харківська область , Київська область , Одеська область;
· Високий, але нижче середнього - Луганська область, Севастополь, Миколаївська область
· Низький - Львівська область, АР Крим, Черкаська, Сумська, Івано-Франківська області
· Дуже низький - Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області
5. Значно вище середньоукраїнського рівня обсяги капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу
· Значно вище середнього - Київ і Київська область.
· Вище середнього - Одеська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Луганська області.
· Нижче середнього- Донецька область, АР Крим, Запорізька, Львівська, Черкаська, Миколаївська, Івано-Франківська області, Севастополь.
· Значно нижче середнього - Волинська, Чернівецька, Рівненська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Чернігівська, Закарпатська, Херсонська, Сумська, Житомирська, Тернопільська області.
6. Наближені до оптимальних умови на ринку праці
· Київ і Севастополь: оптимальні умови на ринку праці - дуже високий рівень зайнятості (62,7-64,4%), дуже низький рівень безробіття (3,1-3,3%), дуже низький тиск на пропозицію робочої сили (0,2-0,6), значні позитивні зміни як у рівні зайнятості, так і безробіття.
· Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Київська, Одеська області, АР Крим: наближені до оптимальних умови на ринку праці - високий рівень зайнятості, у більшості вище або значно вище середнього (57,4%-59,8%), низький рівень безробіття (4,4-6%), низький тиск пропозиції робочої сили (1,5-4,7%).
· Волинська, Полтавська, Чернігівська області: з помірними проблемами на ринку праці - рівень зайнятості близький до середнього (58,2-59,2%), рівень безробіття вище середнього (6,6-8,1%), помірний тиск пропозиції робочої сили (4,6-5,5%). Показники змін гірші, ніж середні по країні, особливо щодо безробіття.
· Закарпатська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Житомирська, Кіровоградська, Сумська, Миколаївська, Херсонська області: з серйозними проблемами на ринку праці - рівень зайнятості у більшості випадків нижче середнього (56,5-59,4%), рівень безробіття у більшості випадків значно вище середнього (6,3-9%), сильний тиск пропозиції робочої сили (6,5-11,3%). Тенденції зайнятості кращі середнього рівня, тенденції безробіття - у більшості випадків близькі до середнього.
· Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Вінницька, Луганська області: з найбільш серйозними проблемами на ринку праці - дуже низький або низький рівень зайнятості (52,7-58,5%), високий рівень безробіття, у більшості випадків вище або значно вище середнього (6,1-8,3%), дуже сильний тиск пропозиції робочої сили (14,8-23,7%). Тенденції безробіття гірші середнього рівня, тенденції зайнятості значно варіюються.
Чисельність населення Київської області з 1995 до 2011 року стало зменшувалася: від 1 млн. 911,6 тис. до 1 млн. 717,7 тис. осіб (тут і далі - наявне).
Рис. 3.2.1. Чисельність населення Київської області у 1995-2014 рр. (тис. осіб)
З 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на 1 квітня 2014 року становить 1 млн. 725,8 тисяч осіб. Зростання відбувається за рахунок міграції, позаяк смертність перевищує народжуваність, особливо у сільській місцевості, де смертність вдвічі вища за народжуваність [12].
У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) - чоловіки. Зі зростанням питомої ваги чисельності чоловіків у структурі населення продовжуються позитивні зрушення (які спостерігаються з 2009 року) у співвідношенні статей. На 1 січня 2013 року на 1000 жінок припадало 860 чоловіків, тоді як на початок 2002 року - 859. Однак зміни у статевій структурі населення міських та сільських жителів мають неоднаковий характер: у міських поселеннях у порівнянні з 2002 роком кількість чоловіків зменшилася і становить 867 на 1000 жінок, а в сільському населенні "навантаження" на чоловіків щорічно зменшується (так, на початок 2002 року в сільській місцевості на 1000 жінок припадало 829 чоловіків, а на початок 2013 року - 847).
