James Cook: перше знайомство, та міцні стосунки досі 

Харчування в поході, та і не тільки, для мене дуже важлива штука. Дотримуюсь думки, що все що ви робите має приносити вам задоволення, і споживання їжі не виключення.

В першій свої довгій мандрівці (10 днів по Східно-Карпатському туристичному шляху) я готував все сам. Вже тоді, звичайно, я знав про сушену їжу, правда на ринку вибір був не такий широкий як зараз. Але мені хотілось спробувати самому, як то воно, та і люблю процес підготовки, зборів і т. д.

Після закінчення маршруту, я зрозумів що мені це подобається більше, ніж вилазки на 3–5 днів, і тоді я почав планувати щось довше. Так впав вибір на Kungsleden, і завдяки роботі в магазині туристичного спорядження, я познайомився із JamesCookівцями. До цього, я пробував тільки їDLO, Харчі, Happy Elk та Trek-n-Eat. Перші мені не сподобались відразу, нічого особистого, просто мені не заходять. Харчі були смачними поки не було порівняння з іншими виробниками їжі для походів. Можливо, зараз щось змінилось, так як я вже давно не куштував їх. Happy Elk радують своїм широким асортиментом, кус кус і борщ з сухариками мої фаворити. Ще однією їхньою перевагою є міцні зіп пакети. Trek-n-Eat ми куштували в магазині, і то було вище всіх похвал, але цінник трохи кусався. Це легко пояснюється тим що останній виробник роблять сублімовану їжу, а не просто сушену як решта.

Далі ми поспілкувались із JamesCook, взяли на пробу їх продукцію, нам сподобалось. Ну і я вирішив запитати чи не дадуть вони мені на 20 днів їсти, вони погодились — я радів) 

Я їх знаю відколи вони були в такій пачці, здається, що то було 100 років назад. Але, головне ж що в середині. 

Всі 450 км я і мої двоє друзів їли James у всіх можливих варіаціях та міксах.

Здавалось, що мені набридне вже на 2 день, але ні. Нам все подобалось, і ми кожен раз із задоволенням запарювали нову порцію, і в прохолодні Шведські вечори нас то зігрівало.

Першим моїм фаворитом, став борщ. Якби навіть я хотів, не знав до чого там докопатись, все було шикарно настільки, настільки це було можливо для сушеного борщу в пакеті: його смак, запах, консистенція — це було чудово. 

На мою думку, зараз він став трохи гірше. Поясню чому.

Він такий же смачний, але зараз там почали додавати трішки картоплі, як я розумію. І скільки б води ви не налили, борщ більше схожий на рідку кашу. Але то моє особисте враження, просто більше хочеться рідкого, особливо на 10–15 день походу.

За всі свої походи я їв багато різної їжі, і тому зараз із впевненістю можу сказати, що смачно, а що ні. Ну в будь-якому випадку, для себе точно)

Був фанатом борщу рівно до того моменту, коли ці чарівники не придумали суп Фо Бо. Ох, міг би, одружився на ньому.

Конкретно в цьому випадку, для мене все ідеально: він шикарно приправлений, зігріває, і максимально рідкий.

Порада. Для цього супу намагайтесь закип’ятити воду дуже добре, і зачекайте добрих 10 хв, після цього він краще розкриває свій смак, як мені здається.

Наступний рідкий наїдок — гороховий суп. 

Я не фанат гороху в принципі. Тут не можу сказати чогось хорошого чи поганого. Суп як суп. Мій колега Денис, з яким ми ходили ЗТШ, вподобав його більше. Це ще раз говорить про те, що всі люди різні, смаки їх теж, тому не сприймайте цю інформацію якось гостро.

Наступною рідкою стравою є суп Мерджімек. В моєму топ листі він на останньому місці. Не до кінця мені зрозумілий його смак. Скажемо так, страва не моя, але це не робить її поганою. На будь-який товар є свій покупець. Я, на жаль, тут пролітаю.

Далі другі страви.

Картопляне пюре. Злість. Претензії. 

Ось так воно виглядає у горнятку Wildo об’ємом 600 мл. На пачці написано, що води треба налити 300–350 мл. І на жаль, це не правда, її треба набагато більше.

Так пюре виглядає із додаванням 500 мл води.

Так воно виглядає при 300–350 мл, і різницю видно навіть на фото.

Чому це погано?

Перше, якщо це робити в пачці, вимішати його просто не реально, багато залишається в кутках, куди вода просто не може дійти. 

Друге, при більшій кількості води пюре набагато смачніше, його легше їсти, як би це не дивно звучало, і потім вас не так сушить.

Третє. Це єдиний мінус у цілому меню James, та річ яка реально заважає в поході. 

Вирішення проблеми, як на мене, одне: запарювати його в тарілці, і не економити води. Але інколи в умовах походу води дуже мало, і тоді питання стає дещо складнішим.

Виробник також може зменшити вагу самого пюре, і тоді його можна буде приготувати в пачці, і зручно та смачно їсти.

