Кінець епохи НАТО?

З першого жовтня після десяти років на посаді очільника НАТО Єнса Столтенберга змінив Марк Рютте.

На каденцію пана Столтенберга випало багато викликів – війна в Європі, загроза можливого конфлікту з Китаєм. Разом з тим НАТО ожив, насправді. Так цього року очікується, що 18 з 31 країн-членів досягнуть позначки в 2% ВВП витрат на оборону (в 2014 році було всього 3 країни) і це лише початок, оскільки НАТО встановило цю точку як мінімум витрат на сектор оборони. Європейські члени НАТО цього року інвестують близько 380 мільярдів доларів в оборону.

Однак, підйом НАТО затьмарює невизначеність його майбутнього, що стало причиною того, що Євросоюз розпочав власну оборонну гру. За чим дуже пильно слідкують в штаб-квартирі НАТО.

Під час останнього свого виступу, в Берліні, Єнс Столтенберг вирішив нагадати – НАТО не «втратив розум», що викликало бурхливий сміх в аудиторії, очевидно, він був адресований пану Макрону, який свого часу зробив таку гостру заяву. Разом з тим колишній очільник НАТО підсумував свою каденцію п'ятьма уроками:

1. За мир необхідно платити.
2. Свобода є більш важливою за вільну торгівлю.
3. Військова сила є передумовою для діалогу.
4. Військова сила має свої межі (Афганістан).
5. Відносини між НАТО і ЄС не є чимось очевидним.

Останній пункт найбільш контраверсійний. Оскільки з обох сторін Атлантики лунають голоси які закликають Америку і Європу піти різними шляхами. Аргументація пана Столтенберга щодо здобутків Америки від такого альянсу не переконлива:

Друзі і союзники Америки роблять незамінний внесок у безпеку та збереження інтересів США. Члени НАТО стояли пліч-о-пліч зі США від Кореї до Афганістану... Жодна інша велика держава не має стільки друзів і союзників, як Сполучені Штати. Будь-яка політика, яка намагається зруйнувати це, марнує одне з найбільших надбань Америки. 

Перекладаючи простішою мовою – союзники легітимізують будь-які дії Америки в Світі.

Що стосується країн-членів Євросоюзу то тут пан Столтенберг звучить більш переконливо:

Європейці повинні зрозуміти, що без НАТО немає безпеки в Європі. 80% оборонних витрат НАТО надходять від країн, що не є членами ЄС. І справа не лише в ресурсах. Йдеться також про географію. Без Туреччини на півдні, Норвегії на півночі і США, Канади і Великої Британії на заході неможливо уявити безпеку європейського континенту. Трансатлантичний альянс добре послужив Європі. Проклав шлях до тіснішої європейської інтеграції. Возз'єднання Німеччини. І поширення демократії та свободи по всій Центральній та Східній Європі. Це урок історії, який європейці повинні пам'ятати.

Але ці всі аргументи стосуються історії та минулого. Що ж тоді відбувається у ввідносинах між ЄС та НАТО сьогодні?

Пару днів до того Урсула фон дер Ляєн оголосила про те, що в новій Єврокомісії з'явиться комісар з питань Оборони – своєрідна кульмінація розмов на континенті щодо нагальності змін в оборонному секторі. Так Столтенберг привітав спроби ЄС вирішити проблему фрагментації європейської оборонної промисловості, що дасть можливість збільшити ефективність і зменшити вартість нового озброєння та боєприпасів, але чого ЄС не повинен робити, так це починати будувати альтернативні оборонні структури.

Далі колишній очільник НАТО продовжив досить розгублено, якщо тезово:

1. Сили реагування: пан Столтенберг в своєму виступі наголосив, що не розуміє чому «існує потреба в інших конкуруючих силах реагування» тому, що є сили реагування НАТО, які щоразу, коли європейські члени Альянсу просять про допомогу, приходили на допомогу (Боснія, Косово). І більш того існує проблема комплектації командної структури НАТО тому дивно, якщо ті ж самі країни, які не в змозі відправити офіцерів до командних структур НАТО, почнуть будувати альтернативну структуру.
2. Оборонне планування: деякі формулювання ЄС, вказують на те, що НАТО і ЄС повинні почати узгоджувати цільові показники сил і засобів. Не можуть існувати два показники тому, що ЄС частина НАТО, при чому ЄС – 20% НАТО, які не можуть визначати, що мають робити 100% щодо цілей у сфері сил і засобів. Або щодо стандартів. Ключовим обов'язком НАТО є наявність стандартів, і мові йде про кіберпростір, космос, де стандарти є надзвичайно важливими і дуже складними.

Отже, в цих сферах має бути один набір стандартів, один набір цілей, одна командна структура, і це НАТО. Але вони багато разів запевняли мене, що план не полягає в тому, щоб створювати конкуруючі структури, не запускати паралельні процеси оборонного планування або цільові показники сил і засобів, але я дійсно бажаю ЄС всього найкращого в нашій спільній дефрагментації, тому що це призводить до збільшення витрат,

– резюмував Єнс Столтенберг.

На цьому історія не завершується. Financial Times додає, що зі слів представників НАТО оборонні зусилля ЄС вже відволікають ресурси від існуючих структур НАТО. Питання створення конкуруючих командних структур дуже сильно їх непокоїть тому, що в разі нападу на Європу люди мають знати негайно хто ними командує. І мова про запропоноване розширення Військового штабу ЄС – структури, яка здійснює нагляд за військовими місіями блоку.

Якщо говорити про оборонні закупівлі, план ЄС скоріш за все виключить такі близькі, але позаблокові країни – Норвегію, Великобританію, Туреччину і таким чином послабить існуючі проекти оборонно-промислового співробітництва. 

