Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги - История и исторические личности реферат
Главная
История и исторические личности
Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги
Підкорення Київської Русі варягами. Початок князювання на Русі. Міжнародна політика князя Олега, Ігоря та Ольги, їх відмінні особливості. Особливості візиту Ольги до Константинополя. Політична діяльність Ольги після прийняття на Русі християнства.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міжнародна політика Олега була багатовекторною. Він не визначав якогось одного пріоритетного напрямку. Західна політика князя спрямовувалася на Візантію. У 911 р., перебуваючи в апогеї могутності, він на чолі великого війська напав на Константинополь і пограбував його. Кораблів у нього було дві тисячі. Коли греки перегородили затоку Золотий ланцюг, аби не дати Олегу рухатися далі, він наказав воїнам поставити кораблі на колеса. Руська флотилія невблаганно наближалася суходолом до столиці Візантії. Літописець захоплено описує ту картину. Злякані греки запропонували мир. Ця оповідь, безперечно, овіяна легендами.
Результатом того походу Олега став договір 912 року Русі з Візантією. Русь отримала велику ордноразову контрибуцію; також греки були зобовязані платити щорічну данину таким містам, як Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк, Ростов, Любеч… Суттєві пільги отримали руські купці, які були навіть позбавлені мита. Жили вони у передмісті Царгорода, при монастирі св. Мами, а до столиці ходили партіями не більшими, ніж 50 чоловік. У цьому договорі є і ряд статей, які встановлюють норми судівництва між греками і русичами. Останні мали право служити в імператорському війську. Тут також фіксуються правові норми, щодо різних справ між русинами і греками. Наприклад: «А коли убє, - християнина русин чи християнин русина, - хай помре на місці вбивства». Про дотримання умов договору русичі клялися своїми язичницькими богами - Перуном і Волосом (Влесом). Літопис наголошує, що саме тоді Олег повісив свій щит на воротах Царгорода на знак великої перемоги. Тут же літопис фіксує і те, що прозвали Олега Віщим.
Однак у літописах згадуються тільки західні походи Олега, а народна память зберегла і донесла до нас захоплюючі оповіді й про східні походи князя - 909 - 910 рр. на Каспійське узбережжя, у 912 р. - на Закавказзя. Народ оспівав ці походи у билинах.
Цікаво, що питання про те, хто ж прибив щит на воротах Царгорода до цього часу викликає дискусії. Очевидно, що поштовх до цього дають візантійські хроніки, які нічого не говорять про похід Олега на столицю Візантії, а таку колосальну подію вони не могли проігнорувати. Натомість візантійські хроніки згадують, що під стінами Царгорода був Аскольд. Якщо схилитися до думки, що літописання на Русі почали вести за часів князювання Аскольда як першого хрестителя Русі, а його відродження відбулося у часи Володимира після 988 року, тоді можна припустити, що книжки X століття могли замінити імя Аскольда як такого, що прибив щит на воротах Царгорода, на імя Олега. Але ця гіпотеза суперечить матеріалу, авторитетність якого є надзвичайно вагомою, - усна народна творчість. Її не можна було переписати чи цензурувати, «стерти» одне імя ізамінити його іншим. А в народних піснях саме Олег є постаттю, здатною на таку колосальну перемогу.
Легендами овіяна і смерть Олега (згадаймо «Песнь о Вещем Олеге» Олександра Пушкіна). Ця розповідь вміщена, у «Повісті временних літ» під датою 2 вересня 912 року, перегукується зі словяно-скандинавськими сагами. Олег зустрівся у лісі з волхвами, які напророкували князеві смерть від коня. Він повірив у це пророцтво і більше ніколи не сів на свого коня. Дізнавшись з часом, що кінь помер, Олег прийшов на поле, де були його кістки, і поставив ногу на череп. Тоді з черепа виповзла змія і вкусила його. «Повість временних літ» пише, що похований Олег у Києві на Щекавиці (а Щек означає «змій»).
Олег залишив по собі Русь могутньою і сильною державою. Він був правителем, завдяки якому держава впевнено рухалася історичним шляхом.
