Комерційне товарознавство - Маркетинг, реклама и торговля курс лекций

Главная

Маркетинг, реклама и торговля
Комерційне товарознавство

Вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару. Товарознавча характеристика конкретних товарів. Асортимент харчової (продуктів) та непродовольчої груп товару. Товарні втрати.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Товарознавство - наука про основоположні характеристики товарів, що визначають їх споживчі вартості, і чинники забезпечення цих характеристик.
Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знання». Останнє слово відбулося від санскритського уесіа , що означає «знання». Отже, товарознавство -це знання про товари.
Ці знання необхідні як технологам підприємств-виготівникив, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні отримують знання про товар з допомогою засобів інформації - маркування, реклами, статей, книг і т. д., тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації, як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар.
Предметом товарознавства є споживні вартості товарів . Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.
Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару.
До завдань товарознавства як науки і учбової дисципліни відносяться:
чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості;
встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;
систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;
вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організацій;
управління асортиментом організацій;
Товарознавство як спеціальна наукова дисципліна при-значене активно брати участь в управлінні якістю та асорти-ментом товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних основ формування торгового асортименту і управління якістю товарів в умовах ринкової економіки.
* розвивати теоретичні положення про товар як споживчу
вартість і виявлення закономірностей, пов'язаних із про-суванням товару на ринку і задоволенням потреб насе-лення на сучасному етапі;
розроблювати наукові принципи і правила класифікації і кодування товарів, які сприяють упровадженню комп'ю-теризації в процеси управління асортиментом і якістю товарів і удосконалення інформаційного забезпечення;
участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла-даються в нормативно-технічні документи на продукцію;
створювати нові прилади і сучасні методи контролю яко-сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;
*визначення номенклатури, споживчих властивостей і показників товарів;
*оцінка якості товарів, зокрема нових вітчизняних та імпортних;
*виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір по попередженню реалізації неякісних товарів;
*визначення кількісних характеристик одиничних примірників товарів і товарних партій;
*забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом обліку формуючих і регулюючих та зберігаючих чинників;
*встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір по їх попередженню або зниженню;
*інформаційне забезпечення руху товару від виготівника до споживача;
* дослідження властивості нових товарів, насамперед вла-стивості безпеки, розробка номенклатури їх показників
участь у розробленні вимог до якості товарів, що закла-даються в нормативно-технічні документи на продукцію;
*створення нових приладів і сучасних методів контролю яко-сті товарів, що забезпечують об'єктивність результатів, мінімальні витрати ресурсів і часу;
* дослідження властивостей нових товарів, насамперед вла-стивостей безпеки, розробка номенклатури показників якості цих товарів, необхідних і достатніх для комплекс-ної оцінки якості;
*розробка системи якості на товари в підприємствах торгівлі на основі
розробка рекомендацій щодо нагляду за товарами в процесі збереження і транспортування.
товарознавча характеристика конкретних товарів .
Товарознавство відноситься до основоположних учбових дисциплін при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчих знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам, оскільки облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при виробництві, транспортуванні, зберіганні і реалізації.
Товарознавство не єдина дисципліна, необхідна для професійної підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін. Вона пов'язана з іншими дисциплінами між наочними зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими.
Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом природничо-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загально професійною дисципліною - основи стандартизації, метрології і сертифікації. Знання цих дисциплін необхідне для глибшого розуміння оцінки споживчих властивостей товарів, їх змін при виробництві і зберіганні.
Одночасно товарознавство є базовою учбовою дисципліною для багатьох загально професійних і спеціальних дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу і ін. Їх об'єднують подальші і супутні міжпредметні зв'язки .
Як приклад, товарознавство споживчих товарів включає загальну частину і приватне товарознавство. Загальна частина товарознавства присвячена розгляду теоретичних основ, які є основоположними для приватних розділів товарознавства. У ній приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Проте без знання теоретичних основ складно дати повну і об'єктивну оцінку основоположних характеристик будь-якого товару.
