КЕЙС: «НАКАЗИ, ЩО ОБГОВОРЮЮТЬСЯ (НЕ)ВИКОНУЮТЬСЯ»

КОНТЕКСТ

Генерал-полковник Олександр Сирський у своєму інтерв’ю на запитання щодо кадрової «пертурбації» сказав таке:

«У військових є один обов’язок – ми не обговорюємо наказів, ми їх виконуємо».

У цій одній фразі розкрито менталітет (від латин. mens (mentis) – спосіб мислення, склад душі) генерала, його психологічна установка до дій та рішень.

Звісно, що накази – це основа армії. Накази виконують, інакше армія зникне, а разом з нею і держава.

У військовій присязі ж написано: «… сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів».

У загальних обов’язках військовослужбовців таке: «… беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини».

Фраза генерала цілком зрозуміла. Однак, як казав Чапаєв в анекдоті: «Пєтька, є нюанс».

СИТУАЦІЯ

До командира окремого стрілецького батальйону (знаходиться в ЗВРез бригади), після відвідування штабу бригади комісією полковників з ОТУ, прилітає БРка «з метою посилення стійкості оборони».

Коротше, якщо прибрати лишній пафос, то щойно новопризначений командувач вимагає зайняти взад напівоточену каZапами позицію (по фронту 200 м), яка була залишена «внаслідок активного вогневого впливу та штурмових дій з боку противника».

Перед тим командир бригади і ті ж самі полковники з ОТУ в курилці обговорюють, що задача єб…та і завідомо суїцидна. Однак «офісу» (бо ж він нині командує армією) треба перемоги і … вперед – «ми не обговорюємо наказів, ми їх виконуємо».

Вгадайте з одного разу: командування батальйону брало участь у народженні БРки командуванням бригади? Офіцери штабу ОТУ, бригади обговорювали зі штабом батальйону і підлеглими командирами, як краще і з найменшими втратами виконати задачу?

 А у вас обговорюють?

 ПРОБЛЕМА

Доречно процитувати «найуспішнішого генерала 21 століття на сьогодні»:

 «Ми можемо визначати стратегію і проводити координацію дій, оперативно відповідати на зміни обстановки та на потреби фронту. Водночас в основі філософії застосування військ – принаймні це моя позиція – має бути покладена головна формула. Найцінніше, що мають наші Збройні сили, – це люди. Наше завдання – берегти їхні життя та водночас завдавати максимальних втрат ворогові» (генерал-полковник Олександр Сирський, 2024).

Як вплине на бойовий дух особового складу батальйону виконання такої БРки, завідомо знаючи, що завдання самовбивче і не обговорювалося з командирами, які повинні його виконувати?

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТЛГРМ КАНАЛІ «ВІЙСЬКОВЕ ЛІДЕРСТВО»

Так що не так в нашій армії? Це ментальне задзеркалля? Чому не погоджуються з ГК? Адже запитання №1 в опитуванні прямо відображає його цитату: «… ми не обговорюємо наказів, ми їх виконуємо».

Погоджуються з генералом лише 9%.

Може боти-сервіли начальства вже після публікації дотягнуть до 10-12%. Але то таке...

 УРОКИ

«Люди, виховані як солдати, недолюблюють накази, в яких немає віри в перемогу» (генерал-лейтенант Джеймс Лонгстріт, 1862)

«На військовій службі прийнято розглядати інструкції командира як накази, але, коли вони обставлені умовами перекладення відповідальності за можливу поразку на плечі підлеглих, це вже не накази» (генерал-лейтенант Джеймс Лонгстріт, 1863)

«Пам’ятайте панове: наказ, який може бути неправильно зрозумілий, обов’язково буде неправильно зрозумілий» (фельдмаршал Хельмут фон Мольтке (1800–1891)

«Перший принцип на війні – не підпорядковуватись наказам. Будь-який ідіот може підпорядковуватися наказам» (адмірал Джон Фішер, 1915)

«На війні «бездумні» накази часто призводять до даремної трати людських життів. У мирний час вони часто призводять до спустошення людського розуму. Вони беззаперечно роблять людину, яка віддає наказ, співучасником злочину, хай навіть мимовільним. На жаль мало хто з тих, хто віддає накази достатньо сприйнятливі, щоб відчутим свою відповідальність» (капітан Безіл Ліддл-Ґарт, 1944)

«Уникайте, як смертного гріха, віддавати показні накази, накази «для галочки». Це всього лише свідчить про слабохарактерність офіцера, що підсовує наказ, і всі, хто читає такий наказ, миттєво зрозуміють це» (генерал Джордж Паттон-молодший, 1947)

«Наказ – хороша основа для дискусії» (старе військове прислів’я).

#Бойове_лідерство_українців

#Місія_насамперед_люди_завжди