Благовірний князь Ігор
Високий приклад християнської кротості й терпіння явили перші прославлені святі на нашій землі - святі князі. Серед них - преподобний Микола Святоша і його родич - благовірний князь Ігор, які жили в Києві в скорботний час міжусобних сварок.
***
Середина XII століття була для Русі скорботним часом безперервних міжусобних війн за Київське князювання двох князівських угруповань — Ольговичів та Мстиславичів.Усі вони були близькими, всі — правнуки Ярослава Мудрого. Мстиславичі називалися на ім’я свого отця — святого Мстислава Великого (+ 1132 р.), сина Володимира Мономаха (звідси інша їхня назва «Мономашичі»). Ольговичі називалися, на ім’я Олега Святославича (+ 1115), прозваного за свою гірку долю «Гориславичем». Олег Гориславич був сином київського князя Святослава (+ 1076 р.), який брав участь у 1072 році у перенесенні мощів святих страстотерпців Бориса та Гліба (відомості 2 травня) і увійшов в історію Руської Церкви як власник двох чудових богословських збірок того часу — «Ізборника 1073 року» та «Ізборника 1076 року».
У деяких стародавніх місяцесловах і сам князь Святослав шанувався угодником Божим, але особливо прославилися два його онуки: преподобний Микола Святий (+ 1142 р.) і двоюрідний брат його, син Олега Гориславича, святий князь-мученик Ігор Ольгович (+ 1147 р.).
Преподобний Нікола Святоша та святий Ігор Ольгович представляють два різні шляхи християнської святості у Стародавній Русі. Преподобний Нікола, який зрікся миру та князівських обов’язків, став простим ченцем і мирно спочив, провівши майже 40 років у монастирі. Святий Ігор, який волею Божою вступив у боротьбу за київське князювання, мученицьким подвигом мав викупити спадковий гріх княжих усобиць.
1138 року великим князем київським став старший брат Ігоря — Всеволод Ольгович (прадід святого Михайла Чернігівського). Хоча його князювання тривало лише кілька років і було сповнене безперервними війнами, князь вважав Київ своїм спадковим князівством і вирішив передати його у спадок своєму братові Ігорю. Він посилався при цьому на приклад Володимира Мономаха і говорив, ніби навмисне заохочення Мономашичів: «Володимир посадив Мстислава, свого сина, після себе в Києві, а Мстислав — брата свого Ярополка. А ось я кажу: якщо мене Бог візьме, то я після себе даю Київ братові моєму Ігореві». Але Бог гордим противиться. Гордовиті слова Всеволода, котрого й так не любили кияни, стали приводом для порушення ненависті проти його брата Ігоря та всіх Ольговичів. “Не хочемо бути у спадщині”, – вирішило київське віче.
Грізні події розгорталися стрімко. 1 серпня 1146 року помер князь Всеволод, і кияни цілували хрест Ігореві як нового князя, а Ігор цілував хрест Києву — справедливо правити народом і захищати його. Але, переступивши хресне цілування, київські бояри одразу закликали Мстиславичів з військом. Під Києвом відбулася битва між військами князя Ігоря та Ізяслава Мстиславича, князя переяславського. Ще раз порушивши хресне цілування, київські війська у розпал бою перейшли на бік Ізяслава. Чотири дні Ігор Ольгович переховувався у болотах біля Києва. Там його взяли в полон, привезли до Києва та посадили у поруб. Це було 13 серпня, все його князювання тривало два тижні.
***
Потім святого змусили прийняти чернецтво. Згодом його жорстоко вбили. Перед смертю князь-схимник молився перед іконою Божої Матері, яка отримала свою назву Ігорівська. Після його блаженної кончини від цієї ікони сталося багато чудес.
Коли тіло блаженного Ігоря було перенесене до церкви святого Михаїла, «Бог явив над ним знамення велике — запалилися всі свічки над ним у церкві тій». Наступного ранку митрополит послав Феодоровського ігумена Ананію заспівати похоронний спів над князем у монастирі святого Симеона, який збудував дід Ігорев на околиці Києва. Ігумен одягнув тіло князя-ченця в чернецький одяг і вчинив похоронний спів. Благочестивий ігумен гірко плакав через суєтні часи, жорстокість сердець і відсутність любові. У той самий час загримів грім і затремтіла земля і над церквою з’явився світлий стовп. Народ з жахом вигукнув: «Господи, помилуй!»
Прошу молитв за грішного раба Божого Олександра
Джерело фото і текстів:
https://t.me/pochayv_lavra_online
https://lavra.ua/mitropolit-pavel-sovershil-liturgiyu-v-igorevskom-hrame-kieva/#gallery-top
При перекладі текстів використано DeepL