Після смерті Олега в 912 р. київським князем став Ігор Рюрикович. Він князював не так вдало, як його попередник Олег. За звичаєм правителів Києва, з початку свого князювання Ігор утверджував свою владу над підлеглими племенами. Першими проти нього повстали древляни та уличі. Кілька років виснажливих походів пішло у нього на те, щоб знову примусити бунтарів сплачувати данину. Крім того йому довелося встановлювати відносини з печенігами, які вперше зявилися в руських степах у 914 році. Лише після відновлення у своїх землях Ігор зміг узятися за широкомасштабні далекі походи - торговельні чи теж грабіжницькі - на зразок тих, що проводив Олег.
Коли у 941 р. розпалася мирна угода з Візантією, укладена Олегом, Ігор вирушив у морський похід на Константинополь. Для нього він закінчився катастрофою. З флотом в декілька сотен людей Ігор пристав до берегів Віфінії, поширив свої спустошення до Боспора Франкійського (нині пролив Босфор) і підступив до Константинополя. Але до поспішної втечі Ігоря змусили візантійці, які спалили весь руський флот за допомогою пальної суміші, що називалася «грецьким вогнем». В 914 р. Ігор за допомогою варягів та печенігів відновив свій напад на Грецію. Грецькі посли зустріли його з цієї сторони Дунаю і запропонували викуп, внаслідок чого Ігор повернувся до Києва. Для підтвердження цього миру грецькі посли прибули до Києва та разом з послами Ігора відправились в Царгород, де у 944 році уклали мирний договір.
Для Київської Русі Цей договір був дуже невигідний. Але для сьогодення він має неаби яке значення: в ньому містяться дуже багато положень приватного міжнародного права, в котрих вбачаються давньоруські народні звичаї. На їх основі Еверс намалював цільну картину нашого давнього юридичного побуту. І взагалі договори руських з греками - це перші по часу памятки, в яких виразився вплив на Київську Русь Візантії.
Окрім племен, проживавших по обидва боки верхнього та середнього Дніпра, володіння Русі при Ігорі поширювались, як видно, на південний схід до Кавказа і Таврійських гір, на що вказує стаття договору 944 р. Ця стаття також забовязувала Ігора не допускати нападів чорних болгар (тобто болгар, проживавших на нижній Кубані та у східній частині Криму) на Корсунь та інші грецькі міста на Тавриді.
Того ж року Ігор спробував щастя на сході, і тут йому ьільше пощастило. Велике руське військо, зійшовши Волгою, пограбувало багаті мусульманські міста на Каспії та зі здобиччю повернулося до Києва.
Смерть Ігора літопис відносить до 945 року. Ігор відправився до древлян за даниною, легко зібрав її, але не задовільнився, зажадавши більшого. Відіславши більшу частину дружини до Києва, Ігор повернувся в Древлянську землю. Древляни справедливо вирішили, що поборам не буде кінця і захотіли разом з цим покінчити: вони перебили усіх дружинників та убили самого князя Ігоря. По словам візантійського історика Льва Діакона, древляни привязали його до верхівок двох нахилених одне до одного дерев, а потім відпустили їх, і Ігор був розірваний.
Діяльність Ольги після прийняття християнства
Повернувшись до Києва, княгиня Ольга приступила до зведення святих Божих церквов. За переказом, нею були зведені храми: Святої Софії - Премудрості Божої - у Києві, Благовіщення - в Вітебську, Пресвятої Троїці - у Пскові. Це були, певно, невеликі деревяні церковки, де могла поміститися сотня - інша людей. Можна вважати, що й убранство цих нових храмів на Русі було не особливо багатим і гарним. Але це були свічечки, запалені рукою княгині Ольги у темряві язичницькій. Світили вони тихим світлом Христової віри і закликали наших предків відвернутись від ідолів, щоб служити Богу, живому та істиному.