Рис. 3.2.2. Статево-вікова структура населення Київської області
Щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. Так, у 2012 році від загальної кількості народжених хлопчиків - 51,9%, а дівчаток - 48,1%, або ж на 100 дівчаток припадало 108 хлопчиків.
Індикатором суттєвої статевої диспропорції структури населення є гендерна різниця показників середньої очікуваної тривалості життя при народженні: у 2012 році середня очікувана тривалість життя при народженні для чоловіків становила 65 років, для жінок - 75,6 року. Тобто різниця середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та жінками становила 10,6 року, тоді як, наприклад, у Швеції та Нідерландах - 4 роки, у Німеччині - 5 років.
Статево-віковий склад населення країни - результат дії багатьох факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних процесів), так і тих, що на них впливають - історичних та соціально-економічних [12].
У 80-х роках відбулося зростання народжуваності, а в 90-х та на початку ХХІ століття - зменшення. Починаючи з 2002 року, поступово зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статево-вікової піраміди широку основу.
Необхідно зазначити, що горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. Так, "порожнина" у віці 67-70 років утворилась за рахунок ненароджених дітей упродовж Другої світової війни ,а не за рахунок смертності. На піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які спостерігались протягом принаймні останніх 80 років.
Специфікою статево-вікової піраміди населення Київської області є її хвилеподібний характер.
У структурі ми бачимо, що у віці 30-33 років кількість чоловіків зменшується, що є наслідком нездорового способу життя .
Вікова структура визначає і демографічне навантаження - на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16-59 років припадало 252 особи у віці 0-15 років та 242 особи у віці 65 років і старше [16].
Рис. 3.2.2. Демографічне навантаження на працездатне населення в районах Київської області у 2012 році
Чисельність населення у віці 16-64 років за останні два роки збільшилася з 1179 тис. осіб до 1182,1 тис. осіб. Також збільшилася частка осіб цієї вікової групи в загальній чисельності населення - на 1 січня 2013 року вона становила 68,9%, хоча це пояснюється збільшенням працездатного віку.
У структурі демографічного навантаження по районах області можна побачити, що найбільший рівень навантаження на працездатне населення у Білоцерківському, Переяслав-Хмельницькому, Згурівському, Володарському районах.
В області з 2000 року спостерігається незначне зменшення економічно активного населення. Економічно активне населення порівняно з 2000 роком зменшилось на 39,4 тис. осіб (4,7%).
Як позитив відмічається зменшення кількості безробітних, в 2013 році цей показник становив 49,4 тис. осіб та зменшився майже в два рази порівняно з 2000 роком (108,2 тис. осіб).
Останні три роки спостерігається незначне коливання кількості зайнятого населення, що в середньому становить 756,8 тис. осіб та складає 93,6% від економічно активного населення. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) в 2013 році становить 6,1%, в 2000 році цей показник становив 12,8% [12].
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 35 до 39 років (87,5%), найнижчий - для молоді віком 15-24 роки (41,0%) та осіб пенсійного віку (16,5%) [7].
Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2013 році, порівняно з 2010 роком збільшилася на 0,9 тис. осіб або на 1,5%, а рівень безробіття знизився з 7,3% до 6,1 відсотки.
Рівень зайнятості населення віком 15-70 років Київської області (без м.Києва) становить 59,2% (13 позиція серед інших регіонів України).
За віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці 15?24 роки (13,5%).
Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) на 3,9 в.п. перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (6,1% проти 2,2%).
У порівнянні з іншими регіонами країни рівень безробіття (за методологією МОП) населення області віком 15-70 років займаєчетверту сходинку. При цьому, він був на 3,5 в.п. менше за максимальне значення цього показника в Чернігівськійта Тернопільській областях (9,8%), меншена 0,5 в.п. за показник по Харківській області(6,8%) та на 0,8 в.п. більше за мінімальне в м.Києві (5,5%).