Спеціальне товарознавство аналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих ступенів. У окремих підрозділах приватного товарознавства приводиться узагальнена і систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів.
Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на окремих принципах.
Принцип (лат. ргіпсіріит - основа, почало) - основне початкове положення якої-небудь теорії, учення, керівна ідея, основне правило діяльності.
Принципами товарознавства є: безпека, ефективність, сумісність, взаємозамінюваність і систематизація.
З урахуванням різноманіття об'єктів систематизація в товарознавстві має надзвичайно важливе значення, оскільки дозволяє об'єднати у взаємозв'язані взаємопідлеглі категорії (систематичні категорії), скласти систему, побудовану по певному плану.
Принцип систематизації покладений в основу групи методів, до складу котрих входять ідентифікація, класифікація, узагальнення і кодування. Він широко застосовується в товарознавстві.
Системний підхід до управління рухом товару, що базується на принципі систематизації, означає, що кожна система є інтегровано цілою, навіть якщо вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити товар, його товарознавчі характеристики, процеси по забезпеченню якості і кількості як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.
Товарознавство представлене у вигляді нововведень, вірніше за інновації. Маються на увазі технологічні інновації, які перетворили мир сучасного товарного виробництва. Причому інновація відповідно до міжнародних стандартів («Керівництво Фраськаті», «Керівництво Осло» і ін.) визначається як конечний результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту упровадженого на ринку.
Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, усвідомлену через потреби ринку, особливо в глобальному масштабі.
Маркетинг як засіб аналізу для успішного виходу продуктів на ринок включає можливість уявлення і самих технологій, як інтелектуального товару, і питання реклами.
Інновації у поєднанні з дотриманням екологічних вимог повинні забезпечити майбутнє ефективного товарного виробництва.
Терміни, використовувані в Товарознавстві
Продукція - це результат діяльності людей, призначений для задоволення нинішніх або потенційних їх потреб.
Діяльність по виготовленню продукції - це не тільки виробництво матеріальної продукції, але й виробіток ідей (які йдуть на ринок), розробка технологічних процесів і так далі.
Продукція, яка відповідає стандартам, що діють, або технічним умовам, пройшла технічний контроль, має паспорт, сертифікат або інший документ, що засвідчує якість, комплектність, і яка здана на склад називається готовою продукцією.
Готова продукція переходить в категорію товару тільки тоді, коли стає об'єктом купівлі-продажу і, володіючи споживчими властивостями, може задовольняти потреби споживача. Тобто, тільки у сфері ринкової торгівлі готова продукція, маючи споживну вартість і переходячи від одного власника до іншого, перетворюється на товар.
Товар - це готова продукція, що володіє споживною вартістю і призначена для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу і задоволення потреб споживачів.
Поняття про споживчі властивості та їх класифікація
Будь-який товар має безліч властивостей, різних за своєю природою. Властивостями товару називають його об'єктивні особливості, які виявляються на кожній стадії життєвого ци-клу товару (проектування, виготовлення, розподіл і спожи-вання). Номенклатура споживчих властивостей для конкрет-ного товару може включати десятки найменувань. Залежно від функціонального призначення товару вона може розріз-нятися. Вибір номенклатури цих властивостей для конкрет-них товарів є важливим завданням товарознавства. У процесі споживання товару його споживчі властивості можуть робити позитивний чи негативний вплив на людину і навколишнє се-редовище. Відповідно виділяються позитивні і негативні влас-тивості товару. Наприклад, до позитивних можна віднести те-плозахисні властивості зимового одягу, а до негативних - його забруднення, ваговитість.