На цьому фото в пюре ми додали більше як 600 мл води, ну і трохи дизайну)

Фаворит серед других страв. Овочевий набір в середині, швидкість запарювання і просто шедеврально підібрані спеції кухарями з Амбруціо, роблять рис чемпіоном.

Реально, дуже смачна страва, особливо якщо зважувати на те, що ви далеко від дому, і приготували це просто за допомогою кип’ятку, це 10 з 10. 

Тут з водою все чудово, єдине, з часом запарювання можна накидати 3–4 хв, гірше точно не стане.

Також, рис крутий тим, що є найбільш калорійною стравою із всього меню (якщо помиляюсь, поправте мене), а це дуже важлива річ.

Перші думки були трохи скептичні, бо якось пробував сушити гриби сам, вийшло не супер круто. 

Але James на те і професіонали, щоб в них виходило смачно та поживно. Цей варіант звичайно програє рису за калорійністю, але смакові якості дуже і дуже хороші.

Тут так само як і з Фо Бо, і рисом, і в принципі всім меню, чекайте добрих 10 хв, а якщо не сильного зголодніли, то можна і 15.

Цього літа був в Італії, і так, там в них теж є томатне песто. Це не якась задумка кухаря, я художник я так бачу і тд, то все правда)

На смак дуже схоже на локшину із грибами, я б радив трохи наситити помідорним смаком песто, а загалом тверда 4 з 5. Можна сміливо додавати до вашого похідного меню.

Друга цеглина після вермішелі, на якій тримається весь туризм, це гречка!

Тут вона звичайна собі гречка, але за рахунок чудового балансу приправ та овочів, це вже хороша вечеря десь на вершині гори, чи біля прохолодної річки в жаркий літній вечір. Чи можна брати в меню? Треба!

Хто слідкує за каналом, під час походу я писав, що другий раз в житті куштував хумус, і очікування в мене були не дуже, бо перший раз був поганий.

Не знаю досі який він має бути, як готують його круто в нього на батьківщині, але після довгого дня Боржавою це було смачно, настільки що я їв його і далі, і відтепер додам до похідного меню.

Єдине, що я не куштував взагалі, тому не буду коментувати, це сніданки. Я не їм солодкого на сніданок, обід чи вечерю (в поході). Тому і не пробував.

Тепер трохи висновків.

Я міг цей відгук/статтю/огляд, написати ще два роки назад. Але зараз, після того коли я протестував його на собі і людях, пройшов з ним більше тисячі кілометрів, можу більш впевнено говорити чи це смачно, чи ні. 

Перші страви смачні та поживні. Також не треба забувати, що борщ є у варіації для людей котрі не їдять м’яса, тому ви в будь-якому випадку знайдете щось для себе.

Другі страви теж хороші, єдиний мінус — технічні особливості картопляного пюре, складно з ним працювати. Хоча мушу сказати, його кількість, непогано дає вам ситості — дуже приємне відчуття в поході.

Також, хотілось би сказати їм дякую за своєчасну і швидку реакцію на прохання друзів, які йшли зі мною в похід Італією, зробити для них “легкохідний” варіант упаковки.

Виглядали вони так, і в рюкзаку займали дуже мало місця. Тому, якщо у вас буде бажання піти довгий маршрут, і ви будете вирішувати що брати їсти, як то пакувати, і так далі, пишіть їм, я думаю вони допоможуть. Посилання куди писати залишу внизу.

За написання цієї статті я не отримую ніяких грошей, тільки їжу на похід Карпатами, який вже відбувся. Тому мої коментарі, враження, максимально об’єктивні. James Cook імпонує мені лояльністю до побажань туристів, покращенням пакування і розробкою нових рецептів, аби в наметі пахло, як на кухні вправної господині. Цей український виробник не поступається їжі з наліпками іноземних компаній в смакових якостях. Думаю, в похід головне не те, що ви купите їсти, головне щоб це було смачно. 

Тому, додаю декілька коментарів людей, які були зі мною в поході, але не мають відношення до блогу, чи якихось знижок і тд.

Іван Козлов, Карпати 2019, сушену їжу куштував вперше: 

“Локшина в томатному песто — смак з берегів Італії — поживно і смачно навіть для вегетаріанців”.

Андрій Тертишник, Карпати 2019:

“Це були найсмачніші обіди, які я їв в походах. Найбільше сподобались суп Фо Бо і пюре”.

Сергій Цюренко, Карпати 2019:

“Український борщ в James Cook майже такий, я в мами”.

Назар Хиленко, Карпати 2019, куштував сушену їжу вперше:

“Їжа смачна, хотілось би більші порції в пакеті та більший пакет для зручнішого вимішування пюре”.

Андрій Трубчанін, Італія 2019, залишив розгорнутий відгук вартий окремої статті.

Не забувайте, що на сайті при оформленні замовлення діє промокод “борода” на 5% знижи. 

Купити можна тут JamesCook

Слідкувати у Facebook тут а Instagram тут