Japanese Culture: Ikigai
Japanese Culture Club IIRНа маленькому острові Окінава люди живуть феноменально довго навіть за мірками Японії: середня тривалість життя у чоловіків становить 88 років, у жінок — 92 роки. У чому ж секрет? Можна сказати, що він криється у місцевій філософії «ікіґай».
Дослівно термін «ікігай» означає в перекладі «те, заради чого варто жити», або «сенс життя». Цікаво, що в європейській психології таке поняття з'явилося тільки у ХІХ столітті, в той час як японці писали про нього ще в ХІV ст.

Хоча концепція ікіґая вже давно існує в японській культурі, вперше вона була популяризована японським психіатром і академіком Міко Камією у книзі 1966 року «Про сенс життя» (生きがいにつて, ikigai ni tsuite).
Суть концепції «ікіґай»
Ікіґай часто зображають у вигляді перетину чотирьох основних елементів:
📌 Те, що ви любите (ваша пристрасть)
📌 Те, що потрібно світу (ваше призначення)
📌 Те, що у вас добре виходить (ваше покликання)
📌 Те, за що ви можете отримувати гроші (ваша професія)

Більшість наших занять та справ відповідає лише двом з цих пунктів. Їх поєднання може бути різним:
Ви любите це робити + Ви вмієте це робити = Пристрасть;
Ви любите це робити + Це потрібно людям = Місія;
Це потрібно людям + Це приносить вам прибуток = Покликання;
Це приносить вам прибуток + Ви вмієте це робити = Робота.
Така діяльність не здатна задовольнити усі наші потреби. І навіть якщо наша діяльність відповідатиме не двом, а трьом критеріям, ми все одно відчуватимемо професійну нереалізованість, або брак коштів, або відсутність високої мети або невдоволеність результатами своєї праці 📉

Як знайти свій ікігай?
Для початку поставте собі ці чотири питання:
✔️ У чому ви сильні?
Подумайте, в чому полягають ваші особливі знання, навички та вміння. Проаналізуйте сфери, в яких вважаєте себе фахівцем, в яких вам подобається розвиватися. Ще японці радять написати на аркуші паперу ті досягнення, якими ви дійсно пишаєтеся і вважаєте цінними. Це може стати відправною точкою для пошуку свого покликання.
✔️ Що ви любите?
Любов до своєї справи — ключовий фактор досягнення ікіґай. Японці вважають, що справжній успіх можливий лише в тій справі, до якої у вас лежить душа. Якщо ж щоранку ви думаєте про те, як же не хочеться йти на роботу, ви руйнуєте себе і своє здоров'я.
✔️ Що потрібно людям?
Для японців дуже важливе усвідомлення того, що їх робота приносить користь людям. Це навіть не альтруїзм, а можливість усвідомити свою цінність і значимість своєї справи.
✔️ За що вам заплатять?
Природно, робота повинна приносити прибуток. Але в ікіґай цей пункт не дарма стоїть на останньому місці. Японці вважають: якщо ви знайдете ту справу, в якій ви сильні, яку любите, і яка потрібна людям, вона неодмінно буде високооплачуваною.
📌 Цікавий факт: дослідження, проведене у 2012 році, показало, що відчуття ікіґая впливає на функціонування лобової частки мозку. Також було зазначено, що люди, які не відчувають ікіґай, частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями.

Кен Могі, автор книги «Маленька книга ікіґай», вважає, що найяскравішим прикладом цієї концепції можна вважати чайну церемонію 🫖
Спершу майстер продумує, як прикрасити приміщення, приділяючи увагу дрібницям і починаючи з основ. Разом з гостями не забуває про смирення — якість, яка дозволяє ненадовго звільнити свій дух. Він використовує багатовікові елементи церемонії, які, поєднуючись один з одним, символізують гармонію і стійкість. Незважаючи на всю ретельність і офіційність, майстер і гості можуть дозволити собі розслабитися і увійти у той стан усвідомленості, при якому розум людини знаходить внутрішню гармонію — це говорить про уміння насолоджуватися моментом.

І наостанок, про сутність ікігай красномовно говорить така японська притча:
В невеличкому містечку від невідомої хвороби помирала ще досить молода жінка. Покидаючи своє тіло, вона почула гучний голос духів своїх пращурів. Голос спитав її:
— Хто ти?
— Я Мегумі, дружина мера, – відповіла жінка.
— Я не питаю, яке твоє ім’я і хто твій чоловік. Скажи мені, хто ти?
— Я шкільна учителька і мати трьох дітей.
— Я не питаю, ким ти працюєш і скільки у тебе дітей. Скажи, хто ти?
Голос ставив їй одне й те саме питання доти, поки жінка не відповіла:
— Я та, хто прокидається кожного ранку заради того, щоб піклуватися про свою родину і навчати дітей у школі.
Щойно пролунали ці слова, душа жінки повернулася до свого тіла, а хвороба її відступила. Вона знайшла свій ікіґай.