Колізійні норми в міжнародному приватному праві - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Колізійні норми в міжнародному приватному праві

Поняття, природа та функції колізійної норми, її специфіка як засобу подолання конфліктів у праві, що виявляється насамперед у функціях права та в їх системі й структурі. Основні частини колізійної норми та її класифікація за певними критеріями.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Поняття, природа та функції колізійної норми
В міжнародному приватному праві (далі - МПрП) виникають так звані колізії, для їх характеристики застосовуються критерії розбіжності, протиріччя, зіткнення, конфлікту, відміни, різниці, неоднаковості.
Колізія (з лат. сollisio - зіткнення) визначається як зіткнення протилежних поглядів, прагнень, інтересів; розбіжність між окремими законами однієї держави чи протиріччя законів, судових рішень різних держав; розходження або суперечність між правовими нормами, що регулюють однакові правовідносини. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с. 237.
Отже, колізія в МПрП є основоположною категорією, вона розглядається як зіткнення, розбіжність у правопорядках різних країн, у цьому і полягає конфлікт, розбіжність правового регулювання. Колізії бувають наступних видів: інтерперсональні колізії (результат зіткнення персональних систем права в межах однієї держави); інтерлокальні колізії (колізії у просторі); інтертемпоральні колізії (колізії у часі).
Такі колізії розв'язуються за допомогою спеціальних норм - колізійних.
Отже, моя курсова робота присвячена розкриттю поняття колізійної норми, її функцій, структури, основних видів колізійних норм, та формул прив'язок таких норм.
Дослідження проводились на основі вивчення праць таких науковців як: Степанюк А.А, Жушмана В. П., Шуміло І.А., Ануфрієвої Л.П, Дахно І.І.,Чубарєва В.Л, Кузьменка С. Г.
Поняття, природа та функції колізійної норми
Основний зміст міжнародного приватного права зводиться до колізійної проблеми, яка розв'язується за допомогою особливих норм, спрямованих на подолання колізій у МПрП , -- колізійних. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с.45.
Колізійна норма - норма, спрямована на вирішення колізій у праві. Специфіка колізійної норми як засобу подолання конфліктів у праві виявляється насамперед у функціях права та в їх системі та структурі. Юридична енциклопедія: в 6ти томах. Т.3 - К:М - 2001. - с. 156.
Колізійна норма - норма ,яка вказує, право якої держави має бути застосоване до цивільних, сімейних , трудових та інших правовідносин міжнародного характеру. Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.Я. Сухарев; Редкол.: М.М. Богуславский и др. - 2-е изд., доп. - М.: Сов. энциклопедия, 1987. - с.179.
Колізійна норма в МПрП - норма, яка визначає право держави, що застосовується до конкретних цивільних правовідносин з іноземним елементом. На відміну від матеріально-правової норми, яка безпосередньо регулює поведінку суб'єктів міжнародного приватного права, колізійна норма в міжнародному приватному праві не визначає змісту прав та обов'язків цих суб'єктів, а лише вказує компетентний матеріально-правовий закон, який підлягає застосуванню в разі конфлікту (колізії) цивільного законодавства різних країн. Юридична енциклопедія: в 6ти томах. Т.3 - К:М - 2001. - с. 156.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 32, ст.422.
Отже, колізійна норма сама по собі не відповідає на питання про те, які права і обов'язки сторін виникають з даних правовідносин, вона лише вказує компетентний матеріально-правовий закон, що підлягає застосуванню, тобто є нормою непрямої дії. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с.45.
Теорія МПрП часто цікавилась природою колізійних норм, ставлячи питання, якими нормами їх слід вважати: правовими, чи технічними. Одностайної відповіді на це питання в науці не має.