Споживчі властивості поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні. До фізичних властивостей відно-сяться механічні (міцність, деформація, твердість, стомле-ність тощо), термічні (теплоємність, теплопровідність, вог-нестійкість, термостійкість, термічне розширення й ін.), оп-тичні (колір, блиск, прозорість, відбиття проміння тощо), акустичні (тембр, висота звуку, звуковий тиск та ін.), елект-ричні, а також загальні фізичні властивості (маса, щільність, пористість). Хімічні властивості характеризують відношення товарів до дії різних хімічних речовин і агресивних середовищ. Ці властивості залежать від хімічного складу і змісту матеріалів. Найбільш важливими з них є водостійкість, кис-лотостійкість, лугостійкість, відношення до дії органічних розчинників, світла, погодних умов. Фізико-хімічні властиво-сті поєднують властивості, прояв яких супроводжується фі-зичними і хімічними явищами одночасно. Найважливішими фізико-хімічними властивостями є сорбційні, тобто здатність поглинати і виділяти гази, воду і розчинені в ній речовини, адгезійні, тобто властивості злипання або склеювання, влас-тивості проникності (повітряно -, паро -, водо- і пило проникнення).
Біологічні властивості характеризують стійкість товарів до дії мікроорганізмів (бактерії, цвілеві грибки, дріжджі), ко-мах (міль, таргани й ін.) і гризунів (миші, пацюки). Процеси гниття, пліснявіння товарів спричинюються відповідними видами мікроорганізмів.
Залежно від характеру впливу на споживчу вартість виді-ляють функціональні, ергономічні, естетичні властивості товару, а також його надійність і безпеку. Функціональні властивості мають три групи показників: досконалість ви-конання основної функції; універсальність застосування; до-сконалість виконання допоміжних операцій.
Ергономічні властивості забезпечують зручність і ком-форт при користуванні товаром, створюють оптимальні умо-ви для людини в процесі праці і відпочинку, знижують стом-люваність, підвищують продуктивність праці.
Ергономічні властивості поділяються на такі групи: гігі-єнічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; психологічні.
Естетичні властивості товарів забезпечують задоволен-ня духовних потреб людини. Властивості зовнішнього вигля-ду товару не ізольовані один від одного і його естетична цін-ність створюється їх сукупністю, взаємозв'язком і єдністю, вигляду називається художньою композицією. Естетичні властивості товарів повинні відповідати суспільним і особис-тим ідеалам, вимогам моди, стилю і смакам споживачів. Ці властивості формуються в процесі художнього конструюван-ня виробів.
Показники естетичних властивостей поділяються на чо-тири групи: інформаційна виразність; раціональність фор-ми; цілісність композиції; досконалість виробничого вико-нання і стабільність товарного виду. До групи показників інформаційної виразності відносяться знаковість, оригіналь-ність, виразність стилю і відповідність моді.
Надійність товару - це властивість товару, що характе-ризує його здатність зберігати свою споживчу вартість у часі. Надійність є складною властивістю, що поділяється на більш прості: безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність і збе-рігання.
Безпека товару характеризує ступінь захищеності люди-ни і навколишнього природного середовища від впливу не-безпечних і шкідливих факторів, які виникають при його споживанні. Безпека товарів для здоров'я людини проявля-ється в їх здатності запобігати травматизму споживачів, у відсутності шкідливих для організму людини речовин, у то-му числі токсичних, які спричинюють отруєння, канцеро-генних, які зумовлюють злоякісні новоутворення, алергійних, які викликають підвищення або зниження чутливості організму, мутагенних, які спричинюють стійкі зміни спад-коємних ознак.
Залежно від природи товару розрізняють електричну, хімі-чну, механічну, термічну, раціональну і біологічну безпеку.
До специфічних товарів світового ринку відносять результати інноваційної діяльності, що є об'єктом ліцензійних операцій і неліцензійного продажу ноу-хау.
Такий товар, як технологія необхідно розглядати з врахуванням:
інтелектуальної праці по його створенню;
- процесу споживання технологічних знань.
Технологічні знання є нематеріальним продуктом, його корисність не визначається формою матеріального носія (технічною документацією, досвідом і т. д.). Вона полягає в створенні умов для підвищення ефективності виробництва випуску нових видів продукції і прискорення її реалізації.
