Кладмен Мудак. Приквел.
Шизотерік Боруква Лор Студіос.Той хто вірить налітай, а як скнара то тікай.
Для нас хороший наварчік - для вас єбєйший товарчік.
Зроблено руками Боруквійських майстрів,
Вкадено руками Анкапівських бандюків
Кукє Вґриз не ненавидів свою професію. Хуярити плитку в Думерську було не найгіршою, але й не найкращою роботою в ІБУДД. Він охрестив свій стан чистилищем. Він думав, чи скоріше марив про те що б стати прорабом - ганяти всіх а самому бити байдики.
Того дня його як завжди нічого не дивувало, всі тіж рабойоби, прораби. На стройці його кликали плиткоґризом, змішавши його фамілію із його теперішнім родом занятть. Як завжди він їхав додому на метро, як завжди доїхав до Eлектросемітівки і пішов до корчми.
"Йобана рутина. - пронеслось в його голові. - Ну а з іншого боку: як інакше?"
Він зустрів його у дивний період свого життя...
Кукє замовив Їжаковуху. По скромному, лише 1 шот. Він не розумів чому вона йому подобалась, адже усією своєю суттю вона повинна швидше відлякувати ніж притягати до себе бажаючих випити. До нього без жодної на те причини раптом підсів чоловік, весь одягнений в чорне.
-Доброго вечора пане.
-І вам доброго.
Кукє як завжди був у формі. Через свою лінь він не хотів заїжджати додому що б перевдягтись.
-Я бачу ви роботяга
-Є таке, пліточнік.
-Друже корчмарю, дай нам з добродієм по пиву, за мій рахунок.
-Йой… дєкую.
-Та нема за що, хорошу людину гріх не пригостити.
Кукє Вґризу щось не подобалось у ньому, очі, що доволі помітно віддавали залізом, чорне коротке волосся, риси обиччя - все це так чи інакше аціювалось з образом вовка. Він викликав недовіру і неприємні передчуття. Хоч поки він платив за пиво, роботяга був готовий витримати його компанію.
-То шо? Як там у вас з пліточніків з грошима? Чув ви ледь не найбільше заробляєте.
-Та де там! Ледь кінці з кінцями, вистчає тут посидіти лише
-А не хочете підзаробити? Робота зовсім не пильна, треба...
- іДі НАХУЙ ЗІ СВОЄ ПІРАМІДОЮ! - Кукє аж підстрибнув із місця.
-Та ніякої піраміди, спокійно. Це абсолютно інше, це - чесна робота. Зараз роскажу. Звичайненька-собі робота. Не більше.
І з тих пір його життя повернулось на 180 градусів. Нові країни. Нові місця. Нові надійні знайомства. Квитки на потяг. Пішохідні прогулки. Саперна лопатка. 1 метр підкопу. 200 метрів підкопу. Талькокс. Клієнти. Погоні ментів. Фотографії. Кукє Вґриз більше не бачив тих кривих рож що завжди супроводжували його буття за останні 3 роки роботи пліточніком. Ніякої мізерної зп, ніяких пагонних метрів.Він бачив лише одні горизонти. Нових клієнтів. Нові "Артефакти". Єбєйший навар.
З тих пір кожен мав на вустах його ім'я, коли отримував координати закладки. У контактах десятків телефонів він був підписаний як: Кладмен Мудак, Кладмен Підор, Я тут Дрочив.
Невдовзі ви теж зможете побачити його роботу.