Так, А. Рождєственский вважав, що колізійні норми є нормами технічними, тобто нормами, які встановлюють певний спосіб для досягнення певної мети, - у даному випадку: найкращого вирішення колізій різномісцевих законів колізійним нормам надається форма законів, і це здатне ввести в оману юристів. За словами Арміньон, норми МПрП не є нормами прямого припису, адже вони не дають безпосереднього рішення, тому ми називаємо їх правилами прив'язки. Вони відіграють роль довідкового бюро на великих вокзалах, у яких пасажири довідуються, де вони повинні отримати квиток, та про платформу, з якої відправиться потяг. Згідно з точною зору А.А. Тілле, колізійна норма є правилом поведінки, регулятором при виборі закону, хоча зміст колізійній нормі надає та правова норма, до якої колізійна норма прив'язує певне правовідношення. Предметом регулювання колізійної норми за даною концепцією є специфічна поведінка, діяльність правозастосовного органу щодо вибору й порядку застосування конкретної норми права. З таким трактуванням колізійних норм та їх предмету погоджувався А.Ф. Черданцев, який відмічав, що колізійні норми визначають порядок, принципи дії інших норм права, вони є «регулятором всередині регулятора», надають системі права в певній мірі якісь «саморегулюючої системи». Образно висловлюючись, колізійні норми слугують наче коробкою передач, за допомогою якої включається в дію одна із декількох можливих норма права. Згідно з визначенням І.С. Перетерського, колізійною чи конфліктною нормою називається норма, яка визначає, який із законів, що зіштовхуються повинен бути застосований до даного правовідношення. Вважається, що колізійна норма, яка взята ізольовано, не дає вирішення юридичного питання, що виникло, по суті, а вказує лише, в якій системі права суддя чи інший орган повинен знайти вирішення питання, яке перед ним виникло. Колізійні норми - норми про норми: вони складають Verweisungsrecht (відсилочне право), а не Entscheidungsrecht (вирішальне право). Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с.242-243.
Колізійна норма за формою свого зовнішнього вираження являє собою відсилочну норму, що дозволяє визначити право, яке виступає компетентним правопорядком стосовно даного конкретного правовідношення і містить необхідні відповіді на питання, що стосуються його суті. Колізійна норма, таким чином, сама по собі з чисто зовнішньої точки зору не здійснює регулювання відносини як такого, а направляє його в русло тієї відповідної правової системи - національного права певної держави або міжнародного договору, - яка в силу тих чи інших фактичних обставин є належної.
Болгарський юрист Ж. Стальов так сформулював основні тези, які стосуються комплексу пов'язаних з функціями колізійних норм питань: «Функція міжнародного приватного права обмежена міжнародної сферою дії різних цивільно-правових систем різних держав; це означає, що мова йде про колізійне право, а не про сукупність матеріально-правових норм, регулюючих відповідні цивільно-правові відносини з іноземним елементом. Звідси випливає, що функція МПП не перебуває в регулюванні цивільно-правових відносин ».
Дійсно, чи виконують колізійні норми регулюючу роль в аспекті правового впливу на регульований об'єкт, тобто приватно-правові відносини, що існують у міжнародній сфері, або їх функція полягає в технічному приєднанні до регулювання матеріально-правової норми належного правопорядку? При позитивній відповіді необхідно піти далі і розглянути, в чому ж полягає подібний регулюючий вплив. Якщо ж виходити з негативної відповіді на поставлене питання, то тоді необхідним чином слід визначити позицію стосовно самої правової суті даного явища - колізійної норми - на основі послідовного, логічного підходу до формулювання з цього випливають висновки. Адже якщо норма не регулює відносини по суті, а відсилає його до іншої норми, яка і здійснює безпосереднє регулювання, вона не є регулятором у власному розумінні слова, значить, і сукупність приписів подібного роду не виступає правом в буквальному і сутнісному його розумінні.
З іншого боку, відшукання належної матеріально-правової норми може бути вироблено виключно за допомогою правових положень розглянутого типу - так званих відсильних, іншими словами, колізійних норм. Без колізійної норми використання відповідних матеріальних норм, що питання по суті, не може бути досягнуто. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Том 1. Общая часть: Учебник. -- М.:Издательство БЕК, 2002. -- с.73-75.
Будь-яка норма права є регулятором суспільних відносин; не є виключенням і колізійна норма, однак вона безпосередньо не встановлює права і обов'язки суб'єктів права, дії яких повинна регулювати. Для реалізації своїх функцій суспільного регулятора вона взаємодіє з відповідними нормами права (регулятивними чи правоохоронними) залежно від конкретної правової ситуації. Тому предметом колізійної норми є, очевидно, діяльність суб'єктів права щодо вибору норм, які створені для регулювання певного фактичного складу суспільних відносин. Основним завданням колізійних норм є вирішення юридичних колізій, що гарантує правову взаємодію суб'єктів права зокрема, та нормальний правовий розвиток суспільства в цілому. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с. 243-244.