Будь-яке нове технічне рішення, що відноситься до виробництва, є унікальним. Тому кожен технічний товар не можна безпосередньо пов'язувати з іншим товаром, хоча останній може відноситися до тієї ж галузі виробництва. Порівнювати технології можна тільки через корисний ефект від їх використання.
Праця по створенню нових технологій, як один з видів наукової праці, носить творчий характер. Специфіка споживної вартості і праці по створенню технологій зумовлює особливості споживання цього товару. Технологічні знання використовуються у виробничому процесі, проте характер їх споживання обумовлює те, що праця по створенню технологічних знань не переноситься на продукт підприємства, який створиться за допомогою цих знань.
На використання технологій впливають:
темпи застарювання і заміна їх новими, досконалішими;
швидкість розповсюдження даних технологій.
Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію
Стандарт - це документ, розроблений на основі консен-сусу і затверджений визнаним органом, у якому встановлю-ються правила загального і багаторазового використання, за-гальні принципи або характеристики, які стосуються різних видів діяльності та її результатів, і котрий спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі. В перекладі з англійської слово «стандарт» означає зразок, норму, основу. Стандартизація ґрунтується на досяг-неннях науки, техніки та передового досвіду і має бути на-дійним гарантом якості товарів, які надходять на внутрішній і зовнішній ринки. Стандартизацію розглядають у трьох аспе-ктах:
Стандартизація як практична діяльність полягає в роз-робці, впровадженні і застосуванні нормативних документів і нагляді за виконанням вимог, правил і норм, викладених у них.
Стандартизація як частина системи управління здійсню-ється на основі державної системи стандартизації, яка спира-ється на комплекс основних стандартів в галузі технічної по-літики і управління якістю продукції.
Стандартизація як наука виявляє, узагальнює й аналізує закономірності в галузі стандартизації, у теорії систематизації, класифікації і кодуванні об'єктів, у розвитку наукових методів, у науковому обґрунтуванні норм і вимог до об'єктів стандартизації.
Будь-який товар, що надходить на ринок, повинен випус-катися у відповідності до вимог нормативних документів зі стандартизації, незалежно від того, на підприємстві якої фо-рми власності він виготовлений.
Сертифікація - це дія, яка засвідчує за допомогою серти-фіката або знака відповідності, що товар відповідає вимогам певних стандартів чи технічних умов. Вона є гарантією того, що даний товар відповідає вимогам стандартів. У більшості розвинутих країн існують національні системи сертифікації. Така система впроваджена в Україні з 1995 р. для харчових продуктів вітчизняного виробництва і тих, що завозяться, за назвою УкрСЕПРО.
Мета і завдання, принципи і методи стандартизації
поліпшувати якість продукції, що випускається;
підвищувати конкурентоспроможність товарів вітчизня-ного виробництва і забезпечувати умови для їх експорту на світовий ринок;
встановлювати раціональну номенклатуру вироблених товарів;
розвивати міжнародне співробітництво в усіх сферах людської діяльності;
* захищати навколишнє середовище в екологічному плані і забезпечувати безпеку людей.
Головним завданням стандартизації є створення компле-ксу нормативних документів, які визначають сучасні вимоги до продукції, до її розробки, виробництва і застосування, а також нагляд за правильним використанням стандартів.
Основний принцип стандартизації -- це програмно-цільове планування. Іншими важливими принципами стандартизації є: директивність, системність, динамізм і оптимальність.
Директивність чи обов'язковість стандартизації полягає в тому, що в стандарти закладаються вимоги і норми, обов'яз-кові за своєю державно-правовою основою. Недотримання таких вимог переслідується за законом. Системність допус-кає розглядати стандарт як елемент системи. На основі цього принципу розробляються системи міжгалузевих стандартів, наприклад, стандарти на систему показників якості продукції (СГОТП).
