Колись залишиться лиш попіл

<< вірші

Колись залишиться лиш попіл

Від твоїх снів. Від твоїх слів

Безкрає море просто неба

Назавжди вийде з берегів.

Настане тиша, все розтане

Мов на твоїх долонях сніг

У тиші цій одним все стане

Ця тиша змиє вічний гріх