Функції колізійної норми характеризуються напрями її впливу на процес регулювання. Як правило, вирізняють три різновиди функцій, що забезпечуються колізійними нормами:
стимулюючу, змістом якої є створення умов щодо найбільш повної реалізації правових приписів;
інформаційну, що надає можливість суб'єктам права визначити, яким чином долаються прогалини у праві та яку норму з конфліктуючих повинен застосувати суб'єкт;
системостворюючу, основним призначенням якої є забезпечення узгодженості законодавства та визначення його змісту.Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - с. 378.
Ануфрієва у своєму підручнику розглядає наступні функції колізійної норми:
регулятивна функція колізійної норми як цивільно-правової норми;
регулятивна функція колізійної норми як норми публічно-правового характеру;
регулятивний характер колізійних норм як відсильних норм;
«розмежовуюча» функція колізійних норм. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Том 1. Общая часть: Учебник. -- М.:Издательство БЕК, 2002. -- с.75-76.
Відомо, що у внутрішньому вітчизняному законодавстві норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції. Однак рідко трапляються ситуації, коли всі три частини норми права присутні в одній статті чи навіть розділі певного нормативного акта. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: Навч.посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2004. -с.30
У пострадянській доктрині жваво дискутується питання про те, чи підкоряється колізійна норма цій загальній структурі побудови чи ні. Так, В.Л. Толстих стверджує: «МПрП регулює відносини у тих випадках, коли правовідносини пов'язані з територією двох чи декілька держав. Цей зв'язок є юридичним фактом, який входить до гіпотези колізійних норм та інших норм МПрП». А далі роз'яснюється: всі обставини, котрі передують вибору права та обумовлюють його, можуть розглядатися тільки як складові гіпотези колізійної норми, яка конче, може бути і складною. Підсумовуючи висловлені з цього приводу у російській літературі думки, В.І. Кисіль робить висновок про те, що за сучасним уявленням про структуру колізійної норми, ці норми, як і будь-які норми права, мають гіпотезу і санкцію, щоправда, не зовсім чітко виражені в тексті колізійної норми, тому, на його думку, природа гіпотези і санкції колізійної норми, очевидно, невдовзі стануть об'єктом плідної наукової дискусії.
У доктрині МПрП беззаперечним вважається положення, за яким будь-яка колізійна норма складається з таких самостійних частин:
Щоправда, є пропозиції стосовно поєднання цих складових і єдине поняття «диспозиція» колізійної норми. Проте, у вітчизняній літературі зазначається, що подібний підхід навряд чи є вдалим, оскільки ці поняття, хоча й взаємозв'язані, мають все ж різне функціональне навантаження.
При ознайомленні з об'ємом колізійної норми з'ясовується, щодо яких саме відносин чи до якого виду відносин законодавець надає дозвід на застосування іноземного права, бо цей дозвіл, як зрозуміло, не може надаватись взагалі. Інакше кажучи,Є дозвіл що міститься об'ємі колізійної норми, надається стосовно конкретного «фактичного складу» відповідних відносин, внаслідок чого в іноземному праві слід відшукувати норми, які регулюють саме такий фактичний склад, а він може мати відношення до речового, зобов'язального, спадкового і т. ін. статутів. Замінити встановлений колізійною нормою статут у процесі застосування іноземного права неможливо, бо це буде означати, що дозвіл, наданий законодавцем, свавільно порушено суддею.
Що стосується прив'язки, то вона «прикріпляє» ( або «прив'язує») зазначений фактичний склад, тобто конкретні відносини, до права відповідної іноземної держави, яке підлягає застосуванню згідно з дозволом, що міститься у колізійному приписі. Саме тому колізійну прив'язку нерідко називають формулою прикріплення до того чи іншого іноземного правопорядку. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - с. 81-82.
Призначення колізійної норми обумовлює специфіку її структури, яка відрізняється від структури матеріально-правової норми. Традиційно в її складі розрізняють два елементи - обсяг та прив'язку.