математичні методи (використання рядів кращих чисел і параметричних рядів);
уніфікація (приведення продукції до однаковості за фор-мою, нормами і типорозмірами);
агрегатування (конструювання готових виробів з уніфі-кованих і стандартних деталей і вузлів);
комплексна стандартизація (розробка єдиної системи взаємопов'язаних вимог до готової продукції, сировини, матеріалам, а також до процесів розробки, виробництва і споживання);
випереджальна стандартизація (встановлення підвище-них вимог до об'єкта стандартизації, обґрунтоване про-гнозом науково-технічного розвитку).
У систему органів і служб стандартизації входять міжна-родні (всесвітні та регіональні) і національні організації з стандартизації. Існує понад 400 організацій, які займаються питаннями стандартизації. Найбільші з них - Міжнародна організація по стандартизації (180) і Міжнародна електро-технічна комісія (МЕК). Вони самостійні і незалежні одна від одної. 180 створена з метою сприяння розвитку стандартиза-ції у світовому масштабі для полегшення світового товаро-обміну і співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності. Ця організація прово-дить роботи зі стандартизації в усіх галузях промисловості, економіки і техніки, за винятком електротехніки та електро-ніки. Основне завдання МЕК - розроблювати міжнародні стандарти в галузі електротехніки та електроніки, радіозв'яз-ку і приладобудування з метою сприяння міжнародному співробітництву в цих галузях.
Регіональні організації зі стандартизації обмежуються діяль-ністю в межах групи країн певного регіону. Ці організації спри-яють розробці регіональних стандартів для розв'язання завдань, які випливають із загальних інтеграційних економічних і техні-чних угод між країнами регіону. Найбільша в світі регіональна організація зі стандартизації - Європейський комітет з питань стандартизації (СЕН) - створена в рамках країн ЄЕС і Євро-пейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). СЕН розробляє єди-ні європейські стандарти для країн-учасниць з метою усунення технічних бар'єрів, пов'язаних з розходженням вимог у націона-льних стандартах. Для країн СНД регіональною організацією є Міждержавна рада зі стандартизації.
До національних органів і служб стандартизації в Україні відносяться: Комітет з питань стандартизації, метрології і сертифікації при Кабінеті Міністрів України (Держстан-дарт), котрий здійснює загальне керівництво роботами зі стандартизації, затверджує і реєструє національні стандарти, організовує інформаційне забезпечення з питань стандарти-зації, метрології і сертифікації. Держстандарт має свої тери-торіальні органи - центри стандартизації і метрології, які здійснюють функції і права Держстандарту у встановлених межах. Керівництво діяльністю зі стандартизації в галузі бу-дівництва і будматеріалів здійснює Мінбуд.
У міністерствах, відомствах і концернах галузей економіки роботи зі стандартизації проводять управління або відділи стандартизації. На підприємствах, в організаціях і установах роботи зі стандартизації виконують конструкторсько-технологічні або науково-дослідні відділи чи лабораторії, бюро, а також окремі фахівці.
Для розробки стандартів Держстандарт може формувати технічні Комітети (ТК), призначати головні і базові організа-ції зі стандартизації. В Україні створені: Український НДІ стандартизації, сертифікації, інформатики, а також Центри: метрології (Харків) і технології «Система» (Львів), націона-льна система сертифікації СЕПРО (УкрСЕПРО)- Київ.
Нормативні документи зі стандартизації
До нормативних документів зі стандартизації відносяться: стандарти, технічні умови, технічні описи, методичні вказі-вки, рекомендації по стандартизації і положення. Основне місце серед них займають стандарти і технічні умови. Розріз-няють такі види стандартів: основні (організаційно-методичні і загальнотехнічні); стандарти на продукцію (по-слуги); стандарти на процеси; стандарти на методи контролю (іспитів, вимірів, аналізу).