Основними причинами незайнятості безробітних віком 15?70 років (за методологією МОП) у 2012р. виступали: звільнення за власним бажанням (43,1%), вивільнення з причин економічного характеру (23,8%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (14,8%).
Рівень зайнятості населення щороку коливається у бік збільшення в середньому на 0,3-0,4 в.п. У 2012 році рівень зайнятості по області менший за більш високі показники по Україні, а саме на 5,3 в.п. по м. Київ - 64,5%, на 2,2 в.п. по Дніпропетровській області [16].
Попит в робочій силі значно перевищує пропозицію. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців -14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів - 4 особи.
Рис. 3.2.4. Зайняте населення за видами економічної діяльності в 2012 році, %
Усього зайнятого населення в 2012 році було 757,5 тис. осіб, що становить 59,2% від населення у віці15-70 років. Найбільша кількість населення була зайнята в торгівлі - 22,3%, в промисловості -17,7% та в сфері транспорту і зв'язку - 10,3% [12].
3.3 Промислове географічне положення
Київська область відноситься до промислово розвинених регіонів України, про що засвідчує 7 місце за обсягами реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу.
У промисловому комплексі області, до якого належить 19 великих підприємств, 342 середніх і 2409 малих підприємств, переважають галузі, що виробляють електроенергію, продукти харчування, гумові та пластмасові вироби, папір і картон, транспортні засоби, металовироби.
Протягом 2010-2011 років промисловий комплекс області за рахунок зростання виробництва у 2010 році на 8,0% та 2011 році на 10,6% подолав допущене у 2009 році падіння виробництва на 17,0% , проте поступова втрата ринків збуту виробленої продукції у Російській Федерації, зокрема продуктів харчування, призвела до зниження промислового виробництва у 2012 році на 3,0%, а 2013 році - на 4,7 відсотка [7].
Падіння виробництва у 2012-2013 роках призвело до зниження питомої ваги області у загальнодержавних обсягах реалізованої промислової продукції з 4,1% у 2009 році до 3,6% у 2013 році.
Рис. 3.3.1. Структура обсягів реалізованої промислової продукції області за основними видами діяльності у 2013 рік, %
Структура промислового виробництва за останні 10 років поступово змінюється. Так, частка виробництва харчових продуктів і напоїв у загальних обсягах реалізованої промислової продукції зросла з 30,6% у 2003 році до 32,5% у 2013 році, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу і поліграфічної діяльності з 7,5% до 8,8%, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря з 14,8% до 25,0%. Проте питома вага машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання скоротилася з 9,6% до 7,4%, виробництва гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції з 17,6% до 14,4%, металургійного виробництва, виробництва гото
Комплексна характеристика Київської області курсовая работа. География и экономическая география.
Физика 9 Класс Самостоятельные И Контрольные Работы
Моро Математика Контрольные Работы 1 4
Реферат по теме Социально-биологические основы физической культуры и спорта
Контрольная Работа Физика 10 Класс Динамика
Реферат по теме Общие положения налогового права
Контрольная работа по теме Аналіз стійкості процесів в нелінійній схемі
Сочинение По Тексту Цветаевой Детям Егэ
Реферат по теме Индуизм
Реферат: Азильская культура
Реферат На Тему Pentium Iv
Курсовая Работа На Тему Комплекс Планирования На Машиностроительном Предприятии
Реферат: Межевание в Российской империи
Реферат по теме Энергосбережение и энергоаудит на предприятиях
Реферат: King Lear The Roles Of The Fool
Контрольная работа: Риски. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Принципи планування на підприємстві
Сочинение На Английском Языке Про Фестиваль
Курсовая Про Унитарное Предприятие
Доклад по теме Забавы с быками
Составное Именное Сказуемое Сочинение Описание
Ядовитые растения юго-востока Полесья - Биология и естествознание контрольная работа
Акулы Черного и Азовского морей - Биология и естествознание презентация
Формы первичной учетной документации по учету работ в капитальном строительстве и ремонтно-строительных работ - Бухгалтерский учет и аудит презентация