Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові - Иностранные языки и языкознание автореферат
Главная
Иностранные языки и языкознание
Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові
Комплексне вивчення еліптичного речення сучасної англійської мови в когнітивно-комунікативної системи координат. Дослідження сутності еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, спрямованих на спрощення матеріальної структури пропозиції.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Когнітивно-комунікативний потенціал
Поступальний рух лінгвістичної думки на сучасному етапі свого розвитку характеризується суттєвими зрушеннями у предметній сфері та в методологічних принципах своїх досліджень. Одним із кардинальних процесів, які відбуваються в мовознавстві, є перехід від структуралізму до функціоналізму, що відбиває послідовну зміну наукової парадигми. Розглядаючи мову як поліфункціональну знакову систему, ця парадигма вирізняється підвищеним інтересом до її вивчення в нерозривній єдності когнітивної та комунікативної функцій.
Інтегральною рисою когнітивно-комунікативної парадигми є те, що вона постулює холістичний розгляд мови та її одиниць у контексті мисленнєво-мовленнєвої діяльності (Н.Д. Арутюнова, О.П. Воробйова, С.А. Жаботинська, В.І. Карасик, І.М. Колегаєва, О.С. Кубрякова, О.І. Морозова, М.В. Нікітін, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, О.О. Селіванова, І.С. Шевченко, Д. Блейкмор, M. Култхард, П. Денлер, Р.С. Джекендофф, Р. Ленекер, Дж.Л. Мей). Це стосується й синтаксичного рівня мовної системи та його центральної одиниці - речення.
Проте існує ціла низка синтаксичних конструкцій аналітичного і синтетичного порядку, які все ще розглядаються крізь призму структуралістських уявлень на свою природу та функції. Їхнє перебування на периферії граматичної науки не можна вважати виправданим хоча б тому, що людина у своїй вербальній діяльності активно використовує речення, побудовані за алгоритмом парцеляції, контамінації, редукції, еліпсису. Останній як найбільш усталений спосіб скорочення реченнєвої матерії за рахунок невербалізованої референції, дав поштовх до розвитку спеціального напряму - "синтаксичної еліпсології" (О.Л.Факторович). Будучи втіленням структурної неповноти, еліпс/ис (Ш, ellipsis, gapping, deletion) якраз і є основним епістемічним атрактором цієї праці.
Проблема невербалізованої референції в синтаксисі все ще залишається далекою від свого вирішення. Звернення до теоретичного доробку когнітивно- дискурсивної лінгвістики відкриває нові можливості в інтерпретації феномену “еліпсис” як процесу і як результату взаємодії експліцитних та імпліцитних смислів. Необхідність системного дослідження номінативного і комунікативного аспектів еліптичного речення (ЕР) з урахуванням новітніх надбань мово-знавства уможливлює його розгляд у тріаді “форма - зміст - функція” у вимірах "граматики кодування" і "граматики декодування" (О. Єсперсен). Такий підхід пов'язаний із описом механізмів і закономірностей породження ЕР у різних сферах вербального спілкування.
Актуальність роботи зумовлена необхідністю здійснення комплексного аналізу явища синтаксичної еліпсації в когнітивно-комунікативній системі координат. У зв'язку з цим виникає низка питань, які потребують свого вивчення з урахуванням сучасного стану лінгвістичної думки. По-перше, незважаючи на певні успіхи мовознавства в описі структурно-семантичної специфіки еліпсису, наукових праць, присвячених опису його видів і типів на матеріалі англійської мови, немає. По-друге, хоч на механізм продукування еліптичного речення звертало увагу чимало лінгвістів, його когнітивно-комунікативні витоки ще не були предметом спеціального аналізу. По-третє, особливий вузол проблематики складають комунікативні засади продукування еліптичних конструкцій.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація, тема якої затверджена вченою радою факультету романо-германської філології ОНУ ім. І.І. Мечникова (протокол № 5 від 25.03.2008 р.), виконана в руслі комплексної наукової теми кафедри граматики англійської мови "Дискурсивно-когнітивні аспекти дослідження семантики та функціонування граматичних категорій в германських мовах" (номер державної реєстрації 0107U010632).