Однак, ЄС не одностайних в цих планах. Головним провідником збільшення стратегічної автономності є Франція, тоді як країни Північної Європи та Балтії критикують такий підхід до співпраці з НАТО, вбачаючи в ньому особисту неприязнь НАТО та Франції.

Марк Рютте як і Урсула фон дер Ляєн неодноразово наголошував, що НАТО «залишиться опорою нашої колективної оборони». Але пані Урсула також закликала ЄС відігравати більшу роль і про те що «зараз настав час побудувати справжній Європейський оборонний союз»:

Так, я знаю, що декому ця ідея може бути незручною. Але те, через що ми повинні відчувати дискомфорт, – це загрози нашій безпеці.

І ось тут в гру вступає новий комісар з питань оборони.

Андріус Кубіліус встиг заінтригувати ЗМІ своїми першими заявами, але серйозніші речі, знов, ховаються в євробюрократичних документах. Цього разу Урсула фон дер Ляєн написала кожному номінованому комісару лист-завдання в якому окреслила, що вона очікує від кандидатів на їх посадах.

Мета роботи пана Кубіліуса визначена чітко – захист Європи – це європейське завдання, над яким тісно співпрацюють держави-члени та інституції ЄС. Країни-члени завжди будуть нести відповідальність за свої збройні сили, однак ЄС має допомогти їм з точки зору інвестицій, промисловості, закупівель, досліджень, інновацій і багато чого іншого.

Європа повинна витрачати більше, витрачати краще, і витрачати по-європейськи.

Вся подальша робота має бути об'єднана в рамках справжнього Європейського оборонного союзу.

Скоріш за все частину інформації стосовно планів ЄС Столтенберг вичитав в цьому листі. Тож які задачі поставила пані Урсула пану Кубіліусу?

• Протягом перших 100 днів мандату презентувати – Білу книгу про майбутнє європейської оборони. Вона має сформувати новий підхід до оборони і визначити інвестиційні потреби для забезпечення повного спектру європейських оборонних можливостей на основі спільних інвестицій, підготувавши ЄС і країни-члени до найбільш екстремальних військових ситуацій.
• Формування спільного бачення і прагнень Ради, Парламенту, громадськості та інших зацікавлених сторін.
• Робота з державами-членами над посиленням військової мобільності, усуваючи всі бар'єри, що залишаються.
• Робота з потенціалом подвійного призначення і цивільно-військового потенціалу ЄС у всіх відповідних сферах.
• Створення справжнього Єдиного ринку оборонної продукції та послуг, зміцненням виробничих потужностей і сприянням спільним закупівлям європейського обладнання.
• Збільшення попиту на оборонні товари між групами держав-членів і робота з державами-членами і НАТО щодо подальшої стандартизації і гармонізації оборонного обладнання.
• Робота над оборонними проектами, що становлять спільний європейський інтерес. В першу чергу проекти європейського повітряного щита і кіберзахисту.
• Нагляд за реалізацією Європейської оборонно-промислової стратегії. Завершення переговорів щодо Європейської оборонно-промислової програми, її імплементація.
• Зміцнити Європейський оборонний фонд для подальшого інвестування у високотехнологічні оборонні спроможності в таких критично важливих сферах, як військово-морські, наземні, повітряні бої, космічне раннє оповіщення і кібербезпека.
• Імплементувати Європейський закон про зміцнення оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA) та Закон про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP).
• Стимулювати державні та приватні інвестиції в оборону.
• Робота над усуненням вразливостей до кібератак та гібридних атак.
• Зміцнення партнерства між ЄС і НАТО.
• Імплементація Космічної стратегії ЄС у сфері безпеки та оборони.
• Сприяти розвитку сильної та інноваційної космічної галузі, підтримуючи автономний, надійний та економічно ефективний доступ ЄС до космосу.
• Робота над майбутньою пропозицією щодо космічного права ЄС.

Значний перелік важливих питань над якими буде працювати майбутній єврокомісар з питань Оборони та Космосу. Щодо деякий найнагальніших пан Кубіліус вже встиг висловитися.

Питання номер один – залучення коштів – мінімум 100 мільярдів євро в рамках наступного бюджету на 7 років (Пані Урсула говорила про 500 мільярдів євро протягом наступних 10 років). І тут виникають проблеми – 100 мільярдів це приблизно 10% бюджету ЄС, що в 10 разів більше за нинішні витрати на оборону. Спільний борг не підтримають Німеччина та Нідерланди тому потрібні інші варіанти.

Розглядається і можливість створення власних запасів озброєння на випадок надзвичайних ситуацій. ЄС міг би «мати критерії військової безпеки, які б передбачали, що кожна країна повинна мати певну кількість артилерійських снарядів», – сказав Кубілюс. Для того щоб узгодити такі позиції з НАТО Кубілюс пропонує сісти за стіл переговорів з НАТО, тому що ЄС не намагається втручатися в те, що робить НАТО». Але цей план може допомогти об'єднати фрагментований оборонний сектор ЄС, який розділений на 27 окремих ринків. «Я б не ухилявся від обговорення того, як ми можемо сприяти злиттю і створенню більших компаній», – сказав Кубілюс. 

Він також заявив, що чітко розуміє, що США переживає «своєрідну структурну зміну своїх пріоритетів».

«Структурна зміна пріоритетів» США – поворотний момент оборонної стратегії ЄС. Неважливо, чи стане більш радикальний Трамп або більш поміркована Гарріс президентом США процес зміни вектору діяльності НАТО не зупинити. І Європейський Союз готує відповідь – Європейський оборонний союз.