Обсягом є частина колізійної норми, яка вказує на правовідносини з «іноземним елементом», які потребують врегулювання. Прив'язкою є частина колізійної норми, що вказує на право, яке підлягає застосуванню для врегулювання правовідносин, вказаних в обсязі такої норми.
Наприклад, частина 1 статті 17 закону України «Про міжнародне приватне право» містить таку норму: «Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи визначається її особистим законом». Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 32, ст.422.
«Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи» - це обсяг колізійної норми; «… визначається її особистим законом» - це прив'язка колізійної норми.
Отже, в цій нормі не встановлюється момент виникнення та припинення цивільної правоздатності фізичної особи, а лише міститься відсилання до особистого закону фізичної особи, яким і визначається момент її виникнення та припинення. Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - с. 13.
Також, прикладом двочленної побудови колізійної норми може слугувати ч.1ст.49 Закону України «Про міжнародне приватне право» а саме: права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають унаслідок завдавання шкоди (обсяг), визначається за правом держави, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди (прив'язка).
В обсязі визначаються відносини, пов'язані із зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди (зобов'язання з делікту).
У прив'язці визначається, за правом якої країни будуть врегульовані ці правовідносини, тобто за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
Отже, ця норма Закону не встановлює прав і обов'язків учасників вказаних відносин, а відсилає до права держави, в якій мала місце дія. Традиційно обсяг відповідає конкретному приватноправовому інституту: спадкові відносини, договірні зобов'язання, деліктні зобов'язання, укладення шлюбу і т.д. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с. 45-46.
Класифікація колізійних норм у теорії МПрП здійснюється за певними критеріями і пов'язана переважно з великою кількістю джерел права та особливістю колізійних прив'язок. Вона дає змогу визначити пріоритетність джерел права та виокремити основні принципи, за якими здійснюються вибір права та застосування цих норм у МПрП.
За джерелами права колізійні норми поділяють на національно-правові (внутрішні), які містяться у внутрішньому законодавстві кожної держави, і міжнародні, які закріплені в міжнародних договорах.
Найбільш істотною є класифікація за формою колізійної прив'язки. За цим критерієм колізійні норми поділяють на односторонні та двосторонні. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с. 46.
односторонні - це колізійні норми, які прямо вказують на право, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Зазвичай, односторонні норми передбачають можливість застосування права тієї держави, в якій норма видається. Наприклад, норма частини 3 статті 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України»;
двосторонні - це колізійні норми, які формулюють правило, за яким визначається право, що підлягає застосуванню до правовідносин з «іноземним елементом». Наприклад, норма статті 34 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність». Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - с. 15.
Прив'язку двосторонньої колізійної норми називають «формулою прикріплення», тобто вона допомагає прив'язати правовідносини до конкретного правопорядку. В п.2 ст.37 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах визначається, «що правові стосунки у сфері успадкування нерухомого майна регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно». Таким чином, закріплюється можливість застосування або вітчизняного, або іноземного права.
Залежно від кількості прив'язок колізійні норми поділяються на прості і складні. Прості колізійні норми містять один обсяг та одну прив'язку. Складні колізійні норми мають декілька прив'язок. Вони можуть містити генеральні і субсидіарні прив'язки. При цьому виокремлюються основна (генеральна) прив'язка, яка формулює загальне головне правило вибору права (призначене для першочергового застосування), і субсидіарна прив'язка, яка формулює ще одне або декілька правил і застосовується тоді, коли головне правило через будь-які причини не було застосоване або виявилося недостатнім для вибору компетентного правопорядку. Наприклад, у ч.1 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, в якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за його відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с. 47.
За супідрядністю: основні (генеральні) і додаткові (допоміжні, субсидіарні) колізійні норми. В основних нормах формулюється головне правило щодо обирання правопорядку. Додаткові колізійні норми встановлюються для випадків, коли за основною колізійною нормою встановити право, що повинно бути застосоване, не вдається або воно недостатнє чи непридатне для регулювання. Так, ч.1 ст. 67 Закону України «Про міжнародне приватне право» може вважатися основною нормою, а ч.2 і ч.3 ст.67 цього закону - додатковими нормами:
Зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.
Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з правом, визначеним у частині першій цієї статті, застосовується право їхнього спільного особистого закону.
Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з правом, визначеним у частині першій цієї статті, застосовується право держави, у якій особа, яка зобов'язана надати утримання, має місце проживання. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с.272.
Залежно від обов'язковості застосування вказаного в них права до правовідносин колізійні норми поділяються на:
імперативні норми - це норми, які однозначно вказують на право, що підлягає застосуванню, і не можуть бути змінені по волі сторін. Прикладом такої норми може бути норма статті 40 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано»; ч.3 ст.42 Закону України «Про міжнародне приватне право» : «Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України»; ч.1 ст.16 цього ж Закону: «Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є»; Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 32, ст.422
диспозитивні норми - це норми, які дозволяють сторонам самостійно обрати право, що підлягає застосуванню до правовідносин. Наприклад, диспозитивною є норма частини 1 статті 41 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін». Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - с. 14-15. У ч. 1 ст. 33 Договору між Україною i Республікою Польща про правові відносини у цивільних і кримінальних справах передбачено, що «зобов'язання, які виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, якщо учасники договірних відносин не підпорядкують ці відносини обраному ними законодавству».
Також деякі науковці по різному класифікують альтернативні та кумулятивні колізійні норми. Наприклад, С.Г. Кузьменко відносить їх до складних норм, адже вони містять декілька колізійних прив'язок, що є характеристикою саме складних норм. У підручнику за редакцією В.П. Жужмана і І.А. Шуміло їх відносять саме до норм, що розподіляються за критерієм форми вираження волі законодавця ( або ступінь обов'язковості для сторін). Чубарєв у своєму підручнику альтернативні колізійні норми виокремлює як підвид диспозитивних норм :« Диспозитивні норми нерідко будуються таким чином, що містять одночасно дві або більше ознак, за якими можна здійснювати пошук застосовного права, і такі колізійні норми отримали назву альтернативних».
альтернативні колізійні норми містять декілька колізійних прив'язок, із яких застосуванню підлягає тільки одна. Основною рисою таких норм є наявність більше одного варіанта вибору права, яке підлягає застосуванню, та відсутність пріоритетів під час вибору права. Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - с. 14.
Зазвичай конструювання таких норм пов'язано з принципом автономії волі, коли право, що підлягає застосуванню до договору, визначається за спеціальною угодою сторін. Інакше кажучи, у таких випадках дія колізійних норм усувається спеціальною угодою сторін, роблять їх найкращими суддями у цьому питанні. У разі такої домовленості застосоване право визначається за іншим чи іншими встановленими колізійною нормою правилами. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - с. 84.
Приклад такої норми: ч.1 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду».
кумулятивні колізійні норми містять декілька колізійних прив'язок, кожну з яких слід враховувати під час вирішення колізійної проблеми. Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - с. 14.
Причому застосування однієї з прив'язок не виключає подальшого використання іншої. Так, кумулятивна прив'язка використовується в ч. 3 ст. 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, а саме: «Якщо дитину усиновлює подружжя, з якого один є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий -- іншої Договірної Сторони, повинні бути дотримані вимоги, передбачені законодавством обох Договірних Сторін». Прикладом кумулятивної прив'язки може слугувати і ст. 55 Закону України «Про міжнародне приватне право», де зазначено, що право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. Таким чином кумулятивні колізійні прив'язки передбачають застосування одночасно різних правових систем. Міжнародне приватне право : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. проф. В. П. Жушмана та доц. І. А. Шуміло. -- Х. : Право, 2011. --с.48.
За територією дій колізійні норми бувають міждержавними та міжобласними. У випадку колізій правопорядків унітарних держав ми маємо міждержавні колізійні норми у їх чистому вигляді. В праві федеративних держав, наприклад США або Швейцарії можуть виникати міжобласні (між штатні, між кантональні) колізії, для врегулювання яких також застосовується колізійний метод. З точки зору МПрП врахування таких колізій є необхідним саме у випадках відсилання до права федеративної держави. Справа в тому, що коли колізійна прив'язка відсилає до права федеративної держави, виникає питання щодо застосовного права, а саме: чи ним є правовий комплекс, що діє в межах федерації в цілому, чи тільки правовий комплекс відповідного суб'єкта федерації? Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - с.84.