Мета роботи - комплексний опис когнітивно-комунікативного потенціалу еліптичного речення сучасної англійської мови.
Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань :
- теоретичне узагальнення основних наукових здобутків еліпсології в контексті аспектологічної проблематики речення;
- відмежування еліпсису від близьких і споріднених синтаксичних явищ і встановлення номенклатури його таксономічно релевантних типів і класів;
- моделювання простих і складних еліптичних речень сучасної англійської мови;
- аналіз комунікативно-функціональних особливостей еліптичного речення сучасної англійської мови;
- з'ясування шляхів і способів використання еліптичних речень як комунікативно автономних і як дискурсивно зумовлених предикативних одиниць.
Об'єктом дослідження є еліптичне речення сучасної англійської мови.
Предметом дослідження є лінгвокогнітивний і комунікативно-функціональний аспекти еліптичного речення сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження є авторська картотека обсягом понад 5.000 еліптичних конструкцій, створена шляхом суцільної вибірки із художніх творів англомовних авторів ХХ ст. (R. Chandler, J. Collins, L. Edmonds, J.L. Nixon, K. Roberts, H. Stone, J. Stubbs та ін.), із періодичних видань (“The Daily Mail“, “The Financial Times”, “HELLO!”, “OK!” та ін.) та з пареміологічних джерел ("Dic-tionary of Proverbs", "Aphorisms Galore", "Collection of English Riddles" та ін.).
Методи дослідження. В дисертації використано комплексну методику, в основу якої покладено когнітивно-комунікативний підхід до об'єкту наукової рефлексії, спрямований на його системне вивчення у триєдності форми, змісту і функції. Вона передбачає застосування методів структурно-граматичного, семантико-синтаксичного, функціонально-комунікативного і дискурсивного аналізу, а також лінгвокогнітивне моделювання, які застосовувалися з урахуванням органічної єдності семасіологічного та ономасіологічного принципів інтерпретації мовних і мовленнєвих явищ. Широке використання знайшли в роботі прийоми дескриптивного, контекстуального, формально-логічного, парадигматичного і синтагматичного опису ЕР із залученням трансформаційних процедур дееліпсації (реконструкція, субституція), а також елементи кількісних підрахунків.
Наукова новизна дисертації полягає в доведенні інтегративної природи еліпсису як симбіозу процесу та результату гармонізації форми і змісту мовленнєвих повідомлень. У роботі вперше проаналізовано й систематизовано когнітивні та комунікативні властивості еліптичних речень сучасної англійської мови, описано структурно-семантичну типологію та механізм їхнього продукування й використання в мовленні. Вперше здійснено лінгвокогнітивне моделювання еліптичних речень, наведено й описано інвентар основних когнітивно-семантичних схем, за якими будуються прості та складні реченнєві утворення з невербалізованим компонентом смислу. Інноваційним моментом роботи є з'ясування комунікативно-функціональних властивостей еліптичного речення (тема-рематичний устрій, комунікативний динамізм, актомовленнєва специфіка), опис їх функціонування як комунікативно автономних предикативних одиниць, а також аналіз шляхів і способів їх використання в дискурсі.
Теоретичне значення дисертації полягає в загальних принципах і підходах до об'єкта дослідження, що сприяють поглибленню епістемічних надбань когнітивної лінгвістики, дискурсознавства, лінгвосеміотики, лінгвосинергетики тощо. Для англістики особливо вагомим є опис номінативного потенціалу еліпсації та її функціонально-комунікативної специфіки, що має певну значущість як для теоретичної граматики, так і для стилістики сучасної англійської мови. Досвід аналізу й отримані результати можуть стати основою для когнітивно-дискурсивних розвідок близьких і споріднених явищ в інших германських мовах.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані в академічному процесі у вищих навчальних закладах освіти: у курсах лекцій з основ мовознавства, теоретичної граматики і стилістики, у спецкурсах лінгвістичної спрямованості, а також при підготовці курсових і дипломних робіт студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за відповідною тематикою. Окремі результати можуть знайти застосування при створенні навчально-методичних посібників для студентів-германістів.