За категоріями стандарти поділяються на міжнародні, регіональні, державні, галузеві і стандарти підприємств. В Україні діють такі категорії стандартів:
* міжнародні стандарти 180 (МС 180) і міжнародні стандарти МЕК (МС до МЕК), які мають рекомендаційний характер;
міждержавний стандарт СНД «ДСТ», який має обов'язко-вий або обов'язково-рекомендаційний характер;
стандарт України (ДСТУ), який може містити обов'язкові та обов'язкові рекомендаційні вимоги;
стандарт підприємства (СТП), що може містити обов'яз-кові та обов'язкові і рекомендаційні вимоги.
З метою запобігання і припинення їх обов'язкових вимог стандартів порушенням здійснюється державний нагляд за стандартами службами Держстандарту і центрами стандарти-зації та метрології на всіх підприємствах і в організаціях не-залежно від форм власності.
Управління якістю і асортиментом товарів. Якість, номенклатура споживчих властивостей і показників
Ключові слова: якість товару; показники призначення, надійності, ергономічні, естетичні, технологічності; транспортабельність ;, стандартизація; уніфікація; патент-но-правові показники; екологічні показники; показники безпе-ки; економічні показники і показники однорідності; ґатунок; асортимент; характеристика асортименту: широта, пов-нота, стійкість, ступінь оновлення, новизна, структура, асортиментний мінімум, раціональність, гармонійність.
Якість товару - це сукупність його властивостей і харак-теристик, які додають йому здатність задовольняти обумов-лені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у со-бі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задо-воленням конкретних потреб відповідно до призначення то-вару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.
Важливе завдання товарознавства - якнайповніше виявля-ти закладені в товарі властивості, які формують його якість. Ці властивості можуть виявлятися на всіх стадіях життєвого циклу товару. Якість товару не можна пояснити і виміряти у відриві від його споживчої вартості і корисності. Не можна ототожнювати якість і споживчу вартість. Споживча вартість - це сам товар, який володіє корисністю і є конкретним благом. Товар як споживча вартість є носієм його якості. Підвищення якості невіддільне від прискорення науково-технічного про-гресу, тому що тільки в сукупності рішення цих питань можна забезпечити конкурентноздатність товару на світовому ринку.
Показник якості товару - це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей товару, які становлять йо-го якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенкла-тура показників якості конкретного товару залежить від йо-го призначення. У товарів, які виконують декілька різнорід-них функцій, номенклатура показників може бути дуже ши-рока, у товару одноцільового призначення вона буде значно звуженою.
Залежно від характеру властивостей показники якості по-діляються на такі групи: показники призначення (функціона-льні); показники надійності, ергономічні показники; естети-чні, показники технологічності, показники транспортабель-ності; показники стандартизації й уніфікації; патентно-правові показники; екологічні показники; показники безпеки; економічні показники і показники однорідності. На стадії то-варного обігу на внутрішньому ринку показники технологіч-ності, стандартизації й уніфікації і патентно-правові, як пра-вило, не використовуються.
Залежно від кількості властивостей показників, які харак-теризуються, їх поділяють на одиничні і комплексні. Одинич-ний показник кількісно характеризує одну просту властивість. Комплексний показник характеризує одним числом одночасно декілька властивостей товару або складну властивість.
Розрізняють показники фактичні, базові і відносні. Фак-тичний показник - це конкретний одиничний або комплекс-ний показник, встановлений для даного товару. Базовий по-казник - це показник, прийнятий як вихідний при порівнян-ні з фактичним при оцінюванні якості. Відносний показник характеризує співвідношення фактичного і базового показ-ників.
За способом вираження показники бувають розмірними, які виражаються в різних одиницях виміру, і безрозмірними, які виражаються в частках одиниці або у відсотках. Особли-вий вид - інтегральний показник, який виражає співвідно-шення корисного ефекту товару і сумарних витрат на його розробку, виготовлення, обіг і споживання. Отже, це співвід-ношення споживчої вартості і вартості.
Класифікаційне призначення -- здатність ряду властивостей і показників виступати в якості класифікаційних прикмет. Так, різні моделі автомобілів можуть бути класифіковані за потужністю двигуна, витратами палива, вантажопідйомністю, функціональним призначенням (вантажні, легкові, спеціальні тощо).