За обсягом: загальні і спеціальні. Загальні колізійні норми слугують для регулювання відносин приватно-міжнародного характеру в цілому. Натомість, спеціальні колізійні норми призначені для детального регулювання різних аспектів приватно-міжнародного відношення. Так, ч.1 ст.69 Закону України «Про міжнародне приватне право» може вважатися загальною колізійною нормою, а ч.ч. 2-4 - спеціальними колізійними нормами:
Усиновлення та його скасування регулюються особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювач - подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає правові наслідки шлюбу.
Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону.
Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача.
Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до положень цієї статті, здійснюються відповідно до особистого закону дитини.
За гнучкістю прив'язки: прямі (жорсткі) і рамочні (гнучкі). У прямих колізійних нормах критерій обрання правопорядку є чітким і однозначним (наприклад, громадянство, місцезнаходження речі), як у ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право»: цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
У рамочних колізійних нормах чіткий критерій обрання правопорядку відсутній, а вирішення питання залежить від сукупності обставин справи і їх оцінки юрисдикційними органами. Прикладом може бути ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право»:
Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
За значимістю: головні і супутні колізійні норми. Головними колізійними нормами є норми, що присвячені основним інститутами міжнародного приватного права ( наприклад, тим,що регулюють зовнішньоекономічні, шлюбно-сімейні, трудові відносини), а супутні норми присвячено окремим аспектам правового регулювання, приміром, позовній давності, поступці вимоги, сплаті процентів тощо. Так, головними нормами можна вважати ст. 31, 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо форми правочину, його змісту, а ст. 35 цього Закону про позовну давність можна вважати супутню колізійною нормою.
За дією в часі прив'язки: змінні і незмінні. Змінними прив'язками можуть бути: місцезнаходження рухомого майна, громадянство, доміцілій; до других належать місцезнаходження нерухомості, місце укладення шлюбу, заподіяння шкоди. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. - Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - с.274-275.
Результатом узагальнення застосування колізійних норм є визначення найбільш розповсюджених типів колізійних прив'язок, які ще отримали назву формул прикріплення. Найбільшого поширення набули такі колізійні прив'язки:
1. Особистий закон фізичної особи (lex personalis). Традиційно ця колізійна прив'язка поділяється на дві форми: закон громадянства та закон місця проживання. Прив'язка «закон громадянства» означає, що застосуванню підлягає право тієї держави, громадянином якої є фізична особа. Прив'язка «закон місця проживання» означає, що застосуванню підлягає право тієї держави, в якій особа постійно чи переважно проживає. Порядок визначення особистого закону фізичної особи передбачений статтею 16 Закону України «Про міжнародне приватне право». Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю. Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання
Колізійні норми в міжнародному приватному праві курсовая работа. Государство и право.
Участие прокурора в рассмотрении судами уголовных дел
Курсовые Работы По Модулю Экологическое Воспитание Дошкольников
Курсовая работа по теме Доверенность: форма, содержание, виды
Что Сближает Обломова И Штольца Сочинение
Краткое Сочинение На Тему Летние Каникулы
Контрольная работа по теме "Стройка века". От перспективного взгляда на освоение богатств Сибири и Дальнего Востока до экономической отсталости
Учебное пособие: Теория принятия решений
Реферат по теме Детское молодежное движение. ОМЦ Монолит
Реферат: Оценка профессиональных, деловых и личностных качеств персонала. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: «Рынок информационных средств как фактор появления рекламы как массового явления»
Правила Написания Сочинения На Английском
Курсовая работа по теме Анализ теплоснабжения на примере Мосэнерго
Дипломная работа по теме Динамика изменения объема и потенциала клетки
Методические Рекомендации По Дипломной Работе
Реферат: Правила оформления и ведения документации по учету кадров
Реферат: Инновации на рынке ипотечного кредитования
Реферат по теме Корреляционные зависимости в физическом эксперименте
Реферат: Экологические проблемы Узбекистана
Курсовая работа по теме Учет основных средств организации, пути его совершенствования
Дипломная работа по теме Основные направления совершенствования коммуникативной толерантности социальных работников и критерии их эффективности
Зміст трудового договору - Государство и право реферат
Особенности бухгалтерского учёта объектов нематериальных активов - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Анализ взаимодействия органов государственного управления и конфессиональных религий в Российской Федерации - Государство и право дипломная работа