Апробація результатів роботи. Основні положення й результати дослід-ження доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях різних рівнів - на міжнародних : „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2005), "Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування" (Харків, 2006), "Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції" (Київ, 2006), "Мови і світ: дослідження і викладання" (Кіровоград, 2008), "Проблеми прикладної лінгвістики" (Одеса, 2008); на всеу к раїнських : “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006), “Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність» (Київ, 2007), "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2008); на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу ОНУ ім. І.І. Мечникова (2003 - 2008 рр.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 14 одноосібних публікаціях, у т. ч. у 12 статтях, надрукованих у фахових виданнях ВАК України.
Обсяг і структура роботи . Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (316 позицій), списку джерел фактичного та ілюстративного матеріалу (78 по-зицій) і 7 додатків. Дисертація містить 6 рисунків і 5 таблиць.
У традиційних і новітніх граматичних студіях еліпс витлумачують як синтаксичну універсалію, що базується на операції скорочення структурно й се-мантично значущих компонентів речення в межах загальної тенденції до спрощення поверхневої форми мовленнєвих повідомлень. Синтаксичний еліпсис є феноменом двоєдиного порядку: в ньому взаємодіють і перетинаються процес і результат. Процесуальною його стороною є когнітивно-семантичні принципи породження думки, результуючою - її компактне аранжування в реальних умовах вербального спілкування.
Будучи симбіозом процесу і результату, еліптичне речення виступає одним із дієвих засобів гармонізації форми і змісту мовленнєвих повідомлень (когнітивний консонанс) за рахунок розвантаження реченнєвої матерії та звільнення її від змістовно надлишкових чи конструктивно зайвих компонентів, які містять дублюючу або повторювану інформацію. В основі еліпсису лежить принцип укомпактнення предикативних одиниць на засадах ергономіки мовлення.
Поряд з еліпсисом існують й інші способи компактного подання пропозиціональної інформації, з якими він виявляє точки дотику й розбіжності. Проте еліпсис залишається одним із найбільш активних явищ у сфері синтаксичної деривації: в режимі спрощення він може змикатися з одними (компресія, редукція) або розчинятися в інших (асиндезація), а в режимі ускладнення - взаємо-діяти з ними, використовуючись паралельно в межах тієї ж самої предикативної одиниці (парцеляція, аплікація). Найбільш далеко еліпс відстоїть від контамінації з її дифузним використанням двох предикативних одиниць у формі однієї.
Запропонована в роботі методика відмежування еліпсису від синкретичних конструкцій, неповних, скорочених і перерваних (апосіопезис) речень ґрунтується на техніці дееліпсації - на процедурі відновлення відсутнього елемента, на трансформації реконструювання (логіко-смислова, ауксілярна, квеситивна) і субституції. Ця техніка уможливлює виокремлення еліпсису з ряду близьких і споріднених синтаксичних явищ і дає змогу усвідомити той факт, що він є вельми поширеним явищем у синтаксисі сучасної англійської мови, де ЕР може продукуватися у межах як парадигматики, так і синтагматики. У першому випадку воно є історично / системно, у другому - ситуативно / контекстуально зумовленим феноменом.
Парадигматично-синтагматичний принцип опису ЕР ставить на чергу денну питання про його таксономічне впорядкування, яке враховує не лише номінативно-комунікативну дихотомію “мова - мовлення”, а й трихотомію “синтактика - семантика - прагматика” (Ч. Морріс). Завдяки цьому уможливлюється виокремлення таксонів висхідного і низхідного рівнів абстракції.
