JAPANESE YEN - NATIONAL CURRENCY

Єна (також відома як JPY та ¥) – офіційна валюта Японії, але активно використовується вона не лише там, бо крім цього є третьою найпопулярнішою валютою на міжнародному валютному ринку. Проте як валюта вона зовсім молода – їй навіть немає двісті років.

До 7-8 століття японці для розрахунків у торгівлі використовували вістря стріл, рис та золотий порошок. Тогочасні японці вважали, що гроші мають бути загальновизнаними та легкопереносимими. Перші монети у Японію потрапили з Китаю, проте не закріпились як предмет обміну, а вважались просто дорогою цяцькою.

В 708 році імператриця Ґеммей видала наказ викарбувати нову монету – вадокайчін, що дало старт першій офіційній валютній системі країни. Для створення монети взяли параметри однієї з китайських монет «Тан» і перебрали її характеристики (діаметр 2,4 см та вагу 3,75 г). Далі послідувало кілька грошових реформ, проте через активну торгівлю з Китаєм на п’ять століть, з 12 по 17-те, у Японії прижились саме китайські монети.

З приходом сьоґунату Токуґава зародились ще нові монети, проте правда цікаве починається після закінчення Сакоку – ізоляції Японії: монетна система зазнала краху через різке збільшення експорту золота. Місцеве самоврядування як хотіло, так і випускало свої власні валюти, через що в результаті вартість грошей зруйнувалась, а ціни стрімко зросли. Все владналось саме після такої потрібної для Японії грошової реформи, яка і створила єну.

27 червня 1871 року уряд Мейдзі затвердив єну як сучасну грошову одиницю Японії. Перші єни, на диво, були відкарбовані не у Японії, а у Сан-Франциско, поки у Осаці ще будувався новий монетний двір. Також раніше були і інші монети (сен та рін), але вони вийшли з обігу і у нас час вже не випускаються. Через рік від випуску монет також почали випускати паперові гроші номіналом 1, 2, 5, 10, 50 та 100 єн. У ті ж роки уряд країни почав заснування національних банків, які б займались емісією, по моделі США.

Поступово японська валюта розвивалась і міцнішала разом із самою країною. З моменту свого створення єна зазнала чимало трансформацій. Наприкінці XIX століття Японія приєдналася до золотого стандарту, що закріпило довіру до її валюти на міжнародній арені. Проте вже під час Першої світової війни країна, як і багато інших, змушена була залишити цей стандарт через економічні труднощі.

У XX столітті єна пережила справжні американські гірки. Після поразки Японії у Другій світовій війні її економіка була в руїнах, а вартість єни різко впала. Щоб стабілізувати ситуацію, у 1949 році було встановлено фіксований курс: 1 долар США прирівнювався до 360 єн. Такий курс тримався доволі довго і сприяв стрімкому економічному підйому Японії в післявоєнні роки.

Однак у 1971 році США скасували золотий стандарт, що спричинило перегляд валютних політик у всьому світі. Японія поступово перейшла до системи плаваючого курсу. Єна почала коливатися на міжнародних ринках, іноді стрімко зміцнюючись, іноді втрачаючи в ціні залежно від економічних обставин.

Цікаво, що в 1980-х роках, на тлі бурхливого економічного зростання Японії, єна стала однією з найпотужніших валют світу. Саме в ті часи сформувався стереотип про Японію як країну високих технологій, автомобілів та електроніки, що буквально затопила світ своїми товарами.

Тепер трішки про сам вигляд єни. Японські монети – справжні витвори мистецтва. Наприклад, монета номіналом 5 єн вважається щасливою – її часто залишають як дарунок у храмах або кладуть у гаманці «на удачу». На ній зображені колосся рису, вода та зубчасте колесо – символи сільського господарства, рибальства і промисловості.

Щодо банкнот, то їхній дизайн регулярно оновлюється. Наприклад, з 2024 року Японія випустила нові купюри з портретами видатних діячів: 10 000 єн тепер прикрашає обличчя Шібуcави Еічі – «батька японського капіталізму», на 5 000 єн зображена педагог Цуда Умеко, а на 1 000 – бактеріолог Кітасато Шібасабуро.

Наступного разу, коли триматимете в руках японську монету чи банкноту, згадайте, який довгий шлях вона пройшла – від пучка рису до грошових знаків, що визнані в усьому світі.