Універсальне призначення - здатність властивостей і пока-зників задовольняти одночасно кілька споживчих потреб. Наприклад, пропагування останніми роками здорового спо-собу життя спонукало використання менш жирних продуктів, запобігає токсичності (небезпеці), тобто вони стали відігра-вати соціальну роль, а в непродовольчій групі з'явилося по-няття спеціального призначення допоміжних предметів та косметики (креми, гелі, пудри) при проведенні оздоровчих заходів для окремих видів спорту тощо.
Надійність - здатність товару зберігати функціональне призначення в процесі збереження або експлуатації впродовж установленого терміну. Залежно від критерію надійності роз-різняють такі підгрупи: довговічність, безвідмовність, ремон-топридатність та зберігання.
Довговічність - здатність товарів зберігати працездатність до наступного стану або встановленого терміну технічного обслуговування і ремонту.
Довговічність - властивість непродовольчих товарів дов-гострокового використання. Воно не характерне для товарів продовольчих, а також непродовольчих, призначених для безпосереднього вживання, в ході якого вони частково або повністю безповоротно втрачаються (наприклад, парфумер-но-косметичні товари). Але треба пам'ятати, що деякі непро-довольчі товари, які володіють значною довговічністю, вхо-дять у протиріччя із соціальним призначенням, оскільки до-строково виходять з моди, морально застарівають. Це стосу-ється одягу, взуття, головних уборів, окремих складнотехнічних товарів. Показниками довговічності можуть бути термін експлуатації виробів, ресурс та ін.
Безвідмовність - здатність товарів виконувати функціона-льні призначення без появи дефектів, які заважають подаль-шій експлуатації. Безвідмовність характеризується терміна-ми, впродовж яких товари експлуатуються безвідмовно з но-рмою передбачених дефектів. Показниками безвідмовності можуть бути середнє напрацювання до першої відмови, інте-нсивність відмов.
Ремонтопридатність - здатність товарів відновлювати свої вихідні властивості, насамперед функціонального при-значення, після усунення виявлених дефектів. Ремонтоприда-тність характерна для багатьох непродовольчих товарів, осо-бливо складнотехнічних, які за
Комерційне товарознавство курс лекций. Маркетинг, реклама и торговля.
Сочинение Гоголь Портрет С Цитатами
Дипломная работа по теме Совершенствование учета труда и его оплаты и эффективности на примере ООО 'Тулунское хлебоприемное предприятие'
Курсовая Работа На Тему Розробка Плану Маркетингу Малого (Середнього) Підприємства
Контрольная Работа Номер 3 По Русскому
Эссе На Тему Здоровый Человек 21 Века
Роль Государства В Переходный Период Реферат
Купли Продажа Дипломная Работа
Годовая Контрольная Работа По Английскому 8
Физическая Реабилитация Реферат
Юридические Факты В Гражданском Процессе Реферат
Курсовая работа: Инвестиционная деятельность коммерческого банка на рынке ценных бумаг проблемы и перспективы
Никимт Атомстрой Аттестационный Центр Время Работы
Дипломная работа: Налогообложение прибыли коммерческих организаций: действующий механизм исчисления и уплаты
Доклад: Маркетинговая программа
Дипломная работа по теме Анализ эффективности инвестиционного проекта жилищного строительства ООО "Каскад"
Дипломная работа по теме Особенности межкультурного общения в образовательной среде
Рэу Им Плеханова Объявления О Защите Диссертаций
Практическое задание по теме Свойства чисел. Периодическая система чисел
Тема Диссертации Международные Отношения
Курсовая работа по теме Ожидания абитуриентов и студентов младших курсов относительно условий обучения в университете
Гражданско-правовое регулирование ипотечного жилищного кредитования - Государство и право дипломная работа
Денис Иванович Фонвизин. Комедия "Недоросль" - Литература творческая работа
Полководческий талант М.И. Кутузова на примере Бородинского сражения - История и исторические личности реферат