На вищому рівні узагальнення існують два типи еліпсису - ситуативний і узуальний, які пронизують всі ЕР вертикально. На горизонтальних площинах розташовуються таксони спадних рівнів абстракції - класи, підкласи і види. Формально-граматичний клас ЕР конституюється такими підкласами, як структурний [одно-, дво-, тримісний] і топологічний [ініціальний (You OK? - Ш Ш Never been better / J. Connolly/), медіальний ( OK, we Ш in place / A. Hailey/), фінальний (I have a great shrink - Of course you do Ш Ш /J. Collins/)]; когнітивно-семантичний - кореферентним [прогресивний / "right-deletion" ( John likes newspapers and Peter hates Ш ), регресивний / "left-deletion" ( John likes Ш and P еter hates newspapers )] і когерентним [анафоричний / "аналепс" ( I wasn't so much an actress . Ш Ш More a dancer, really / L. Edmonds/), катафоричний / "каталепс" ( Ш Had a lotta traffic in here tonight. Ш Busier than the rodeo grounds on the Fourth of July. Ш Heard a couple come an' go by the front door / B. Haning/)]; функціо - нально-комунікативний - конфігуративним [монологічний - діалогічний] і риторичним / "зевгма" ( I'll work on tanning my back and Ш Ш sulk for a while /E. Caldwell/). У межах класів і підкласів об'єктивуються й такі узуальні різновиди еліпсису, як абсолютний ( The blind Ш leading the blind Ш ), компенсаційний / "рseudo-gapping" ( Reputation serves to virtue, as light does Ш to a picture ) і релятивний / "sluicing" ( I feel out of breath, though I am not sure why Ш / J. Fielding/).
Між класами, підкласами і видами еліпсису існують тісні зв'язки різного статусу - перетину, взаємодоповнення, еквівалентності, які свідчать про те, що кожний конкретний випадок використання еліпсису в реченні не може бути зведеним лише до якогось одного його типу чи виду і що він, за О.Н. Реуновою, побутує у трьох своїх іпостасях - еліптичних вкраплень, еліптичних зрощень і еліптичних скупчень.
У другому розділі (" Лінгвокогнітивне моделювання еліптичного речення сучасної англійської мови ") описано когнітивно-семантичні передумови спрощення реченнєвої структури, окреслено системну організацію еліптичних речень, здійснено лінгвокогнітивне моделювання простих, паратактичних і гіпотактичних конструкцій, які є потенційно відкритими для еліпсису, укладено перелік інваріантних моделей ЕР сучасної англійської мови.
Явища позамовної дійсності, віддзеркалюючись у когнітивних структурах мислення, вербалізуються за певними моделями (інваріантами, схемами, патернами), які відбивають номінативний устрій речення (І.Р. Буніятова, І.Р. Вихованець, А.П. Загнітко, І.П. Сусов, І.С. Шевченко, ван Дейк, Р. Ленекер). Лінгво-когнітивне аранжування ЕР відбувається не довільно, а за чітко визначеними зразками, що відтворюють шляхи і способи його використання в матеріально скороченому вигляді без будь-якого порушення пропозиціонального змісту.
Еліпсація є процесом спрощення речення шляхом переводу в імплікацію тих його конструктивних елементів, які в узуальному використанні слугують маркерами глибинних компонентів його семантики - предикатних і аргументних семантем, здатних зберігати свої "енергетичні сліди" за рахунок анафоричної чи катафоричної підтримки на рівні мікро- або макротексту. Процесуально-результативна природа синтаксичного еліпсису зумовлює той факт, що він є повноправним "фігурантом" малого і великого синтаксису, активно використовуючись у словосполученні, простому і складному реченнях. При цьому його активність розподіляється нерівномірно: просте речення - 44%, складне - 56% з преференціями у паратаксисі (табл. 1). Лінгвістичне моделювання ЕР здійснюється в роботі з урахуванням кількості, якості та комбінаторики предикатних і аргументних семантем, переведених в імплікацію.
Еліпсація семантем у сфері простого речення (ПрР) базується на можливості опущення системорелевантних компонентів пропозиції, які в різних констеляціях утворюють чотири різновиди еліпсису - два одномісних (предикатний, аргументний) і два комбінованих (дво- і тримісні предикатно-аргументні), які разом дають 14 моделей еліпсації простого речення.
