Чому Айова так сильно впливає на президентські вибори в США

Раз на чотири роки центр політичного життя США переміщається з Вашингтона до штату Айова. У понеділок 3 лютого демократи і республіканці традиційно провели в Айові перші в країні кокуси — тобто збори зареєстрованих членів партії, на яких кожна партія визначила свого кандидата на президентських виборах.

Айова — лише один американський штат з 50, причому далеко не найбільший і не найкраще репрезентує усе населення країни. Однак результат тамтешніх кокусів важливий для президентських виборів по всій країні. Розповідаємо основне із статті журналіста Vox Ендрю Прокопа про те, чому так склалося.

Що таке взагалі партійні вибори?

Політична система США, і зокрема система президентських виборів, відрізняється від традиційної європейської моделі. За президентське крісло змагаються два кандидати, по одному від двох ключових партій: Демократичної та Республіканської (інші кандидати також балотуються, але зазвичай не мають жодних шансів).

Однак цим “загальним виборам”, котрі проходять в листопаді, передує довгий процес виборів кандидата всередині партії. Кандидата обирають делегати на партійній конвенції, а їх обирають голосуванням простих демократів і республіканців по всій країні, яке проходить з лютого по червень (у різний час у різних штатах).

Цього року у Республіканській партії все нудно: традиційно для чинних президентів, Дональд Трамп має гарантовану підтримку своєї партії. Для нього партійні вибори є лише формальністю.

Однак перегони між демократами є значно цікавішими. Поле кандидатів від Демократичної партії широке: за можливість поборотися із Трампом на загальних виборах змагаються колишній віце-президент Джо Байден, харизматичні сенатори Берні Сандерс і Елізабет Воррен, мільярдер і колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, неочікувана зірка Піт Буттіджедж та ще декілька менш популярних кандидатів. На цьому етапі очевидного фаворита виборів немає, усі п’ять демократів мають шанс виграти партійні вибори, тож усі в останні тижні вони кинули більшість своїх сил на Айову. 

Айова справді настільки важлива для президентських виборів США?

Так. Феномен Айови в тому, що її кокуси дуже сильно впливають на загальні партійні вибори. За останні 35 років майже жоден кандидат, котрий програв одночасно в Айові та Нью-Гемпширі (другий штат, де відбуваються праймеріз), не отримав партійну номінацію.

У чому причина такого впливу одного штату? У ньому проходять перші кокуси, тому це певний індикатор підтримки кандидатів. Переможець отримує більше освітлення в пресі, до нього починають більш прихильно ставитися великі донори і активісти, виборці з інших штатів приглядаються до нього з особливою увагою. Та й для самих кандидатів Айова дуже важлива: вони вкладають в перемогу дуже багато ресурсів, і поразка може бути великим психологічним ударом і навіть призвести до виходу з перегонів.

Виходить замкнуте коло: кандидати вважають Айову важливою, тому преса вважає її важливою, тому виборці вважають її важливою, тому кандидати вважають її важливою — і так далі. Величезну роль грають очікування: якщо від кандидата чекають перемоги в Айові, але йому не вдається її отримати, це сильно б’є по його подальших позиціях. Дещо меншою мірою це все стосується Нью-Гемпшира, а далі — в порядку спадання.

Як так склалося?

Така ситуація склалася з кінця 70-х років минулого століття. Ключову роль зіграли вибори 1976 року: тоді кокуси лише вдруге проходили в Айові першими, і цим скористався маловідомий широкій громадськості демократ Джиммі Картер. Він поставив на те, що перемога в Айові принесе йому загальнонаціональну славу, тому вклав у неї дуже багато часу й сил. Це спрацювало. Після перемоги в Айові Картер зрештою виграв партійну номінацію, а потім переміг у загальних виборах і став президентом. Схожу тактику використав у 2008 році Барак Обама.

Айова першою проводить кокуси з 1972 року, коли демократи реформували свій виборчий процес і надали більше впливу простим виборцям, а не партійній еліті. Незабаром приклад демократів взяли за основу й республіканці. Є різні версії, чому саме Айова тоді поставила кокуси першою. Але склалося саме так, і з тих пір ця традиція непорушна.

І що?

Цю практику часто піддають критиці. Айову вважають нерепрезентативною для всієї країни: в ній в середньому більше білого і сільського населення та менше іммігрантів. Особливо це впливає на Демократичну партію: її електорат усе більше складається із афроамериканців та інших расових і етнічних меншин, але Айова — на 90 відсотків “білий” штат.

Поки що відібрати в Айови статус першості не вдалося нікому: партії банально не можуть домовитися, який штат замість неї буде першим, та й сама Айова не хоче поступатися своїм привілейованим місцем. Поки що усі спроби зламати цю практику провалювалися. Однак останнім часом заклики замінити Айову на більш репрезентативний штат (наприклад, Іллінойс) стають все сильнішими — тож, можливо, наступного разу ми побачимо якісь зміни.

Автор — Антон Процюк для Телеграм-каналу The Old York Times