Ольга обережно, але наполегливо вмовляла свого сина Святослава прийняти хрещення. Але той, як повідомляє літопис, хоч і не забороняв хрещення, сам христитись не хотів: «Як я можу один прийняти іншу віру? А дружина моя наді мною сміятися буде.» Хоч до розриву між Ольгою і Святославом діло не дійшло, але стало очевидно, що в Києві чітко оформились дві політичні групи: одна виступала за введення християнства і розширення звязків з Візантією, а інша була за язичництво і проти Візантії. Мужніючий Святослав стояв на чолі другої. Але і Ольга не була прихильницею Візантії, хоч і змогла добитись від імператора певних політичних привілей.
Свої останні дні княгиня Ольга провела в суворих християнських подвигах: молитві, пості та піклування про бідних і хворих. Померла вона, маючи більше 80-ти років від народженння, у 960 році.
Похоронили княгиню Ольгу, згідно її заповіту, як християнку, на вказаному нею місці. А згодом, при князі Володимирі, її тіло було перенесено в камяну церков.
Літопис закінчує повість про святу княгиню Ольгу такими гарними словами: - Вона перша війшла в Царство Небесне від Русі. Її славлять усі сини руські, бо вона і по смерті молить Бога за Русь.
Аналіз впливу князювання Ольги на відносини Русі з іншими країнами, з Візантією. Коротка характеристика помсти Ольги за смерть чоловіка. Таїнство хрещення княгині, його загальнодержавне та політичне значення. Зміцнення міжнародного положення Русі. контрольная работа [16,0 K], добавлен 15.02.2017
Становище Русі за князювання Святослава (964-972). Реорганізування Святославом управлінської системи в 969 році. Формування території Київської Русі за князювання Володимира (980-1015). Запровадження християнства на Русі. Князювання Ярослава Мудрого. реферат [23,5 K], добавлен 22.07.2010
Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі. курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011
Біографічний нарис життя та особистісного становлення великої княгині Київської Русі Ольги, теорії її походження. Обставини шлюбу з князем Олегом, участь у державних справах. Помста Ольги за смерть чоловіка печенігам, зовнішня та внутрішня політика. реферат [23,5 K], добавлен 24.10.2009
Княгиня Ольга як правителька Київської Русі після смерті її чоловіка. Законна кривава помста Великої княгині древлянам за вбивство Ігоря. Хрещення Ольги та її ставлення до інших вірувань, розповсюджених на території держави. Розроблена система податків. презентация [318,9 K], добавлен 28.11.2013
Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі. реферат [376,3 K], добавлен 06.02.2011
Високий злет культури Київської Русі, зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя. Феномен культури Київської Русі - його характерні ознаки та особливості. Давньоруська література. Походження і суть національного символу — тризуба. реферат [25,5 K], добавлен 05.09.2008
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги реферат. История и исторические личности.
Дневник Практики В Администрации Города
Курсовая Работа На Тему Исследование Линейных И Нелинейных Систем Управления
Реферат: Венский союз
Сочинение: История Маши Мироновой (по повести "Капитанская дочка")
Курсовая работа: Алгоритмы поиска остовного дерева Прима и Крускала
Реферат: Платежи за пользование природными ресурсами
Мюзиклы 21 Века Реферат
Реферат: Мировоззрение и нравственность в науке
Курсовая работа: Производство видеоролика
Ответ на вопрос по теме Основные вопросы из истории Казахстана
Герасимова Картина Дары Осени Сочинения Описания
Курсовая Работа На Тему Управление В Сфере Экологии И Природопользования
Гранатовый Браслет Аргументы Для Итогового Сочинения
Краткое Сочинение Про День Победы
Сочинение По Картине Триумфальная Арка 8 Класс
Реферат: Характеристика концерна ОТТО
Эмблема Всероссийского Конкурса Сочинений 2022
Курсовая работа по теме Прогнозирование качества жизни
Реферат На Тему Понятие И Значимость Корпоративной Культуры В Организации
Эссе На Тему Оформление
Структура экосистемы леса - Биология и естествознание реферат
Правовые отношения между родителями и детьми в современной России - Государство и право курсовая работа
Кримінально-правова характеристика вбивства з обтяжуючими обставинами - Государство и право курсовая работа