Е ліпсація предикатних семантем вирізняється у ПрР певною асимет-рією, оскільки притаманна трьом із чотирьох можливих типів предикатів - абсолютним ( Ok, we Ш in place /A. Hailey/) і відносним (Who knew it? - My maid Ш Ш /R. Chandler/) статичним, а також відносним динамічним (He admired his teacher. Michael Ш his teacher too /Daily Mail/), тоді як абсолютні динамічні нею не охоплені. Іншим виявом еліптичної вибірковості є топологічна закономірність: якщо серед абсолютних статичних предикатів рівною мірою використовується всі три позиційні класи еліпсису (ініціальний, медіальний, фінальний), то у сфері відносних предикатів наявні лише медіальний і фінальний за помітної переваги медіального.
Еліпсація аргументних семантем у ПрР пов'язана головним чином з їхніми суб'єктними типами, серед яких найбільш активно елімінуються експерієнсив (I am Betsy. - Ш Heard about you from m y son /A. Ahlberg/) і дескриптив (My arm. Ш Needs some fixing up /R. Hogan/), особливо посесивного ґатунку ( Ш Never had time for the theatre myself /J. Connolly/). Меншою продуктивністю вирізняються обставинні аргументи (локатив, інструментив) і зовсім малоактивними є об'єктні аргументи "пацієнтив" і "перцептив". Базуючись переважно на одно-місному еліпсисі, пропуск аргументів у ПрР виявляється майже індиферентним щодо позиції, яка може бути ініціальною або фінальною.
Комбінований еліпсис у сфері простого речення має предикатно-аргументний характер і може бути як дво-, так і тримісним. Перший становить собою пропуск предиката і одного аргумента (Where were you? - Ш Ш In my room /C. Brown/), другий - предиката і двох аргументів (Can I see them? - Ш Ш Ш Not now /L. Edmonds/). Найбільш продуктивним є еліпсис абсолютного статичного предиката разом з одним валентно пов'язаним аргументом.
Еліпсація структурно-семантичних компонентів складносурядного речення (ССР) має чіткі кореляції з кон'юнкцією (9 моделей), тоді як диз'юнкція її сторониться. Серед кон'юнкційних ССР процесами еліпсації не охоплюються градаційні відношення, а копулятивні ( I went to university and Ш made a lot of friends there /M. Ker/), протиставні ( Pride increases our enemies, but Ш puts our friends to flight ) і зіставні ( Man punishes the action, but/and God Ш the in tention ), навпаки, активно з ними взаємодіють. Специфічною рисою всіх трьох видів ССР є те, що процесами еліпсації охоплюються лише ті з них, які марковані провідними сполучниками координації and і but. Загалом же кон'юнкційний еліпсис конституюється за алгоритмом прогресивного опущення семантем: предикатних - у зіставних, аргументних - у копулятивних і протиставних ССР.
Порівняно з простим реченням кількість задіяних предикатних семантем, що піддаються процесу координативного скорочення, збільшується, а аргументних - зменшується. У першому випадку йдеться про те, що у процесах еліпсації беруть учать усі чотири типи предикатів, у другому - про те, що в ССР еліпсуватися можуть лише суб'єктні семантеми (агенс, дескриптив, експерієнсив), а об'єктні та обставинні уникають свого скорочення.
Процеси еліпсації мають високу активність серед бінарних паратактичних утворень, але серед полікомпонентних вони виявляються малопродуктивними. Опущення якого-небудь інформативно значущого компонента в ССР допускається диктумом в одній із його конструктивних частин - як правило, у правому кон'юнкті, що зумовлює майже стовідсоткову наявність прогресивного еліпсису порівняно з регресивним. Для англійського ССР характерна перевага одномісного еліпсису над двомісним, а тримісний у ньому взагалі не фігурує.
У складнопідрядному реченні (СПР) не спостерігається жорсткої кау-зальної залежності між його функціонально-семантичними типами і характером еліпсації компонентів у субординативно поєднаних частинах - головному (He's a road warrior. Ш Thinks he's the only one out there /J. Collins/) і підрядному ( A tale-bearer is as bad as the thief Ш ) суб'юнктах. Основною передумовою використання еліпсису в СПР є його синсемантичність, тобто несамодостатність одного суб'юнкта без смислової підтримки іншого. З цієї причини він може регулюватися дислокацією підрядного речення (пре-, інтер- чи постпозиція) у складі гіпотаксису.
