Один день з життя партизана

1.

Лєший сидів біля криївки спершись спиною до одвірка. Був прохолодний осінній ранок, ніщо не віщувало біди..

Сьогодні його повинні змінити на цьому посту – віддалені спостережник бійці опору використовували як систему раннього оповіщення, до бази кілометри три буде, якщо напрямки, але вони ходили кружляючи, як робили колись бійці УПА.

Недалеко злетіли з дерев птахи з криком... – «хтось сполохав» майнула думка...

Лєший при встав і почав вдивлятися у лісові хащі, тривожно засмоктала під ложечкою. Раптом він помітив якийсь рух, у кущах щось промайнуло.

– Так, мабуть «зелені» прочісують квадрат, землянку знайдуть обов’язково… підпущу ближче і нашпигую їх картеччю… а далі???

А далі ривком через галявину і стежкою на пагорб, там чудовий сектор обстрілу … потрібно добратися до рації і сповістити у табір…

1, 2, 3, 4 – дивно, десь ще блукають, зазвичай їхні групи по 10-12 чоловік… зелені ходять у броні – отже стріляти треба в голову або нижче пупка, щоб гарантовано вивести зі строю…

Часу більше нема, пора…

Він заскочив у криївку, закинув карабін за спину, надів пояс з патронами, схопив дробовика і вийшов у невідомість…

• 4 металеві тарілки (30-40 м.);
• Вразити не виходячи за лінії (зброя заряджена 4+1).

2.

Після того як Лєший вложив 4-х зелених… Він чимдуж кинувся бігти, треба було пересікти відкриту галявину. А він розумів, що десь поряд є ще «зелені».

Чуття не підвело… заледве він пробіг половину шляху, як гримнули постріли… він сходу впав у виямок…

– Тепер кидаю димовуху і дістану їх з карабіна. Стріляти могли лише з одного боку, місцевість він вивчив досконало. Як тільки дим пішов клубами Лєший виглянув з укриття, навів карабін і почав видивлятися ворога.

– Є, двоє біля обриву поміж березами. Зараз я вас….

• 2 металеві попери (80-100 м.);
• Вражається з укриття.

Знищивши ворога, він побіг далі.

Справа він помітив дві постаті, вони бігли через чагарник, на звуки бою, на допомогу своїм – зараз, поки не помітили...

Присівши на камені, він поклав карабін, рванув з-за спини дробовик і завалившись на бік зробив кілька пострілів. Двоє зелених наче перечепившись через дріт гепнулися з криками на землю.

– Не убив… та ноги добряче пошматувало – усміхнувся Лєший..

(картеч 8,0 чудовий аргумент в таких умовах).

• 2 тарілки (20-25 м.);

Одначе, якщо вони бігли зі сторони пагорба, значить ідуть півкільцем, обложать гади!!!

Треба петляти, так обережніше… Змінивши маршрут він пішов хащами, тримаючи на по готові дробовик і зарядивши його до «відказу»…

3.

Вийшовши на узлісся «Лєший» ліг, сховавшись за молоденькими ялинками. Збоку поклав дробовик, зняв карабін і дославши патрон почав вдивлятися.

Попереду звивалася стежка на круту гору, що панувала на цією місциною…

– Ой не дарма… там де стежка повертала і губилася в зарослях чагарника він запримітив як зблиснуло щось.

– Певно бінокль або приціл, подумав «Лєший».

Він навівся туди … постріл… тепер він чітко бачить «зеленого», каска покотилася вниз по стежці.

• 1 металевий попер + папір (3 постріли).

Карабін за спину, дробовик в руки і гайда на гору.

Лиш він почав підійматися по стежці, як ліворуч затріщали кущі, почувся тупіт чобіт.

– Ідіоти - майнула думка, - а може курсантів привезли на обкатку???

Четверо «Зелених» вибігли через кущі ліворуч від «Лєшого».

Збавивши темп, він розрядив весь магазин туди, засипавши їх картечним дощем. Почулася лайка, крики, стогони…

«Лєший» рванув під гору як 100 метрівку іспитах…

– Тепер вони мені не дошкулятимуть… поки поранених перев’яжуть, поки перегрупуються, та й іти тепер будуть не швидко, якщо звичайно поженуться за мною, а сліди я запутаю.

• 4 металевих тарілки (30-35 м.) Вражаються довільно, але на відрізку позначеному штрафними стрічками. Картеч.

4.

Він вибіг на вершину пагорба: у скронях стукотіло, піт заливав очі, дихати було важко, давалося взнаки відсутність тренувань.

– От зараз віддихаюсь і рушу далі, але спершу потрібно подивитися чи нема «Хвоста».

«Лєший» сів у високу траву, розставивши широко ноги. Закинув ремінь карабіну на лікоть, він вмостив лікті між колінами, зайняв зручну позу і став чекати..

Незабаром він помітив рух, двоє «Зелених» рухалися поміж кущів, грамотно, парою, прикриваючи один одного…

«Лєший» ніяк не міг добре навести перехрестя на ціль… дихання він трохи стабілізував, серце все ще вискакувало з грудей і тремтіли руки (добрячу порцію адреналіну отримав за останні 10 хв бою) і з кожним ударом серця перехрестя прицілу все зіскакувало з цілі.

– Спокійно - настроїв він себе – видихнути і натиснути гачок у потрібний момент.

• 2 металеві попери (150м.), стрільба сидячі;
• 2 паперові мішені (по два контрольних постріли), стрільба сидячі.

Тепер гранату на закуску, і по канату спуститися у яр (вибалок), а там уже шукай вітра у полі!!! Потрібно ще буде замінувати місце спуску…

Бонусна металева грудна мішень (200м.)??? 2 постріли (інструктор скаже «ХІТ»)

P.S. пам'яті брата Михайла, розвідника батальону «Айдар» - позивний «Леший», який літом 2014 не повернувся із завдання...