Використання еліпсису в СПР відбувається у двох опозиціях - загальносин-таксичної (Ш предиката vs Ш аргумента) і специфічної (Ш у головному реченні /ГР/ vs Ш у підрядному реченні /ПР/), які на підставі формально-граматичних і топологічних чинників дозволяють говорити про сім патернів еліптичного аранжування гіпотаксису: одномісний Ш аргумента або предиката у ГР, двомісний Ш аргумента та предиката у ГР, одномісний Ш аргумента або предиката у ПР, двомісний Ш аргумента та предиката у ПР, тримісний Ш аргумента та предиката у ПР, паралельний одномісний Ш аргумента чи предиката в обох клаузах, паралельний двомісний Ш аргумента і предиката в обох клаузах. Їх комбінації відбивають 14 моделей, за якими може утворюватися еліптичний гіпотаксис.
Для досягнення когнітивного консонансу еліптичний гіпотаксис поклада- ється як на внутрішньо-, так і на зовнішньореченнєві ресурси. Саме тому еліпсис значно більшою мірою схильний до свого вжитку в синсемантичних, ніж в автосемантичних СПР. Цим же зумовлено і його преферентне використання у сфері з'ясувальних (He will fire me when he gets back - I guarantee he won't Ш Ш /C. Brown/), порівняльних ( He's a defensive driver аnd Ш Ш certainly better than you Ш /J. Collins/), темпоральних ( When Ш Ш in Rome, do as Romans do ) і умо в них (I'll never eat all this. And if I could Ш Ш, I shouldn't Ш Ш /E.R. Edwards/) СПР, які належать до синсемантичних.
Еліпсис з'являється у СПР там, де є всі можливості для його оперативного декодування шляхом анафоричної регресії - будь то попередній контекст (Ш у ГР) чи попередня клауза (Ш у ПР). Не менш важливою є й епістемічна модальність, яка спричиняє використання еліпсису в головному суб'юнкті з'ясувального СПР з ознаками кліше. Йдеться про ЕР, які виступають інтродуктивним компонентом складних мовленнєвих актів з дієсловами мислення, міркування, бажання (to think, to reckon, to suppose, to assume, to believe, to wish, to want) або формульними словосполученнями на кшталт to be sure, to be needles, to be glad, to be aware: Ш Reckon, it's a bitter pill to swallow /B. Haning/; Ш Always su re they've been so clever about the whole thing /A. Christie/.
Кількість і характер пропущених компонентів в англійському реченні залежить: а) від позиції того компонента, що підлягає еліпсації у простому реченні; б) від позиції конструктивної частини складного речення у складі реченнєвого цілого (право- чи лівосторонність кон'юнкта у ССР, пре-, інтер- чи постпозиція підрядного суб'юнкта у СПР). Від цих же факторів залежить і наявність / відсутність анафоричної чи катафоричної підтримки, а від них - і самого еліпсису. Звідси й чітка корелятивна залежність: що сильніше "анафоричний тиск", то більше реченнєвих компонентів може бути пропущено; що більше реченнєвих компонентів пропущено, то більш анафоричним є еліпсис.
Основною когнітивною передумовою синтаксичної еліпсації є оцінка мовцем можливості адекватного декодування змісту повідомлюваного з боку його комунікативного партнера. Це відбувається в межах двоєдиної мисленнєво-мовленнєвої настанови: прагнення мовця до уникнення когнітивного дисонансу та, відповідно, до збереження когнітивного консонансу. Ця синкретична інтенція є тією рушійною силою, яка регулює пропуск змістовно значущих компонентів як простого, так і складного речення.
У третьому розділі (" Функціонально-комунікативні особливості еліпти ч ного речення сучасної англійської мови ") з'ясовано функціонально-комунікативну специфіку еліптичного речення, що передбачає її аналіз у межах комунікативної перспективи та у двох режимах свого використання - як автономної та як дискурсивно зумовленої предикативної одиниці.
Комунікативна перспектива ЕР сучасної англійської мови детермінується його тема-рематичною (актуальне членування), комунікативно-динамічною та актомовленнєвою специфікою.
Усталений тема-рематичний устрій узуального речення трансформується у своєму еліпсованому варіанті шляхом біфуркації у трикомпонентну інваріантну модель: залишаючись зазвичай монотематичним, ЕР є щонайменше бі-, а нерідко й полірематичним. При цьому рема може перетворюватися в еліптичній частині у свій тематизований антипод, здатний як “закривати” тему, так і започатковувати ще одну рему: Two starving men T-1 cannot be twice as hungry as one Ш Р-1 ; but two rascals Р-2 can be ten times as vicious as one Ш Р-3 /B. Shaw/. В інших випадках відбувається дисипативне генерування нових рематичних ланок шляхом "нанизування" декількох рем на одну тему: He stood T-1 silent for a second Р-1 , Ш Ш T-1 mesmerized by her beauty Р-2 . Ш Ш T-1 Her piercing green eyes Р-3 /E. Dreyer/. У таких випадках еліпсована тема тримає “під контролем” всі нові рематизовані компоненти, що сприяє переборенню дискретності та налагодженню синкретизму в поданні нових кластерів актуалізованої інформації.
Комунікативна перспектива складних ЕР вирізняється більшою варіатив-ністю порівняно з простими. У тому, як взаємодіють між собою відоме і невідоме, дане і нове, простежуються два типових випадки реалізації тематичної прогресії - лінійна і паралельна. Лінійна сприяє поступовому розгортанню тема-рематичного ланцюга ЕР, при якому рема препозитивної частини стає темою постпозитивної: We have Т-1 fewer friends than we imagine Р-1 , but Ш Ш Т-2 more Ш than we know Р-2. При паралельній прогресії комунікативна перспектива розгортається в мікроструктурі кожної наступної предикативної одиниці, утворюючи такий комунікативний ланцюг, у якому тема і рема попереднього сегмента стають вихідним пунктом для актуалізації всього мовленнєвого блоку. Так, а little booklet у ЕР Look what I've Т-1 brought you, Mam Р-1 . Ш Ш Ш Т-2 A little booklet Р-2 . Ш Ш Т-3 Full of most charming photographs Р-3/J. Stubbs/ виступає своєрідним синтезованим тема-рематичним доменом.
Комунікативний синкретизм у розподілі тема-рематичних імпульсів у ЕР забезпечує і його комунікативний динамізм , що виникає завдяки фазам `підйом' і `спад'. Чергування цих фаз створює комунікативне напруження між експліцитними та імпліцитними компонентами і, відповідно, ритмічне порціонування інформації макро-, мезо- і мікросистемого порядку. Комунікативне нап-руження макрорівня в ЕР Where's this girl Т-1 from? - Ш Ш Т-1 From Jenkinstown Р-1 /E. Caldwell/ має анафоричну природу і виникає між ініціальною та респонсивною репліками діалогу, а мікрорівня - в імпліцитній референції, при якій тема збігається з невербалізованим компонентом висловлення.
Комунікативний динамізм можна проілюструвати на прикладі поліному We have Т-1 fewer friends than we imagine Р-1 , but Ш Ш Т-1 more Ш Р-1/Т-1 than we know Р-2, ступінь напруження в якому збільшується з кожним мовленнєвим кроком. Воно "переступає" через еліпсовані компоненти і сягає останнього слова ( know ), емфатично „розряджаючись“ у ньому, в результаті чого кожний попередній компонент антиципує появу наступного. Так, предикат have потребує обов'язкового заповнення ліво- ( we ) і правосторонньої ( friends ) позицій, але, реалізувавшись один раз, і сам він, і його обов'язкові актанти в подальшому втрачають свою актуальність (рис. 1).
Завдяки взаємодії макро-, мезо- (сполучник) і мікросистемних імпульсів при генеруванні ЕР виникають фази напруження, що є для адресата сигналами подальшого розгортання мовленнєвого ланцюга. Концентруючись навколо сполучника ( th a n, but ), внутрішньореченнєві поля напруги утворюють своєрідний інтенціонально-пропозиціональний німб навколо ЕР, що є важливим для усвідомлення процесу його генерування - зачину (інтродукція), розвитку і фіналу (кульмінація). Комунікативне напруження та його наслідок - комунікативний динамізм - конституюються на основі таких феноменів, як фокус, контраст, емфаза, а їх поява детермінується відповідними іллокутивними настановами.
Прагматична специфіка еліптичних висловлень полягає в тому, що вони можуть бути формою втілення як простих ( Ш Hope to see you again /J. Archer/; Ш No muesli for him /A. Ahlberg/), так і складних мовленнєвих актів (МА). Останні, будучи „двоактовими“ (В.І. Карабан), або „двоіллокутивними“ (І.М. Кобозева) висловленнями, виступають у вигляді сполучених (МА1 + МА2), композитних (МА1 - МА2) і комплексних (МА1 > МА2) мовленнєвих актів, що реалізуються в межах чотирьох іллокуцій - констативів, квеситивів, директивів, комісивів. Всі вони вирізняються чіткими комбінаторними можливостями щодо утворення складних мовленнєвих одиниць у формі ЕР, серед яких найбільш вживаними виявилися конфігурації конст + конст ( I'm gettin' along in years, an' I don't bo unce back like I used to Ш /B. Haning/), конст + квес ( We'll live in the country. Will we really Ш Ш? /K. Roberts/); конст - конст ( Happiness is a mystery like re ligion, and Ш should never be rationalized /G. K. Chesterton/), квес - конст ( Can it be possible? Certainly Ш Ш /J. Archer/); конст > квес ( I'll tell her then. Or Ш Ш not possible? /R. Hunter/), дир > конст ( Get out of the sea or you get sick and Ш have fever /M. Keyes/). Вони характеризуються дифузією різних іллокутивних сил, яка призводить до якісно нових прагматичних смислів, ніж це очікується із простого додавання однієї іллокуції до іншої.
Шляхи і способи взаємодії ЕР із певними іллокутивними моделями простих, складних і непрямих мовленнєвих актів у ситуаціях повідомлення, питання, спонукання та обіцянки засвідчують високу продуктивність еліпсису в мовленнєвій діяльності. Беручи участь у відтворенні синкретичних і дифузних прагматичних смислів, він сприяє реалізації комунікативних інтенцій шляхом контракції кількох однакових або кількох різних іллокутивних сил в одній синтаксичній одиниці.
Функціональна перспектива ЕР, виявляючись у специфіці актуального членування, комунікативного динамізму та інтенці
Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові автореферат. Иностранные языки и языкознание.
Небольшое Сочинение Мой Преданный Друг
Реферат: Фридрих Ницше. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение Будем Беречь Друг Друга
Лабораторная Работа Сертификация
Реферат: Курс 12 семестр (номер курса (1, 2, ), номер семестра (1,.). факультет непрерывного образования. (название факультета (фзо, фио))
Реферат: Биография и вклад в науку Н И Вавилова
Дипломная работа по теме Восстание ихэтуаней и совместная интервенция восьми держав в Китае
Реферат: Определение плановой себестоимости. Основные фонды предприятия
Курсовая работа по теме Производство земляных работ и устройство фундаментов
Реферат: Изучение методов оценки качества масла вологодского
Ведение Курсовая
Алкоголь И Беременность Реферат
Сочинение Про Ветеранов Великой Отечественной
Курсовая работа по теме Построение оптимальных валютных портфелей
Курсовая работа по теме Разработка проекта производства работ (ППР) на возведение здания
Сочинение На Тему Чудный Дом 8 Класс
Реферат: Современные направления в психологии бихевиоризм, психоанализ, гештальтпсихология
Методы Борьбы С Алкоголизмом Реферат
Тема Докторской Диссертации Косолапова Р И
Кодекс Профессиональной Этики Бухгалтеров Курсовая
Логічна природа доказування в слідчій і судовій практиці - Государство и право реферат
Регулирование отношений, связанных с пользованием чужими денежными средствами - Государство и право дипломная работа
О правомерности вхождения уполномоченных должностных лиц органов внутренних дел в жилища и иные законные владения граждан и юридических лиц - Государство и право реферат